Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий Швець В.О

Судді

Андрейцева Г.М.

Зеленіна Н.I.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Дашуківські бентоніти"на рішення господарського суду Черкаської області від 15.05.2006 року у справі № 02/2053 (суддя Пащенко А.Д.)

за позовом Закритого акціонерного товариства "Черкаське спеціалізоване управління № 525", м. Черкаси

до Відкритого акціонерного товариства "Дашуківські бентоніти", с. Дашуківка

про стягнення 49333,45 грн.

в с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Черкаської області від 15.05.2006 р. у справі № 02/2053 позовні вимоги було задоволено частково, стягнуто з ВАТ "Дашуківські бентоніти"на користь ЗАТ "Черкаське спеціалізоване управління № 525"42900,60 грн. заборгованості, 429,01 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відкрите акціонерне товариство "Дашуківські бентоніти" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 15.05.2006 р., як таке, що не відповідає вимогам чинного законодавства України і фактичним обставинам справи та постановлене з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права.

За апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства "Дашуківські бентоніти"на рішення господарського суду Черкаської області від 15.05.2006 р. згідно ст. 98 ГПК України (1798-12) Київським міжобласним апеляційним господарським судом ухвалою від 26.06.2006 р. порушено апеляційне провадження у справі № 02/2053.

Згідно розпорядження Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 10.10.2006 р. справа розглядається колегією суддів, в такому складі: головуючий суддя -Швець В. О., судді -Андрейцева Г.М., Зеленіна Н.I.

Закрите акціонерне товариство "Черкаське спеціалізоване управління № 525", згідно ст. 96 ГПК України (1798-12) надіслало відзив на апеляційну скаргу, в якому проти вимог апеляційної скарги заперечує, просить рішення господарського суду Черкаської області залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечує з підстав викладених у відзиві, вважає рішення місцевого господарського суду таким, що прийнято у відповідності з нормами матеріального права.

Представник відповідача вимоги викладені в апеляційній скарзі підтримав, вважає їх обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

По-перше, в рішенні, місцевий господарський суд вбачає акт звірки взаємних розрахунків від 24.10.2004 р., як доказ того, що відповідач визнав свій борг, а тому на підставі ч.1 ст. 264 Цивільного кодексу України (435-15) термін позовної давності переривається.

По-друге, відповідач з даним твердженням суду не погоджується, оскільки даний акт звірки підписаний з боку відповідача головним бухгалтером підприємства, а підпис голови правління на акті відсутній. Таким чином, на думку відповідача, відповідно до ст. 65 Господарського кодексу України (436-15) , ст.ст. 47, 48 Закону України "Про господарські товариства"управління (1576-12) підприємством здійснює виконавчий орган, його керівник, в даному випадку Голова правління (повноваження виконавчого органу та Голови правління зазначено в Статуті підприємства).

Отже, визнати заборгованість за підприємством може тільки посадова особа уповноважена на це установчими документами підприємства (Статутом) та законодавством України, тобто Голова правління ВАТ "Дашуківські бентоніти", а так як на акті звірки відсутній підпис Голови правління, то даний акт звірки, на думку відповідача, не являється доказом визнання підприємством свого боргу та не є підставою для переривання терміну позовної давності.

По-третє, судом як доказ заборгованості, була прийнята довідка про вартість виконаних робіт на суму 6259,20 грн. за 2001 рік в якій відсутня вказівка за який вона місяць, а дана довідка може бути як за січень, квітень, серпень так і за вересень 2001 року тобто до підписання сторонами акту звірки.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення залишається без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами врегульовано договором № 2 від 02.01.2002 р. та контрактом № 2п від 08.01.2001 р. (а.с.11-13, 16-17).

На виконання вимог зазначених договору та контракту позивач виконав роботи на загальну суму 82 060,60 грн., а відповідач прийняв їх, про що сторонами було підписано акти приймання виконаних підрядних робіт форми № 2 та довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми № 3 за лютий, квітень, травень, червень, липень, жовтень, грудень 2001 року, січень-серпень 2002 року (а.с.18-33).

При дослідженні вищевказаних актів приймання виконаних робіт та довідок про вартість виконаних робіт і затрат, колегія апеляційного господарського суду встановила, що вони підписані повноважними представниками сторін, скріплені печатками підприємств. У вказаних актах про прийняття виконаних робіт і довідках про їх вартість є посилання на відповідні договори, в тексті відсутні будь-які зауваження чи заперечення на якість виконаних робіт та не вказано наявності спору між сторонами щодо вартості робіт, вказаній у актах та довідках.

В додатку до контракту № 2п "Динамічна договірна ціна", сторонами було погоджено, що оплата виконаних робіт повинна проводитися щомісячно, тобто, сторонами встановлено строк оплати вартості виконаних робіт по контракту № 2п. Оскільки роботи виконувалися окремо по місяцях, тому строк позовної давності по кожній сумі повинен визначатися окремо, а саме: щодо вартості робіт, виконаних у лютому 2001 року, строк позовної давності для звернення з позовом до суду слід рахувати із 01.03.2001 р.; щодо оплати за роботи, виконані у квітні, строк позовної давності розпочинається із 01.05.2001р. тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони було складено акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.10.2004р., в якому зазначено факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 57 913,45 грн.

Між сторонами було проведено залік зустрічних вимог і борг відповідача перед позивачем зменшився на 24 147,15 грн. При розгляді справи в місцевому господарському суду, сторонами не було вказано, які саме суми зараховані ними, тому відповідно до правил бухгалтерського обліку, суд першої інстанції встановив, що повинні погашатися суми по строках їх погашення. Отже, в результаті проведеного заліку, по бухгалтерському обліку було погашено суми виконаних робіт за лютий, квітень, частково травень 2001 року, таким чином, з урахуванням дати подання позову, підпису акту звірки, позивачем пропущено строк позовної давності для стягнення решти боргу за травень і за червень, липень 2001 року.

Відповідно ч.1 ст. 264 Цивільного кодексу України (435-15) , місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що перебіг строку позовної давності для пред'явлення вимоги про стягнення боргу за жовтень 2001 року в сумі 6259,20 грн. та за грудень в сумі 11695,20 грн. перервався підписанням відповідачем акта звірки взаємних розрахунків станом на 01.10.2004 р., тобто вчинення дії, що підтверджує визнання боргу. Отже, вимога позивача про стягнення із відповідача боргу за жовтень, грудень 2001 року в загальній сумі 17 954,40 грн. була правомірно задоволена.

В тексті договору № 2 відсутня умова про строк проведення розрахунку за виконані роботи. Відповідач, при розгляді справи в місцевому господарському суді не спростував факт виконання позивачем роботи, вказаної у актах та довідках. Відсутність на підприємстві договору та цих первинних документів (чи їх частини) не може спростовувати факт виконання позивачем роботи, тим більше, що відповідач частково оплатив роботи за 2002 рік.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України (435-15) , якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання і боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги кредитором.

Відповідачем було перераховано кошти в сумі 8 580 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 0480 від 08.06.2005р. та № 0488 від 10.06.2005 р. Таким чином, заборгованість відповідача за виконані в 2002 році роботи складає 24 946,20 грн.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (435-15) та статті 174 Господарського кодексу України (436-15) договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань), які згідно зі статтями 193, 202 ГК України (436-15) та статтями 525, 526, 530 ЦК України (435-15) повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Щодо обставин, викладених в апеляційній скарзі, колегія апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Акт звірки взаєморозрахунків є бухгалтерським документом, тому цілком правомірним є підписання вказаного акту саме головними бухгалтерами сторін. Крім того, підпис головного бухгалтера відповідача на зазначеному акті завірено печаткою відкритого акціонерного товариства "Дашуківські бентоніти", що свідчить про затвердження юридичною особою даного документа. До того ж, згідно практики ВГСУ -акт звіряння розрахунків - є тільки документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерські операції, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами -договором, накладними, рахунками тощо, проте, позивачем, разом з актом "бухгалтерів"подані до суду і первинні документи, які підтверджують розрахунок вказаного акту, а в сукупності дані документи свідчать про виникнення господарських зобов'язань між сторонами.

Згідно зі статтею 173 ГК України (436-15) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України (436-15) , суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 526 ЦК України (435-15) зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлене договором або законом України, (ст. 525 ЦК України (435-15) ).

Статтею 610 ЦК України (435-15) передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Крім того, посилання відповідача на той факт, що довідка про вартість виконаних робіт на суму 6259,20 грн. за 2001 рік не містить дати складання, то копія довідки, що міститься в матеріалах справи містить напис : "за жовтень 2001р.". Крім того, слід зазначити, що відповідачем взагалі не заперечується факт існування первинних документів, та скріплення їх печатками підпріємтства відповідача, а значить -їх погодження.

З урахуванням викладеного, судова колегія прийшла до висновку, що вищенаведеними доказами підтверджено виконання зобов'язань позивача перед відповідачем належним чином, в той час, як відповідач свої зобов'язання виконав не в повному обсязі.

Враховуючи викладене, судова колегія Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд з'ясував всі обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення по справі, судовою колегією не встановлено.

Керуючись ст. ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України (1798-12) , Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Дашуківські бентоніти"на рішення господарського суду Черкаської області від 15.05.2006 р. у справі № 02/2053 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Черкаської області від 15.05.2006 р. у справі № 02/2053 -без змін.

2. Справу № 02/2053 повернути господарському суду Черкаської області.