Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Рєпіної Л.О.

Брайка А.І.

при секретарі:

За участю представників:

від позивача -

від відповідача -

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкрите акціонерне товариство "АК "Київводоканал" розрахунковий департамент

на рішення Господарського суду м.Києва від 18.01.2006

у справі № 46/579 (Шабунін С.В.)

за позовом Відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія" "Київводоканал"

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Прогрес - 2"

третя особа відповідача Головний інформаційно-обчислювальний центр Київської міської державної адміністрації

Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго"

третя особа позивача

про стягнення 24 714,23 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 18.01.2006 року № 46\579 позов ВАТ "Київводоканал" до ОСББ "Прогрес-2" про стягнення 24714,23 грн. залишений без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, посилаючись на те, що суд першої інстанції не з’ясував усіх обставин, що мають значення для справи, порушив норми процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Позивач правом, наданим йому згідно ст. 96 ГПК України не скористався, відзив на скаргу не надав. В судовому засіданні представники позивача проти вимог апеляційної скарги заперечили, просили рішення залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд дійшов наступного.

Як встановлено матеріалами справи, 15.05.1998 між ДК "Київводоканал" та відповідачем був укладений договір № 5381\2-02 на послуги водопостачання та водовідведення, за умовами якого позивач зобов’язався забезпечити постачання питної води та прийняти каналізаційні стоки, а відповідач оплатити послуги в триденний термін з моменту представлення платіжних документів. Строк дії договору до 15.05.99р.

10.11.2004, в зв’язку з реорганізацією позивача, сторонами у справі був укладений аналогічний договір № 05237\4-01 за умовами якого відповідач здійснює оплату в 10-ти денний термін з дня направлення розрахункового документу.

Згідно ст.ст. 161, 162 ЦК УРСР, зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.

Згідно до абзацу другого пункту 4 та пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (435-15) щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України (435-15) , положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності; правила Цивільного кодексу України (435-15) про відповідальність за порушення договору застосовуються в тих випадках, коли відповідні порушення були допущені після набрання чинності цим Кодексом крім випадків коли в договорах, укладених до 1 січня 2004 року, була встановлена інша відповідальність за такі порушення.

Вимоги вказаних статей Цивільного кодексу УРСР (1540-06) кореспондуються з вимогами статей 526 та 527 Цивільного кодексу України, який набрав чинність з 01.01.2004 року та застосовується до правовідносин, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Позивачем послуги надавалися своєчасно та в обсязі передбаченому умовами договору, що не оскаржує відповідач та не спростовується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку" у разі, якщо правління об’єднання самостійно здійснює функції управителя, воно за договором з постачальниками комунальних послуг може бути колективним замовником (абонентом) таких послуг. У цьому випадку об’єднання несе повну відповідальність за своєчасну сплату вартості фактично спожитих членами об’єднання комунальних послуг.

Заперечуючи проти рішення позивач вказує що судом безпідставно було відмовлено у задоволенні позову, оскільки платіжні документи оформлялися відповідно умов договору, інструкцій, тощо.

Відповідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Колегія суддів погоджується з позицією господарського суду що частина пред’явлених вимог про стягнення боргу стосується періоду що сплинув, а саме не може бути взятий до уваги період з серпня-жовтень 2002 року, оскільки позов поданий до суду 17.10.05, тобто вимоги про стягнення боргу повинні встановлюватися з кінця жовтня 2002року.

Апеляційна інстанція не погоджується з доводами господарського суду в частині що позивач зарахував поточні платежі в рахунок попередніх платежів, оскільки документів в підтвердження даних доводів матеріали справи не містять.

Однак, позивачем не надано доказів існування заборгованості саме в розмірі 24291,81 грн. основного боргу, в зв’язку з тим, що заборгованість становить лише 8672,37 грн.

У відзиві на позовну заяву, в судовому засіданні при розгляді справи за апеляційною скаргою відповідачем не заперечувалося, що його заборгованість становіть 8672,37 грн. яка є різницею у тарифах, котру він не може нарахувати мешканцям будинку. Листом позивач повідомляв відповідача що списання різниці у тарифах він також не може здійснити, оскільки це не входить у його компетенцію. До матеріалів справи наданий лист відділення Державного казначейства у Голосіївському районі м. Києва № 08-14\492 від 17.07.06 про те, що відповідач включений до реєстру по погашенню заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення згідно Постанови КМУ № 124 від 09.06.06 та ст. 36 Закону України "Про Державний бюджет на 2006 рік", тобто ця різниця буде повернута відповідачу з бюджету, але за умовами договору відповідач прийняв на себе зобов’язання по сплаті послуг за новими тарифами без попередніх узгоджень та внесення змін до договору.

Щодо стягнення інфляційних витрат то колегія суддів дійшла висновку що в цієї частині позовних вимог повинно бути відмовлено враховуючи те, що фактично це не є боргом в розумінні неналежного виконання зобов’язань відповідно до ст. 625 ЦК України.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду частковому скасуванню.

Керуючись ст.ст. 101- 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

11. Апеляційну скаргу ВАТ "АК "Київводоканал" задовольнити частково, рішення Господарського суду м. Києва від 18.01.2006 року по справі № 46\579 скасувати частково.

2. Стягнути з Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку "Прогрес-2" ( 03127 м. Київ вул.. Ломоносова 21\14 к.14; р\р 26002043100671 в Київській міській філії АКБ "Укрсоцбанк",МФО 322012, ЄДРПОУ 25411980) на користь відкритого акціонерного товариства "АК "Київводоканал" (01015 м. Київ вул.. Лейпцизька,1А; р\р 2600755010771 в КРФ ВАТ КБ "Хрещатик" м. Києва, МФО 300830, ЄДРПОУ 03327664) 8672,37 грн.( вісім тисяч шестисот сімдесят дві грн. 37 коп.) боргу, державне мито за подачу позову до господарського суду в розмірі 86,49грн.та 43,25 грн. мита за подачу апеляційної скарги, 41, 30 грн. інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Матеріали справи повернути, доручити господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.