Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.

при секретарі судового засідання: Бухтіяровій О.Г.

за участю представників сторін:

від позивача : Кулик О.В. (довіреність № 36 від 03.01.2007 року)

від відповідача : Гайдай О.В. (довіреність № 202 від 12.02.2007 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" в особі Роздільнянського району електричних мереж

на рішення господарського суду Одеської області від "13" грудня 2006 року

по справі № 4/477-06-12436

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго", м. Одеса

до Військової частини А 1620, м. Одеса

про стягнення 6 654,43 грн.

22.11.2006 року Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" (далі по тексту –позивач, Постачальник електроенергії) звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Військової частини А 1620 (далі по тексту –відповідач, Споживач) заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, що виникло в лютому 2006 року на суму 3 760,07 грн., в березні 2006 року на суму 2 082,35 грн., в травні 2006 року на суму 328,09 грн., у вересні 2006 року на суму 483,92 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 13.12.2006 року, яке підписано 20.12.2006 року (суддя Літвінов С.В.) позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" задоволені частково з посиланням на статтю 233 Господарського кодексу України, згідно з якою, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. Стягнуто з Військової частини А 1620 на користь позивача 3 654,43 грн. заборгованості за перевищення договірних величин у сумі 3 654,43 грн., 56,10 грн. державного мита та 64,90 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, ВАТ "ЕК "Одесаобленерго" в особі Роздільнянського РЕМ звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та послідуючим доповненням до неї, в якій просить оскаржуване рішення скасувати повністю та прийняти нове, яким заявлені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі –стягнути з відповідача на користь позивача 6654,43 грн. заборгованості за перевищення договірних величин. Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам і виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону, а також порушив та невірно застосував норми матеріального права, а саме приписи Закону України "Про електроенергетику" (575/97-ВР) , Правил користування електричною енергією (z0417-96) , Господарського кодексу України (436-15) , Цивільного кодексу України (435-15) , Порядку постачання електричної енергії споживачам.

Представником відповідача в судовому засіданні 13.02.2007 року надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить скасувати рішення по справі № 4/477-06-12436 від 13.12.2006 року і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ВАТ "ЕК "Одесаобленерго" в особі Роздільнянського РЕМ щодо стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси заборгованості за перевищення договірних величин, що були здійсненні В/ч А 1620, визнати у відповідності до положень статті 194 Господарського кодексу України за позовом ВАТ "ЕК "Одесаобленерго" в особі Роздільнянського РЕМ платником Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси.

Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.01.2005 року між ВАТ "ЕК "Одесаобленерго" в особі Роздільнянського РЕМ та В/ч А 1620 укладено договір № 568 про постачання електричної енергії разом з додатками, які є невід’ємною частиною цього договору (а.с.7-14). Відповідно до пункту 9.4 Договору, строк його дії сторонами встановлений до "31" грудня 2005 року та уважається продовженим щорічно, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. В матеріалах справи відсутні будь-які заяви сторін про припинення дії Договору або перегляд його умов, а тому вищевказаний Договір станом на дату розгляду справи у суді є дійсним і обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до умов вищевказаного Договору, позивач зобов'язався відпускати відповідачу електричну енергію у відповідності з встановленими даним Договором умовами та величинами споживання електричної енергії, а відповідач повинен був сплачувати за фактично використану електричну енергію відповідно до умов та у строки, передбачені Договором.

Під час виконання зазначеного Договору, сторони домовились керуватись його умовами, а по питанням, що не обумовлені цим договором –чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією, затвердженими в установленому порядку.

В січні місяці 2006 року між В/ч А 1620 (Споживач), ВАТ "ЕК "Одесаобленерго" в особі Роздільнянського РЕМ (Постачальник) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеси (Платник) укладено трьохсторонню додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії від 11.01.2005 року № 568, відповідно до якої внесено зміни у пункту 1 додатку до Договору "Порядок розрахунків", а саме: розрахунковим періодом для визначення обсягу спожитої електроенергії приймається місяць з 30 (31) числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця; при розрахунках за фактично спожиту електроенергію поняття "розрахунковий період" та "календарний місяць" вважати прирівняними; рахунки за спожиту Споживачем електроенергію отримує сам Споживач, а оплата рахунків Споживача здійснюється Платником (КЕВ м. Одеси), який надає копії платіжних доручень Споживачу; розрахунки за електроенергію проводяться виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника електричної енергії; відповідальність щодо здійснення своєчасної оплати за електричну енергію та інші платежі несе Споживач; за дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника електричної енергії. Дана додаткова угода є невід’ємною частиною договору про постачання електричної енергії від 11.01.2005 року № 568 (а.с.42).

Розділом 5 Договору сторонами передбачено, що для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік Споживач не пізніше 1 листопада поточного року надає Постачальнику електричної енергії відомості про розмір очікуваного споживання електроенергії та у разі ненадання Споживачем зазначених відомостей у встановлений термін, розмір очікуваного споживання електроенергії (потужності) на наступний рік встановлюється Постачальником електричної енергії на рівні відповідних періодів поточного року. Сторони домовились про обсяги постачання електроенергії, які виклали письмово у відомостях "Обсяги постачання електроенергії споживачу" (додаток № 1 до Договору). Даний додаток є невід’ємною частиною зазначеного договору і додаткових письмових повідомлень не потребує.

Додатком № 1 до Договору "Обсяги постачання електричної енергії споживачу" узгоджені договірні величини електроспоживання, а також умови коригування договірних величин, а саме те, що для коригування договірних величин електроспоживання у сторону збільшення Споживач має право звернутись письмово до Постачальника електроенергії до дати закінчення розрахункового періоду обумовленої пунктом 1 "Порядку розрахунків" додатку до Договору. Коригування проводиться в залежності від здійсненої Споживачем оплати у даному розрахунковому періоді (пункт 2 додатку № 1 до Договору).

Крім того, згідно з пунктом 5.2 Договору, за підсумками розрахункового періоду договірна величина споживання електричної енергії коригується Постачальником електроенергії до рівня фактично оплаченої за цей період обсягу електричної енергії та, у разі споживання понад договірну величину, письмово доводиться до відома Споживача рівень відкоригованої договірної величини споживання електроенергії.

У випадку перевищення договірних величин споживання електричної енергії Споживач несе відповідальність згідно з частиною п’ятою статті 26 Закону України "Про електроенергетику" (пункт 3 додатку № 1 до Договору).

Статтею 26 Закону України "Про електроенергетику" (в редакції до 22.06.2005 року) та пунктом 11 Порядку постачання електричної енергії споживачам передбачена відповідальність споживача за перевищення договірних величин електроспоживання у розмірі п’ятикратної вартості різниці між фактично спожитою та скоригованою договірною величиною до рівня фактично оплаченої.

Між тим, 22.06.2005 року в статтю 26 Закону України "Про електроенергетику" внесені зміни, згідно із якими відповідальність у розмірі п’ятикратної вартості замінена на двократну, що і підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Згідно з Правилами користування електричною енергією (z0417-96) , договірна величина споживання електричної енергії – це узгоджений в договорі між постачальником електричної енергії і споживачем обсяг електричної енергії, який може бути спожитий споживачем за відповідний розрахунковий період. Гранична величина обсягу споживання –обсяг споживання електричної енергії, який визначається для споживачів постачальником електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до порядку, встановленого чинними нормативно-правовими актами.

Відповідно зі статтями 26, 27 Закону України "Про електроенергетику" та Правилами користування електричною енергією (z0417-96) у випадку перевищення договірних величин споживання електричної енергії, споживач сплачує повну вартість усієї спожитої електроенергії на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, а також двократну вартість різниці між фактично спожитою і договірною величиною електричної енергії.

У лютому 2006 року відповідачем фактично спожито 34 506 кВт/год при заявленому обсязі споживання 21 000 кВт/год. Отже, при заявленому обсязі споживання 21 000 кВт/год у зазначеному періоді, відповідач спожив, згідно звіту, 34 506 кВт/год, що на 13 506 кВт/год більше, ніж визначено додатком № 1 до Договору.

У березні 2006 року відповідачем фактично спожито 28 124 кВт/год при заявленому обсязі споживання 21 000 кВт/год. Отже, при заявленому обсязі споживання 21 000 кВт/год у зазначеному періоді, відповідач спожив, згідно звіту, 28 124 кВт/год, що на 7 124 кВт/год більше, ніж визначено додатком № 1 до Договору.

У травні 2006 року відповідачем фактично спожито 22 168 кВт/год при заявленому обсязі споживання 21 000 кВт/год. Отже, при заявленому обсязі споживання 21 000 кВт/год у зазначеному періоді, відповідач спожив, згідно звіту, 22 168 кВт/год, що на 1 168 кВт/год більше, ніж визначено додатком № 1 до Договору.

У вересні 2006 року відповідачем фактично спожито 22 619 кВт/год при заявленому обсязі споживання 21 000 кВт/год. Отже, при заявленому обсязі споживання 21 000 кВт/год у зазначеному періоді, відповідач спожив, згідно звіту, 22 619 кВт/год, що на 1 619 кВт/год більше, ніж визначено додатком № 1 до Договору.

Таким чином, Споживач у лютому 2006 року, березні 2006 року, травні 2006 року та вересні 2006 року допустив просте перевищення договірних величин споживання електричної енергії в загальному розмірі 23 417 кВт/год на загальну суму 6 654,43 грн., на підставі чого ВАТ "ЕК "Одесаобленерго" виставило В/ч А 1620 відповідні рахунки для сплати та надіслало відповідні повідомлення про перевищення договірних величин споживання електроенергії (а.с.16-34).

Оскільки вищезазначена заборгованість відповідачем погашена не була, позивач звернувся до місцевого господарського суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог ВАТ "ЕК "Одесаобленерго" в особі Роздільнянського РЕМ та зменшення суми позовних вимог до 3 654,43 грн. –заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у лютому 2006 року, березні 2006 року, травні 2006 року та вересні 2006 року та вважає, що доводи та вимоги позивача, викладені в апеляційній скарзі є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Згідно із пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу (435-15) та інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частинами 1 та 2 статті 217 Господарського кодексу України встановлено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (частина 1 статті 218 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Таким чином, судова колегія на підставі викладених норм діючого законодавства дійшла до висновку, що оплата відповідачем двократної вартості електроенергії, спожитої понад договірну величину, є за своєю правовою природою штрафною санкцією.

Крім того, судова колегія не погоджується з доводами та вимогами В/ч А 1620, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу, щодо неналежності його в якості відповідача з посиланням на трьохсторонню додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії від 11.01.2005 року № 568, з огляду на таке.

Дійсно, в січні 2006 року між В/ч А 1620 (Споживач), ВАТ "ЕК "Одесаобленерго" в особі Роздільнянського РЕМ (Постачальник) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеси (Платник) укладено трьохсторонню додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії від 11.01.2005 року № 568, якою встановлено, що рахунки за спожиту Споживачем електроенергію отримує сам Споживач, а оплата рахунків Споживача здійснюється Платником (КЕВ м. Одеси), але відповідальність щодо здійснення своєчасної оплати за електричну енергію та інші платежі несе Споживач –Військова частина А 1620, яка і є належним відповідачем та з якої місцевий господарський суд правомірно стягнув 3 654,43 грн. –заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у лютому 2006 року, березні 2006 року, травні 2006 року та вересні 2006 року.

Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного місцевим господарським судом рішення про часткове задоволення позовних вимог.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Одеської області від 13.12.2006 року по справі № 4/477-06-12436 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись статтями 99, 101- 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

Рішення господарського суду Одеської області від 13.12.2006 року по справі № 4/477-06-12436 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" в особі Роздільнянського району електричних мереж без задоволення.

постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.