Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Краєвської М.В.

суддів: Духа Я.В.

Кордюк Г.Т.

розглянувши апеляційну скаргу Суб"єкта підприємницької діяльності-фізичної особи Целенка Анатолія Степановича без номера від 12.09.2006 р.

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 15.08.2006 р.

у справі № 1/69

за позовом Ужгородського комунального підприємства "Кінотеатр Ужгород", м.Ужгород

до Суб"єкта підприємницької діяльності-фізичної особи Целенка Анатолія Степановича, м.Ужгород

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління майнової політики Ужгородської міської ради, м.Ужгород

про виселення з орендованого приміщення шляхом звільнення нежитлового приміщення в м.Ужгород, вул.Волошина, 20 площею 54 кв.

м

За участю представників:

від позивача -Машкаринець О.А. (адвокат, доручення без номера від 01.09.2005 р. в матеріалах справи, а.с.30);

від відповідача -не з"явився;

від третьої особи - не з"явився

Представнику позивача роз"яснено його права й обов"язки, передбачені ст.22 ГПК України (1798-12) . Заяв про відвід суддів не поступало.

Оскільки позивач не заявляв клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст.81-1 ГПК України (1798-12) без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розпорядженням голови суду від 20.10.2006 р. проведено зміни в складі колегії суддів (знаходиться в матеріалах справи).

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 15.08.2006 р. у справі № 1/69 (суддя Ремецькі О.Ф.) позов задоволено повністю, зобов"язано Суб"єкта підприємницької діяльності-фізичної особи Целенка Анатолія Степановича в строк до 01.09.2006 р. звільнити нежитлові приміщення заг. пл. 54 м-2 по вул.Волошина, 20 у м.Ужгороді з тих підстав, що договір оренди № 2 від 16.07.2001 р. і додаткова угода до нього припинили свою дію, а рішенням Господарського суду Закарпатської області від 10.11.2005 р. у справі № 3/106 визнано недійсним договір № 01/1 від 03.02.2004 р.

Відповідач з даним рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу та доповнення до неї, де просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю, з підстав порушення норм процесуального права. Свої вимоги скаржник обгрунтовує тим, зокрема, що господарський суд прийняв до розгляду заяву про збільшення розміру позовних вимог і розглянув її в цей же день без його повідомлення, тим самим не давши йому можливості подати додаткові заперечення.

У судовому засіданні позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Суд апеляційної інстанції виконав умови ст.98 ГПК України (1798-12) щодо належного повідомлення відповідача (апелянта) про час і місце розгляду апеляційної скарги, оскільки сам апелянт вказав ту адресу, за якою і була направлена ухвала апеляційного господарського суду від 02.10.2006 р. рекомендованим листом з повідомленням про вручення, проте остання повернена без вручення поштою за терміном зберігання, про що свідчить відповідна відмітка працівника поштового зв"язку.

Третя особа своїм конституційним правом на захист прав і охоронюваних законом інтересів не скористалася, явки повноважного представника в судове засідання не забезпечила, причини неявки не повідомила, хоча була належним чином повідомлена про час і місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить повернення поштового повідомлення з підписом про отримання ухвали (поштове повідомлення про вручення знаходиться в матеріалах справи).

Оскільки явка повноважних представників сторін і третьої особи ухвалою суду апеляційної інстанції від 02.10.2005 р. була визнана необов"язковою, а на власний розсуд, що не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, то за таких обставин колегія суддів вважає за доцільне переглянути справу у відсутності представників відповідача та третьої особи за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України (1798-12) .

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 16.07.2001 р. між Ужгородським державним комунальним підприємством "Кіновідеоцентр Ужгород", правонаступником якого є Ужгородське комунальне підприємство "Кінотеатр Ужгород" (орендодавець за договором, позивач у справі), і Суб"єктом підприємницької діяльності-фізичної особи Целенком Анатолієм Степановичем (орендар за договором, відповідач у справі) був укладений договір оренди № 2, за яким орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежиле приміщення пл. 33, 8 м-2 по вул.Волошина, 20 у м.Ужгороді для використання під офіс-магазин терміном до 16 липня 2006 року (а.с.47-50).

03.02.2004 р. між цими ж сторонами було укладено другий договір оренди нежилого приміщення № 01/1, за яким відповідачу передано в строкове платне користування нежиле приміщення пл. 20, 2 м-2 по вул.Волошина, 20 у м.Ужгороді для використання під офіс-магазин терміном до 15 лютого 2009 року (а.с.40-46).

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Закарпатської області від 15.08.2006 р. у справі № 1/69 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Суб"єкта підприємницької діяльності-фізичної особи Целенка Анатолія Степановича - без задоволення.

При цьому колегія виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між Ужгородським державним комунальним підприємством "Кіновідеоцентр Ужгород", правонаступником якого є Ужгородське комунальне підприємство "Кінотеатр Ужгород", і Суб"єктом підприємницької діяльності-фізичної особи Целенком Анатолієм Степановичем було укладено два договори оренди нежилих приміщень по вул.Волошина, 20 у м.Ужгороді для використання під офіс-магазин: 1) № 2 від 16.07.2001 р. терміном дії до 16.07.2006 р. (пл. 33, 8 м-2) і 2) № 01/1 від 03.02.2004 р. № 01/1 терміном дії до 15.02.2009 р. (пл. 20, 2 м-2), тобто загальний розмір орендованої площі становить 54 м-2 , що і не заперечується сторонами.

Як встановлено в судовому засіданні та прослідковується з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Закарпатської області від 10.11.2005 р. у справі № 3/106 визнано недійсним як договір № 2 від 16.07.2001 р. та додаткову угоду від 16.07.2003 р., так і договір № 01/1 від 03.02.2004 р. та припинено їх дію на майбутнє (а.с.7-13).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.08.2006 р. зазначене рішення скасовано в частині визнання недійсним договору № 2 від 16.07.2001 р. та додаткової угоди, в решті рішення суду залишено без змін, тобто договір № 2 від 16.07.2001 р. оренди (пл. 33, 8 м-2) терміном дії до 16.07.2006 р. є чинним (а.с.14-17).

У зв"язку з закінченням терміну оренди нежилих приміщень пл. 33, 8 м-2 і намірами використовувати це приміщення для власних потреб орендодавець листом від 07.06.2006 р. попередив орендаря (апелянта) про небажання продовжувати договірні відносини в майбутньому та просив його звільнити всі орендовані приміщення (тобто пл. 33, 8 м-2 та пл. 20, 2 м-2), що підтверджується наявною у матеріалах справи поштовою квитанцією (а.с.33-34).

Оскільки термін дії договору № 2 від 16.07.2001 р. та додаткової угоди від 16.07.2003 р., яка є невід"ємною частиною останнього та не може розглядатись як окрема цивільно-правовова угода, закінчився 16.07.2006 р. і орендар був повідомлений про відмову орендодавця щодо його продовження на наступний період, а договір оренди від 03.02.2004 р. № 01/1 визнаний недійсний, то відповідач зобов"язаний повернути позивачу орендоване приміщення, що ним не виконано.

Посилання скаржника на позбавлення його господарським судом права надати відповідні заперечення по суті збільшених позовних вимог як підставу для скасування оскаржуваного рішення колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки відповідач як в судове засідання суду першої, так і суду апеляційної інстанції не з"явився, хоча був повідомлений належним чином про час і місце судових засідань (поштові повідомлення про вручення знаходяться в матеріалах справи), жодних доказів, які б підтвердили обгрунтованість доводів апеляційної скарги, суду не надіслав.

Згідно з ст.193 Господарського кодексу України (436-15) (далі -ГК України (436-15) ) та ст.526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, що означає також і обов"язок орендаря в даному випадку звільнити орендовані приміщення, не чекаючи рішення господарського суду, що кореспондується з вимогами ст.291 ГК України (436-15) та ст.27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) .

В силу ст.33 ГПК України (1798-12) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, що в даному випадку відповідачем зроблено не було.

Отже, з огляду на вище викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Закарпатської області відповідає матеріалам справи, грунтується на чинному законодавстві, доводи скаржника документально необгрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 103, 105 ГПК України (1798-12) , Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 15.08.2006 р. у справі № 1/69 залишити без змін, а апеляційну скаргу Суб"єкта підприємницької діяльності-фізичної особи Целенка Анатолія Степановича - без задоволення.

2. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

5. Справу повернути в місцевий господарський суд.