ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 15/529
26.11.07
( Додатково див. постанову Київського апеляційного господарського суду (rs3935413) ) ( Додатково див. постанову Київського апеляційного господарського суду (rs1632809) )
За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіомі-Холдинг"
про визнання недійсним договору в частині
Суддя Хоменко М.Г.
Представники:
від позивача - Кошелюк З.М.
від відповідача - Яремчик О.В.
присутній - Паранюк О.В.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд господарського суду передані позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіомі-Холдинг" (відповідач) про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 28.12.1993 № 43-Б в частині включення вартості гуртожитку по вул. Інститутській, 16/2, м. Хмельницький вартістю 2 876,72 грн. до вартості цілісного майнового комплексу ТОВ "Хлібокомбінат", який перебуває у власності відповідача, як такого, що суперечить ст. 48 Цивільного кодексу Української РСР (ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України) та ч. 2 ст. 3 Закону України "Про приватизацію державного майна".
Відповідач проти позовних вимог заперечив повністю з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, в яких зазначають, що оспорюваний договір не може бути визнаний недійсним, оскільки укладений у відповідності до чинного законодавства України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2007 задоволено клопотання сторін та продовжено строк вирішення спору у справі.
Дослідивши матеріали справи, всебічно, об'єктивно і повно з'ясувавши всі обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області від 25.10.1993 № 221 видано дозвіл на приватизацію державної частки майна орендного виробничо-торгівельного підприємства "Хлібокомбінат". Приватизація вказаного майна була проведена шляхом викупу державної частки майна підприємства організацією орендарів "Хлібокомбінат" за договором купівлі-продажу державної частки майна від 28.12.1993 № 43-Б. Передачу майна здійснено відповідно до акту прийому-передачі цілісного майнового комплексу орендного державного виробничо-торгівельного підприємства "Хлібокомбінат" від 29.06.1994.
Згідно із планом приватизації державної частки майна взятої в оренду організацією орендарів виробничо-торгівельного підприємства "Хлібокомбінат", розробленого комісією по приватизації, ухваленого на конференції уповноважених представників членів трудового колективу та затвердженого начальником Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області від 21.12.1993 № 424, актом оцінки вартості майна, затвердженим наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області від 29.11.1993 № 370, договором купівлі-продажу від 28.12.1993 та актом приймання-передачі цілісного майнового комплексу від 29.06.1994 до статутного фонду приватизованого підприємства включено гуртожиток по вул. Інститутській, 16/2, залишкова вартість якого становить 2 876,72 грн. (на 29.11.1993 - 287 672 тис. крб.). На базі приватизованого майна за рішенням організації орендарів було створено Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницький хлібокомбінат".
Внаслідок релрганізації 29.08.2006 Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницький хлібокомбінат" було приєднано до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіомі-Холдинг" (відповідач). Таким чином, відповідач є правонаступником всіх майнових та немайнових прав і обов'язків Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницький хлібокомбінат".
Виходячи з положень ст. 4 Житлового кодексу Української РСР до складу житлового фонду входять жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях. Жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі, становлять державний житловий фонд.
Статтею 6 Житлового кодексу УРСР визначено, що жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків. Надання приміщень у жилих будинках для потреб промислового характеру забороняється. Статтями 127- 131 Житлового кодексу УРСР та пунктом 3 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.1986 № 208 (208-86-п) , передбачено, що гуртожитки - це спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки. Враховуючи, що такі жилі будинки належали підприємствам на праві повного господарського відання, то їх (гуртожитки) слід відносити до об'єктів державного житлового фонду.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.
Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" (в редакції станом на 28.12.1993) не підлягають приватизації, зокрема, кімнати в гуртожитках.
Також, відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про приватизацію державного майна" (в редакції станом на 28.12.1993) дія цього Закону (2163-12) не поширюється на приватизацію об'єктів державного земельного та житлового фондів.
Таким чином, гуртожиток по вул. Інститутській, 16/2 в м. Хмельницький не підлягав приватизації на момент укладення спірного договору купівлі-продажу.
Оскільки договір купівлі-продажу укладений 28.12.1993, до спірних правовідносин застосовуються положення ст. 48 Цивільного кодексу Української РСР.
Відповідно до ч. 1 ст. 48 Цивільного кодексу Української РСР недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не надано суду доказів, які б спростовували обставини, повідомлені позивачем.
Виходячи із вищенаведеного, суд дійшов до висновку про те, що договір купівлі-продажу державної частки майна від 28.12.1993 № 43-Б в частині включення вартості гуртожитку по вул. Інститутській, 16/2, м. Хмельницький вартістю 2 876,72 грн. до вартості цілісного майнового комплексу ТОВ "Хлібокомбінат" укладений з порушенням вимог чинного на момент його укладення законодавства і має бути визнаний недійсним в цій частині, як такий, що суперечить актам цивільного законодавства України.
Враховуючи викладене, позовні вимоги визнаються обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, на відповідача відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст. 48 Цивільного кодексу УРСР, ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним з моменту укладання договір купівлі-продажу від 28.12.1993 № 43-Б в частині включення вартості гуртожитку по вул. Інститутській, 16/2, м. Хмельницький вартістю 2 876,72 грн. до вартості цілісного майнового комплексу ТОВ "Хлібокомбінат", який перебуває у власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіомі-Холдинг" (01133, м. Київ, вул. Щорса, 29, код ЄДРПОУ 32827667).
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіомі-Холдинг" (01133, м. Київ, вул. Щорса, 29, код ЄДРПОУ 32827667) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь державного бюджету України 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. державного мита.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіомі-Холдинг" (01133, м. Київ, вул. Щорса, 29, код ЄДРПОУ 32827667) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь державного бюджету України 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя
М.Г.Хоменко