5/164 Про стягнення заборгованості за договором щодо постачання теплової енергії в гарячій воді - Текст документа

Роз"яснено права й обов"язки, передбачені ст.22 ГПК України (1798-12) . Заяв про відвід суддів не поступало, від здійснення технічної фіксації судового процесу представники сторони відмовились. Клопотань по суті розгляду апеляційної скарги не заявлено.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 18.10.2006 р. у справі №5/164 (суддя Дутка В.В.) позов обласного державного комунального підприємства "Чернівціоблтепломережа"задоволено частково, стягнено з Кельменецької районної державної адміністрації Чернівецької області, смт. Кельменці Чернівецької області 22,75 грн. три проценти річних, 20,10 грн. інфляційних, 136,50 грн. пені, відшкодовано частково судові витрати.Провадження у справі в частині стягнення 4193,86 грн. боргу-припинено за відсутності предмету спору.В решті позову відмовлено.

Суд мотивував рішення тим, що умови договору від 23.05.2001р. (п.4.2, 4.2.3) встановлюють обов"язок енергопостачальної організації повідомити споживача письмово або в засобах масової інформації про зміну тарифів.Оскільки позивач не виконав свого обов"язку щодо повідомлення споживача про зміну тарифів, а оголошення в газеті "Буковинське віче"від 30.11.2005р. не є повідомленням енергопостачальної організації, відповідно до умов договору, отже зміни тарифу не відбулось, заборгованість нараховано позивачем по нових тарифах (9,36 грн.) безпідставно, борг в сумі 4193,86 грн. відповідачем сплачено під час розгляду справи, річні, інфляційні підлягають стягненню від суми боргу 4193,86 грн.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ОДКП "Чернівціоблтепломережа",м.Чернівці подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду скасувати, прийняти нове рішення, яким стягнути з Кельменецької районної державної адміністрації Чернівецької області суму боргу -61141,32 грн., пені- 2691,07 грн., інфляційних 566,54 грн., річних 3%-424,91 грн..В обгрунтування апеляційної скарги, позивач покликається, що відповідно до статуту підприємство засноване на обласній комунальній власності і Чернівецька обласна рада, як власник підприємства опублікувала в друкованому засобі від 30.11.2005р. інформацію про заміну тарифів. Відповідно до ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) , рішення ради є обов"язковим нормативно-правовим актом до виконання всіма суб"єктами, які знаходяться на відповідній території територіальних громад, ст.276 ГК України (436-15) передбачає, що розрахунки за договором енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу, представник в судовому засіданні, доводи апеляційної скарги відхилив, покликаючись, що наявність чи відсутність в засобах масової інформації публікації про зміну тарифів немає відношення до справи, відносини між сторонами грунтуються на договорі №2 від 23.05.2001р. і додатку в якому визначено тариф на постачання теплової енергії -3,07 грн. за 1 м.кв., позивач в порядку п.4.2.3 договору письмового повідомлення про зміну тарифу не направив, а тому нарахування за надані послуги теплопостачання належить проводити за тарифом обумовленим в додатку до договору, тобто 3,07 грн.

В судовому засіданні 21.12.2006р. представником позивача подано клопотання про здійснення процесуального правонаступництва сторони у справі- позивача ОДКП "Чернівцітепломережа" на правонаступника - МКП "Чернівцітеплокомуненерго".Як на підставу поданого клопотання позивач покликається на рішення Чернівецької обласної ради №41-3/06 від 29.06.2006р., рішення Чернівецької міської ради №399 від 26.02.2004р., №114 від 28.09.2006р., №88 від 27.07.2006р,Статут міського комунального підприємства "Чрнівцітеплокомуненерго", відповідно до яких внаслідок реорганізації ОДКП, - МКП "Чернівцітеплокомуненерго"є його правонаступником в частині прав та обов"язків, пов"язаних з передачею рухомого та нерухомого майна (котельні, теплові пункти, інженерні мережі, тощо), а також обігових коштів та боргових зобов"язань, набутих внаслідок виробництва та реалізації теплової енергії в м.Чернівці.

Ухвалою від 21.12.2006р. зобов"язано позивача подати обгрунтований розрахунок боргу, інфляційних, пені, річних.

В судовому засіданні 15.02.2007р. представником позивача подано обгрунтований розрахунок боргу.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, перевіривши матеріали справи та правильність застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного:

23.05.2001р. між Кельменецькою райдержадміністрацією (споживач) та ДКП "Чернівціоблтепломережа" укладено договір №2 про постачання теплової енергії в гарячій воді, відповідно до р.I якого, енергопостачальна організація бере на себе зобов"язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних обсягах, а споживач зобов"язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни передбачені цим договором.

Пунктом 4.2.3 договору передбачено обов"язок енергопостачальної організації повідомити споживача письмово або в засобах масової інформації про зміну тарифів.

Порядок розрахунків встановлено р.6 договору, відповідно до якого розрахунки за теплову енергію, що споживається проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів (п.6.1 договору).

Пунктом 6.2 договору передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць.

В судовому засіданні позивач подав розрахунок заброгованості за поставлену теплову енергію за період з жовтня 2005р. по квітень 2006р.

Відповідно до поданого розрахунку за використану теплову енергію за жовтень -грудень 2005р. при тарифі 3,07 грн. з врахуванням проплати, сальдо станом на 1.01.2006р. на користь споживача становило 13380,88 грн.

За період з січня по квітень 2006р. при тарифі встановленому рішенням Чернівецької обласної ради №188-23/05 від 25.11.2005р.-9,36 грн. та при частковій оплаті, борг відповідача становив 62335,06 грн., який заявлено до стягнення в позовній заяві.

Під час розгляду справи в суді позивач сплатив 4193,86 грн.(платіжне доручення №7 від 2.08.2006р.).

Відповідно до ст.193 ГК України (436-15) , суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Оцінюючи правову природу договору, судова колегія прийшла до висновку, що між сторонами укладено договір енергопостачання і відповідно до п.4 Прикінцевих положень ГК України (436-15) , його положення застосовуються до тих прав і обов"язків, які виникли до набрання ним чинності і продовжують існувати.

Відповідно до ст.275 ГК України (436-15) , за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. .

Стаття 276 ГК України (436-15) передбачає, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Відповідно до ст.191 ГК України (436-15) , державні фіксовані та регульовані ціни встановлюються на ресурси, що справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, а також на продукцію та послуги, що мають суттєве соціальне значення для населення. Перелік зазначених ресурсів, продукції, послуг затверджує Кабінет Міністрів України.

Рішення обласної ради №188-23/05 від 25.11.2005р. "Про затвердження розмірів тарифів на послуги теплопостачання"опубліковано в газеті "Буковинське віче"від 30.11.2005р. з дотриманням ст.32 Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації" (539/97-ВР) .

Р.6 договору встановлено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається проводиться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія прийшла до висновку, що розрахунки повинні проводитись відповідно до тарифів, встановлених рішенням обласної ради.

А тому висновок місцевого господарського суду, що позивач не виконав свого обов"язку щодо письмового повідомлення споживача про зміну тарифів, а тому оплата за отриману теплову енергію повинна проводитись по тарифах-3,07 грн. згідно умов договору є невірним, зроблено з порушенням норм матеріального права, а тому рішення в частині відмови в стягненні боргу, інфляційних, річних підлягає скасуванню.

Позов підлягає до задоволення частково, виходячи з наступного.

Позивач заявив до стягнення суму боргу 62335,18 грн. Враховуючи проплату відповідачем під час розгляду справи-4193,86 грн.(платіжне доручення №7 від 2.08.2006р.), до стягнення підлягає сума (62335,18-4193,86)=58141,32 грн.)

За несвоєчасне виконання грошового зобов"язання, на підставі ст.625 ЦК України (435-15) , за період з січня 2006р. по 1.06.2006р. підлягають стягненню 3% річних в сумі 424,0991 грн. та інфляційних в сумі 5666,54 грн., які заявлені в позові, оскільки згідно поданого позивачем розрахунку останні є збільшеними, однак позивач в порядку ст.22 ГПК України (1798-12) заяву про збільшення позовних вимог не подав.

На підставі п.7.2.3 договору з врахуванням ч.6 ст.232 ГК України (436-15) підлягає стягненню пеня за період з 1.02. по 31.05.2006р. в сумі 2691,07 грн. (заявлено в позові).

Рішення місцевого господарського суду в частині припинення провадження у справі в стягненні 4193,86 грн. є вірне, прийняте з дотриманням вимог п.1-1 ст.80 ГПК України (1798-12) з врахуванням тієї обставини, що борг в сумі 4193,86 грн. відповідачем сплачено під час провадження справи в суді.

Та обставина, як зазначає відповідач, що енергопостачальною організацією не виконано умови договору щодо письмового повідомлення про зміну тарифів (п.4.2.3), не звільняє споживача здійснювати розрахунки за встановленими обласною радою тарифами, а може бути підставою для притягнення винної сторони до відповідальності за невиконання умов договору, якщо така встановлена в договорі.

Клопотання позивача про здійснення в порядку ст.25 ГПК України (1798-12) процесуального правонаступництва до задоволення не підлягає.

Як вбачається із Статуту МКП "Чернівцітеплокомуненего"(р.III), останнє є правонаступником обігових коштів та боргових зобов"яань набутих внаслідок виробництва та реалізації теплової енергії в м.Чернівці.

Доказів, які б підтверджували здійснення правонаступництва в порядку ст.107 ЦК Ураїни (435-15) , а саме передавальний акт та розподільчий баланс позивачем не подано.

Керуючись ст.ст.25,99,101,103-105 ГПК України (1798-12) , Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу ОДКП "Чернівціоблтепломережа", м.Чернівці задовлити частково.

2. Рішення господарського суду Чернівецької області від 18.10.2006р. в частині стягнення з Кельменецької районної державної адміністрації Чернівецької області, смт.Кельменці Чернівецької області на користь ОДКП "Чернівціоблтепломережа", м.Чернівці 136,50 грн. пені, 20,10 грн. інфляційних,22,75 грн.-3 % річних, 46,21 грн. держмита, 8,26 грн. інформаційно-технічних витрат та в частині відмови в решті позову- скасувати.

3.Прийняти в цій частині вимог нове рішення.Стягнути з Кельменецької районної державної адміністрації Чернівецької області, смт.Кельменці Чернівецької області на користь МКП "Чернівцітеплокомуненерго",м.Чернівці 58141,32 грн. боргу, 2 691,07 грн. пені, 566,54 грн. інфляційних, 424,91 грн.-3 % річних, 660,18 грн. держмита, 118 грн. інформаційно-технічних витрат.

4.В іншій частині рішення суду залишити без змін.

5.Стягнути з Кельменецької районної державної адміністрації Чернівецької області, смт.Кельменці Чернівецької області на користь МКП "Чернівцітеплокомуненерго", м.Чернівці 309,11 грн. держмита за розгляд апеляційної скарги.