Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лисенко О.М. (доповідача)

суддів: Виноградник О.М., Джихур О.В.

при секретарі судового засідання: Лазаренко П.М.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, нотаріально посвідчена довіреність НОМЕР_1 від 30.09.05;

від відповідача - ОСОБА_2, юрисконсульт, довіреність НОМЕР_2 від 20.06.05;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу селянського фермерського об'єднання "Володимирівське", с. Гурівка Долинського району Кіровоградської області на рішення господарського суду Кіровоградської області від 18.04.06р. у справі № 5/302

за позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_3, м. Березень Київської області

до селянського фермерського об'єднання "Володимирівське", с. Гурівка Долинського району Кіровоградської області

про стягнення 27166,81 грн.

ВСТАНОВИВ:

В судовому засіданні 05.03.07, за згодою представників сторін, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3подано позов про стягнення з селянського фермерського об'єднання "Володимирівське" суми збитків по договору НОМЕР_3 від 22.09.2003 року в розмірі 32 639,01 грн. та штрафу в розмірі 6527,80 грн.

Пояснення позивача від 03.03.2006 року містять заяву про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку із тим, що відповідачем 29.12.2004 року повернуто 10 000 грн. Таким чином, позивач просив стягнути відсотки за користування кредитом в розмірі 22 639, 01 грн. та штраф у розмірі 4527,80 грн.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 18.04.06 № 5/302 (суддя Змеул О.А.) позов задоволено повністю.

Рішення суду обгрунтовано вимогою статті 526 Цивільного кодексу України (435-15) , відповідно до якої зобов'язання повинні виконуватися належним чином, а відповідач своє грошове зобов'язання відповідно до договору не виконав.

Не погодившись із рішенням, селянське фермерське об'єднання "Володимирівське", с. Гурівка Долинського району Кіровоградської області просить його скасувати, а в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на наступні обставини.

Договір про спільну діяльність був складений для отримання кредиту і без наміру виконання умов договору, дії осіб не були спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних умов договору.

Під прикриттям договору про спільну діяльність сторони виконували умови договору позики НОМЕР_3.

Фізична особа -підприємець ОСОБА_3 вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, просить залишити рішення без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Між селянським фермерським об'єднанням "Володимирівське" та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 було укладено договір про спільне вирощування насіння еліти соняшника "Світоч" НОМЕР_3 від 22.09.2003 року. Згідно пункту 2.4 зазначеного договору фінансування робіт здійсноє фізична особа - підприємець ОСОБА_3: власними обіговими коштами - в сумі 40200,00 грн. - авансова оплата виконаних робіт та в сумі 24000,00 грн. - оплата процентів та інших витрат за користування кредитом; позики банку - кредиту в сумі 100000,00 грн. Позивачем, виконано зазначений вище пункт договору шляхом одержання в акціонерному товаристві "Iндустріально-експортний банк" м. Березань на підставі кредитного договору НОМЕР_4 від 23.02.2004 року під заставу кредиту та перерахування грошових коштів, що підтверджується платіжним дорученням НОМЕР_5 від 27.02.2004 року.

Відповідно до пункту 3.1 договору НОМЕР_3 від 22.09.2003 року при виконанні зобов'язань по даному договору селянське фермерське об'єднання "Володимирівське" прераховує фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 одержані від реалізації 50т насіння еліти соняшнику урожаю 2004 року та 50т товарного насіння, отриманого в результаті очистки еліти насіння соняшнику кошти в сумі 100000,00 грн., необхідних для погашення кредиту, одержаного в банку позивачем, відшкодовує проценти та інші витрати виплачені позивачем за користування кредитом на підставі документів, які підтверджують ці витрати.

Позивачем, кредит в розмірі 100000,00 грн. акціонерному товариству "Iндустріально-експортний банк" повернуто про що свідчать платіжні доручення: НОМЕР_6 від 10.01.2005 року на суму 5000,00 грн.; НОМЕР_7 від 31.01.2005 року - 60000,00 грн.; НОМЕР_8 від 01.02.2005 року - 30000,00 грн.; НОМЕР_9 від 17.02.2005 року - 5000,00 грн.

Крім того позивачем сплачено відсотки за користування кредитом, які становлять 22639,01 грн. Зазначене підтверджується платіжними дорученнями: НОМЕР_10 від 27.02.2004 року на суму 262,30 грн.; НОМЕР_11 від 31.03.2004 року - 2032,79 грн.; НОМЕР_12 від 30.04.2004 року - 1967.21 грн.; НОМЕР_13 від 28.05.2004 року - 2032,79 грн.; НОМЕР_14 від 30.06.2004 року - 1967,21 грн.; НОМЕР_15 від 30.07.2004 року - 2032,79 грн.; НОМЕР_16 від 31.08.2004 року - 2031,79 грн.; НОМЕР_17 від 30.09.2004 року - 1967,21 грн.; НОМЕР_18 від 29.10.2004 року - 2032,79 грн.; НОМЕР_19 від 30.11.2004 року - 1967,21 грн.; НОМЕР_20 від 31.01.2005 року - 2211,78 грн.; НОМЕР_21 від 22.02.2005 року - 59,18 грн.

Загальна сума виплачена позивачем банку за кредит становить 122 639,01 грн.

29.12.2004 року та 31.01.2005 року відповідачем на виконання пункту 3.1 договору НОМЕР_3 від 22.09.2003 року перераховано на рахунок позивача відповідно 10000,00 грн. та 90000,00 грн., необхідних для погашення кредиту та відсотків за його користування. Отже, відповідачем частково виконано умови договору НОМЕР_3 від 22.09.2003 року оскільки сплачено 100000, 00 грн. необхідних для погашення кредиту, і не сплачено проценти за користування кредитом. Також, відповідач допустив прострочку повернення коштів, оскільки порушив строки сплати, передбачені пунктом 3.2 договору НОМЕР_3 від 22.09.2003 року.

Пунктом 4.4 договору НОМЕР_3 від 22.09.2003 року встановлено відповідальність за порушення договірних зобов'язань, а саме, виплата винною стороною штрафу у розмірі 20% від суми витрат, понесених стороною, яка постраждала. З урахуванням виплачених відповідачем 29.12.2003 року та 31.01.2005 року грошових коштів розмір штрафу, який підлягає стягненню, складає 4527,80 грн.

Згідно пункту 2 статті 549 Цивільного кодексу України (435-15) штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України (435-15) зобов'язання повинні виконуватися належним чином.

Відповідач своє грошове зобов'язання відповідно до договору не виконав.

Доводи відповідача про те, що сторони виконували договір позики від 22.09.03 НОМЕР_3 спротовуються вищенаведеним і тим, що жодний платіжний документ і інші документи не містять посилань саме на договір позики НОМЕР_3 від 22.09.03.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог, підстав для скасування рішення, які передбачені статтею 104 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , відсутні.

Державне мито за перегляд справи по апеляційній скарзі покладається на скаржника.

На підставі викладеного та, керуючись статтями 49, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 18.04.06 по справі № 5/302 залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.