Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Григоровича О.М.

суддів: Гольцової Л.А.

Рябухи В.І.

при секретарі: Решоткіній Т.О.

За участю представників:

від позивача: Просянюк О.В.- ( дов. від 22.12.05 № 202/1); Кот О.О. – (дов. від 22.12.05 № 202/3)

від відповідача: Греба Р.В.- (дов. від 23.01.06 б/н);

від третьої особи 1: Деребера С.П. – (дов. від 10.07.06 № 984/09);

від третіх осіб 2,3,4,5: не з'явились - про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином (ст. 98 ГПК України);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Ельдорадо-3"

на рішення Господарського суду м.Києва від 11.05.2006

у справі № 2/42 (Домнічева І.О.)

за позовом Закрите акціонерне товариство "Зеніт-Сервіс"

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Ельдорадо-3"

треті особи Акціонерний банк "Синтез"

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Каркас"

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Чиста вода"

ТОВ підприємство з іноземними інвестиціями за участю українського капіталу фірма "Венетекс"

ТОВ "Торгове обладнання"

третя особа позивача

про розірвання договору оренди

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.05.2006 року у справі№ 2/42 позов Закритого акціонерного товариства "Зеніт-Сервіс" задоволено повністю. Розірвано договір оренди № 76 від 01.03.2002, укладений між Закритим акціонерним товариством "Зеніт-Сервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ельдорадо-3". Виселено Товариство з обмеженою відповідальністю "Ельдорадо- 3" з переданих йому за договором оренди № 76 від 01.03.2002 нежитлових приміщень площею 6 308.4 кв.м., а також складського приміщення площею 292 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ вул. Глибочицька, 44.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельдорадо- 3" на користь Закритого акціонерного товариства "Зеніт-Сервіс" 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "Ельдорадо-3" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2006 року у справі № 2/42 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ЗАТ "Зеніт-Сервіс" відмовити повністю.

В апеляційній скарзі відповідач стверджує про недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, та прийняття рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Свою скаргу заявник мотивує тим, що наведені в рішенні суду в якості доказів договори суборенди та листи сторін жодним чином не підтверджують того, що приміщення було передане в суборенду саме на першому та другому поверхах об'єкту, що, в свою чергу, потребує узгодження позивача. Крім того, договір суборенди № 150703/10 - ПО від 15.07.2003 року є неукладеним, оскільки сторони не дійшли згоди щодо всіх істотних умов, які визначені ЦК УРСР (1540-06) (в редакції 1963 року), а неукладений договір не породжує для сторін будь-яких прав і обов'язків і не може слугувати доказом передачі відповідачем третій особі АКБ "Синтез" будь-якого майна.

Також, заявник зазначає, що господарським судом не досліджено та не прийнято до уваги тієї обставини, що згідно п. 6.4. договору при ініціюванні питання про розірвання договору позивач зобов'язаний сплатити відповідачу суму еквівалентну 288000 доларів США. Позивачем не надано суду доказів додержання ним передбаченого договором порядку ініціювання розірвання договору.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечує, посилаючись на відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки воно відповідає чинному законодавству України, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2006 року було порушено апеляційне провадження у справі № 2/42 та призначено розгляд справи на 12.07.2006 року.

В судовому засіданні представником відповідача заявлене клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги в зв"язку з відсутністю представників третіх осіб 2,3,4,5.

Представники позивача та третьої особи 1 заперечують проти задоволення заявленого клопотання.

Враховуючи те, що мають місце докази належного повідомлення третіх осіб про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги (повідомлення про вручення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження від 29.05.06 у справі 2/42), неявка сторін не тягне перенесення розгляду справи на інші строки, в зв'язку з чим колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників третіх осіб 2,3,4,5.

Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та враховуючи, що:

01 березня 2002 року між Закритим акціонерним товариством "Зеніт-Сервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ельдорадо-3" було укладено договір оренди нежитлових приміщень № 76, за яким орендодавець передав в тимчасове користування, а орендар прийняв нежитлове приміщення площею 6 308,4 кв.м., а також складське приміщення площею 292 кв.м. (надалі Об'єкт), які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Глибочицька, 44.

У відповідності до п.3.2.12. договору орендар має право здавати на об'єкті в суборенду третій та четвертий поверх з повідомленням орендодавця, перший та другий поверх - за згодою з орендодавцем.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.07.2003 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ельдорадо-3" та Акціонерним банком "Синтез" було укладено договір оренди нежитлового приміщення №150703/10-ПО, за яким ТОВ "Ельдорадо-3" передає, а АБ "Синтез" приймає в строкове платне користування нежиле приміщення, що розташоване за адресою: вул. Глибочицька, 44 в м. Києві загальною площею 6 кв.м., яке орендодавець має право передавати в суборенду на підставі договору з власником приміщення ЗАТ "Зеніт-Сервіс" від 19.09.01 № 76. Факт передачі нежилового приміщення підтверджується актом від 01.08.2003.

01.03.2004 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ельдорадо-3" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Венетекс" укладено договір суборенди № 44, за яким Суборендодавець передає у тимчасове користування, а Суборендатор приймає частину нежилого приміщення площею 1500 кв.м. (одна тисяча п'ятсот квадратних метрів), яке знаходиться за адресою м. Київ, вул. Глибочицька, 44, для використання в якості офісу і виставкової зали обладнання. Згідно акту прийому-передачі від 12.04.2004 року відповідачем було передано ТОВ "Венетекс" частину нежилого приміщення площею 1500 кв.м. (копія акту прийому передачі нежилого приміщення від 12.04.2004 знаходиться в матеріалах справи).

30.12.2004 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ельдорадо-3" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельне обладнання" укладено договір суборенди № 48, за яким Суборендодавець передає у тимчасове користування, а Суборендатор приймає частину нежилого приміщення площею 999 кв.м. (дев'ятсот дев'яносто квадратних метрів), яке знаходиться за адресою м. Київ, вул. Глибочицька, 44, для використання в якості офісу і виставкової зали обладнання. За актом прийому-передачі від 31.12.2004 року відповідачем було передано ТОВ "Торгівельне обладнання" частину нежилого приміщення площею 999 кв.м. (копія акту прийому передачі нежилого приміщення від 31.12.2004 знаходиться в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (435-15) , який набрав чинності з 1 січня 2004 року, Цивільний кодекс України (435-15) застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України (435-15) , положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Ст. ст. 9, 10 Прикінцевих та перехідних положень передбачено, що до договорів, що були укладені до 01.01.2004 і продовжують діяти після набрання чинності Цивільним кодексом України (435-15) , застосовуються правила цього Кодексу щодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладення. Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України (436-15) .

У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Як зазначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналізуючи заперечення заявника, які викладені в апеляційній скарзі, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки розірвання договору найму на вимогу наймодавця передбачено ст. 783 ЦК України, якою встановлено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору.

Стаття 773 Цивільного кодексу України встановлює, що наймач зобов'язаний користуватись річчю відповідно до її призначення та умов договору. У відповідності до частини 2 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню. Статтею 22 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що Орендар має право передати в суборенду нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно, якщо інше не передбачено договором оренди. При цьому строк надання майна у суборенду не може перевищувати терміну дії договору оренди.

Стаття 774 Цивільного кодексу України зазначає, що передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п.3.2.12. Договору Орендар має право передавати на Об'єкті в суборенду третій та четвертий поверх з повідомленням Орендодавця, перший та другий поверх - за згодою з Орендодавцем.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем було передано в суборенду нежитлові приміщення на першому та другому поверхах об'єкту, а саме ТОВ "Торгівельне обладнання", ТОВ "Венетекс", АБ "Синтез". На першому поверсі об'єкту також знаходяться АБ "Правекс банк", АБ "Альфа-Банк", АБ "Приват", АБ "Єврокредит". Факт передачі в суборенду вищезазначених нежитлових приміщень підтверджується листом відповідача за вих. № 5/130 від 13.09.2005р., договором суборенди нежитлового приміщення №150703/10-ПО від 15.07.2003 року та актом прийому-передачі від 01.08.2003 р., договором суборенди № 44 від 01.03.2004 р. та актом прийому-передачі від 12.04.2004 року, договором суборенди № 48 від 30.12.2004 р. та актом прийому-передачі від 31.12.2004 року, актом обстеження приміщень від 20.03.2006 р., листом АБ "Синтез" за вих. № 84 від 10.04.2006 .

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідачем до матеріалів справи не надано доказів повідомлення ТОВ "Ельдорадо-3" належним чином позивача про укладення договорів суборенди на першому та другому поверхах Об'єкту та доказів отримання згоди від Орендодавця на передачу Орендарем нежитлових приміщень в суборенду іншим особам.

За таких обставин, колегія суддів не погоджується з доводами відповідача про неправильне застосування судом першої інстанції ст. 773 Цивільного кодексу України як підставу для розірвання договору, оскільки користування об'єктом відповідачем здійснювалось з порушенням умов договору.

Посилання відповідача на неправильне застосування судом ст.ст. 774 та 783 Цивільного кодексу України з огляду на те, що передання частини, а не всіх орендованих приміщень у користування третім особам не є підставою для розірвання Договору, колегією не приймається до уваги, оскільки вони протирічать змісту вищезазначених статей та п. 3.2.12 Договору.

Також колегія не погоджується з запереченнями відповідача стосовно того, що договір оренди нежитлового приміщення №150703/10-ПО від 15.07.2003 року є неукладеним через відсутність в ньому індивідуалізації майна, переданого в найм (оренду), так як у п.1.1. договору чітко визначено, що Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежиле приміщення, що розташоване за адресою: вул. Глибочицька, 44 в м. Києві загальною площею 6 кв.м.

Крім того, АБ "Синтез" здійснював орендні платежі відповідно до умов договору, а відповідач приймав ці платежі, в зв"язку з чим твердження відповідача про неукладеність договору оренди нежитлового приміщення №150703/10-ПО від 15.07.2003 року спростовуються вищезазначеним.

Колегією суддів не приймається до уваги посилання відповідача про порушення судом першої інстанції ст. 43 ГПК України у зв'язку з неповним дослідженням обставини, що має значення для вирішення спору, а саме зобов"язання позивача сплатити неустойку в розмірі 288 000 доларів США за розірвання договору, яка передбачена п. 6.4 договору, оскільки стягнення неустойки у розмірі 288 000 доларів США не є предметом даного спору.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що на договір оренди нежитлових приміщень № 76 від 01 березня 2002 року поширюються положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 р. (2269-12) із змінами та доповненнями, оскільки між сторонами відсутня домовленість домовленості в договорі про незастосування до договірних правовідносин норм вказаного закону.

Також, слід зазначити, що відповідно до статті 387 Цивільного кодексу власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Право власності позивача на майно, передане за договором оренди відповідачу, підтверджується свідоцтвом про право власності від 09.12.2004 р. за № 1677-В. З розірванням договору оренди № 76 від 01.03.2002 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ельдорадо – 3" втрачає правові підстави для займання та користування нежитловими приміщеннями. За таких обставин суд першої інстанції правомірно задовольнив вимоги позивача про виселення ТОВ "Ельдорадо-3" з займаних приміщень.

Враховуючи вищевикладене, колегія вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 11.05.2006 у справі № 2/42 відповідає чинному законодавству України, фактичним обставинам та матеріалам справи, а відтак підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 101- 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2006 у справі № 2/42 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Матеріали справи № 2/42 повернути до Господарського суду міста Києва.