Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чохи Л.В. (доповідача)

суддів: Лисенко О.М, Головко В. Г.

при секретарі судового засідання: Шваб О. А.

за участю представників сторін:

від позивача: Ревединський О.Г. представник, довіреність №34 від 15.02.06;

Некрасов О.О. представник, довіреність №171 від 16.05.06;

від відповідача: Годованець Є.О. представник, довіреність №63 від 05.06.06;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Правда", с. Кудашівка Криничанського району Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2006 року у справі № 9/287-06

за позовом сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства "Божедарівський елеватор", смт. Щорськ Криничанського району Дніпропетровської області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Правда", с. Кудашівка Криничанського району Дніпропетровської області

про стягнення 87 471,41 грн, -

26.06.2006 року сільськогосподарське відкрите акціонерне товариство "Божедарівський елеватор"звернулося в господарський суд Дніпропетровської області до товариства з обмеженою відповідальністю "Правда"з позовом про стягнення заборгованості у сумі 87 471,41 грн. Позовні вимоги обгрунтовивались тим, що з 06.11.2004 року по 22.12.2004 року відповідач передав на відповідальний схов зерно кукурудзи згідно складських квитанцій загальною вагою 578 478 кг, зарахована вага складає –354 040 кг. Відповідач повинен сплатити за приймання зерна - 3 942,41 грн, сушіння –55 440,34 грн, очищення –8 551,79 грн, зберігання –19 161,43 грн, відвантаження - 2 375,44 грн. З врахуванням оплати –2000,00 грн, заборгованість склала 87 961,41 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2006 року (суддя Подобєд І. М.) позов задоволено: з товариства з обмеженою відповідальністю "Правда"на користь сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства "Божедарівський елеватор" стягнуто основний борг –87 471,41 грн. і судові витрати. Це рішення мотивовано тим, що договір складського зберігання був заключений сторонами на підставі складських квитанцій, тому відповідач повинен сплатити вартість робіт по прийманню, сушінню, очищенню, зберіганню з відвантаженням зерна кукурудзи, зданого відповідачем на зберігання.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2006 року порушено апеляційне провадження з перегляду рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2006 року. Апеляційна скарга мотивується слідуючими доводами:

- ціна позову складається з вартості, сушіння та очищення:

55 440,34 +8 551=63 991,34 грн, а не 87 471,41 грн;

- позивач не надав ніяких доказів про надання послуг;

- типова форма договору складського зберігання зерна затверджена Постановою Кабінету Міністрів України № 510 від 11.04.2003 (510-2003-п)

року;

- договір складського зберігання зерна кукурудзи між товариством з

обмеженою відповідальністю "Правда"та сільськогосподарським

відкритим акціонерним товариством "Божедарівський елеватор"

визнаний неукладеним, сторони повернуті в первісний стан;

- спір між сторонами про стягнення заборгованості по договору

складського зберігання вже вирішувався судом.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 957 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором зберігання на товарному складі одна сторона (товарний склад) зобов"язується зберігати річ, передану іншою стороною (поклажадавцем), передати річ після закінчення договору поклажедавцю, а також надавати інші послуги, визначені за домовленістю сторін, в свою чергу поклажедавець зобов"язаний оплатити надані послуги і забрати річ, надану на зберігання.

Договір зберігання є двостороннім договором і передбачає взаємні зобов'язання сторін.

При перегляді прийнятого рішення судом апеляційної інстанції встановлено, що сторонами 21.10.2004 року укладено договір № 24-К/3Б/2004 складського зберігання зерна. Відповідно до умов договору позивач: сільськогосподарське відкрите акціонерне товариство "Божедарівський елеватор"(зерновий склад) приймає від відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Правда"(поклажедавець) зерно фактичної якості, але не гірше обмежувальних кондицій, забезпечує кількісне і якісне зберігання зерна та здійснює відпуск його поклажедавцю. Зерновий склад надає покладедавцю додаткові послуги із зберігання зерна для уникнення псування і втрати його якості. А відповідач, за змістом даного договору, зобов'язується своєчасно розраховуватись за надані йому послуги з приймання, оформлення, зберігання, відвантаження зерна та надання додаткових послуг, пов'язаних із зберіганням зерна. Пунктом 12.1 договору сторони обумовили граничний строк зберігання зерна - 15.05.2005 року. Згідно пунктів 4.4, 4.5 договору, зерновий склад приймає від поклажедавця зерно фактичної якості, але не гірше обмежувальних кондицій, встановлених ДСТУ 13634-90 "Кукурудза. Вимоги при заготовках та поставках". Прийняття на зберігання зерна з показниками гіршими за обмежувальні кондиції здійснюється зерновим складом тільки за умови укладання із поклажедавцем додаткової угоди до цього договору із зазначенням порядку зберігання і розрахунків за таке зерно. (а.с. 144-146)

Згідно ДСТУ 13634-90 обмежувальні норми для зерна кукурудзи по вологості не більше 25%, по сміттєвій домішці не більше 5%.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач здавав позивачеві зерно кукурудзи з показниками гіршими, ніж обмежувальні кондиції, а саме: з вологістю від 35% до 44%, сміттєвою домішкою від 6% до 26%. Але додаткову угоду, як вимагають приписи пункту 4.5 договору, сторони не уклали.

Пунктом 4.9 договору встановлені базисні показники для розрахунків: вологість 13,5%, сміттєва домішка –3%, зернова домішка –не більше 15%.

Але як видно із документів, наданих елеватором, зерно кукурудзи не було доведено ним до базисних показників.

Так, сміттєві домішки при видачі зерна з елеватора складали від 8% до 11%, зернові домішки від 32% до 36%. Не зважаючи на це, позивач робить розрахунки вартості робіт в даному позові за базисними показниками та за тарифами на послуги зернового складу, які розповсюджуються на зерно, доведене до якісних показників. Таким чином, позивачем пропонується оплатити роботи, які ним фактично не виконувались. (а.с. 23,138)

Приймаючи до уваги, що сторони при укладені договору № 14-К/3Б/2004 від 21.10.2004 року не узгодили порядок зберігання і розрахунки за некондиційне зерно, господарський суд Дніпропетровської області в рішенні від 28.10.2005 року по справі № 39/254 визнав, що він є неукладеним і відмовив позивачу в стягненні оплати за виконані роботи згідно умов договору. Рішення суду вступило в законну силу.

По даній справі позивач просить стягнути оплату за виконані роботи (приймання, очищення, сушіння, зберігання, відвантажєння) згідно квитанцій, які, як він вважає, є договорами складського зберігання.

Але, як вказано в квитанціях, вони видавалися на підставі договору складського зберігання і в них, як і в договорі, не оговорені порядок зберігання і розрахунки за доробку некондиційного зерна.

Частиною 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що факти встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Оскільки в договорі та у квитанціях відсутні істотні умови договору, такі договори є неукладеними. Наслідки визнання договору неукладеним такі, як і при визнанні договору недійсним. Отже, з заявлених правових підстав позов задоволенню не підлягає.

За таких підстав, постановлене по справі судове рішення підлягає скасуванню, як незаконне і необґрунтоване, а позивачеві в задоволенні позовних вимог слід відмовити із вищенаведених мотивів.

Керуючись статтями 101- 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Правда" задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2006 року скасувати.

В позові відмовити.

Стягнути з сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства "Божедарівський елеватор" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Правда" витрати по сплаті державного мита за розгляд апеляційної скарги у сумі 437,40 грн.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку в місячний строк.