Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Капацин Н.В.

суддів: Зеленіна В.О.

Синиці О.Ф.

при секретарі: Кулачок О.А.

За участю представників:

від позивача 1 - не з'явився;

від позивача 2 - не з'явився;

від відповідача - Косинський В.М. (дов. б/н від 10.01.2007);

від прокуратури - Усенко Н.О. (посвідчення №132 від 15.08.2006);

розглянувши апеляційне подання Київського транспортного прокурора

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.12.2006

на ухвалу Господарського суду м.Києва від 26.12.2006

у справі № 05-5-7/15605 (Якименко М.М.)

за позовом Київського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України

Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно - Західна залізниця"

до Відкритого акціонерного товариства "Київспецтранс"

про стягнення 168428,16 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 05-5-7/15605 від 26.12.2006повернуто без розгляду позовну заяву Київського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України та Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно - Західна залізниця" про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Київспецтранс" 168428,16 грн.

Ухвала суду першої інстанції грунтується на тому, що позов поданий в інтересах окремо визначеної юридичної особи. У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. №3-рп/99 (v003p710-99) по справі № 1-1/99 зазначено, що під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" визначається орган державної влади чи місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Таким чином, позовну заяву подано в інтересах господарюючого суб'єкта, який знаходиться в договірних відносинах з Відкритим акціонерним товариством "Київспецтранс" не виконував функції органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, Київський транспортний прокурор звернувся з апеляційним поданням, в якому просить Київський апеляційний господарський суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.12.2006 та направити позовну заяву для розгляду по суті до суду першої інстанції.

В апеляційному поданні Київський транспортний прокурор вказує на те, що при винесенні ухвали від 26.12.2006 № 05-5-7/15605 Господарський суд міста Києва неправильно застосував норми матеріального та процесуального права (зокрема, ст. 121 Конституції України (254к/96-ВР) , ст.2 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) ), що призвело до прийняття неправильної ухвали про повернення позовної заяви.

Представники позивачів в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази надсилання позивачам повідомлення про час та місце судового засідання по розгляду апеляційної скарги, явка представників сторін у засідання апеляційної інстанції не визнана обов'язковою, колегія вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції за наявними у справі матеріалами без представників позивачів.

Представник відповідача та прокурор в судове засідання з'явилися.

Дослідивши доводи апеляційного подання, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача та прокурора, колегія суддів встановила наступне :

Київський транспортний прокурор звернувся з позовом в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України та Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно - Західна залізниця" до Відкритого акціонерного товариства "Київспецтранс" про стягнення 168 428,16 грн. основної заборгованості за використання електроенергії на підставі договору №ПЗ/ЕЕ-065529/НЮ/1475 від 02.11.2006р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2006 № 05-5-7/15605 повернуто без розгляду позовну заяву Київського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України та Державного територіально-галузевого об'єднання "Південне - Західна залізниця" на підставі п.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (далі - ГПК України (1798-12) ), яка передбачає повернення позовної заяви без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Відповідно пункту 2 статті 121 Конституції України (254к/96-ВР) на Прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, визначених законом.

Зазначене конституційне положення знайшло своє відображення і в ст. 361 Закону України "Про прокуратуру" (1789-12) , де вказується, що представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини першої та другої статті 29 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступати за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних відносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Як вказано в частині першій статті 2 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. При цьому у відповідності з вимогами частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Зазначена правова позиція знайшла своє відображення і в рішенні Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № З-рп/99 (v003p710-99) (далі - рішення КСУ) у справі за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, де суд вирішив, що прокурори та їх заступники у кожному конкретному випадку самостійно визначають з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обгрунтовують у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначають орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

В п.1 зазначеного Рішення Конституційного Суду роз'яснено, що прокурори та їх заступники подають до арбітражного суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності.

Пунктом 2 резолютивної частини рішення КСУ визначено, що під поняттям орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, зазначених в ч.2 ст.2 ГПК України (1798-12) , треба розуміти орган державної влади або орган місцевого самоврядування, який законом наділений повноваженнями органу виконавчої влади.

В п.5 мотивувальної частини рішення КСУ передбачено, що орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах фактично є позивачем у справі, порушених за позовною заявою прокурора і на підставі ч.1 ст.2 ГПК України (1798-12) є стороною в процесі, цей орган здійснює процесуальні дії відповідно до вимог ст.22 ГПК України (1798-12) .

Таким чином, викладене свідчить, що прокурор може бути представником сторони у справі тільки у випадку, коли цією стороною у справі є орган державної влади або орган місцевого самоврядування, наділений повноваженнями виконавчої влади.

Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно - Західна залізниця" є самостійним госпрозрахунковим господарюючим суб'єктом державної форми власності, і не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, що зазначено в довідці ЄДРПОУ № 2440/03.

У спірних правовідносинах з Відкритим акціонерним товариством "Київспецтранс" Державне територіальне-галузеве об'єднання "Південно - Західна залізниця" не виконувало функції держави.

Позов подано на підставі укладеного Державним територіальним-галузевим об'єднанням "Південно - Західна залізниця" господарського договору з Відкритим акціонерним товариством "Київспецтранс" від 02.11.2006р. № ПЗ/ЕЕ-065529/НЮ/1475 на поставку електроенергії відповідачу для забезпечення потреб електроустановок споживача (Відкрите акціонерне товариство "Київспецтранс"), та наявності заборгованості по оплаті за цю послугу.

Таким чином, прокурором пред'явлено позов не в інтересах держави, а в інтересах самостійного суб'єкта господарської діяльності Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно - Західна залізниця" на підставі укладеної цивільно-правової угоди.

За таких обставин колегія вважає, що місцевий господарський суд обгрунтовано повернув без розгляду позовну заяву Київського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України та Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно - Західна залізниця" до Відкритого акціонерного товариства "Київспецтранс" про стягнення 168 428,16 грн.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України (1798-12) , Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційне подання Київського транспортного прокурора на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.12.2006 № 05-5-7/15605 залишити без задоволення.

2.Ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.12.2006 № 05-5-7/15605 залишити без змін.

3. Матеріали позовної зави №2069вих/06 від 19.12.2006 направити до Господарського суду міста Києва.