Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Д.Новосад

суддів О.Михалюк

Г.Мельник

розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ "Торговий дім "Софі", м.Львів № б/н від 30.08.06

на ухвалу господарського суду Львівської області від 22.08.06

у справі № 4/1774-21/237

за позовом: ТзОВ "Науково-виробниче підприємство "Абсолютний стандарт", м.Львів

до відповідача: ТзОВ "Торговий дім "Софі", м.Львів

про стягнення 632 720,27 грн.

за участю представників сторін:

від позивача -Костич О. I. -представник (довіреність б/н від 04.08.2006 р.)

від відповідача (скаржника) -Лев Р. О. -представник (довіреність б/н від 17.08.2006 р.)

Представникам сторін у судовому засіданні роз'яснені права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України (1798-12) .

Заяв про відвід суддів не надходило.

Згідно клопотання сторін, технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Львівської області від 22.08.06 (суддя Л.Масловська) порушено провадження у справі № 4/1774-21/237 та прийнято до розгляду позовну заяву ТзОВ "Науково-виробниче підприємство "Абсолютний стандарт" до ТзОВ "Торговий дім "Софі" про стягнення 632 720, 27 грн. Цією ж ухвалою з метою забезпечення позову накладено арешт на грошові кошти в сумі 535 140, 44 грн., що знаходяться на розрахункових рахунках відповідача.

В частині накладення арешту на грошові кошти з даною ухвалою не погоджується відповідач, просить її скасувати з підстав, передбачених ст. 104 ГПК України (1798-12) , вважає її такою, що прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також з порушенням норм матеріального та процесуального права. Свою апеляційну скаргу він мотивує тим, що сума боргу, згідно з вимогами ст. 66 ГПК України (1798-12) , не може розглядатися як підстава для вжиття чи невжиття заходів по забезпеченню позову, оскільки факт належного чи неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань встановлюється під час розгляду справи судом, і, на думку апелянта, немає підстав вважати, що виконання рішення може бути утрудненим або неможливим. Крім того, скаржник звертає увагу на платоспроможність підприємства і на блокування роботи підприємства у зв'язку з накладеним арештом на грошові кошти.

ТзОВ Торговий дім "Софі"також подало додаткові пояснення до апеляційної скарги, де не погоджується з розміром позовних вимог, вважає, що сума основного боргу 535 140, 44 грн. не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки позивачем не враховані суми поверненого йому недоброякісного товару та товару, який позивач повинен був забрати зі складу відповідача через його недоброякісність всього на суму 360 058, 80 грн. При цьому, скаржник посилається на розхідні накладні, якими підтверджується факт повернення товару постачальнику, а також на адміністративні матеріали справ, які підтверджують вилучення товару. Також апелянт зазначає, що 13.09.06 на адресу позивача був відправлений Акт звірки взаєморозрахунків, проте він був залишений без відповіді.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 191 КАС України (2747-15) , не подав відзиву на апеляційну скаргу, проте його представник у судовому засіданні заперечував доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 18.09.06 було прийнято до провадження апеляційну скаргу ТзОВ Торговий дім "Софі"та призначено справу до розгляду у судовому засіданні 17.10.06.

Розглянувши матеріали справи, доводи та заперечення, наведені в апеляційній скарзі та у додаткових поясненнях до неї, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, колегія суддів господарського суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що ухвалу місцевого господарського суду від 22.08.06 у справі № 4/1774-21/237 слід залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

При цьому колегія виходила з наступного.

18.08.06 ТзОВ "Науково-виробниче підприємство "Абсолютний стандарт" подано до господарського суду Львівської області позовну заяву до ТзОВ "Торговий дім "Софі" про стягнення 632 720, 27 грн. Вказана позовна заява, у відповідності до резолюції голови суду, одержана суддею 18.08.06.

В позовній заяві позивач просить стягнути з ТзОВ "Торговий дім "Софі" на користь ТзОВ "Науково-виробниче підприємство "Абсолютний стандарт" борг за поставлений товар в сумі 535 140, 44 грн., пеню в розмірі 97 579, 83 грн. В заяві про вжиття заходів до забезпечення, яка є додатком до позовної заяви (арк. спр. 6, 11-12), позивач просить накласти арешт на грошові кошти в сумі 632 720, 27 грн. та на належне відповідачу нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 359.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду на підставі аналізу матеріалів справи та беручи до уваги рекомендації, викладені в п. 3 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.94 № 02-5/611 (v_611800-94) "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову"(із змінами та доповненнями) дійшла висновку, що суд першої інстанції правомірно задовольнив заяву позивача та наклав арешт на грошові кошти в сумі 535 140, 44 грн., оскільки позивачем належним чином достатньо обгрунтовано припущення, що майно (в даному випадку грошова сума), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю на момент виконання рішення. Зокрема, позивачем доведено існування постійної заборгованості відповідача перед позивачем, з чого позивач вбачає відсутність наміру відповідача належним чином виконувати взяті на себе зобов'язання по договору і в подальшому може вчинити дії, що можуть утруднити чи унеможливити виконання рішення суду.

Щодо того, що питання про вжиття заходів до забезпечення позову вирішене судом в ухвалі про порушення провадження у справі, то, як зазначено у п. 3 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.94 № 02-5/611 (v_611800-94) "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову"(із змінами та доповненнями) найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду.

Щодо посилання скаржника на короткий строк винесення ухвали, то колегія суддів звертає увагу, що ухвалу винесено на четвертий день з дня надходження позовних матеріалів, тобто в межах встановленого ч. 1 ст. 64 ГПК України (1798-12) , п'ятиденного строку.

Одержання представником позивача копії ухвали господарського суду Львівської області 22.08.06, тобто в день її винесення, не суперечить нормам ГПК України (1798-12) , оскільки копію ухвали одержано представником, докази повноважень якого на таку процесуальну дію долучені позивачем до позовної заяви (арк. спр. 6, 30).

Таким чином, як встановлено колегією суддів Львівського апеляційного господарського суду, суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали повно та об'єктивно оцінив всі обставини справи, висновки щодо необхідності вжиття заходів до забезпечення позову грунтуються на матеріалах справи та нормах чинного законодавства, посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, документально не обгрунтовані, не базуються на процесуальному законодавстві, що регулює спірні правовідносини, висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак, не визнаються такими, що можуть бути підставою, передбаченою ст. 104 ГПК України (1798-12) , для її скасування.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 101, 103, 104, 105 ГПК України (1798-12) , Львівський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Ухвалу господарського суду Львівської області від 22.08.06 у справі № 4/1774-21/237 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

3. Матеріали справи скеровуються до господарського суду Львівської області.