Справа № 31/324-06  (rs254358)

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:  судді Науменко I.М. -доповідач

суддів: Білецької Л.М., Голяшкіна О.В. 

при секретарі судового засідання: Клименко Ю.I.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, паспорт серія НОМЕР_1,  приватний підприємець;

від позивача: ОСОБА_2, нотаріально посвідчена довіреність реєстраційний НОМЕР_2,  представник;

від відповідача: представник у судове засідання не з"явився, про час та місце  судового засідання повідомлений належним чином;

від третьої особи: представник у судове засідання не з"явився, про час та місце  судового засідання повідомлений належним чином

розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Південбудчормет", м. Кривий Ріг на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.06р.  у справі № 31/324-06 (rs254358)

за позовом   приватного підприємця ОСОБА_1, м. Кривий Ріг

до :  товариства з обмеженою відповідальністю "Південбудчормет", м. Кривий Ріг

третьої особи: управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг

про  розірвання договору

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2006 року позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача та третьої особи про розірвання договору.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.06р. у справі № 31/324-06 (rs254358) (суддя Мороз В.Ф.) позов задоволено.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про виконання зобов'язань відповідачем перед третьою особою за договором купівлі-продажу комунального майна від 08.04.05р.

Не погодившись з рішенням господарського суду відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області, в позові відмовити посилаючись на те, що даний спір не підсудний господарським судам України, оскільки відповідач укладав договір з позивачем, як з фізичною особою.

Позивач та третя особа витребуваний судом відзив на апеляційну скаргу не надали.

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду, дослідивши матеріали справи, вивчивши апеляційну скаргу, заслухавши представників позивача вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та Управлінням комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради 08.04.2005 р. укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу комунального майна, згідно умов якого позивач придбав за 399 279,60 грн. у власність шляхом викупу будівлю та майно кінотеатру IНФОРМАЦIЯ_1, що знаходилось у нього в оренді та розташоване по АДРЕСА_1, а саме: окремо розташована трьохповерхова не житлова будівля літ. А-3, загальною площею 1407,4 кв. м., замощення I площею 207,5 кв. м., літня площадка II площею 145, 1 кв. м. Згідно п. 1.2 Договору право володіння, користування та розпорядження майном переходить до покупця на підстав договору купівлі-продажу з моменту його нотаріального посвідчення. У відповідності до п. 5.6 Договору на покупця покладено зобов'язання протягом 5 років після нотаріального посвідчення договору зберегти профіль та спеціалізацію об'єкта приватизації: демонстрація, розповсюдження кінофільмів, надання послуг по культурному обслуговуванню населення, кіноконцертний зал, розміщення виставок, торгівля, громадське харчування, побутове обслуговування, розміщення нічних клубів, інших закладів грального та шоу-бізнесу (період ремонту або інше закриття на термін більше 1 місяця обов'язково погоджується з виконавчим комітетом районної у місті ради та управлінням комунальної власності міста за умови надання графіку проведення робіт), у разі реконструкції, капітального ремонту, розширення та технічного переоснащення приватизованого об'єкта, покупець зобов'язаний отримати дозвіл інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю. У відповідності до п. 5.10 Договору покупець зобов'язаний забезпечити у придбаній будівлі збереження інженерних комунікацій, укласти договори з експлуатаційними організаціями на їх обслуговування. У випадку подальшого відчуження до нового власника переходять всі обов'язки щодо виконання умов цього договору. 21.04.2005 р. між сторонами вказаного договору складено акт про передачу позивачу вказаного майна. Згідно нотаріально-посвідченого договору купівлі-продажу частини будівлі від 12.11.2005 p., укладеного між відповідачем та позивачем, останній продав відповідачу 1/2 частину цегляної не житлової будівлі А-3, загальною площею 1527, 2 кв.м., I замощення,, II літньої площадки, що знаходяться по АДРЕСА_1, що належить позивачу на підставі договору купівлі-продажу, укладеного з Управлінням комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради 08.04.2005 р. У відповідності до п. 2. вказаного договору майно продано позивачем за 210000,00 грн., які внесені покупцем (відповідачем) на банківський рахунок продавця до підписання та посвідчення цього договору. Згідно п. 11 договору купівлі-продажу від 12.11.2005 р. всі обов'язки продавця (позивача) перед управлінням комунальної власності міста за договором купівлі-продажу від 08.04.2005 p., зокрема за його розділом 5, переходять у повному обсязі до нового власника -ТОВ "Південбудчормет". 03.01.2006 р. між сторонами зазначеного договору, складено акт про передачу придбаного об'єкта відповідачу. У відповідності до акту поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу від 15.08.2006 р. та актів обстеження від 24.07.2006 р. та від 25.09.2006 p., складених у ході здійснення контролю за виконанням умов договору купівлі-продажу від 08.04.2005 p., умови договору купівлі-продажу у повному обсязі не виконуються, у тому числі, станом на час складання акту поточної перевірки від 15.08.2006 р. частину приміщення закрито на ремонт без відповідного погодження та отримання дозволу на проведення будівельних робіт. Договори з експлуатаційними організаціями щодо утримання придбаного майна укладені позивачем. Згідно акту обстеження від 24.07.06 p., а також за твердженням позивача, дотримання профілю та спеціалізації об'єкту приватизації, у тому числі, щодо демонстрації, розповсюдження кінофільмів виконуються позивачем, будівельні роботи без затвердження проектно-кошторисної документації та отримання дозволу на проведення будівельних робіт здійснюються ТОВ "Південбудчормет". На підтвердження у матеріали справи позивачем надано договори, у тому числі, укладені ним для здійснення діяльності щодо демонстрації кінофільмів, а також з експлуатаційним організаціями на обслуговування спірної будівлі.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права, а саме ст.. 651 ЦК України (435-15) , згідно якої договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Iстотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

До того ж, оскільки йдеться про відчуження комунального майна шляхом викупу, та враховуючи ч. З ст. 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (2171-12) та п. 5.8 Договору купівлі-продажу комунального майна від 08.04.2005 р. щодо збереження зобов'язань покупця, передбачених договором купівлі-продажу для нового власника об'єкту разі його подальшого відчуження протягом терміну дії зобов'язань, на спірні правовідносини поширюється законодавство про приватизацію, у тому числі Закон України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (2171-12) та згідно його статті першій Закон України "Про приватизацію майна державних підприємств"   (2163-12) до відносин, не врегульованих цим Законом. Згідно ч. 5 ст. 27 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" (2163-12) та на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки. При цьому у відповідності до ч. 9 ст. 27 вказаного Закону у разі розірвання в судовому порядку договору купівлі-продажу у зв'язку з невиконанням покупцем договірних зобов'язань приватизований об'єкт підлягає поверненню у державну власність.

Колегія суддів вважає, що в матеріалах справи та документах, доданих до апеляційної скарги відсутні будь-які докази, що свідчили б про виконання відповідачем зобов'язань, передбачених розділом 5 договору купівлі-продажу комунального майна від 08.04.2005 p., що покладаються на нього в силу п. 11 договору купівлі-продажу від 12.11.2005 p., укладеного з позивачем, та частини 3 ст. 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (2171-12) , суд приходить до висновку про істотне порушення відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу від 12.11.2005 р.

Окрім того, враховуючи положення ст. 1212 ЦК України (435-15) за якими особа, яка набула майно чи зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, або коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала, зобов'язана повернути потерпілому це майно, підлягає задоволенню вимога про зобов'язання відповідача повернути позивачу частину будівлі по АДРЕСА_1, що була продана відповідачу за договором купівлі-продажу від 12.11.2005 p., у кладеному з позивачем.

Не можуть бути прийняті до уваги та бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції посилання відповідача щодо непідсудності даного спору господарському суду, оскільки даний спір носить господарських характер, позивачем було придбано нерухоме майно для здійснення підприємницької діяльності, а відчужувалось у зв'язку зі здійсненням такої діяльності, та позивач зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності. Одночасно відсутність у договорі купівлі-продажу від 12.11.2005 р. прямої вказівки на те, що договір укладено позивачем саме як суб'єктом підприємницької діяльності не спростовує вказаного висновку. При цьому у вказаному договорі зазначено ідентифікаційний номер позивача - суб'єкта підприємницької діяльності, а у акті приймання-передачі вказано про передачу майна за договором позивачем -приватним підприємцем.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню в зв'язку з безпідставністю доказів викладених в клопотанні.

За таких обставин колегія суддів не знаходить підстав, передбачених ст.. 104 ГПК України (1798-12) для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.101, 103-105 ГПК України (1798-12) , суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.06р. у справі 31/324-06 (rs254358) -залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Південбудчормет", м. Кривий Ріг -без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.