Справа № 4/360-27/58 (rs187324)

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Кордюк Г.Т.

суддів: Давид Л.Л.

Краєвська М.В.

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1, м.Коломия від 22.11.2006р.

на рішення господарського суду Львівської області від 25.09.2006 року

у справі №4/360-27/58 (rs187324)

за позовом: Приватного підприємця ОСОБА_1, м.Коломия.

до відповідача: Дочірнього підприємства "Телебойман"ТзОВ "ТРК Телебойман", Львів.

Про стягнення 60 259,5 грн.

За зустрічним позовом: Дочірнього підприємства "Телебойман"ТзОВ "ТРК Телебойман", Львів.

до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_1, м.Коломия.

Про розірвання договору та стягнення боргу в сумі 19 793 грн. за невиконання зобов"язань.

За участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2- адвокат

від відповідача- ОСОБА_3- представник

Роз"яснено права й обов"язки, передбачені ст.22 ГПК України (1798-12) . Заяв про відвід суддів не поступало, від здійснення технічної фіксації судового процесу представники сторін відмовились. Клопотань по суті розгляду апеляційної скарги не заявлено.

Розпорядженням голови суду проведено зміни в складі колегії суддів (знаходиться в матеріалах справи).

Рішенням господарського суду Львівської області від 25.09.2006р. у справі №4/360-27/58 (rs187324) (головуючий суддя Н.Судова-Хомюк, судді: Л.Масловська, Н.Мороз) у задоволенні позовних вимог приватного підприємця ОСОБА_1, м.Коломия до Дочірнього підприємства "Телебойман"ТзОВ "ТРК Телебойман", Львів про стягнення 60 259,5 грн. відмовлено, в частині зустрічних позовних вимог про розірвання договору та стягнення боргу в сумі 19 793 грн. за невиконання зобов"язань провадження у справі припинено.

Суд мотивував рішення тим, що договір від 25.12.2003р., не містить положення про дострокове розірвання в односторонньому порядку, а вказує на розірвання лише за згодою сторін, відповідно договір не був розірваним, а припинив свою дію 20.02.2006р. згідно п.5.1, а тому вимоги позивача про отримання компенсації за втрату об"єму робіт є безпідставні.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги, скаржник покликається на наступне:

-господарським судом встановлений факт невиконання ОСОБА_1 договірних зобов'язань, до даного висновку суд прийшов у зв'язку з тим що у позивача відсутні акти виконаних робіт та представлення доказів про виконання конкретних робіт

В свою чергу, суд встановлює факт існування відносин та надання послуг ОСОБА_1, що підтверджується регулярним надходженням грошових коштів на його рахунок починаючи з 21.05.2003 року по 16.01.2004 року. Окрім цього, вказано, що сторона відповідача представила єдине повідомлення про невиконання ОСОБА_1 умов договору, що на думку суду спростовується у зв'язку з здійсненням проплат за надані послуги.

- господарький суд прийшов до хибного висновку не беручи до уваги

повідомлення про розірвання договору від 25.12.2006 року, не було взято до уваги положення статей 598, 907 Цивільного кодексу України (435-15) . Відповідно до п. 2 ст. 598 ЦК України (435-15) , припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. В свою чергу відповідно до статі 907 Цивільного кодексу України, договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених Цивільним Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Так, відповідно до п. 4.4. договору від 20 лютого 2003 року сторони встановили наслідки розірвання договору про надання послуг та передбачили, що у випадку дострокового розірвання цього договору за ініціативою Замовника, виконавцю виплачується компенсація за втрату об'єму робіт, пов'язаних з цим договором яка оцінюється в сумі 35 000 Євро. що по курсу НБУ складає 197 050 гривень.

- господарський суд не звернув увагу на те, що СПД ФО ОСОБА_1 надав підтверджуючі факти надання послуг (надходження грошових коштів на його рахунок за надані послуги по договору від 20 лютого 2003 р.), з січня 2004 року замовник жодного разу не звернувся до виконавця за наданням обумовленої договором послуги, чим порушив п. 2.3. в частині обов'язковості замовлення протягом 3 років, тим самим позбавив виконавця можливості виконати свої зобов'язання по договору.

Представник відповідача вимоги апеляційної скарги відхилив, покликаючись, що між сторонами не було підписано жодного акту прийому-передачі виконаних робіт, відсутні будь-які докази, які б свідчили про виконання позивачем умов договору.

Львівським апеляційним господарським судом встановлено:

20.02.2003р. між сторонами укладено договір про надання послуг (посередницьких, інформаційних).

Згідно п.1.1 договору, предметом договору є надання інформаційно-консультаційних послуг виконавцем - ПП ОСОБА_1, які пов"язані з адмініструванням та веденням господарської діяльності по акціонерних товариствах.

За умовами договору сторона замовника - відповідача у справі, зобов"язувалась надавати виконавцеві інформацію, необхідну для виконання послуг. (п.2.3 договору).

Відповідно до п.3.1 договору, за виконання передбачених договором послуг сторона замовника зобов"язувалась виплачувати щомісячно 1970,5 грн.

Згідно п.4.4 договору, у випадку дострокового розірвання договору за ініціативою замовника - Дочірного підприємства "Телебойман" Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК Телебойман" м.Львів, виконавцю виплачується компенсація за втрату об"єму робіт.

Згідно з п.5.1, спірний договір є строковим з терміном дії від 20.02.2003р.по 20.02.2006р.

П.5.2 договору вказує, що одностороннє розірвання договору не допускається, за винятком випадку систематичного невиконання його умов однією з сторін.

Умовами договору передбачено, що одностороннє розірвання договору допускається лише за згодою сторін (п.5.3 договору).

Згідно заяви про зміну предмету позову, позивач просить стягнути компенсацію за втрату об"єму робіт (п.4.4 договору) в сумі 60 259,5 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, перевіривши матеріали справи та правильність застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступного:

За своєю правовою природою, укладений сторонами договір є договором про надання послуг.

Укладення вказаного договору відбувалося на момент дії Цивільного кодексу УРСР (1540-06) .

Згідно п.9 Прикінцевих та Перехідних Положень Цивільного кодексу України (435-15) від 16.01.2003р., до договорів, що були укладені до 1 січня 2004 року і продовжують діяти після набрання чинності Цивільним кодексом України (435-15) , застосовуються правила цього Кодексу щодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладення.

Згідно ст.901 ЦК України (435-15) , за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України (435-15) , зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.907 ЦК України (435-15) , договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених ЦК України (435-15) , іншим законом або за домовленістю сторін.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України (435-15) , договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

П.1 ч.1 ст. 208 ЦК України (435-15) встановлено, що правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

Відповідно до ст.654 ЦК України (435-15) , зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень відповідно до ст.33 ГПК України (1798-12) .

Як свідчать матеріали справи, господарським судом вірно встановлено факт, що договір, який укладений між сторонами, не був розірваним та припинив свою дію 20.02.2006р.,згідно п.5.1 договору.

В зв"язку з чим, обгрунтовано відмовлено у задоволенні позовних вимог (згідно заяви про зміну предмету позову), стягнути з відповідача компенсацію за втрату об"єму робіт на підставі п.4.4 договору, умовою якого є дострокове розірвання договору.

Враховуючи заяву сторони позивача про відмову від позовних вимог про розірвання договору та стягнення збитків в розмірі 19 793,00 грн., господарський суд правомірно припинив провадження за зустрічним позовом.

Доводи апеляційної скарги судом до уваги не приймаються, оскільки- матеріали справи не містять доказів домовленості сторін щодо розірвання укладеного договору, яка повинна бути виражена у письмовій угоді між сторонами в силу ст.ст. 208, 654 ЦК України (435-15) ;

З врахуванням викладеного, господарський суд обгрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог за безпідставністю.

З огляду на вищевикладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Львівської області відповідає матеріалам справи, грунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально необгрунтовані, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України (1798-12) для скасування чи змін оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст.99,101,103,105 ГПК України (1798-12) , Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 25.09.2006 року

у справі №4/360-27/58 (rs187324) залишити без змін, апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1, м.Коломия від 22.11.2006р. без задоволення.

2. Матеріали справи повернути в господарський суд Львівської області.