П О С Т А Н О В А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" серпня 2006 р.
Справа № 12/207/06
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду
складі:
Головуючого судді: Петрова М.С.
Суддів: Разюк Г.П.
Колоколова С.I.
При секретарі: Гудимі I.Б.
за участю представників сторін:
від позивача: Кудрявцев П.М., довіреність № 322/102 від
29.12.2005 р.
від відповідача: Iноземцев Є.С., довіреність № 04/24 від
05.01.2006 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії
"Нафтогаз України"(далі по тексту ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз
України")
на рішення господарського суду Миколаївської області від
30.05.2006р.
по справі № 12/207/06
за позовом: скаржника;
до: Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та
газифікації "Миколаївгаз"
про стягнення 661 075, 54 грн.
В С Т А Н О В И Л А:
10.05.2006 р. ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України"
звернулася до господарського суду Миколаївської області з позовною
заявою до відповідача про стягнення з останнього 661 075, 54 грн.,
в тому числі основної суми боргу 406 384, 69 грн. за отриманий газ
по договору № 06/03-3082 від 24.12.2003 р., який укладений між
цими сторонами, пені в сумі 88545,48 грн.; збитків від інфляції в
сумі 133222, 47 грн., а також трьох відсотків річних в сумі
32922,90 грн.
Позовні вимоги ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України"
обгрунтовуються невиконанням відповідачем зобов'язань за договором
на постачання природного газу в частині розрахунків за поставлений
газ. Також позивач посилається на п.7.2. п. 7.5 договору
купівлі -продажу природного газу, укладеного між сторонами та на
ст. ст. 11-16, 258, 525, 526, 550-552, 611, 625, 712 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, ст. ст. 193, 216, 217, 231, 264, 265
Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
, якими визначено
відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із наведеного
договору.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від
30.05.2006 р. (суддя А.К. Семенов) позов задоволено частково з
відповідача стягнуто на користь позивача суму основного боргу у
розмір 406 384, 69 грн., в частині стягнення 88545, 48 грн. пені,
133222, 47 грн. збитків від інфляції та 32922, 90 грн.
річних -позов залишено без розгляду.
Господарський суд на підставі вищевказаного договору,
первинних документів, приписів ст. 525, 526, 629 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
дійшов вірного висновку про те, що
позовні вимоги в частині стягнення основного боргу обгрунтовані,
підтверджені матеріалами справи та належними доказами та базуються
на чинному законодавстві. Вимоги позивача стосовно стягнення пені,
річних та збитків, господарським судом залишені без розгляду через
ненадання належних доказів в обгрунтування їх розрахунку.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням в частині залишення
без розгляду вимог про стягнення пені, збитків від інфляції та
річних відсотків, ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України
звернулася до Одеського апеляційного господарського суду з
апеляційної скаргою, в якій просить рішення місцевого
господарського суду по справі № 12/207/06 скасувати в цій частині
та прийняти нове рішення, яким задовольнити вище означені вимоги
також.
Скаржник вважає, що суд необгрунтовано дійшов до висновку про
залишення без розгляду вимог позивача щодо стягнення пені, 3%
річних та інфляційних збитків, оскільки невірно застосована ст.33
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, згідно до якої, на його думку, обставини
щодо оплати частини заборгованості повинен довести відповідач.
ВАТ "Миколаївгаз" в свою чергу надало відзив на апеляційну
скаргу в якому просить залишите рішення господарського суду
Миколаївської області без змін, вважаючи його обгрунтованим та
відповідаючим нормам діючого законодавства.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги,
вислухавши пояснення представників сторін, судова колегія прийшла
до висновку про відсутність підстав для скасування рішення
господарського суду виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 24.12.2003 року ДК "Газ
України" та ВАТ по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз"
уклали договір на постачання природного газу № 06/03-3082, за
умовами якого позивач поставив відповідачу природній газ на суму 4
795 199 грн. 93 коп., що підтверджується відповідними актами (а.с.
14 -26).
Відповідно до п. 6.1 договору відповідач зобов'язався
здійснювати оплату на підставі актів приймання-передачі газу до 10
числа місяця, наступного за звітним.
Позивач зазначив, що відповідач свої зобов'язання виконав
частково, залишок заборгованості становить 406 384 грн. 69 коп.,
але доказів часткового погашення відповідачем заборгованості не
надано. Наявність основного боргу не оспорює і сам відповідач.
Приймаючи позов до провадження господарський суд ухвалою від
11.05.2006 року зобов'язав позивача надати докази часткової оплати
відповідачем заборгованості по договору купівлі -продажу
природного газу № 06/03-3082 від 24.12.2003 року, укладеного між
сторонами. Означені відомості стосуються руху основного боргу і є
необхідними для перевірки обгрунтованості розрахунків позивача
щодо вимог про стягнення пені, річних та збитків від інфляції.
ДК "Газ України" вимоги ухвали суду не виконала, оскільки на
її думку, докази оплати за газ повинен надавати відповідач, бо
саме він здійснює оплату через обслуговуючий банк, отже такі
докази знаходяться у відповідача і повинні надаватися
відповідачем.
При цьому, позивач не враховує вимоги ст. 57 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, відповідно до якої саме позивач повинен додати до
позовної заяви докази обставин, на яких грунтуються позовні
вимоги.
Не представивши господарському суду необхідного обгрунтування
заявлених до стягнення пені, річних та збитків від інфляції,
позивач позбавив суд можливості зробити висновок про законність чи
навпаки безпідставність позовних вимог.
Пунктом 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачається, що суд залишає позов без
розгляду, якщо позивач без поважних причин не надав витребуванні
господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору.
За таких обставин, господарський суд обгрунтовано дійшов до
висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі
основного боргу, оскільки, відповідно до ст.ст. 525, 526, 629
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, зобов'язання має
виконуватися відповідно до умов договору та вимог закону, а
позовні вимоги про стягнення пені, річних та збитків від інфляції
залишено без розгляду на законних підставах.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не
підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Миколаївської
області від 30.05.2006р. скасуванню.
Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що апеляційна
скарга ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" підлягає залишенню
без задоволення, оскаржене рішення господарського суду
Миколаївської області без змін.
Відповідно до ст. 49 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
витрати по
сплаті держмита покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 49,99, 101-105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія
суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України"
залишити без задоволення, рішення господарського суду
Миколаївської області від 30.05.06 р. без змін.
Постанова в порядку ст.105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
набирає
законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в
касаційному порядку.
Головуючий суддя М.С. Петров
Суддя Г.П. Разюк
Суддя С.I. Колоколов