17/214 Про визнання недійсним рішення адміністративної колегії АМК - 12.07.2006 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Полтава на рішення господарського суду Полтавської області від 27.04.2006 року

по справі № 17/214 (суддя Коршенко Ю.О.)

за позовом Кременчуцького відкритого акціонерного товариства промислового

залізничного транспорту "Кременчукпромзалтранс", м. Кременчук,

Полтавська область

до Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного

комітету України, м. Полтава

про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Полтавського

обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

Рішенням господарського суду Полтавської області від 27.04.2006 року позов Кременчуцького відкритого акціонерного товариства промислового залізничного транспорту "Кременчукпромзалтранс"задоволено, рішення адміністративної колегії Полтавського обласного відділення Антимонопольного комітету України від 08.04.2005 року № 01/03-рш визнано недійсним.

Не погоджуючись із рішенням господарського суду першої інстанції, Полтавське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до Київського міжобласного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати рішення від 27.04.2006 року та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Апеляційну скаргу відповідач мотивує тим, що місцевий господарський суд при прийнятті рішення неповно з"ясував обставини, що мають значення для справи, та як наслідок, виніс рішення з порушенням норм матеріального права, а саме положення ст. 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", ст.ст. 12, 13, 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції"та Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб"єктів господарювання на ринку.

Відповідно до розпорядження Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.07.2006 року у зв"язку з виробничою необхідністю здійснено заміну у складі колегії суддів, відповідно до якого перегляд рішення здійснюється головуючим суддею – Яковлєвим М.Л., суддями –Ільєнок Т.В., Федоровим М.О.

Позивач заперечує проти вимог апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, виступ представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення підлягає скасуванню.

Стаття 101 ГПК України передбачає, що апеляційний господарський суд не зв"язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, а також у процесі перегляду справи апеляційний суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Як вбачається з матеріалів справи, адміністративна колегія Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, розглянувши матеріали справи № 01-02-50/12-2004 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку Кременчуцького відкритого акціонерного товариства промислового залізничного транспорту "Кременчукпромзалтранс"постановила рішення від 08.04.2005 року № 01/03-рш, яким визнала, що за результатами діяльності у 2003-2004 роках ВАТ "Кременчукпромзалтранс"займало монопольне (домінуюче) становище на регіональному ринку послуг під"їзних залізничних колій в межах Крюківського та Автозаводського районів м. Кременчука з часткою 100 відсотків.

Не погоджуючись із вказаним рішенням адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, ВАТ "Кременчукпромзалтранс"12.09.2005 року звернувся до господарського суду Полтавської області з позовною заявою про визнання недійсним рішення адміністративної колегії від 08.04.2005 року № 01/03-рш, яка 19.09.2005 року призначена місцевим судом до розгляду.

Рішенням від 27.04.2006 року № 17/214 господарський суд Полтавської області позовні вимоги ВАТ "Кременчукпромзалтранс"задовольнив повністю та визнав недійсним рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 08.04.2005 року № 01/03-рш. Водночас в рішенні місцевим судом було зазначено, що позов у даній справі подано без порушення строку, передбаченого законодавством для подачі позовної заяви на оскарження рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України з посиланням на Господарський та Цивільний кодекси України (435-15) .

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що посилання суду першої інстанції на положення Господарського кодексу України (436-15) та Цивільного кодексу України (435-15) щодо встановлення строку позовної давності на оскарження рішення органів Антимонопольного комітету України є безпідставним. Господарський кодекс України (436-15) відповідно до ст. 1 названого Кодексу визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарського діяльності між суб"єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання. Учасниками відносин у сфері господарювання є суб"єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб"єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності (ст. 2 Господарського кодексу України).

Що стосується Цивільного кодексу України (435-15) , то цивільним законодавством на підставі ст. 1 вказаного Кодексу регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових. Бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Законом, що регулює відносини органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю за суб"єктами господарювання, а також суб"єктів господарювання з іншими суб"єктами господарювання, із споживачами, іншими юридичними та фізичними особами у зв"язку з економічною конкуренцією є Закону України "Про захист економічної конкуренції" (2210-14) .

В зв"язку з цим, відповідно до ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції"(зі змінами та доповненнями) заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Так, як вбачається з матеріалів справи, спірне рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України отримано позивачем 13.04.2005 року, що підтверджується також і самим позивачем. На підставі ст.ст. 60, 62 Закону України "Про захист економічної конкуренції", останнім днем подання позовної заяви вважається 14.06.2005 року.

Позивачем вперше позовну заяву подано до місцевого суду 13.06.2005 року, яку ухвалою суду від 21.06.2005 року було повернуто без розгляду на підставі ст. 63 ГПК України.

Відповідно до частини 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення. Тобто, у випадках повернення позову подання заяви не перериває строку позовної давності. Тому при повторному зверненні до господарського суду строк позовної давності обчислюється в загальному порядку, починаючи з дня, коли згідно з законодавством у позивача виникло право на позов.

Ухвала місцевого суду про повернення позовної заяви від 21.06.2005 року чинна, а тому має значення в обчисленні строків, на що суд першої інстанції не звернув уваги..

Таким чином, останнім днем подачі позовної заяви про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 08.04.2005 року № 01/03-рш вважається 14.06.2005 року, а заява подана позивачем та прийнята місцевим судом до розгляду 12.09.2005 року, тобто з пропуском двомісячного строку на оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України.

Закон, визначаючи право особи, в тому числі юридичної, на судовий захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів, водночас може встановлювати порядок та строк (в тому числі і присікальний), здійснення такого захисту, що і зроблено законодавцем у наведеній нормі закону України "Про захист економічної конкуренції" (2210-14) . Тому є неможливим вирішення господарським судом спору щодо визнання недійсним рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 08.04.2005 року № 01/03-рш., який оскаржено поза межами зазначеного строку.

Відповідно до частини першої ст. 4 ГПК України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України (254к/96-ВР) , ГПК України (1798-12) , інших законодавчих актів України. Водночас господарський суд не наділено повноваженнями стосовно оцінки приписів законодавчих актів, в даному разі Закону України "Про захист економічної конкуренції" (2210-14) на предмет їх відповідності Конституції України (254к/96-ВР) , іншим законам України.

З огляду на відповідний законодавчий припис і присікальний характер зазначеного строку суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність припинення провадження по даній справі на підставі п.1 ст. 80 ГПК України.

Крім того, суд першої інстанції не проаналізував, що спірне рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 08.04.2005 року № 01/03-рш було перевірено вищою організацією, а саме Антимонопольним комітетом України, на відповідність даного рішення вимогам законодавства про захист економічної конкуренції. Антимонопольним комітетом України в рішенні про відсутність підстав скасування рішенням встановлено, що спірне рішення відповідає вимогам законодавства про захист економічної конкуренції.

Інші доводи апеляційної скарги внаслідок їх необгрунтованості та безпідставності, не можуть бути підставою для скасування або зміни рішення місцевого суду.

Таким чином, судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, внаслідок чого рішення місцевого суду від 27.04.2006 року по справі № 17/214 підлягає скасуванню, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а провадження по справі № 17/214 припиненню.