ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦIЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" червня 2006 р. Справа № 7/36-н
м.Житомир
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії
суддів:
головуючого судді Майора Г.I.
суддів: Голубєвої Г.К.
Горшкової Н.Ф.
при секретарі Луцику С.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - підприємець,
від відповідача: Савчук Ю.М., довіреність №864/10/10 від
19.10.2005 року,
розглянувши апеляційну скаргу Шепетівської об'єднаної
державної податкової інспекції м. Шепетівка Хмельницької області
на рішення господарського суду Хмельницької області
від "20" січня 2005 р. у справі № 7/36-н (суддя Крамар С.I.)
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1,
м.Шепетівка Хмельницької області
до Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції,
м.Шепетівка Хмельницької області
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень НОМЕР_1
та НОМЕР_2, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 20
січня 2005року у справі №7/36-Н задоволено позов Суб'єкта
підприємницької діяльності ОСОБА_1: визнано недійсними податкові
повідомлення-рішення Шепетівської об'єднаної державної податкової
інспекції НОМЕР_1, НОМЕР_2.
Крім того, стягнуто з Шепетівської ОДПI на користь Суб"єкта
підприємницької діяльності ОСОБА_1 85 грн. витрат по сплаті
державного мита, 118 грн. витрат по сплаті інформаційно-технічного
забезпечення судового процесу, та 1442,40 грн. витрат на оплату
проведеного експертного дослідження (а.с.190-195, т.1).
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Шепетівська об'єднана
державна податкова інспекція звернулася до суду з апеляційною
скаргою, в якій просить скасувати вищезазначене рішення та
прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову з підстав,
викладених у скарзі (а.с.201-207, т.1).
Вказує на те, що в порушення пп.7.2.1, 7.2.6 п.7.2 та
пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
судом першої інстанції зроблено висновок
про те, що позивач одержуючи у встановленому порядку податкові
накладні, відповідно до пункту 7.5 статті 7 зазначеного Закону
правомірно включав суму ПДВ до податкового кредиту.
Зазначає, що неналежним чином оформлені касові книги та
прибуткові касові ордери СПД ОСОБА_1 не можуть бути підставою для
нарахування ПДВ та прибуткового податку з громадян, так як вимоги
до вказаних документів на підприємців не поширюється, а
відповідальність за порушення порядку ведення операцій з готівкою
покладається на підприємця.
Посилається на те, що податкове зобов'язання за 1999 рік по
прибутковому податку СПД ОСОБА_1 визначено з дотриманням строку
давності встановленого пп.15.1.1 п.15.1 ст.15 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Вважає, що неправильно застосовано господарським судом норми
постанови Кабінету Міністрів УкраїниНОМЕР_2529 від 11.09.19992
року "Про проведення дооцінки товарно-матеріальних цінностей" та
постанови Кабінету Міністрів України НОМЕР_2379 від 19.04.1993
року "Про нормативи запасів товарно-матеріальних цінностей
державних підприємств і організацій та джерела їх покриття",
оскільки обидві постанови втратили чинність на підставі постанови
Кабінету Міністрів України і Національного банку України від
17.05.2002 року №669 ( 669-2002-п ) (669-2002-п)
.
Вказує, що позивачем порушено норми підпункту 5.3.9 пункту
5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, оскільки податкові накладні були
відсутні на момент перевірки, а також у СПД ОСОБА_1 відсутні
розрахункові, платіжні та інші документи, обов'язковість ведення і
зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку,
що не дає йому права на віднесення витрат лише по податковій
накладній та накладній до валових витрат.
В судовому засіданні представник відповідача доводи
апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.
Позивач - Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 в
судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги.
Вказує, що при судовому розгляді справи СПД ОСОБА_1,
відповідно до вимог ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
надав податкові
накладні, які відповідно до вимог пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, дають
право приватному підприємцю ОСОБА_1 на податковий кредит, та
відповідно зменшують його податкове зобов'язання. Крім того,
Шепетівською ОДПI були нараховані податкові зобов'язання з податку
на додану вартість приватному підприємцю ОСОБА_1 за третій та
четвертий квартали 2000 року, хоча фактично в цей час приватний
підприємець ОСОБА_1 перебував в місцях тимчасового утримання, що
підтверджується довідкою НОМЕР_3 Хмельницького слідчого ізолятору.
Зазначає, що визначення Шепетівською ОДПI сум валового доходу
приватного підприємця ОСОБА_1 на підставі чорнових записів в
зошитах за період 2000 року не відповідає вимогам ст.9 Закону
України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в
Україні" ( 996-14 ) (996-14)
, а тому правомірно не були взяті господарським
судом Хмельницької області до уваги. Не відповідає вимогам чинного
законодавства України також визначення Шепетівською ОДПI валових
доходів позивача за 2000 рік на підставі касових книг, так як
касові книги на які посилається Шепетівська ОДПI не належали
приватному підприємцю ОСОБА_1.
Посилається на те, що Шепетівською ОДПI в порушення вимог
"Положення проведення касових операцій у національній валюті
України" позивачу на підставі неналежних йому касових книг, була
нарахована виручка на загальну суму 80293,03 грн., що належала
іншим господарюючим суб'єктам, які є самостійними платниками
податків, та відповідно зобов'язані окремо оподатковувати отриману
виручку.
Донарахування Шепетівською ОДПI зобов'язань з прибуткового
податку приватному підприємцю ОСОБА_1 за період з січня по грудень
1999 року, здійснено з порушенням вимог пп.15.1.1 п.15.1 ст.15
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
, так як акт перевірки за вищезазначений період був
складений Шепетівською ОДПI 09.04.2003р., а оспорюванні податкові
повідомлення-рішення були прийняті 11.04.2003 року, тобто з
пропущенням граничного терміну в 1095 днів.
Твердження Шепетівської ОДПI в апеляційній скарзі стосовно
того, що приватний підприємець ОСОБА_1 не мав права здійснювати
дооцінку товарно-матеріальних цінностей, спростовуються положенням
п.2 Постанови КМУ та Нацбанку України НОМЕР_2379 від 19.04.1993р.,
яким передбачена дія вищезазначеної Постанови на господарюючих
суб'єктів усіх форм власності. Посилання на втрату чинності даної
Постанови 17.05.2002р., жодним чином не спростовує висновків суду
першої інстанції, так як дооцінка товарно-матеріальних цінностей
була здійснена приватним підприємцем під час дії даної постанови.
Таким чином, не включення Шепетівською ОДПI за період
1999-2000 років, 123778,79 грн., до валових витрат приватного
підприємця ОСОБА_1 не відповідає вимогам вищезазначеного
нормативного акту.
Просить рішення господарського суду першої інстанції залишити
без змін, а апеляційну скаргу Шепетівської ОДПI - без задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи
апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи, колегія суддів
вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з
наступного.
Працівниками Шепетівською ОДПI проведено додаткову
документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства
Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 за період з
01.01.1999 року по 31.12.2002 року, за наслідками якої складено
акт НОМЕР_4 (а.с.9-17,т.1).
У акті перевірки, зокрема, зазначено, що за перевіряємий
період чиста сума зобов'язань по ПДВ відображена позивачем в рядку
18 Податкової декларації по ПДВ, в сумі 82,00 грн. Перевіркою
правильності визначення ПДВ встановлена фактична сума зазначеного
податку в сумі 49249,41 грн. Збільшення суми податку встановлено
на 49167,41 грн., у тому числі: податкові зобов'язання на 48961,33
грн., податковий кредит на - 206,08 грн.
Розбіжності виникли в зв'язку з тим, що за перевіряємий
період в порушення пп.3.1.1. п.3.1. ст.3 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
до сум податкового
зобов'язання по податку на додану вартість не включено 48961,33
грн. ПДВ з вартості 244823,93 грн. (292054,93 грн. - 47231,00
грн.) реал ізованих товаро-матеріальних цінностей (далі - ТМЦ)
приватним підприємцем ОСОБА_1, де 292054,93 грн. - вартість
реалізованих ТМЦ згідно даних перевірки; 47231,00 грн. - вартість
реалізованих ТМЦ згідно податкових декларацій з ПДВ.
Крім того, до сум податкового кредиту по податку на додану
вартість не включено 206,08 грн. ПДВ, що не підтверджені
податковими накладними.
В зв'язку з тим, що приватний підприємець ОСОБА_1 для
перевірки не надав книг обліку продажу і придбання товарів (робіт,
послуг), встановити які саме операції включені до податкової
декларації з ПДВ, а які не включені не можливо.
При визначенні суми прибуткового податку за 1999 рік, II
квартал 1999 року не враховується в зв'язку з тим, що приватний
підприємець ОСОБА_1 в цьому періоді являвся платником єдиного
податку.
Згідно акту перевірки прибутковий податок за 1999 рік -
52456,59 грн. Фактично сплачено за 1999 рік - 300,00 грн. Сума
прибуткового податку за 1999 рік визначена попередньою перевіркою
становила 47326,51 грн. В результаті додаткової перевірки
донараховано прибутковий податок за 1999 рік в сумі - 4830,08 грн.
Сума прибуткового податку за 2000 рік визначена додатковою
перевіркою - 17469,15 грн. (18669,15 - 1200,00). Сума
донарахованого прибуткового податку за 2000 рік попередньою
перевіркою становила 36134,20 грн. В результаті додаткової
перевірки зменшено нарахування прибуткового податку за 2000 рік на
18665,05 грн.
На підставі акту перевірки, відповідно до пп.3.1.1 п.3.1 ст.3
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
та
пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
Шепетівською ОДПI прийнято
податкове повідомлення-рішення НОМЕР_1, яким позивачу визначено
податкове зобов'язання в сумі 61572,44 грн. (в т.ч. 49167,41 грн.
основний платіж та 12405,03 грн. штрафних санкцій) по податку на
додану вартість (а.с.7, т.1).
На підставі акту перевірки, відповідно до ст.13 Декрету
Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян"
( 13-92 ) (13-92)
та пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
Шепетівською ОДПI
прийнято податкове повідомлення-рішення НОМЕР_2, яким позивачу
визначено податкове зобов'язання в сумі 82437,00 грн. (в т.ч.
69625,74 грн. основний платіж та 12811,69 грн. штрафних санкцій)
по прибутковому податку з підприємницької діяльності (а.с.8, т.1).
На вимогу суду Київським Науково-дослідним інститутом судових
експертиз проведено судово-бухгалтерську експертизу з питань
дотримання вимог податкового законодавства суб'єктом
підприємницької діяльності ОСОБА_1 за період з 01.01.1999 року по
31.12.2002 року. За результатами експертизи складено висновок
НОМЕР_4 (а.с.70-78, т.1).
У висновку зазначено, в зв'язку з тим, що в господарській
справі були відсутні документи по причині долучення їх до
кримінальної справи, експерту Шепетівським міським судом було
надано матеріали кримінальної справи №1-21 в 26 томах, в яких є
податкові накладні, рахунки-фактури, накладні на відпуск і
отримання ТМЦ, прибуткові та видаткові касові ордери, касові книги
за 1999-2000 роки; чорнові записи у 14 зошитах.
Крім того, відповідно до ухвали суду приватним підприємцем
ОСОБА_1 додатково надано: податкові накладні НОМЕР_5; НОМЕР_6;
НОМЕР_7; НОМЕР_8 на придбання в ПП "Iнтеграл" ТМЦ; податкові
накладні ст.Шепетівки: НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12;
податкову накладну НОМЕР_8 на придбання в ПП ОСОБА_2 ТМЦ;
податкові накладні б/н від 09.02.2000 року та від 15.02.2000 року
на автопослуги ПМК-181; податкову накладну НОМЕР_13 на придбання в
ПП ОСОБА_3 ТМЦ; податкову накладну НОМЕР_14 на придбання в ПП
"Лідія" ТМЦ; податкову накладну НОМЕР_15 на придбання в ПП ОСОБА_4
ТМЦ; податкову накладну НОМЕР_16 на придбання в "Спортек" ТМЦ;
податкову накладну НОМЕР_17 на придбання в ШЗКВ ТМЦ; трудові угоди
6 штук; відомості виплати заробітної плати за січень-вересень 2000
року; лист Шепетівської ОДПI про те, що КП "Дорресторан" є
самостійний платник податку; додаток 5 до акту перевірки.
Дослідженням наданих бухгалтерських документів, що
знаходяться в господарській справі експертом встановлено наступне.
Дослідженням наданих матеріалів кримінальної справи
встановлено, що у кримінальній справі є податкові накладні,
виписані постачальником, за якими позивач мав право на отримання
податкового кредиту, а перевіркою їх не враховано .
Крім того, відповідно до ухвали господарського суду
Хмельницької області ПП ОСОБА_1 були надані податкові накладні
станції Шепетівка, а саме: НОМЕР_9 на суму 204,15 грн., в т.ч.
ПДВ - 34,03 грн.; НОМЕР_10 на суму 2066,01 грн., в т.ч. ПДВ -
344,34 грн.; №673 від 28.07.2000 року на суму 1360,27 грн., в т.ч.
ПДВ - 226,72 грн.; НОМЕР_12 на суму 2860,49 грн., в т.ч. ПДВ -
476,75 грн. Разом ПДВ - 1081,84 грн. Одночасно перевіркою не
включено до податкового кредиту 28225,52 грн. Всього, відповідно
до ухвали суду ПП ОСОБА_1 надано оригінали податкових накладних,
які перевіркою не включені до податкового кредиту, в результаті
чого занижено суму податкового кредиту на 30697,55 грн., згідно
розрахунку: (1390,19 грн. + 1081,84 грн. + 28225,52 грн.).
Збільшивши на вказану суму податковий кредит чиста сума не
оплачених податкових зобов'язань становитиме 18469,86 грн.
(49167,41 грн. - 30697,55 грн.).
В господарській справі (а.с.6) міститься довідка №001585 від
22.08.2001 року яка підтверджує, що ПП ОСОБА_1 з 27.07.2000 року
по 22.08.2001 року утримувався в місцях позбавлення волі. В акті
вказано, що ним не сплачено податку на додану вартість в III
кварталі в сумі 13320,80 грн. Змінусувавши вказану суму, несплата
податку становитиме 5149,06 грн. (49167,41 грн. - 30697,55 грн. -
13320,80 грн.).
Податкові зобов'язання перевіркою нараховано на суму нібито
отриманої в 2000 році виручки ПП ОСОБА_1, (кримінальна справа
а.с.25-35, т.1), господарська справа (а.с.24, т.1).
Дослідженням наданих касових книг з 01.01.2000 року по
17.02.2000 року, з 18.02.2000 року по 03.04.2000 року, з
04.04.2000 року по 25.05.2000 року, з 26.05.2000 року по
16.06.2000 року, з 17.06.2000 року по 02.09.2000 року експертом
встановлено, що в п'яти наданих касових книгах за 2000 рік не
вказано якого підприємства (підприємця) надані касові книги.
Касові книги пронумеровані, за винятком з 26.05.2000р. по
16.06.2000р., однак на них відсутні підписи і відтиски печаток
підприємства (підприємця), чим можна було б підтвердити якого
підприємства (підприємця) ці книги.
В касових книгах відсутні підписи бухгалтера чи іншої особи,
що підтверджують отримання прибуткових та видаткових касових
ордерів для відображення їх в обліку.
Отже, експертом встановлено, що ні в одній із наданих касових
книг не вказано, що касові книги належать ПП ОСОБА_1
За наданим листом фінансового управління Шепетівської міської
Ради зазначається, що для торгівлі ПП ОСОБА_1 були видані
товарно-касові книги за 1999 рік - 15 штук, за 2000 рік - 1 штука
(а.с. 40, т.1), в яких ПП ОСОБА_1 відображав продаж товарів за
готівку та надходження коштів.
Про результати перевірки товарно-касових книг в акті не
вказано та взагалі відсутні будь-які відомості про врахування
перевіркою вказаних книг.
Дослідженням наданих прибуткових та видаткових касових
ордерів в кримінальній справі експертом встановлено, що на
прибуткових касових ордерах НОМЕР_18, які застосовані для
оформлення надходжень до каси грошових коштів, відсутні підписи
бухгалтера, та ПП ОСОБА_1, що підтверджують надходження коштів. Не
надано квитанцій до прибуткових касових ордерів, завірених
підписами, печаткою підприємця.
В усіх наданих прибуткових касових ордерах не вказано, що
кошти отримано ПП ОСОБА_1
При дослідженні касових книг експертом встановлено, що в
касових книгах показано надходження коштів від підприємств
(підприємців) і окремих осіб. Надходження коштів приватному
підприємцю ОСОБА_1 не встановлено.
Ведення касової книги по декількох підприємствах
(підприємцях) не відповідає вимогам Закону і не може бути
підставою для нарахування податків одному підприємцю.
На всіх прибуткових ордерах відсутні підписи особи
(бухгалтера), відповідальної за факт здійснення господарської
операції. На окремих касових ордерах відсутні підписи особи в
прийнятті коштів.
В оформлених прибуткових касових ордерах відсутні
найменування ПП ОСОБА_1 і його підпис в отриманні коштів.
Відсутність на прибуткових ордерах найменування ПП ОСОБА_1 і його
підписів про прийняття коштів не дає можливості підтвердити здачу
виручки приватному підприємцю ОСОБА_1
Відповідно до дозволу на встановлення торгового об'єкту
НОМЕР_19 та торгового патенту НОМЕР_20 приватному підприємцю
ОСОБА_1 надано право здійснення діяльності у сфері роздрібної
торгівлі "ресторан в приміщенні вокзалу ст. "Шепетівка"
(кримінальна справа, а.с.163-164, т.1).
За договором про сумісну діяльність (а.с.167, т.1)
підприємець ОСОБА_1 реалізовував в кафе "IНФОРМАЦIЯ_1" товари, на
відпуск яких виписував накладні і податкові накладні (кримінальна
справа а.с.15-40, т.3).
Кафе "IНФОРМАЦIЯ_1" мало статус самостійного підприємства із
самостійною сплатою податків.
Крім того, відповідно до листа (а.с.39. т.1) дозволи на
здійснення торгівлі протягом 1999-2000 років надавались: кафе
"IНФОРМАЦIЯ_2" НОМЕР_21, кафе "IНФОРМАЦIЯ_1" НОМЕР_22,
Кафе "IНФОРМАЦIЯ_2" та буфет НОМЕР_23 за свідоцтвом від
10.01.2000 року були платником єдиного податку (кримінальна
справа, а.с.155, т.1).
Кафе "IНФОРМАЦIЯ_1" зареєстровано в якості приватного
підприємця - платника єдиного податку з січня 1999 року.
За наданим листом НОМЕР_24 Шепетівської ОДПI колективне
підприємство "Дорресторан" з 30.12.1994 року є платником податків
на загальних підставах.
По договору оренди від 17.07.2000 року кіоск НОМЕР_25
знаходився в оренді у ОСОБА_5.
Пунктом 2 Указу Президента України "Про внесення змін до
Указу Президента України від 03.07.1998 року №727 "Про спрощену
систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого
підприємництва" ( 746/99 ) (746/99)
№746/99 від 28.06.1999 року,
передбачено, що ставка єдиного податку для суб'єктів малого
підприємництва встановлюється місцевими радами за місцем їх
державної реєстрації. Отже, відповідно до Указу Президента
платники єдиного податку сплачують податки самостійно.
Експерту надані чорнові зошити в кількості 14 штук. Оглянувши
зошити, в яких вказані суми коштів і стоїть слово "каса", експерт
встановив, що зошити велися в порушення вимог "Положення про
документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку",
затвердженого наказом Мінфіну України №88 від 25.05.1995 року.
Пунктом 2 Положення передбачено: "Первинні документи, це письмові
свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції..."
Згідно статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та
фінансову звітність в Україні" ( 996-14 ) (996-14)
вказані чорнові записи в
зошитах не можуть бути документом, що відображають господарські
операції. Статтею 3 вказаного Закону передбачено, що фінансова,
податкова звітність грунтується на даних бухгалтерського обліку.
Отже експертом встановлено, що чорнові записи в зошитах не
можуть бути документом, що відображає господарські операції, і не
можуть використовуватись для нарахування податків на додану
вартість і прибуткового податку з громадян.
На підставі дослідження наданих документів експертом
встановлено, що перевіркою на виручку нараховано податок на додану
вартість в сумі 44607,24 грн.
Вказані нарахування документально не підтверджено, так як не
надано прибуткових касових ордерів, підписаних ПП ОСОБА_1 про
отримання коштів, та касових книг підприємця ОСОБА_1
Виписані прибуткові касові ордери не мають підписів
підприємця ОСОБА_1 отриманні коштів, не відповідають вимогам
Закону, тому не можуть бути підставою для нарахування податків ПП
ОСОБА_1
В прибуткових касових ордерах вказано, що виручка здана від
організацій, які є окремими платниками податків. Правильність
сплати ними податків в акті перевірки не відображена.
Отже висновки перевірки, щодо факту заниження суми податкових
зобов'язань з ПДВ на 49167,41 грн., документально не підтверджено.
Перевіркою (акт від 09.04.2003 року, а.с.16, т.1) збільшено
суму чистого валового доходу за 1999 рік на 165103,95 грн., в тому
числі за рахунок включення до валового доходу виручки 66135,52
грн. На вказану суму чистого валового доходу нараховано податок з
громадян за 1999 рік в сумі 52156,59 грн.
Відповідно до пп.15.1.1 п.15.1 ст.15 Закону України "Про
погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, податковий орган має право самостійно
визначити суму податкових зобов'язань платника податків у
випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня,
наступного за останнім днем граничного строку подання декларації,
а у разі коли така податкова декларація була надана пізніше - за
днем її фактичного подання.
Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає
суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним
від такого податкового зобов'язання. А спір стосовно такої
декларації не підлягає розгляду в адміністративному, або в
судовому порядку.
За період січень-грудень 1999 року податковий орган пропустив
строк давності щодо визначення податкового зобов'язання, так як
перевірка проводилась з 17.03.2003 року по 03.04.2003 року (а.с.9,
т.1), а податкове повідомлення-рішення, яке оспорюється, прийнято
11.04.2003 року.
Крім того експертом встановлено, що приватний підприємець
ОСОБА_1 звітував до Шепетівської ОДПI за отримані доходи з
01.01.1999 року по 01.04.1999 року подано деклараціюі5.04.1999
року (а.с.88, т.1); за отримані доходи з 01.04.1999 року по
01.07.1999 року подано декларацію 15.07.1999 року (а.с.90, т.1);
за отримані доходи 01.07.1999 року по 01.10.1999 року подано
декларацію 15.10.1999 року (ас.92, т.1); за отримані доходи з
01.10.1999 року по 01.01.2000 року подано декларацію 17.01.2000
року (а.с.94, т.1), в якій вказано, що отримано валового доходу за
4 квартал - 102805,00 грн., за рік - 376457,97 грн.
За Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, п.11.1 ст.11, для цілей оподаткування
використовуються такі періоди: звітний (податковий) рік - період,
який розпочинається 1 січня поточного року і закінчується 31
грудня поточного року; звітний (податковий) квартал.
Відповідно до вказаного Закону ПП ОСОБА_1 звітував про
отримання доходів і витрат.
Перевіркою нарахування проведено поквартально, тобто
використано звітний (податковий) квартал.
Всі декларації про доходи приватного підприємця ОСОБА_1,
отримані за вказаний період, відмічені штампом Шепетівської ОДПI з
вказівкою числа здачі декларації, прізвищам особи, що прийняла
декларації.
Отже, експертом встановлено, що Шепетівською ОДПI пропущено
строки давності щодо донарахування прибуткового податку з громадян
в сумі 52156,59 грн.
Крім того при дослідженні документів експертом встановлено,
що перевіркою збільшено валовий дохід приватного підприємця
ОСОБА_1 за рахунок включення виручки підприємств (підприємців),
відображених в касових книгах, що не належали підприємцю ОСОБА_1,
в сумі 66135,52 грн.
Включивши до валового доходу виручку, перевіркою застосовано
Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, а саме пункт 11.3 ст.11 даного Закону, в якому
вказано, що датою збільшення валового доходу вважається дата, яка
припадає на податковий період, протягом якого відбувається
будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів
від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в
оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі
продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її
оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої -
дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує
платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт
(послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг)
платником податку.
Для визначення валового доходу надходження коштів, вказавши
при цьому, що порушено ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України
"Про прибутковий податок з громадян" №13-92 від 26.12.1992 року
( 13-92 ) (13-92)
(а.с.6, т.1) перевіркою не враховано те, що стаття 13
Декрету доповнена Законом України від 23.03.1999 року №539-ХI
( 539-14 ) (539-14)
, яким передбачено, що до складу витрат, безпосередньо
пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються
до складу валових витрат виробництва згідно з Законом України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
За пп. 11.2.1. п.11.2. ст.11 вказаного Закону датою
збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка
припадає на податковий період, протягом якого відбувається
будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з
банківських рахунків платника податку на оплату товарів, а в разі
їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку,
або дата оприбуткування платником податку товарів.
Вказаний пункт Закону перевіркою не враховувався, причина
чого в акті перевірки не вказана.
Дослідженням касових книг, видаткових касових ордерів
експертом встановлено, що оприбутковані кошти на протязі 1999 -
2000 років, як виручка від підприємств (підприємців), в той же
день по видаткових касових ордерах видавались з каси на придбання
ТМЦ, з/плату та інші виплати, а різниця коштів здавалася від імені
КП "Дорресторан" в банк (а.с.253 т.7, а.с.30,89,153 т.8,
а.с.25,111,182 т.9), що підтверджує те, що касові книги були КП
"Дорресторан".
Однак, експертом встановлено, що в акті перевірки здача
коштів на банківський рахунок КП "Дорресторан" не відображена.
Експертом встановлено, що в 1999 році видано коштів на
закупку ТМЦ - 216789,00 грн., в 2000 році - 266814,00 грн.
Вказані суми перевіркою слід було включити до валових витрат,
а включено лише 70% від суми поступлених коштів, не вказавши на
підставі якого нормативного акту проведено таке включення.
Отже, на підставі дослідження наданих документів експерт
встановив, що перевіркою занижено валові витрати за 1999 рік на
62474,00 грн., за 2000 рік на 79465,00 грн.
Одночасно перевіркою збільшено валовий дохід на 123778,79
грн., при цьому вказавши, що: "Згідно НОМЕР_26 громадянин ОСОБА_1
отримав від ШМКП "Прогрес" товари на суму 125029080 купонів. За
отриманий товар громадянин ОСОБА_1 розрахувався з ШМКП "Прогрес"
готівкою, про що свідчить квитанція до прибуткового касового
ордера НОМЕР_27 в сумі 125029080 купонів".
Перевіркою, відповідно до п.3 Указу Президента України "Про
грошову реформу в Україні" від 25.08.1996 року №762/96 ( 762/96 ) (762/96)
,
зроблено перерахунок купонів в гривню за курсом 100000 купонів за
одну гривню і вказано, що сума витрат пов'язаних з придбанням
товару складає 1250,29 грн.
Приватним підприємцем ОСОБА_1 включено суму витрат,
пов'язаних з придбанням товару-125029,00 грн.
Отже, перевіркою зменшено суму витрат, пов'язаних з
отриманням доходу, і збільшено дохід на 123778,79 грн. (а.с.14,
т.1), в тому числі: за 1999 рік - 74250,00 грн., за 2000 рік -
49528, 00 грн.
Не включення перевіркою до валових витрат 123778,79 грн. не
відповідає вимогам Постанови Кабінету Міністрів України №529 від
11.09.1992 року "Про проведення дооцінки товарно-матеріальних
цінностей" ( 529-92-п ) (529-92-п)
, та Постанови Кабінету Міністрів України
НОМЕР_2379 від 19.04.1993 року із змінами та доповненнями, якими
дозволено підприємствам і організаціям усіх форм власності
проводити переоцінку залишків товарно-матеріальних цінностей на
початок кожного кварталу-місяця, за умови зміни цін на виробничі
та інші залишки товарів і матеріалів, відповідно до розробленої
методики "Про порядок проведення дооцінки товарно-матеріальних
цінностей" за № 35-31/309 та №07-302 від 30.09.1992 року.
З 01.06.1993 року переоцінка залишків товарно-матеріальних
цінностей проводилась у порядку, визначеному листом Мінекономіки
та Мінфіну №37-20/248/07-104 від 31.05.1993 року.
Вказаними документами передбачено, що дооцінка
товарно-матеріальних цінностей проводиться за цінами, що склалися
у розрахунках з постачальниками на кінець кварталу. При цьому для
визначення підстав для дооцінки приймається мінімальна ціна на
початок кварталу та максимальна, що склалася у розрахунку на
кінець кварталу. Вся сума дооцінки спрямовується на поповнення
обігових коштів.
Так як приватний підприємець ОСОБА_1 мав документи, які
підтверджують фактичну вартість придбаних товарів, тому він
обгрунтовано відніс до валових витрат вартість ТМЦ, що вказані: в
податковій накладній №68 від 10.06.1998 року, що видана
підприємством "Каскад"
ПП ОСОБА_1 (кримінальна справа а.с.200 т.1), в якій вартість
одного амортизатора без ПДВ на 10 червня - 12,75 грн., а
амортизатор ВАЗ-7 - 26,35 грн., в податковій накладній НОМЕР_4
підшипник по 12,50 грн., лист 50,00 грн.
Отже, провівши дооцінку, приватний підприємець ОСОБА_1 мав
підстави включити до валових витрат 123778,79 грн., в тому числі в
1999 році - 74250,00 грн.
Експерту також надано податкову накладну № 18 від 23.01.1999
року, видану ПП "Iнтеграл", в якій значиться, що ним в січні
місяці 1999 року відпущено ПП ОСОБА_1 підшипники 5000 по ціні
15,00 грн. на суму 75000,00 грн.
В додатку 5 до акту вказано, що підшипники в кількості 3500
шт., за накладною НОМЕР_29 та НОМЕР_30 по ціні 15,00 грн. за 1 шт.
реалізовані КП "Дорресторан" на суму 52500,00 грн., та 1500 штук
вказано, що реалізовано без документів на суму 22500,00 грн.
Всього на суму 75000,00 грн.
Вказану суму 75000,00 грн. показано як валовий доход, а при
визначенні валових витрат ціну поставлено 0,15 коп. за 1 штуку, в
результаті занижено валовий доход на 74250,00 грн.
Отже, експертом встановлено заниження валових доходів на
74250,00 грн.
Крім того, в акті перевірки (додаток 6, а.с.29) вказано, що
по накладній НОМЕР_31 ст. Шепетівка реалізовано матеріальні
цінності на суму 24830,00 грн. ПДВ 4966,00 грн., разом на суму
29796,00 грн.
До валових витрат (додаток 6, а.с.31) отримані матеріальні
цінності ПП ОСОБА_1 від ПП "Iнтеграл" не показано.
Надана експерту податкова накладна НОМЕР_8 показує, що ПП
"Iнтеграл" відпустило ПП ОСОБА_1 матеріальні цінності, що вказані
в накладній НОМЕР_31 на суму 24830,00 грн. без ПДВ.
Дослідженням податкової накладної НОМЕР_8 та накладної
НОМЕР_32 експертом встановлено, що назва ТМЦ і їх вартість, які
значаться в податковій накладній НОМЕР_33 і накладній НОМЕР_34,
однакова.
Отже, експертом встановлено, що перевіркою не віднесено до
валових витрат 29796,00 грн. і на вказану суму збільшено валові
доходи.
Крім того, при дослідженні документів, на підставі яких
визначено валові доходи, експертом встановлено:
В IV кварталі 1999 року перевіркою віднесено до валових
доходів реалізовані автопослуги на суму 11862,04 грн., по акту
перевірки від 22.01.2003 року (додаток до акту 5), та по акту
перевірки від 09.04.2003 року 311,19 грн. (додаток 7, а.с.29),
1170,00 грн. . Всього віднесено до валових
доходів 13343,23 грн.
Дослідженням податкових накладних, рахунків експертом
встановленого податковій накладній б/н від 29.12.1999 року,
включено до валового доходу товару на 311,19 грн., продавцем якого
є КП "Дорресторан" (кримінальна справа, т.2, а.с.18, додаток 6 до
акту); по податковій накладній б/н і числа включено до валового
доходу товару на 1285,20 грн., продавцем якого є КП "Дорресторан"
(кримінальна справа, т.2, а.с.78, додаток 5 до акту); по
податковій накладній б/н від 24.11.1999 року включено до валового
доходу товару на 4929,66 грн., продавцем якого є КП "Дорресторан"
(кримінальна справа, т.2, а.с. 83, додаток 5 до акту); по
податковій накладній НОМЕР_35 включено до валового доходу товару
на 1170,00 грн., продавцем якого є КП "Дорресторан" (кримінальна
справа, т.6 а.с.113).
Всього до валового доходу включено товару на 7696,05 грн.,
продавцем якого був КП "Дорресторан", що за довідкою Шепетівської
ОДПI НОМЕР_36 з 30.12.1994 року рахується на податковому обліку та
подає окрему звітність.
Крім того, експертом встановлено, що перевіркою не включено
до валових витрат витрати, які підтверджені належними документами.
Всього експертом встановлено, що перевіркою не враховано до
валових витрат 25182,37 грн.
Разом з тим, дослідженням наданих документів експертом
встановлено, що в 1999 році перевіркою включено до чистого
валового доходу реалізовані матеріальні цінності, на які відсутні
документи на їх придбання.
Такі нарахування проведено на суму 18319,68 грн., (додаток до
акту 5), в тому числі: сталь листову - 7322,20 грн., диз.паливо -
1504,00 грн., послуги автотранспорту - 5647,18 грн., продукти -
3846,30 грн.
Відповідно норм витрат, що враховуються при оподаткуванні
доходів громадян, які займаються підприємницькою діяльністю,
затверджених Головною державною податковою інспекцією України від
18.01.1993 року №36-32, передбачено в разі нарахування валового
доходу витрати вираховувати виходячи із норм у відсотках до суми
валового доходу.
Провівши розрахунки, експерт встановив суму 6274,08 грн., яку
слід було віднести на витрати.
Актом перевірки від 09.04.2003 року визначено суму чистого
доходу, що підлягає оподаткуванню - 165103,95 грн.
Всього експертом встановлено, що перевіркою зайво віднесено
до валових доходів і не віднесено до валових витрат 185881,00 грн.
(62474+74250+5391+7696+6274+29796). Актом перевірки від 09.04.2003
року визначено суму чистого доходу, що підлягає оподаткуванню
165104,00 грн. Віднісши до валових витрат 185881,00 грн. буде
відсутня база оподаткування.
Крім того, що ОДПI пропущено строки позовної давності,
перевіркою безпідставно збільшено також суму валового доходу на
205672,50 грн.
Отже, на підставі дослідження наданих документів, висновки
ревізії щодо нарахування податку з громадян документально не
підтверджуються.
За 2000 рік перевіркою (акт від 09.04.2003 року) нараховано
прибутковий податок з громадян 17469,15 грн. із суми чистого
доходу без ПДВ - 53117,99 грн. (а.с.17, т.1).
В акті вказано, що в 2000 році встановлено заниження витрат,
пов'язаних з отриманням доходу в сумі 233338,84 грн. (а.с.14 т.1),
і визначено чистий оподаткований дохід в сумі 53117,99 грн.
Дослідженням наданих документів встановлено наступне: В
додатку 5 до акту від 22.01.2003 року вказано, що приватний
підприємець ОСОБА_1 отримав чистого доходу 42103,89 грн., в
результаті реалізації 2635 амортизаторів і 79 штук амортизаторів
ВАЗ, при цьому вказано, що амортизатори отримані від ШМК "Прогрес"
по ціні 15 і 22 копійок і визначено собівартість 403,16 грн. та
22,13 грн.
В кримінальній справі (а.с.200 т.1) значиться, що по
податковій накладній №68 від 20.06.1998 року приватним підприємцем
ОСОБА_1 отримано від ПП "Каскад" матеріальних цінностей на суму
67011,10 грн., в тому числі: амортизатори ВАЗ - 79 штук на суму
1844,65 грн., та ПДВ - 368,93 грн. разом на суму - 2213,58 грн.;
амортизатори АС-20 - 2635 штук на суму 33596,25 грн. та ПДВ -
6719,25 грн., разом на суму - 40315,50 грн. Всього придбано
амортизаторів на суму 42529,08 грн.
По накладній НОМЕР_37(кримінальна справа а.с.212 т.1)
амортизатори на суму 42529,08 грн. відпущено КП "Дорресторан".
Отже, експертом встановлено, що збільшення чистих валових
доходів по реалізації амортизаторів на суму 42103,89 грн.
документально не підтверджується.
Дослідженням наданих документів експертом встановлено, що
перевіркою не враховано частину витрат, які відповідно до ст.13
Декрету КМУ "Про прибутковий податок з громадян" ( 13-92 ) (13-92)
та
Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
відносяться до валових витрат 2289,96 грн. а саме по
податковій накладній НОМЕР_38 і рахунку НОМЕР_39 орендна плата ст.
Шепетівка - 2289,96 грн. (кримінальна справа а.с.157 т.1).
Крім того, перевіркою віднесено до валових доходів (додаток
5) автопослуги, надані МХ/324-98 на суму 1836,00 грн. (кримінальна
справа а.с.75 т.2), відповідно до податкової накладної продавцем
був КП "Дорресторан".
Одночасно перевіркою включено до чистого валового доходу 2000
року реалізовані матеріальні цінності, на які відсутні документи
на їх придбання.
Такі нарахування проведені: по додатку 5 до акту перевірки на
суму 7939,29 грн. в тому числі: обіди - 1116,12 грн., конд.
вироби - 1739,44 грн., продукти - 2536,73 грн., ТМЦ- 2547,00 грн.;
по додатку 6 до акту бензин на суму 4648,25 грн., в тому числі: по
накладній НОМЕР_40 - 972,00 грн. (а.с.29 т.1), по накладній
НОМЕР_41 - 1028,20 грн. (а.с.19 т.1), по накладній НОМЕР_42 -
702,10 грн. (а.с.29 т.1), по накладній НОМЕР_43 -1222,00 грн.
(а.с.30 т.1), по накладній НОМЕР_44 - 723,95 грн. (а.с.30 т.1).
Відповідно до норм, затверджених Головною державною
податковою інспекцією України від 18.01.1993 року №36-32, слід
було віднести до валових витрат 3146,88 грн. (7939,25 + 4648,25 х
25%).
Перевіркою по додатку 5 до акту показано чистий дохід 7425,00
грн. за реалізований лист оцинкований 125 шт. Перевіркою показано,
що лист реалізовано по ціні 60 коп. за один лист оцинкований.
За наданою податковою накладною НОМЕР_45 лист в кількості 125
штук по ціні 50 грн. на суму 6250 грн. без ПДВ отримано від ПП
"Iнтеграл", а з ПДВ на суму 7500,00 грн.
По накладній НОМЕР_46 відпущено КП "Дорресторан" на суму
7500,00 грн.
Перевіркою лист оцінено по 60 коп. і визначено суму валових
витрат 75 грн. Дослідженням податкової накладної НОМЕР_45 та
накладної НОМЕР_46 експертом встановлено, що назва "лист",
кількість 125, сума 7500,00 грн. у накладних однакові.
Отже, експертом встановлено, що перевіркою не віднесено до
валових витрат 7425,00 грн. На дослідження експерту надано 6
трудових угод та копії відомостей на виплату зарплати 9 штук, де
вказано, що до виплати працівникам заробітної плати 16700,00 грн.
Відповідно до ст.13 Декрету та Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
витрати по
нарахуванню заробітної плати відносяться до валових витрат.
Отже, перевіркою до валових витрат не віднесено 73501,73
грн., в тому числі:42103,89 грн. - реалізовані амортизатори;
2289,96 грн. - орендна плата; 3146,88 грн. - витрати, на які
відсутні документи; 1836,00 грн. - віднесено до валових доходів КП
"Дорресторан"; 7425,00 грн. - занижено валові витрати по
реалізації листа; 16700 грн. - витрати на оплату праці.
Перевіркою нараховано податок з чистого доходу 63741,59 грн.
(а.с.16 тю1). Віднісши до валових витрат 73501,73 грн., буде
відсутня база оподаткування.
Крім того, експертом встановлено, що до валових доходів
віднесено виручку, оприбутковану по касі від підприємств
(підприємців), що є самостійними платниками податків в сумі
80293,03 грн., нарахувавши при цьому валові витрати - 70% від
виручки.
Відповідно до пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, до валових
витрат слід було віднести суму коштів, виданих з каси на придбання
ТМЦ, що становить 79465,00 грн.
Отже, висновки перевірки про донарахування податку з громадян
за 2000 рік в сумі 17469,15 грн. документально не підтверджуються.
За результатами дослідження наданих документів, експерт
дійшов висновку, що висновки перевірки від 09.04.2003 року, щодо
заниження суми податкових зобов'язань з ПДВ на 49167,41 грн. та
нарахування штрафних санкцій в сумі 12405,03 грн., заниження
прибуткового податку за 1999-2000 роки в сумі 69625,74 грн. та
нарахування штрафних санкцій в сумі 12811,69 грн. документально не
підтверджуються.
Експертом-бухгалтером КНДIСЄ надано суду додаткові пояснення
щодо заперечень Шепетівської ОДПI по висновку
судово-бухгалтерської експертизи НОМЕР_47, в яких зокрема
зазначено, що перевіркою нараховано ПП ОСОБА_1 суму податкових
зобов'язань з ПДВ - 49167,4 грн. Висновком експертизи факт
заниження податкових зобов'язань в сумі 49167,41 грн., не
підтверджено по слідуючих причинах:
Перевіркою нараховано 44607,24 грн. податку на додану
вартість на виручку відображену в касових книгах.
При досліджені касових книг за 2000 рік, та прибуткових
касових ордерів експертом встановлено, що надані касові книги
(аркуш висновку 4) не можуть бути підставою для нарахування ПДВ і
податку з прибутку громадян. Експертом документально обгрунтовано
безпідставність нарахування ПП ОСОБА_1 податку на додану вартість
в сумі 44607,24 грн. на виручку підприємств, які є самостійними
платниками податку.
Не підтвердивши нарахування ПДВ на суму виручки, залишилась
не підтвердженою документально сума податкових зобов'язань 4560,17
грн. (49167,41 грн. - 44607,24 грн.).
На залишкову суму ПДВ - 4560,17 грн., експерту надано
податкові накладні вказані на аркуші 3 висновку експертизи, на
суму 29307,36 грн. (1081,84 грн. + 28225,52 грн.), та експертом
враховано частину податкових накладних, що є в матеріалах
кримінальної справи на суму 1390,91 грн.
В акті перевірки не вказано по якій причині не включено до
податкового кредиту 1390,91 грн. Разом з тим в акті перевірки не
дано оцінку висловам вказаних в заперечені, що нібито надані
експерту податкові накладні не надавались на перевірку по причині
відсутності їх в організаціях.
Зазначено такі фірми як "Спортек", ПП "Лідія", ПМК - 181 та
Майдан-Вильський комбінат вогнетривів.
По вказаних фірмах надані податкові накладні завірені
відтисками печатки, вказані назви фірми, та інші реквізити, які
досліджувались експертом.
В заперечені вказано, що податкові накладні на суму 1390,91
грн., не відповідають вимогам пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України
"Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
При досліджені експертом встановлено, що в податкових
накладних присутні всі реквізити передбачені вимогами Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Отже експертом вдруге підтверджується, що ПП ОСОБА_1 мав
право на отримання податкового кредиту в сумі 1390,19 грн.
В заперечені вказано, що в податкових накладних НОМЕР_9.,
НОМЕР_12, НОМЕР_11, не вказаний рік і відсутні підписи.
Відповідно до п.7.2.1. Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, податкова накладна повинна мати дату
складання, в податковій накладній НОМЕР_9 вказано дату -24.02., в
податковій накладній НОМЕР_12 вказано дату - 28.11. Рік складання
податкових накладних підтверджується рахунками фактур,
розрахунками, що надані до справи.
По податковій накладній НОМЕР_10, заперечень не надано.
Експертом вдруге підтверджено свій висновок по включенню до
податкового кредиту 1081,84 грн.
В запереченні (аркуш 4) вказано, що в господарський суд
Хмельницької області представлені податкові накладні оформлені
неналежним чином, деякі з них є копіями.
При досліджені вказаних податкових накладних експертом
встановлено, що податкові накладні НОМЕР_48, НОМЕР_49 та НОМЕР_50,
на отримання від ТОВ "Астра" матеріальних цінностей, та податкова
накладна НОМЕР_51, на отримання від КСП "Восход" матеріальних
цінностей експертизою до податкового кредиту не включені.
Разом з тим, по ксерокопіях податкових накладних НОМЕР_7, та
НОМЕР_52, експертом сума ПДВ до податкового кредиту не включалась,
так як податкові зобов'язання перевіркою за 1999 рік не
нараховувались.
Експертом досліджувались також податкові накладні НОМЕР_53,
та НОМЕР_54 Порушень оформлення вказаних податкових накладних не
встановлено.
По податкових накладних виписаних ПМК - 181 відсутні номер та
реквізити покупця (ПП ОСОБА_1).
Так як податкові накладні надані ПП ОСОБА_1, який є платником
податку на додану вартість, тому відсутність його реквізитів на
податковій накладній не є підставою для не включення 208,41 грн.
до податкового кредиту.
По решті податкових накладних (аркуш висновку 3) НОМЕР_8,
НОМЕР_13, НОМЕР_55, НОМЕР_16, НОМЕР_15,НОМЕР_17, в яких загальна
сума ПДВ становить 1937,11 грн., заперечень не надано.
Отже експертом підтверджується, що за наданими, вірно
заповненими податковими накладними ПП ОСОБА_1, слід було віднести
до податкового кредиту 29284,65 грн.,
(32,64+69,96+83,10+1081,84+15000+11080+1937,11), а залишкова сума
ПДВ, після змінусування зайво нарахованого ПДВ на виручку 44607,24
грн., становитиме 4560,17 грн.
При віднесені вказаних сум до податкового кредиту, сума до
відшкодування становитиме 24724,48 грн. (29284,65 грн. - 4560,17
грн.).
Тому вказані заперечення не впливають на висновок експерта
про не підтвердження документального заниження податкових
зобов'язань на 49167,41 грн.
На збільшену суму чистого валового доходу за 1999 рік -
165103,95 грн., нараховано податок з громадян - 52156,59 грн.
Висновок перевірки не підтверджується по слідуючих причинах:
1. Пропущено строки давності щодо визначення податкових
зобов'язань (аркуш 7). Перевіркою включено до валових доходів 30 %
виручки відображеної в касових книгах, які не належали приватному
підприємцю ОСОБА_1, що становить 66135,52 грн., і включено 70%
виручки до валових витрат, що законодавчо не передбачено, а слід
було примінити пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, яким
передбачено, що при включенні до валових витрат виробництва
вважається дата яка припадає на податковий період: день видачі з
каси платника податку коштів, про що описано на аркуші 8
експертного висновку, в результаті чого не включено до валових
витрат 62474 грн.
В запереченні до експертного висновку (аркуш 4), вказано, що
органи Державної податкової служби при проведені документальних
перевірок не повинні враховувати витрати, які не підтверджені
документами.
Дослідженням касових книг, видаткових касових ордерів експерт
встановив, що кошти з каси видавались по видаткових касових
ордерах з вказівкою на придбання ТМЦ, про що вказано на 8 аркуші
експертного висновку. На решту віднесених до валових витрат
143198,50 грн. (аркуш висновку 12) заперечень не надано.
Отже висновки перевірки, щодо заниження прибуткового податку
з громадян за 1999 рік в сумі 52156,59 грн., документально не
підтверджено.
Не надано також заперечень про донарахування податку з
громадян за 2000 рік в сумі 17469,15 грн., які за висновком
експертизи документально не підтверджені.
Враховуючи зазначені судовим експертом доводи та висновки,
відсутність у відповідача підстав для додаткових нарахувань ПП
ОСОБА_1 до сплати за період, що перевірявся, податкових
зобов'язань по податку на додану вартість та по податку на
прибуток, що зазначені податковою інспекцією у акті перевірки від
09.04.2003 року висновки не відповідають фактичним обставинам
справи та нормам чинного законодавства.
Висновок господарського суду першої інстанції, що позивач,
одержуючи у встановленому порядку податкові накладні, відповідно
до пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
правомірно включав суму ПДВ до податкового
кредиту є обгрунтованим.
Подальше скасування державної реєстрації Малого приватного
підприємства "Iнтеграл" не впливає на оформлені в минулому цим
підприємством розрахункові та звітні документи, в тому числі
податкові накладні. Крім того, частиною другою підпункту 7.4.5
пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону встановлено, що
відповідальність платника податку настає тільки у випадку
включення в податковий кредит сум ПДВ, не підтверджених
податковими накладними, а посилання ДПI на те, що вказані в
податкових накладних суми ПДВ підприємства ПП "Лідія", фірма
"Спортек", ВАТ "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів", ПП
"Iнтеграл" до бюджету не внесли, не береться до уваги, оскільки
Закон України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не
передбачає обов'язку або права одного платника податків
контролювати показники податкової звітності іншого платника
податків. Відповідачем не надано суду доказів того, що додатково
подані позивачем документи, в тому числі податкові накладні, не є
належними та допустимими доказами по справі, а тому повинні
братися до уваги.
Ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від
09.08.2005 року провадження у справі було зупинено до закінчення
розгляду Шепетівським міськрайонним судом кримінальної справи
№1-10/2005 по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч.3 ст.212 Кримінального
кодексу України ( 2341-14 ) (2341-14)
(умисне ухилення від сплати податків,
зборів, інших обов'язкових платежів) (а.с.89-90 т.2).
В межах розгляду кримінальної справи Шепетівським
міськрайонним судом було призначено судово-бухгалтерську
експертизу.
Експерт-бухгалтер Київського НДI судових експертиз у своєму
висновку від 15.02.2006 року №6757 (а.с.103-113, т.2) зазначив,
зокрема, таке.
В матеріалах справи наявні податкові накладні, що не
враховані перевіряючими в актах "Про результати позапланової
документальної перевірки дотримання вимог податкового
законодавства приватним підприємцем ОСОБА_1 за період з 01.01.1999
року по 31.12.2002 року НОМЕР_56 та НОМЕР_57 при визначенні
податкового зобов'язання з ПДВ підприємцю ОСОБА_1 за 2000 рік.
Також в матеріалах справи наявні податкові накладні, що не
враховані перевіряючими в акті перевірки при визначенні
податкового кредиту з ПДВ підприємця ОСОБА_1 за 2000 рік на
загальну суму 196075,01 грн., в т.ч. ПДВ - 32683,20 грн.
Ревізорами в актах перевірки НОМЕР_56, НОМЕР_57 не
враховувалась при розрахунках податкового зобов'язання,
податкового кредиту з ПДВ з продажу (купівлі) товарів (робіт,
послуг) дата виникнення податкових зобов'язань, податкового
кредиту, яка припадає на податковий період, протягом якого
відбувається будь-яка з вищезазначених подій, що сталася раніше.
Експертом встановлено, що в поданих касових книгах не
вказано, що вони належать саме приватному підприємцю ОСОБА_1
Також, в наданих прибуткових касових ордерах не вказано, що
кошти отримано від ПП ОСОБА_1
Провівши дооцінку, приватний підприємець ОСОБА_1 мав підстави
включити до валових витрат 123778,79 грн. в тому числі в 1999
році - 74250 грн.
Експертом встановлено, що перевіркою зайво віднесено до
валових доходів і не віднесено до валових витрат 185881 грн. Актом
перевірки від 09.04.2003 року визначено суму чистого доходу, що
підлягає оподаткуванню 165104 грн. Віднісши до валових витрат
185881 грн. буде від'ємна (відсутня) база оподаткування.
Крім того, перевіркою безпідставно збільшено також суму
валового доходу 205672,50 грн.
Експерт прийшов до таких висновків:
за результатами проведеного дослідження встановити чи
підтверджуються висновки акту "Про результати позапланової
документальної перевірки дотримання вимог податкового
законодавства приватним підприємцем ОСОБА_1 за період з 01.01.1999
року по 31.12.2002 року" НОМЕР_56 щодо:
- збільшення податку на додану вартість на 49190,37 грн.;
- збільшення прибуткового податку з громадян за 1999 рік в
сумі 47326,51 грн.;
- збільшення прибуткового податку з громадян за 2000 рік в
сумі 36134,20 грн.
висновки акту "Про результати додаткової документальної
перевірки дотримання податкового законодавства приватним
підприємцем ОСОБА_1 за період з 01.01.1999 рік по
31.12.2002рік"НОМЕР_57 щодо:
- заниження приватним підприємцем ОСОБА_1 чистої суми
податкового зобов'язання з ПДВ за 2000 рік на 49167,41 грн.;
- суми нарахованого прибуткового податку за 1999 рік 52156,59
грн.;
- в результаті додаткової перевірки встановлено, що сума
нарахованого прибуткового податку за 2000 рік становить 17469,15
грн., загальна сума нарахованого прибуткового податку по
результатам додаткової перевірки складає 69625,74 грн.,
не видається за можливе.
Постановою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької
області від 07.03.2006 року кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
повернуто Славутському міськрайонному прокурору на
додаткове розслідування (а.с.99,т.2).
Отже, Шепетівська ОДПI не підтвердила висновків акту
перевірки від 09.04.2003 року.
Відповідно до ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
доказами в адміністративному судочинстві є
будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність
або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення
осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають
значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються
судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх
представників, показань свідків, письмових і речових доказів,
висновків експертів.
Згідно з ч.2 ст.71 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
в адміністративних
справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта
владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого
рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо
він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням наведеного, господарський суд першої інстанції
обгрунтовано визнав недійсними спірні повідомлення-рішення
Шепетівської ОДПI НОМЕР_1, НОМЕР_3.
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу спростовуються
вищевказаним, матеріалами справи та не грунтуються на вимогах
чинного законодавства.
З огляду на викладене, судова колегія дійшла до висновку, що
рішення господарського суду Хмельницької області від 20.01.2005
року у справі №7/36-н є законним і обгрунтованим, відповідає
матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для
задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254,
п.п. 6-7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, Житомирський
апеляційний господарський суд,-
УХВАЛИВ:
1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 20
січня 2005 року у справі №7/36-н залишити без змін, а апеляційну
скаргу Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції, м.
Шепетівка Хмельницької області - без задоволення.
2. Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з
моменту проголошення.
Касаційна скарга на ухвалу Житомирського апеляційного
господарського суду подається протягом одного місяця після
набрання нею законної сили.
3. Справу №7/36-н повернути до господарського суду
Хмельницької області.
Головуючий суддя Майор Г.I.
судді:
Голубєва Г.К.
Горшкова Н.Ф.
Віддрук. 4 прим.
1 -до справи
2,3 - сторонам
4 - в наряд