Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16 червня 2006 року по справі №6/134 (суддя Коваленко О.О.) позов задоволено.

При винесенні рішення господарський суд виходив із наступного -

24.07.2002 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Агора" м. Київ в особі директора, що діє на підставі Статуту (далі постачальник) та державним підприємством "Науково –дослідний та конструкторсько –технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади" в особі заступника директора Дослідного заводу Державного "Науково –дослідного та конструкторсько-технологічного інституту трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади", що діє на підставі доручення № Д/1049 від 03.09.2001р. (далі покупець) було укладено договір поставки товару № 38 зі строком дії до 31.12.2002р. та підписано специфікації №№ 1 та 2 до нього. У випадку, якщо у сторін на момент закінчення строку дії договору залишаться невиконаними договірні зобов'язання та не задоволені законні вимоги. Умовами договору передбачено, що дія договору відносно таких зобов'язань продовжується до задоволення законних вимог.

Додатковою угодою №1 від 02.04.2003р. до даного договору строк дії договору продовжено до 31.12.2003р.

Згідно з визначеним предметом договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар відповідно до специфікацій, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та оплатити його на умовах, передбачених договором.

Згідно п 5.1договору оплата здійснюється покупцем шляхом банківського переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника за кожну поставлену партію товару, не пізніше 60 днів з дня поставки товару. При здійсненні розрахунків по даному договору покупець вправі проводити попередню оплату товару.

Згідно Специфікації №1 постачальник зобов'язався узгодженими партіями передати покупцеві трубу марки ПТ-1М розміром 20х2 довжиною н.д. у кількості 6 000 кг ціною 53,30 грн. за 1 кг. Загальною вартістю 319 800,00 грн., трубу ПТ-1М розміром 25х2 довжиною н.д. у кількості 3 000 кг. за ціною 53,30 грн. за 1 кг загальною вартістю 159 900,00 грн., а всього має бути передано товар за цією специфікацією з урахуванням ПДВ на загальну суму 575 640,00 грн.

Згідно Специфікації №2 постачальник зобов'язався узгодженими партіями передати покупцеві трубу марки ПТ-1М розміром 25х2 довжиною н.д. у кількості 3 780 кг. ціною 49,04 грн. за 1 кг. Загальною вартістю 185 371,20 грн., а всього має бути передано товару за цією специфікацією, з урахуванням ПДВ, на загальну суму 222 445,44 грн.

Виконуючи умови п 1.1 вищезазначеного договору та специфікацій до нього постачальник передав уповноваженому представнику покупця по накладній №1/04 від 17.04.2003р. товар на загальну суму 222 445,44 грн., по накладній №38/3 від 30.07.2003р. товар на загальну суму 144 766,08 грн., а всього на загальну суму 367 211,52 за який покупець в порушення п.5.1 умов вище згадуваного договору, протягом 60 днів з дня отримання товару не розрахувався з постачальником, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Керуючись:

ст. 525 ЦК України (одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом),

ст. 526 ЦК України (зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього кодексу або інших актів цивільного законодавства),

ст. 625 ЦК України (боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3% річних за весь час прострочення платежу).

Таким чином дослідивши матеріали справи, оригінали документів надані сторонами на вимоги суду, та заслухавши уповноважених представників сторін суд дійшов висновку що факт заборгованості відповідача перед позивачем повністю підтверджується.

Не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16 червня 2006 року по справі №6/134 (суддя Коваленко О.О.) відповідач по справі - державне підприємство "Науково –дослідний та конструкторсько –технологічний інституту трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади" - звернувся з апеляційною скаргою від 30 червня 2006р., просить рішення господарського суду Дніпропетровської області скасувати та прийняти нове рішення про відмову ТОВ "Агора" в позовних вимогах в повному обсязі.

Скаржник вважає дане рішення незаконним, необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, та таким що не відповідає фактичним обставинам справи. Зокрема, посилається на те, що:

- постачальником порушено вимоги ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України (зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору і вимоги цих кодексів), що виражено в тому, що замість партії труб ПТ-1М, розміром 20х2 мм. В кількості 6. 000 кг. І партії труб ПТ-1М розміром 25х2 в кількості 3.000 кг. відповідно до накладної №38/3 і 1/04 поставлено труби розміром 20х2 в кількості 2.460 кг. і труби розміром 25х2 в кількості 3.780 кг.

Таким чином постачальником істотно порушені умови договору та специфікації до нього.

- Відповідно до ст. 612 ЦК України і ст. 220 ГК України відповідач не може вважатися тим, що прострочив зобов'язання, оскільки термін виконання зобов'язань відповідачем не наступив –цей факт не було взято судом до уваги.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач по справі –товариство з обмеженою відповідальністю "Агора" м. Київ зазначає, що здійснення необґрунтованого правонаступництва є неправомірним. Вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а судове рішення просить залишити без змін.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.07.2006 року розгляд апеляційної скарги призначено на 31.07.2006 року .

У судовому засіданні відповідач наполягав на задоволенні апеляційної скарги, а позивач проти задоволення скарги заперечував.

Вислухавши представників сторін, дослідивши докази у справі, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду має бути скасоване, а позовна заява підлягає залишенню без розгляду з таких підстав.

Предметом спору між позивачем і державним науково - дослідним і конструкторсько - технологічним інститутом трубної промисловості ім.. Я.Е Осади є стягнення заборгованості за договором поставки № 38 від 24.07.02 р. (накладні №1-04 від 17.04.03 р. та 338/3 від 30 .07.03 р.)

В п 5.1 договору передбачено, що оплата проводиться шляхом банківського переводу грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника за кожну поставлену партію товару не пізніше 60 днів з дня поставки. П.3.1 договору передбачено що поставка товару здійснюється партіями на протязі дії цього договору. Конкретні обсяги і терміни поставки товару узгоджуються сторонами в робочому порядку шляхом зазначення в Специфікаціях, обміну листами, телеграмами, телефонограмами, факсограмами тощо. П.3.2 договору випливає, що при підписанні специфікацій на окремі партії товару сторонами можуть бути змінені базисні умов поставки товару. При цьому умови поставки товару, вказані в специфікації на дану партію товару мають перевагу перед умовами, встановленими договором.

Аналіз вищезазначених договірних умов показав, що поставка відбувається партіями, розмір яких визначається специфікаціями. Іншого поняття "партія" товару у матеріали справи не надано, хоча представник позивача вважає партією обсяг фактично поставленого товару, що суперечить договірним умовам поставки товару і не знайшло свого підтвердження доказами в судовому засіданні.

У матеріалах справи є дві специфікації на товар:

Специфікація №1 марка сплаву 20+2 –6 000 кг, 25+2 - 3000 кг( а.с.22); Специфікація №2 на придбання заготовки 25+2 3 780 кг на суму 222 445,44 грн.

Фактично позивач поставив відповідачеві товар за двома накладними : - накладна №1-04 від 17.04.03 р.- 3780 кг марки 25+2 на суму 222.445,44 грн. та накладна 38/3 від 30.06.03 р труба 20+2 2 460 кг на суму 144. 766 грн. Стягуючи на користь позивача вартість поставленого товару, суд першої інстанції не звернув уваги на умови оплати, передбачені в п.5.1 договору, щодо її здійснення за кожну поставлену партію товару, помилково стягнув вартість всього поставленого товару без врахування поняття "партія". Між тим, фактично позивач поставив тільки одну партію товару, передбаченого в специфікації №2, і тільки на цю суму суд міг задовольнити позовні вимоги, оскільки інший поставлений товар не є партією, відтак строк оплати його не наступив в силу положення п. 5.1 договору.

Однак, суд першої інстанції припустився порушення норм процесуального права, зокрема ст.. 25 ГПК України (1798-12) , відповідно до якої в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду право відношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони правонаступником, вказуючи про це в рішенні чи ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив.

З матеріалів справи видно, що Наказом Міністерства промислової політики України від 13.01.06 р. № 11 (v0011290-06) створено на базі відокремленого структурного підрозділу (філіалу) Дослідний завод державного підприємства "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.. Осади Державне підприємство" Дніпропетровський завод прецизійних труб"шляхом його виділення.(а.с.51). Державну реєстрацію як юридичної особи ДП"Дніпропетровський завод прецизійних труб"проведено 11.05.06 р (а.с.52). Статутом його передбачено, що створене підприємство є правонаступником усіх майнових і немайнових прав і обов'язків державного підприємства "Науково - дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім.. Я. Ю. Осади" в частині, що була закріплена за відокремленим підрозділом (філіалом Дослідний завод державного підприємства "Науково - дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім.. Я.Ю. Осади", відповідно до розподільчого балансу. З розподільчого балансу вбачається (а.с.58), що передана заборгованість, а з Довідки від 31.07.06 р. ДП"Дніпропетровський завод прецизійних труб", наданої в суд апеляційної інстанції видно, що ним прийнято зобов'язання в тому числі і по правовідносинах з ТОВ"Агора" по договору № 38 від 24.07.2002 року.

Суд першої інстанції не звернув уваги на викладені обставини, з'ясував їх недостатньо повно, внаслідок чого не залучив у справу правонаступника відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 101 ГПК України, в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Оскільки до правонаступника позовні вимоги в суді першої інстанції не пред'являлися і не розглядалися, правонаступник не висловлював своє ставлення до позову, його доводи судом першої інстанції не досліджувалися, апеляційний суд позбавлений можливості стягнути з правонаступника суму заборгованості за договором на користь позивача, а позовна заява підлягає залишенню без розгляду, що не позбавляє права позивача звернутися з позовною заявою до правонаступника про стягнення належної йому суми заборгованості.

На підставі викладеного і керуючись ст. 25, 101, 103- 105 ГПК України, суд

Апеляційну скаргу державного підприємства "Науково –дослідного та конструкторсько –технологічного інституту трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади" м. Дніпропетровськ - задовольнити

Рішення господарського суду Дніпропетровської області по справі №6/134 від 16 червня 2006 року - скасувати

Залучити до участі у справі правонаступника відповідача Державне підприємство "Дніпропетровський завод презиційних труб".

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю"Агора", пред'явлену до Державного науково-дослідного і конструкторсько-технологічного інституту трубної промисловості ім.. Я.Є. Осади, про стягнення заборгованості за договором –залишити без розгляду.

Постанова може бути оскаржена у місячний строк до Вищого господарського Суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.