Справа № 11/196 (rs160274)

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Краєвської М.В.

суддів: Духа Я.В.

Якімець Г.Г.

розглянувши апеляційну скаргу ПП "Левтер" без номера від 06.10.2006 р.

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.09.2006 р.

у справі № 11/196 (rs160274)

за позовом обласного дитячого туберкульозного санаторію "Човен", с.Керецьки Свалявського р-ну Закарпатської обл.

до ПП "Левтер", с.Березники Свалявського р-ну Закарпатської обл.

про розірвання договорів оренди та стягнення 2 942, 44 грн.

За участю представників сторін:

від позивача -Попелич М.Й. (юрисконсульт, доручення № 82 від 06.07.2006 р. в матеріалах справи, а.с.29);

від відповідача -Варга О.М. (юрисконсульт, довіреність без номера від 07.08.2006 р. в матеріалах справи, а.с.75)

Представникам сторін роз"яснено їх права й обов"язки, передбачені ст.22 ГПК України (1798-12) . Заяв про відвід суддів не поступало.

Оскільки жодна з сторін не заявляла клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст.81-1 ГПК України (1798-12) без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розпорядженням голови суду від 24.11.2006 р. проведено зміни в складі колегії суддів (знаходиться в матеріалах справи).

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 28.09.2006 р. у справі № 11/196 (rs160274) (суддя Якимчук Л.М.) позов задоволено частково, а саме: розірвано договори оренди від 24.02.2004 р. № 1 -будівлі ферми та № 2 -приміщення їдальні, укладені між сторонами у справі; стягнуто з відповідача на користь позивача 32, 67 грн. пені, у задоволенні стягнення 1 060, 37 грн. відмовлено, а в іншій частині позову провадження у справі припинено на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України (1798-12) .

Відповідач з даним рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати в частині розірвання договорів оренди та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову в цій чстині відмовити; в решті рішення господарського суду залишити без змін, з підстав неповного з"ясування обставин справи та неправильного застосування норм матеріального права. Свої вимоги скаржник обгрунтовує тим, зокрема, що позивачем порушено вимоги ст.188 ГК України (436-15) , так як пропозицію про розірвання договорів відповідач не отримував, а господарським судом таких доказів не витребовувались; позивачу не заподіяно значної шкоди.

У відзиві на апеляційну скаргу та судовому засіданні позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з підстав, викладених у ньому.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 24.02.2004 р. між сторонами по справі укладено два договори оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна № 1 та № 2, за якими обласний дитячий туберкульозний санаторій "Човен" (орендодавець за договором, позивач у справі) передав, а ПП "Левтер" (орендар за договором, відповідач у справі) прийняв у строкове платне користування нерухоме майно, а саме: за договором № 1 -ферми пл. 241, 8 м-2 , розмір орендної плати якої становить 108 грн. у місяць і яка повинна бути сплачена не пізніше 15 числа наступного місяця терміном дії до 01.04.2009 р. (а.с.11-15), а за договором № 2 -підвальні приміщення пл. 45, 9 м-2 , розмір орендної плати -80, 35 грн. терміном на 5 років -до 01.04.2009 р. (а.с.18-22).

Крім цього, 04.05.2005 р. між сторонами було укладено угоду № 3 про зміну умов та доповнення до договору оренди № 1 і № 2 (а.с.16).

Крім того, 01.05.2004 р. сторони уклали доповнення до угоди оренди ферми (№ 1 від 24.02.2004 р.), згідно з якою орендодавець передає, а орендар приймає столові відходи згідно з відомостями прийому-передачі з харчоблоку на ферму по ціні 0, 10 грн. за кілограм з оплатою до 15 числа наступного місяця шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача (а.с.23).

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу ПП "Левтер" слід задоволити частково, рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.09.2006 р. у справі № 11/196 (rs160274) скасувати в частині розірвання договорів оренди та провадження у справі в цій частині позовних вимог припинити. В решті рішення суду залишити без змін.

При цьому колегія виходила з наступного.

Оскільки правовідносини за спірними договорами оренди виникли після набрання чинності ЦК України (435-15) , то суд, керуючись п.4 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України (435-15) , під час вирішення даного спору застосовує положення ЦК України (435-15) .

Однією з загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, є форма останнього, встановлена законом (ч.4 ст.203 ЦК України (435-15) ).

Згідно з ч.1 ст.209 ЦК України (435-15) правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Так, відповідно до ст.793 ЦК України (435-15) договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно з ст.794 ЦК України (435-15) договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше одного року, підлягає державній реєстрації. Однак на сьогодні цей порядок розробляється.

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, в останніх відсутні докази нотаріального посвідчення спірних договорів оренди чи ухилення сторін від їх нотаріального посвідчення, що і не заперечено представниками сторін у судовому засіданні суду апеляційної інстанції.

Згідно з ст.220 ЦК України (435-15) у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до ч.3 ст.640 ЦК України (435-15) договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Момент нотаріального посвідчення є моментом укладення договору.

Як прослідковується з матеріалів справи, сторони приступили до виконання договорів оренди, сплачували орендну плату та користувались орендними приміщеннями. Однак спірні договори оренди суперечать вимогам закону, є нотаріально не посвідчені, а тому в силу приписів ст.220 ЦК України (435-15) вони є нікчемними (неукладеними) і відповідно не породжують жодних правових наслідків на майбутнє. Оскільки між сторонами не виникли жодні зобов"язання, то і розірвати такі договори є неможливим.

Так як закон не вимагає визнання подібних договорів нікчемними, то суд апеляційної інстанції про визнання договорів неукладеними зазначає виключно в мотивувальній (а не в резолютивній) частині постанови як про обставину справи, встановлену господарським судом (п.7 ч.2 ст.105 ГПК України (1798-12) ).

Враховуючи фактичні обставини справи, норми матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне рішення Господарського суду Закарпатської області скасувати в частині розірвання договорів оренди та провадження у справі в цій частині позовних вимог припинити на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України (1798-12) у зв"язку з відсутністю предмету спору, так як договорів як таких немає.

Керуючись ст.49, п.1-1 ч.1 ст.80, 99, 101, 103-105 ГПК України (1798-12) , Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ПП "Левтер" задоволити частково.

2. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.09.2006 р. у справі № 11/196 (rs160274) скасувати в частині розірвання договорів оренди та провадження у справі в цій частині позовних вимог припинити.

В решті рішення суду залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції та перегляд справи в суду апеляційної інстанції покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

5. Справу повернути в місцевий господарський суд.