П О С Т А Н О В А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" липня 2006 р.
Справа № 22/150-06-3381А
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії
суддів:
головуючого судді Туренко В.Б.
суддів Бандури Л.I., Поліщук Л.В.
при секретарі судового засідання Селіховій Г.В.
за участю представників сторін:
від позивача -Гінтул М.В.
від відповідача -Дяченко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м.
Одеси
на постанову господарського суду Одеської області від
18.05.2006р.
у справі № 22/150-06-3381А
за позовом Дочірнього підприємства "Радіалка" ВАТ "Одеський
завод радіально-свердлильних верстатів"
до Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі
м. Одеси
про визнання нечинними рішень
встановив:
Дочірнє підприємство "Радіалка" в квітні 2006 року звернулось
з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України
в Малиновському районі м. Одеси про визнання нечинними рішень про
застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату
(неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне
перерахування) страхувальниками страхових внесків, у т.ч.
донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду від
06.05.2005р. № 624 на суму 35483.72грн., № 625 на 12713.36грн., №
626 на 20579.33грн., № 628 на 19742.92грн., від 13.05.2005р. № 647
на суму 510.47грн., № 648 на суму 317.00грн.; від 11.07.2005р. №
980 на суму 803.10грн., № 981 на суму 15547.86грн., № 982 на суму
695.17грн., № 983 на суму 1402.90грн., № 984 на суму 4198.91грн.;
від 01.09.2005р. № 1276 на суму 18675.59грн., № 1277 на суму
63.95грн.; від 16.03.2006р. № 253 на суму 37941.64грн., № 254 на
суму 37275.23грн., № 263 на суму 10016.53грн.; від 17.03.2006р. №
301 на суму 2124.00грн., № 302 на суму 2544.72грн., № 303 на суму
347.88грн. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що штрафні санкції в
загальній сумі 164528.86грн. та пені в сумі 56455.42грн. накладені
за періоди, які вже були предметом судового розгляду і по яким вже
прийняті судові рішення зі справ № 22/144-05-4307, №
26/292-05-7736.(а.с.2-4).
Заявою від 20.04.2006р. позивач доповнив позовні вимоги і
просив також визнати нечинними рішення УПФ в Малиновському р-ні м.
Одеси від 10.04.2006р. № 485 на суму 1081.80грн., № 486 на суму
251.78грн.; від 12.04.2006р. № 495 на суму 25.31грн., № 496 на
суму 24.54грн., № 497 на суму 30.69грн. (а.с.30-31).
Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач послався на
пропуск десятиденного строку на оскарження в судовому порядку
рішень пенсійного органу, встановленого Законом України "Про
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ) (1058-15)
, а
також на те, що оскаржувані рішення не були предметом судового
розгляду двічі (а.с.39-41, 44-46).
Постановою господарського суду Одеської області від
18.05.2006р. (суддя Точинська Л.О.) позов задоволено у повному
обсязі, витрати по держмиту та на IТЗ судового процесу
відшкодовані позивачу за рахунок відповідача. Постанова мотивована
тим, що рішення УПФ в Малиновському р-ні не відповідає вимогам
Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне
страхування" ( 1058-15 ) (1058-15)
та Iнструкції про порядок обчислення і
сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного
фонду України.
Не погодившись із постановою суду, відповідач звернувся з
апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати, у позові
відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального і
процесуального права.
В письмових запереченнях на апеляційну скаргу позивач
зазначив про її безпідставність, вважає постанову такою, що
відповідає чинному законодавству.
По справі оголошувалась перерва до 27.07.2006 року.
Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні у справі
докази та додаткові надані на вимогу суду апеляційної інстанції
документи, перевіривши правильність застосування місцевим
господарським судом норм матеріального права, судова колегія
дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної
скарги, виходячи із наступного.
ДП "Радіалка" є страхувальником і платником страхових внесків
відповідно із п.1 ст.14, ч.1 ст.15 Закону України "Про
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від
09.07.2003р. ( 1058-15 ) (1058-15)
№ 1058 (із змінами).
Згідно ч.6, 12 ст.20 цього Закону страхувальники зобов'язані
сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий
звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня
закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для
страхувальників (роботодавців), є календарний місяць. Страхові
внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника
страхових внесків.
Статтею 106 вказаного Закону встановлена відповідальність у
сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Так, частиною 2 цієї статті передбачено, що суми страхових внесків
своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у
строки, визначенні статтею 20 означеного Закону, вважаються
простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків
(недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням
фінансових санкцій.
Частиною 5 ст.106 Закону № 1058 ( 1058-15 ) (1058-15)
визначений
порядок погашення недоїмки, а саме: за рахунок сум, що надходять
від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок
сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових
санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі,
коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові
санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми
зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових
санкцій.
Згідно ч.8, 9, 12 ст.106 Закону № 1058 ( 1058-15 ) (1058-15)
, на
недоїмку нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми
недоплати за кожний день прострочення; за несплату
(неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне
перерахування) страхувальниками страхових внесків, накладається
штраф залежно від строку затримки платежу у розмірах: 10%
своєчасно несплачених зазначених сум -при затримці їх сплати у
строк до 30 календарних днів включно; 20% зазначених сум -при
затримці їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50%
зазначених сум -при затримці понад 90 календарних днів. Одночасно
на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових
внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1
відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день
прострочення платежу; нарахування пені починається з першого
календарного дня, що настає за днем настання строку відповідного
платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником.
На виконання вимоги суду апеляційної інстанції, відповідач
надав картки особового рахунку страхувальника -ДП "Радіалка" за
період 01.01.2004р. по 21.07.2006р., що ведуться пенсійним
органом, в яких відображені: терміни щомісячної сплати страхових
внесків, суми нарахованих внесків до сплати, дати та суми
перерахованих страхувальником коштів, нараховані суми фінансових
санкцій по кожному базовому звітному періоду та суми їх
зарахування в оплату, а також розрахунки сум штрафних санкцій і
пені, нарахованих УПФ в Малиновському р-ні по кожному із
оскаржених позивачем рішень. (а.с.141-230).
Дослідивши дані карток особового рахунку та співставивши їх з
розрахунками штрафних санкцій і пені, судова колегія встановила,
що розрахунки виконані у відповідності із вищезазначеними нормами
Закону України № 1058 ( 1058-15 ) (1058-15)
, без порушень цього Закону та
Iнструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та
застрахованим особами внесків на загальнообов'язкове державне
пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої
постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №
21-1 ( z0064-04 ) (z0064-04)
, зареєстрованої Мінюстом України 16.01.2004р. №
64/8663 (із змінами), будь-які розбіжності або помилки в
нарахуванні сум фінансових санкцій відсутні, пенсійним органом
сплачені позивачем кошти зараховувались в рахунок погашення
недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної
черговості їх виникнення, як це передбачено ч.5 ст.106 Закону №
1058 ( 1058-15 ) (1058-15)
.
Посилання позивача на те, що всі 24 рішення про застосування
штрафних санкцій та пені, які ним оскаржені у даній справі,
накладені за періоди, що були вже предметом судового розгляду у
справах № 22/144-05-4307 та № 26/292-05-7736, не заслуговують на
увагу, виходячи із наступного.
Предметом розгляду даної справи є визнання нечинними рішень
пенсійного органу про застосування штрафних санкцій та пені за
несплату або несвоєчасну сплату страхових внесків за
VIII.2004р.(рішення № 624 від 06.05.2005р.), за IХ.2004р.(рішення
№ 625 від 06.05.2005р.), за Х.2004р. (рішення № 626 від
06.05.2005р.), за ХI.2004р.(рішення № 628 від 06.05.2005р.), за
ХII.2004р. (рішення № 984 від 11.07.2005р.), за I.2005р. (рішення
№ 647 від 13.05.2005р., 981 від 11.07.2005р.), за II.2005р.
(рішення № 648 від 13.05.2005р., № 1276 від 01.09.2005р., № 263
від 16.03.2006р.), за III.2005р. (рішення № 982 від 11.07.2005р.,
№ 254 від 16.03.2006р.), за IV.2005р. (рішення № 980 від
11.07.2005р., № 253 від 16.03.2006р.), за V.2005р. (рішення № 1277
від 01.09.2005р., № 301 від 17.03.2006р.), за VI.2005р. (рішення №
302 від 17.03.2006р.), за VII.2005р. , а також пені нарахованої за несвоєчасну сплату
штрафних санкцій за рішеннями № 983 від 11.07.2005р., № 485 від
10.04.2006р., № 486 від 10.04.2006р., № 495 від 12.04.2006р., №
496 від 12.04.2006р., № 497 від 12.04.2006р.
Предметом розгляду справи № 22/144-05-4307 були вимоги про
стягнення загальної суми 91861.16грн., яка складається із:
частково неоплаченої суми страхових внесків за грудень 2004 року в
сумі 3792.15грн., страхових внесків за січень 2005 року в сумі
33976.95грн. і лютий 2005 року в сумі 46003.42грн., тобто загальна
сума недоїмки становила 83772.52грн. та штрафної санкції у розмірі
6411.38грн. і пені в сумі 1677.26грн., нарахованих за липень 2004
року згідно рішення УПФ в Малиновському р-ні м. Одеси № 385 від
16.03.2005р.(а.с.24-25,49-52, 161), і це рішення не оскаржено у
даній справі № 22/150-05-3381А.
Предметом розгляду справи № 26/292-05-7736 були вимоги про
стягнення загальної суми 264358.37грн., яка складається з
урахуванням часткової сплати: із заборгованості в загальній сумі
175839.36грн. по сплаті страхових внесків за березень, квітень,
травень, червень 2005 року та штрафних санкцій і пені в загальних
сумах 68405.18грн. і 20113.83грн. відповідно, нарахованих за
рішеннями УПФ в Малиновському р-ні м. Одеси від 06.05.2005р. №
624-626, 628, від 13.05.2005р. № 647, 648, від 11.07.2005р. №
980-984), які є предметом оскарження у даній справі №
22/150-06-3381А. Як вбачається із рішення господарського суду від
31.10.2005р. та постанови суду апеляційної інстанції від
17.01.2006р. по справі № 26/292-05-7736, питання щодо визнання
рішень пенсійного органу нечинними в межах цієї справи не
розглядалось (а.с.53-54, 130-133).
Тобто зазначені вище справи не мають ніякого відношення до
предмета розгляду даної справи № 22/150-06-3381А.
Стягнення недоїмки, штрафних санкцій і пені у судовому
порядку, не означає їх фактичної сплати. Відсутність недоїмки,
штрафу і пені відбувається лише у разі їх погашення шляхом
перерахування грошових коштів з банківського рахунку
страхувальника на банківські рахунки пенсійного органу. З
розрахунків нарахування штрафів та пені до оскаржених позивачем
рішень, вбачається, що відповідачем фінансові санкції визначались
з урахуванням строків та сум поступової оплати і двічі за один і
той же період не нараховувались.
Таким чином, оспорені рішення УПФ в Малиновському р-ні м.
Одеси відповідають діючому законодавству і підстави для визнання
їх нечинними відсутні, що не враховано судом першої інстанції при
вирішенні даного спору, у зв'язку з чим постанова підлягає
скасуванню.
З огляду на викладене, заперечення позивача не заслуговують
на увагу.
Безпідставним є посилання пенсійного органу на пропуск
десятиденного строку на оскарження його рішень, встановленого ч.2
п.13 ст.106 Закону № 1058 ( 1058-15 ) (1058-15)
, оскільки цей строк
застосовується лише, коли страхувальник оскаржує рішення до вищого
органу Пенсійного фонду, а якщо у судовому порядку, то слід
керуватися положеннями ст.99 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, який набрав
чинності з 01.09.2005р.
Однак, зазначене не впливає на вищевикладені висновки суду
апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення
позову.
З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 160, 198, 202,
205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
, суд -
постановив:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в
Малиновському р-ні м. Одеси задовольнити.
Постанову господарського суду Одеської області від
18.05.2006р. у справі № 22/150-06-3381А скасувати, у позові
відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з
моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку
до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з
дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя Туренко В.Б.
Суддя Бандура Л.I.
Суддя Поліщук Л.В.