10/249-06 Про стягнення заборгованості за договором поставки продуктів харчування - Текст документа

Рішенням господарського суду Запорізької області від 10.11.2006р. у справі № 10/249-06 (rs248465) (суддя Александрова Л.I.) в позові відмовлено. До такого висновку суд прийшов виходячи з того, що позивачем всупереч вимогам ст.ст.33,34 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) не надано належних доказів в підтвердження отримання відповідачем товару на загальну суму 123633грн.60коп. При цьому суд зазначив, що надані до справи накладні не відповідають вимогам п.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (996-14) , оскільки в них не визначені посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, відсутні особисті підписи та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Крім того, відсутні довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей або печатки на накладних. Акт звірки взаємних розрахунків від 27.06.200р., наданий позивачем в якості доказу отримання відповідачем продуктів харчування суд належним доказом не визнав, оскільки в ньому відсутній підпис керівника підприємства відповідача. Не прийнято судом до уваги пояснення гр. ОСОБА_2, яка засвідчила що вона з 01.05.205р. по 01.10.2005р. працювала IНФОРМАЦIЯ_1 у відповідача та приймала від позивачам за накладними м'ясну продукцію. За відсутністю належних доказів суд визнав позовні вимоги не доказаними і в позові відмовив.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Приватний підприємець ОСОБА_1 м. Генічеськ звернувся з апеляційною скаргою.

Заявник вважає, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права і підлягає скасуванню з наступних підстав

Суд першої інстанції неправомірно визнав неналежними доказами накладні, що фіксували передачу товару від позивача до відповідача, так як, за спірними накладними продукти харчування отримала уповноважена відповідачем особа - комірник ОСОБА_2, копія трудової книжки та пояснення якої були надані до матеріалів справи. Судом не враховано, що поставка м'ясної продукції здійснювалась централізовано-кільцевим способом і відповідно п.1.13 Iнструкції Про порядок реєстрації виданих, повернутих та використаних довіреностей відпуск матеріальних цінностей міг проводитись без довіреностей. До того ж судом всупереч ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" не враховано, що на підставі первинних документів складаються зведені облікові документи. В даному випадку це акт звірки взаємних розрахунків підписаний від відповідача відповідальною особою, про що свідчить печатка підприємства.

Крім того, на думку заявника судом порушені норми ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) в частині рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та принципу змагальності оскільки, судом до уваги взяті тільки доводи та докази надані відповідачем.

За вказаних обставин заявник просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 10.11.2006р. по справі № 10/249-06 (rs248465) та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга ПП ОСОБА_1 прийнята до розгляду та призначена слуханням на 01.02.2007р.

Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду від 31.01.2007р. за № 226 розгляд справи передано колегії суддів у складі: головуючий - Коробка Н.Д. (доповідач), суддів : Юхименко О.В., Яценко О.М.

В судовому засіданні 01.02.2007р. представник заявника підтримав вимоги з підстав, викладених в апеляційній скарзі, до того ж заявив клопотання про призначення судово-бухгалтерської експертизи по справі №10/249-06 (rs248465) .

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, завчасно подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Колегія суддів порадившись на місці відхилила клопотання відповідача та вирішила розгляд скарги відкласти до 22.03.2007р., від сторін витребувати додаткові докази.

Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду від 21.03.2007р. за № 882 розгляд скарги передано колегії суддів у складі: головуючий - Коробка Н.Д.(доповідач), суддів : Шевченко Т.М., Кричмаржевський В.А.

В засіданні суду 22.03.2007р. представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, на заявленому клопотанні про призначення судово - бухгалтерської експертизи не наполягає. На вимогу суду надав лист Державної податкової інспекції у Генічеському районі Херсонської області від 27.02.07р. № 1384/10/23- 015 за підписом Заступника начальника ДПI у Генічеському районі З.М.Сотник та роздруківку кредиторської заборгованості по ЗАТ "Санаторій - профілакторій "Золоті піски" станом на 01.04.2006р. Зазначеною довідкою ДПI у Генічеському районі Херсонської області підтвердила, що відділом контрольно- перевірочної роботи в червні 2006р. була проведена комплексна документальна перевірка ЗАТ "Санаторія - профілакторія "Золоті піски" за період з 01.10.2004р. по 31.03.2006р. в ході якої встановлено, що станом на 01.04.2006р. ЗАТ С/п "Золоті піски" має кредиторську заборгованість перед ПП ОСОБА_1 в сумі 27,0 тис грн.

Представник відповідача вдруге в засідання суду не з'явився. Про час та місце проведення судового засідання був завчасно повідомлений направленою на його адресу ухвалою від 01.02.2007р. Витребуваний зазначеною ухвалою суду аудиторський висновок не надав.

У відзиві на апеляційну скаргу з доводами апеляційної скарги не погоджується з наступних підстав.

Згідно умов договору від 20.04.2005р.передача товару від позивача до відповідача повинна бути здійснена у наступній послідовності:

- підписання сторонами специфікації до договору щодо кількості і якості товару;

- отримання позивачем від відповідача заявки з визначенням партії товару;

- виписка і передача відповідачу на узгоджену партію рахунку, для здійснення попередньої оплати;

- отримання від відповідача 100% оплати за банківським переводом за партію товару;

- фактична поставка і передача товару, з оформленням відповідних товарно-розпорядчих і супровідних документів, що посвідчують приймання-передачу товару уповноваженою особою відповідача.

Відповідач зазначає, що жоден з документів в підтвердження виникнення господарського зобов'язання суду не надано. Крім того, договором не встановлений особливий, відмінний від передбаченого діючим законодавством порядку передачі товару від позивача до відповідача, тобто їх передача повинна підтверджуватись документами первинного бухгалтерського обліку. До того ж, договором не узгоджено і не визначено окрему посадову особу і ідентифікацію цієї особи з боку позивача за наявністю запису в трудовій книжці цієї особи, що має право здійснювати підпис на товарно-розпорядчому або товаросупровідному документі.

Акт звірки взаємних розрахунків від 27.07.2006р., на який посилається позивач в якості доказу заборгованості, на думку відповідача, не має доказової сили оскільки, по-перше не містить даних про здійснені операції за первинними бухгалтерськими документами, по-друге сам акт статусу документу первинного обліку не має.

На підставі викладеного відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення господарського суду залишити без змін.

В зв'язку зі зміною колегії суддів розгляд скарги розпочато з початку.

За згодою позивача засідання суду апеляційної інстанції закінчено 22.03.2007р., оголошенням вступної та резолютивної частин постанови.

Відповідно до ст.99 ГПК України (1798-12) апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст.101 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обгрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи та проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів знаходить підстави, передбачені ст.104 ГПК України (1798-12) для скасування судового акту, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України (435-15) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію(передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язків.

Відповідно статті 11 Цивільного кодексу України (435-15) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Маючи намір укласти угоду поставки продуктів харчування сторони по справі 20.04.2005р. підписали договір. Згідно п.1 ст.628 ЦК України (435-15) зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Між тим судова колегія зазначає, що вважати зазначений договір укладеним не можливо, оскільки він не відповідає вимогам ст.638 ЦК України (435-15) . Зокрема він не містить таких суттєвих умов, як: предмет поставки, кількість підлягаючого поставці товару, ціна, строк поставки.

Однак, все ж зобов'язальні відносини між сторонами виникли, так як за переліченими в позовній заяві накладними позивач передав, а відповідач в період з 03.05.05р. по 15.09.2005р. отримав від позивача м'ясо на загальну суму 123633грн.60коп. Доказами отримання м'яса та заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 27012 грн. 10коп. є накладні, що містяться в матеріалах справи, акт звірки взаємних розрахунків сторін станом на 27.06.2006р. за підписом відповідальної особи відповідача, чий підпис завірено печаткою підприємства, нотаріально завірена заява гр.ОСОБА_2, довідка Державної податкової інспекції у Генічеському районі Херсонської області НОМЕР_1 та роздруківка кредиторської заборгованості по ЗАТ "Санаторій - профілакторій "Золоті піски" станом на 01.04.2006р.

Заперечення відповідача щодо неотримання товару спростовуються наведеним.

Зобов'язання згідно ст.193 Господарського кодексу України (436-15) , ст.526 Цивільного кодексу України (435-15) мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог, щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України (435-15) якщо строк(термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Претензію позивача НОМЕР_2 відповідач залишив без задоволення. Просрочка відповідачем виконання грошового зобов'язання в даному випадку мала місце з 22.08.2006р.

Оцінюючи надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням з врахуванням всіх обставин справи в їх сукупності судова колегія прийшла до висновку, що спірні поставки м'яса мали місце.

Всупереч вимогам ст.33 ГПК України (1798-12) , що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень відповідач не надав суду доказів, як не одержання товару, так і його оплати.

Позов в частині стягнення суми 27012грн.10 коп. основного боргу підлягає задоволенню.

В позові щодо стягнення пені слід відмовити виходячи з такого.

Згідно п.6 ст. 231 Господарського кодексу України (436-15) штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Статтею 1 Закону України від 22.11.1996р."Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за просрочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Оскільки, договір від 20.04.205р. на який посилається позивач, є неукладеним, підстави для її стягнення відсутні.

Не підлягають стягненню суми 760грн.20коп.інфляційних та 733грн.43 коп. - 3% річних так як період заявлений позивачем для їх стягнення з 10.08.2005р. по 14.08.2006р. тобто до дати виникнення грошового зобов'язання - 22.08.2006р.

Відповідно до ст.49 ГПК України (1798-12) судові витрати за розгляд справи та подання апеляційної скарги покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.101, п.1.ст.103, 105 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Генічеськ Херсонської області задовольнити частково.

Рішення господарського суду Херсонської області від 10.11.2006р. у справі №10/249-06 (rs248465) скасувати.

Резолютивну частину рішення викласти в такій редакції:

Позов задовольнити частково. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Санаторій - профілакторій "Золоті піски" с. Щасливцево Генічеського району Херсонської області на користь Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Генічеськ Херсонської області 27012грн.10коп. основного боргу, 270грн.01 коп. державного мита, ( в т.ч. 135 грн. за подання апеляційної скарги), 96грн.43 коп. на IТЗ судового процесу.