6/141 Про стягнення збитків, що виникли на підставі неналежного виконання договору доручення - 16.06.2006 Прийняття

Дочірня компанія "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ (далі за текстом –позивач) звернулася до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіфт", м. Луганськ (далі за текстом - відповідач) про стягнення збитків, що виникли на підставі неналежного виконання договору доручення від 31.07.02 № 1261ДК, який укладений між позивачем та закритим акціонерним товариством "Фонд", правонаступником прав та обов'язків якого є відповідач по справі № 6/141.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 18.04.06 у справі № 6/141 залучено до участі у даному процесі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –Відкрите акціонерне товариство "Вуглеприлад", м. Луганськ.

Рішенням від 12.05.06 у справі № 6/141 господарський суд Луганської області відмовив у задоволенні позовних вимог. Дане рішення мотивовано Цивільним кодексом України (435-15) , положеннями Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, умовами договору доручення від 31.07.02 № 1261ДК, а також тим, що позивачем не доведено суду наявність витрат, пов'язаних із придбанням спірних векселів, вини відповідача у заподіянні вказаних збитків.

Не погоджуючись з даним рішенням, позивач звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою без дати та номеру, у якій просить рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог заявник вказує, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права –ст. ст. 526, 623 Цивільного кодексу України, а також норми процесуального права –ст. 43 Господарського процесуального кодексу України; що передача відповідачем позивачу простих векселів №№ 3228636325, 3228636326, 3228636327, 3228636328 кожен вартістю по 250000 грн. 00 коп. на загальну суму 1000000 грн. 00 коп. та нібито емітованих ВАТ "Вуглеприлад", не є належним виконанням відповідачем обов'язку по розрахунку з позивачем згідно умов договору доручення від 31.07.02 № 1261ДК та додаткової угоди від 10.02.03 № 2 до вказаного договору; що відповідач, не виконавши належним чином свої зобов'язання в частині передачі векселів, емітованих ВАТ "Вуглеприлад" на загальну суму 1 000 000 грн. 00 коп., допустив порушення зобов'язання.

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 06.06.06 для розгляду апеляційної скарги Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" призначено судову колегію у складі: головуючий суддя –Семендяєва І.В., суддя –Баннова Т.М., суддя – Єжова С.С.

Відповідно до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України Луганський апеляційний господарський суд ухвалою від 06 червня 2006 року у справі № 6/141 прийняв апеляційну скаргу позивача до апеляційного провадження.

Відзивом від 15.06.06 № 111 відповідач вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –Відкрите акціонерне товариство "Вуглеприлад", подала 15.06.06 суду апеляційної інтонації клопотання про розгляд цієї справи без участі його представника, яке судовою колегією задовольняється.

Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Розглядаючи справу за позовом дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до товариства з обмеженою відповідальністю "Гіфт" про стягнення збитків у розмірі 1 000 000 грн. 00 коп., судом першої інстанції обґрунтовано зроблений висновок про те, що для покладання на відповідача відповідальності, якою є відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, що передбачено статтею 623 Цивільного кодексу України, відсутня вина відповідача.

Позивач не довів суду, що відповідач порушив вимоги статті 526 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено місцевим господарським судом та свідчать матеріали справи, сторони знаходились в договірних відносинах по виконанню відповідачем доручення позивача.

Так, 31.07.02 між позивачем по справі та закритим акціонерним товариством "Фонд", правонаступником прав та обов'язків якого є відповідач у справі, був укладений договір доручення № 1261ДК (а. с. 8-9).

Підпунктом 1.1 пункту 1 вказаного договору передбачено, що позивач доручає, а відповідач бере на себе зобов'язання здійснити угоди з дебіторами позивача по отриманню платежів.

Крім того, 31.07.02 між сторонами у справі підписана додаткова угода № 1 до договору доручення (а. с. 10), за умовами якої позивач передає, а відповідач приймає для пред'явлення емітенту та отримання платежу по наступним векселям, емітованих Відкритим акціонерним товариством "Лисичанський завод гумових технічних виробів": №№ 6430430820807, 6430430820757, 643043080759, 643040960191, вартістю 500 000 грн. 00 коп. кожен, на загальну суму 2 000 000 грн. 00 коп.

Факти передачі вказаних векселів підтверджуються актом приймання –передачі 31.07.02 (а. с. 11). 10.02.03 між сторонами у справі було укладено додаткову угоду № 2 до договору доручення від 31.07.02 № 1261ДК (а. с. 12).

Пунктом 1 вказаної додаткової угоди визначено, що відповідач здійснює розрахунок з позивачем шляхом передачі останньому векселів, емітованих третіми особами на загальну суму 2 000 000 грн. 00 коп.

Так, по зазначеній додатковій угоді позивачу були передані векселі, емітовані Відкритим акціонерним товариством "Вуглеприлад" №№ 32287636325, 3228636326, 3228636327, 3228636328, вартістю 250 000 грн. 00 коп. на загальну суму 1 000 000 грн. 00 коп. і № 3216372545, емітований ВАТ "Донцемент" вартістю 1 000 000 грн. 00 коп. Усього відповідачем було передано позивачу простих векселів вартістю 2 000 000 грн. 00 коп.

Факт передачі вказаних простих векселів підтверджується актом приймання –передачі від 10.02.03.

Зазначені векселі відповідачем були придбані на підставі договору купівлі –продажу цінних паперів № 07-Т від 03.02.03, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Вексельно –фондовий центр "Меркурій" (а. с. 58), та передані відповідачу згідно акту прийому –передачі до вказаного договору від 03.02.03 (а. с. 59).

Придбанню відповідачем вказаних векселів передували такі дії відповідача:

10.01.03 у відповідності з вимогами договору доручення № 1261ДК Товариство з обмеженою відповідальністю "Гіфт" (Закрите акціонерне товариство "Фонд") надіслало на адресу позивача звіт про виконану роботу, в якому вказано про відмову дебітора –Відкритого акціонерного товариства "Лисичанський завод гумових технічних виробів" оплатити достроково векселя по причині відсутності грошових коштів. Також у звіті запропоновано позивачу прийняти як виконання по договору доручення № 1261ДК від 31.07.02 векселя підприємств Луганської або Донецької областей з більшою ліквідністю.

Листом від 23.01.03 № 27/1.2-030 позивач не заперечував проти прийняття інших більш ліквідних векселів, а саме векселів Відкритого акціонерного товариства "Вуглеприлад", при умові наявності оцінки пропонуємих векселів фахівцями фондового ринку.

Після того, як відповідач виконав умови, які пред'явив позивач до векселів, що передаються (векселя, емітовані Відкритим акціонерним товариством "Вуглеприлад"), була укладена додаткова угода № 2 від 10.02.03, згідно якої відповідач на виконання умов договору доручення № 1261ДК від 31.07.02 передав позивачу прості векселя на суму 1 000 000 грн., емітованих Відкритим акціонерним товариством "Вуглеприлад".

Оцінка вартості векселів була проведена станом на 01.02.03, про що був складений звіт про вартість векселів (а. с. 48-53).

Таким чином, відповідач не порушив зобов'язання щодо передачі ліквідних простих емітованих третьою особою (емітентом Відкритим акціонерним товариством "Вуглеприлад", як і обумовлено у додатковій угоді № 2 до договору доручення № 1261 ДК від 31.07.02) векселів і повністю виконав доручення позивача. За умовами договору доручення відповідач не є боржником позивача, а виконує лише доручення по отриманню платежів від дебіторів.

Те, що вказані векселі не мають сили простих векселів встановлено рішенням господарського суду Луганської області від 13.06.05 у справі № 16/172, яке набрало законної сили.

Право оцінювати дійсність векселів (юридичну силу) безпосередньо у відповідача відсутнє. У вказаному рішенні зазначено, що при розгляді справи було встановлено, що договір доручення № 1261ДК від 31.07.02, додаткова угода від 10.02.03 до цього договору та правовідносини між позивачем та закритим акціонерним товариством "Фонд" по придбанню спірних векселів без понесених позивачем витрат не відповідають вимогам правового інституту доручення, встановленому у статті 1000 Цивільного кодексу України, тому вказаний договір не є підставою права власності позивача на спірні векселі.

Відповідно у суду не було підстав вважати позивача законним векселедержателем на підставі вимог статті 16 Уніфікованого закону, оскільки позивач не отримав спірні векселі по індосаменту від МПП "Нива", а отримав їх від ЗАТ "Фонд" у результаті купівлі товариством "Фонд" векселів як товару та не поніс при цьому ніяких витрат по придбанню цінних паперів.

Оскільки відносини між доручителем (позивачем) та повіреним (закритим акціонерним товариством "Фонд") фактично є правовідносинами по купівлі –продажу цінних паперів, позивач не довів суду понесені ним витрати по придбанню у власність векселів, як підстави законності по володінню цінними паперами.

Статтею 623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Отже, на кредитора покладається обов'язок доказати розмір збитків, завданих йому порушенням зобов'язання. При цьому, кредитор має не лише точно підрахувати розмір заподіяних йому збитків, але й, як правило, підтвердити їх документально.

Позивач документально не довів наявність витрат, пов'язаних із придбанням простих векселів, та вину відповідача у заподіянні вказаних збитків, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача про стягнення збитків.

На підставі вищевикладеного, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Луганської області від 12.05.06 у справі № 6/141 відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні за згодою представників сторін оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито по апеляційній скарзі покладається на заявника скарги (позивача у справі).

Керуючись ст. ст. 43, 49, 85, 99, 101, п. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

1. Апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ на рішення господарського суду Луганської області від 12.05.06 у справі № 6/141 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Луганської області від 12.05.06 у справі № 6/141 залишити без змін.

Відповідно ч. 3, ч. 4 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та надсилається сторонам у справі в п'ятиденний строк з дня її прийняття.