Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Бобеляк О.М.

Орищин Г.В.,

при секретарі Горбач Ю.Б.

з участю представників:

від позивача –Гринда С.П., Гринда Ю.В.

від відповідача –Легін В.В.

розглянув апеляційну скаргу Івано-Франківського державного обласного бюро технічної інвентаризації за №347 від 16.02.2006 року

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 10.02.2006 року, суддя Калашник В.О.,

у справі № 16/201,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гостинець", як правонаступник ЗАТ "Світлиця", м.Івано-Франківськ

до відповідача Івано-Франківського державного обласного бюро технічної інвентаризації, м.Івано-Франківськ

про стягнення матеріальної та моральної шкоди в сумі 8080077 грн.

рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 10.02.2006 року у справі №16/201 задоволено частково позов ТзОВ "Гостинець" - стягнуто з Івано-Франківського державного обласного бюро технічної інвентаризації на користь позивача заподіяну через невиконання рішення господарського суду Івано-Франківської області від 09.09.2004 року у справі №18/331 матеріальну шкоду в сумі 418976,78 грн., а також 4189,76 грн. державного мита і 118 грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що рішення прийняте з порушенням вимог матеріального і процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Зокрема, скаржник вказує на те, що ТзОВ "Гостинець" подало позов до ОБТІ 29.06.2005 року, проте, згідно довідки відділу державної реєстрації (реєстраційної палати) виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, 11.02.2005р. проведено державну реєстрацію припинення ТзОВ "Гостинець" (і.к.13652907) у зв'язку із ліквідацією (реєстраційний запис № 11191110004000094). Поряд з цим, скаржник звертає увагу суду на те, що державне мито при подачі позову ТзОВ "Гостинець" сплачене не в повному обсязі.

Одночасно апелянт зазначає, що оскаржуваним рішенням господарський суд Івано-Франківської області стягує з ОБТІ заподіяну позивачу матеріальну шкоду в сумі 418976,78 грн. виходячи з аудиторського висновку приватного підприємства "Аудит-Експрес" від 14.10.2005р. без номера. При цьому, судом першої інстанції не взято до уваги те, що аудиторський висновок розраховує "втрати" позивача за період 01.01.04р.-01.10.05р., а наказ виданий 10.12.2004р.

Скаржник також зазначає, що у оскаржуваному рішенні суд констатує, що "згідно з аудиторським висновком підприємства "Аудит-експрес", загальна сума витрат ТзОВ "Гостинець", за період з 01.01.2004р., по 01.10.2005 року складає 418976,78 грн.", яку і стягує з Івано-Франківського ОБТІ, проте далі по тексту рішення стверджує, що "Відповідач фактично не позбавляв Позивача належного йому майна на підставі договору купівлі-продажу № ІД-910 від 28.09.1995р.", отже це означає, що між діями ОБТІ і шкодою повністю відсутній безпосередній причинний зв'язок, і, тому Івано-Франківське ОБТІ не може нести жодної відповідальності перед позивачем.

Крім того, скаржник вказує на те, що відсутність вини в діях бюро підтверджується також актом державного виконавця від 06.05.2005р., у якому зафіксовано, що інформаційна система "Реєстр прав власності на нерухоме майно", держателем якої є Міністерство юстиції України, видала повідомлення - "Помилка "Скасувати/редагувати можливо тільки останній запис по майну, існує запис занесений після вибраного Вами". Таким останнім записом є реєстрація права власності Бородайка Костянтина Павловича на нерухоме майно за адресою вул. Шашкевича, 6 в м. Івано-Франківську згідно договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Мачкур А.А. 13.02.2004р. за реєстровим № Д66, цей договір і на сьогодні є дійсним, не розірваний, не визнаний судом недійсним.

Одночасно скаржник зазначає, що відповідно до п. 1.4 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Мінюсту від 07.02.2002р. № 7/5 (z0157-02) , державна реєстрація прав власності на нерухоме майно - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів. Реєстр прав власності на нерухоме майно є Інформаційною системою, яка містить відомості про зареєстровані права власності суб'єктів прав, об'єкти нерухомого майна, правовстановлювальні документи, на підставі яких здійснено реєстрацію прав власності (п. 1.7 Тимчасового положення). Держателем Реєстру є Міністерство юстиції України, а адміністратором державне підприємство "Інформаційний центр" Мінюсту. У своєму листі від 25.07.2005р. № 258/01-01 на ім'я начальника Івано-Франківського міського відділу ДВС "Інформаційний центр" стверджує, що відновити реєстрацію оригіналу договору купівлі-продажу № ІД-910 можливо лише за умови скасування зареєстрованих за новим власником прав власності на нерухоме майно (п.3.9 Тимчасового положення). Як вже зазначалося вище Бородайко К.П. прав власності на нерухоме майно не позбавлено, а тому у Івано-Франківського ОБТІ нема жодних законних підстав скасовувати їх реєстрацію. Таким чином, на думку скаржника, листом адміністратора Реєстру прав власності на нерухоме майно, яким є ДП "Інформаційний центр", ще раз підтверджується відсутність у діях Івано-Франківського ОБТІ вини, як складової для настання відповідальності.

Представник відповідача (скаржника) в судових засіданнях вимоги наведені в апеляційній скарзі, обґрунтуванні-додатку до апеляційної скарги (вих.№247д від 16.03.2006 року) підтримав, просив рішення господарського суду Івано-Франківської області від 10.02.2006 року у справі №16/201 скасувати, прийняти нове рішення яким в позові відмовити.

Представники позивача в судових засіданнях проти вимог апеляційної скарги заперечили, просили рішення господарського суду Івано-Франківської області від 10.02.2006 року у справі №16/201 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з мотивів наведених у відзиві на апеляційну скаргу та доповненні до відзиву. Зокрема, представники позивача зазначали, що рішення господарського суду Івано-Франківської області постановлене у відповідності до вимог процесуального та матеріального права.

Суд, дослідивши наявні докази по справі, вважає, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

30.06.2004 року органом державної реєстрації виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради здійснено державну реєстрацію Установчого договору про створення товариства з обмеженою відповідальністю "Гостинець", зареєстровано Статут товариства та видано Свідоцтво про його державну реєстрацію.

Згідно правоустановчих документів, засновником ТзОВ "Гостинець" є акціонери ЗАТ "Світлиця", юридичною адресою новоутвореного товариства є м. Івано-Франківськ, вул. Шашкевича, 6, ідентифікаційний код суб'єкта підприємницької діяльності в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України - 13652907.

Пунктом 5 ст. 59 ГК України передбачено, що у разі перетворення одного суб'єкта господарювання в інший, до новоутвореного переходять усі майнові права та обов'язки попереднього суб'єкта господарювання.

28 вересня 1995 року, між Регіональним відділенням фонду державного майна України по Івано-Франківській області та орендним підприємством громадського харчування "Світлиця" (м. Івано-Франківськ, вул. Комарова, 6), укладено договір № ІД-910 купівлі-продажу державного майна, відповідно до якого, Продавець продав, а Покупець придбав державне майно цілісного майнового комплексу орендного підприємства громадського харчування -"Світлиця", яке знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Комарова, 6.

Майно підприємства включає в себе підвал, перший і другий поверхи будівлі по вул. Комарова, 6, а також інші основні засоби, запаси та затрати, фінансові витрати, кредиторську заборгованість та інше майно, згідно з актом інвентаризації, актом оцінки та передаточно-розподільчим балансом, складеним на 01.09.1995 року.

Відповідно до п. 1.2 Договору № ІД-910, право власності та відчуження майна переходить до Покупця з часу підписання акту прийому-передачі, який покупцем і продавцем підписано 20.10.1995р., згідно якого до орендного підприємства громадського харчування "Світлиця", перейшло право власності та цілісний майновий комплекс, розміщений по вул.Комарова, 6 (тепер вул. Шашкевича) в м. Івано-Франківську.

Вищевказаний договір купівлі-продажу державного майна від 28.09.1995р. нотаріально посвідчений в першій нотаріальній конторі та зареєстрований за № ІД-910.

Відповідачем видано реєстраційне посвідчення на вищезазначене нерухоме майно за №454 від 15.11.1996р.

Відповідно до рішення зборів орендарів-засновників орендного підприємства "Світлиця" від 09.12.1995р. підприємство перетворене в закрите акціонерне товариство "Світлиця", яке є його правонаступником.

Статут новоутвореного ЗАТ "Світлиця", зареєстрований рішенням виконкому Івано-Франківської міської ради № 14-11 від 13.05.1996 року.

Нотаріусом першої державної нотаріальної контори м.Івано-Франківська 28.01.2004р. громадянці Гринишин Н.Є. видано дублікат договору купівлі-продажу № ІД-910 від 28.08.1995р., взамін нібито втраченого оригіналу.

13.02.2004р,, Івано-Франківським оБТІ прийнято рішення про реєстрацію на підставі поданого дублікату договору купівлі-продажу № ІД-910 від 28.09.1995р., право власності на нерухоме майно за ЗАТ "Світлиця", про що зроблено запис за №454/2в та реєстраційним номером 437/6025, що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, правових підстав для видачі першою нотаріальною конторою м. Івано-Франківська дублікату договору № ІД-910 купівлі-продажу не було, оскільки у справжнього власника цілісного майнового комплексу по вул. Шашкевича, 6, який є ЗАТ "Світлиця", був оригінал зазначеного договору.

Так, рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 09.09.2004 року у справі №18/331 визнано недійсним дублікат договору купівлі-продажу № ІД-910 від 28.09.1995 року, засвідченого нотаріусом Першої державної нотаріальної контори м.Івано-Франківська, 28.01.2004 року, по реєстру №6-185, що зареєстрований Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації та зобов'язано Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації скасувати реєстрацію дублікату договору купівлі-продажу № ІД-910 і відновити реєстрацію оригіналу договору купівлі-продажу № ІД-910.

На виконання вищевказаного рішення видано наказ господарського суду № 17906 від 10.12.2004р., проте Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації рішення господарського суду Івано-Франківської області від 09.09.2004р., у справі № 18/331 не виконано.

На підставі наказу господарського суду Івано-Франківської області №17906 27.12.2004р., відділом Державної виконавчої служби в м. Івано-Франківську, 27.12.2004 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та зобов'язано відповідача добровільно виконати рішення суду, в термін до 04.01.2005 року.

Проте, в порушення ст. 115 ГПК України рішення господарського суду Івано-Франківської області від 09.09.2004 року у справі №18/331 не виконано.

Договір купівлі-продажу державного майна № ІД-910 від 28.09.1995 року не зареєстровано відповідачем у передбаченому законом порядку.

Статутом товариства з обмеженою відповідальністю "Гостинець" визначено, що товариство засноване у відповідності з рішенням загальних зборів акціонерів ЗАТ "Світлиця" від 18.11.2003р., шляхом перетворення закритого акціонерного товариства "Світлиця" і є його правонаступником.

Товариство є власником майна, переданого йому згідно Договору купівлі-продажу №910 від 28.09.1995року.

Основним видом діяльності є надання громадського харчування (створення столових, ресторанів, барів, кафе); роздрібна, гуртова та комісійна торгівля продовольчими і непродовольчими товарами - промисловими та господарськими товарами, алкогольними напоями, тютюновими виробами, а також виробництво продуктів харчування.

Таким чином, придбане на підставі договору купівлі-продажу №ІД-910 від 28.09.1995 року державне майно, повинно було використовуватись ТзОВ "Гостинець", для здійснення діяльності та отримання від неї прибутку.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Право власності на цілісний майновий комплекс, який включає в себе підвал, перший та другий поверхи будівлі по вул. Комарова, 6 (тепер вул.Шашкевича), виникло у ТзОВ "Гостинець" на підставі договору купівлі-продажу №ІД-910 від 28.09.1995р.

Таким чином, згідно ст. 316 ЦК України, ТзОВ "Гостинець" може реалізовувати своє право на майно відповідно до Закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Проте, відповідач не проводячи державну реєстрацію Договору №ІД-910 від 28.09.1995р., обмежує власника майна в реалізації свого законного права володіння, користування та розпорядження своїм майном, чим фактично завдав йому матеріальні збитки у вигляді недоотриманої вигоди від використання майна у відповідності із Статутною діяльністю.

Щодо тверджень відповідача про те, що державна реєстрація ТзОВ "Гостинець" (ід.код 13652907), засновниками якого є акціонери ЗАТ "Світлиця" - Бамбур Ж.В., Сахній М.П., Гринда Ю.В., Гринда С.П., Шеремет М.Є. з посиланням на лист державного реєстратора за №11-15/346 від 12.07.2005р. - припинена, не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки в зазначеному листі вказано, що 05.08.2004р., відомості про створення Товариства з обмеженою відповідальністю "Гостинець" (інд. код 13652907) внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Директором даного товариства є Гринда Надія Євгенівна.

Судом взято до уваги, що 11.02.2005р. проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи ТзОВ "Гостинець", у зв'язку з її ліквідацією. Державним реєстратором була припинена державна реєстрація ТзОВ "Гостинець" директором якого була гр.Гринишин Н.Є.

Однак, даний факт не є свідченням припинення державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, ТзОВ "Гостинець", директором якого є Бамбур Ж.В.

Твердження Відповідача, що Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 18.07.2005 року, йому заборонено вчиняти будь-які дії направлені на скасування права власності гр.Бородайка К.П. на нежитлове приміщення розташоване в м. Івано-Франківську по вул. Шашкевича,6 загальною площею 1230,5 кв.м. до вирішення судом даного спору, не заслуговує на увагу, оскільки право власності на спірне майно вже доведено господарським судом Івано-Франківської області у справі №18/331, рішення якого набуло законної сили, та підтверджене рішеннями апеляційної і касаційної інстанції.

Разом з тим, в Постанові Вищого господарського суду від 10.03.2005р., у справі №18/331 зазначено, що у відповідача не було правових підстав для проведення, 28.01.2004р., на підставі дублікату Договору № 1Д-910 від 28.09.1995 року, реєстрації за ЗАТ "Світлиця" права власності на нерухоме майно по вул.Шашкевича, 6 в м. Івано-Франківську за № 454/2в та реєстраційним номером 4376025.

Таким чином, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що неодержані Позивачем з вини ОБТІ доходи (упущена вигода), повинні визначатись з дати порушенням права законного власника ТзОВ "Гостинець", тобто з 28.01.2004 року.

Відповідно до аудиторського висновку підприємства "Аудит-експрес", загальна сума витрат ТзОВ "Гостинець", за період з 01.01.2004р., по 01.10.2005 року складає 418976,78 грн., середня величина втрат за один місяць, становить 19951,27 грн.

Отже, висновок суду першої інстанції про задоволення позову в цій частині є обґрунтованим.

В задоволенні решти частини позову господарським судом правомірно відмовлено, мотивуючи тим, що відповідач, фактично не позбавляв Позивача належного йому майна на підставі Договору купівлі-продажу № ІД-910 від 28.09.1995р.

Крім того, судом взято до уваги, що статтею 1167 ЦК України, встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діяльністю чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Моральною вважається шкода, заподіяна організації порушенням її законних немайнових прав. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода відшкодовується в грошовій формі або іншій матеріальній формі.

При цьому, якщо дії чи бездіяльність винної особи заподіяли як майнову так і моральну (немайнову) шкоду, то відшкодовування майнової шкоди не звільняє таку особу від обов'язку відшкодувати моральну шкоду.

Проте, оскільки позивачем не подано розрахунок моральної шкоди, не визначено, які саме винні дії Відповідача, призвели до спричинення йому моральної шкоди, якими саме неправомірними діями завдана ця шкода та не подано доказів, що підтверджують позов в частині стягнення коштів для відшкодування моральної шкоди.

Судом першої інстанції правомірно відмовлено в задоволенні позову у цій частині.

Крім того, господарським судом Івано-Франківської області підставно достягнуто з позивача несплачене в повному обсязі при подачі позову державне мито за розгляд справи господарським судом.

З вищенаведеного вбачається, що доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду в даній справі є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 91, 101, 102, 103, 105 ГПК України, суд,

рішення господарського суду Івано-Франківської області від 10.02.2006 року у справі №16/201 залишити без змін, а апеляційну скаргу Івано-Франківського державного обласного бюро технічної інвентаризації –без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.