РIШЕННЯ
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     20.04.07 Справа № 8/38
 
     Суддя господарського суду  Луганської  області  Середа  А.П.,
розглянувши матеріали справи за позовом
 
     Товариства  з  обмеженою  відповідальністю   "Чародійка-ЛТД",
місто Луганськ,
 
     до Луганської митниці, місто Луганськ,
 
     за участю Третьої особи, що не заявляє самостійних  вимог  на
предмет  спору,  на  стороні  відповідача  -Головного   управління
Державного казначейства України у Луганській області, -
 
     про стягнення 39566 грн. 93 коп.,
 
     при секретарі судових засідань Качановській О.А.,
 
     в присутності представників сторін:
 
     від позивача - Лук'янов Ю.В., - довіреність №б/н від 12.03.07
року;
 
     від відповідача -Старікова О.О., - довіреність № від року;
 
     від    третьої     особи     -Пащенко     В.В.     -провідний
спеціаліст-юрисконсульт,  -  довіреність  №09-27/32  від  09.01.07
року, -
 
                            встановив:
 
     суть  спору:  позивачем  заявлено  вимогу  про  стягнення   з
відповідача заборгованості по оплаті послуг за зберігання  складає
39566,93 грн., у тому числі: основний борг у сумі  38208,57  грн.;
пеню за період з 01.02.06 року по 16.03.06 року - 1069,59 грн.; за
той же період -3% річних - 188,77 грн., а також судових  витрат  у
сумі 513,71 грн., у т.ч. 395,71 грн. - державного мита  та  118,00
грн.  -  витрат  на  інформаційно-технічне  забезпечення  судового
процесу.
 
     У відповідності зі ст.77 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
          у  судовому
засіданні було оголошено перерву з 06 лютого  до  22  лютого  2007
року -у зв'язку з необхідністю надання сторонам можливості  подати
до суду додаткові докази.
 
     На підставі ст. 77 ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          розгляд  справи
відкладено з 22.02.07 року  до  20.03.07  року  -  за  клопотанням
відповідача.
 
     20.03.07 року, о 16 год. 20 хв., від  відповідача  на  адресу
суду надійшло клопотання (вих. №1-17/2374 від 16.03.07 року), яким
він  просив  залучити  до  участі  у  справі  в   якості   другого
відповідача   Головне   управління   Державного   казначейства   у
Луганській області, оскільки, як стверджує відповідач,  відповідно
до ст.  24  Митного  кодексу  України  ( 92-15 ) (92-15)
          фінансування  та
матеріально-технічне   забезпечення   митних    органів    України
здійснюється за рахунок Державного бюджету України.
 
     Того  ж  дня  той  же  представник  звернувся   до   суду   з
клопотанням, згідно якому на підставі ст.ст. 22 та 69 ГПК  України
( 1798-12 ) (1798-12)
         просив суд продовжити термін  судового  розгляду  цієї
справи на один місяць.
 
     Представник  позивача  не  заперечив  проти  жодного  з   цих
клопотань.
 
     Суд  своєю  ухвалою  від  20.03.07  року  задовольнив  обидва
клопотання, тобто:
 
     залучив до участі у справі в якості 2-го відповідача  Головне
управління Державного казначейства України у Луганській області;
 
     продовжив термін судового розгляду справи на один  місяць  (з
урахуванням того, що клопотання про продовження  терміну  розгляду
справи надійшло від представника відповідача 20.03.07 року,  о  10
год. 00 хв.).
 
     Вищезгаданою хвалою суду від  20.03.07  року  розгляд  справи
було відкладено до 10.04.07 року - внаслідок неявки позивача.
 
     На  підставі  ст.  77  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          у  судовому
засіданні, яке  відбулося  10.04.07  року,  оголошено  перерву  до
20.04.07 року -з метою надання сторонам можливості подати до  суду
додаткові докази, а також надання можливості  позивачу  спрямувати
на адресу 2-го відповідача копію позовної заяви, її нормативне  та
документальне обгрунтування.
 
     У  судовому   засіданні,   яке   відбулося   20.04.07   року,
представниками сторін подано клопотання про відмову  від  фіксації
судового процесу технічними засобами, яке  не  суперечить  вимогам
ст.ст.4-4 та 81-1 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , а тому його  задоволено
судом.
 
     Представник позивача позовні вимоги підтримав. Крім того, він
звернувся до суду з клопотанням (вих. №б/н від 20.04.07 року)  про
"перекваліфікацію процесуального  положення  Головного  управління
Державного   казначейства   у   Луганській   області   з   другого
відповідача -в третю сторону, що не заявляє самостійних  вимог  на
предмет спору".
 
     Представники 1-го та 2-го відповідачів  не  заперечили  проти
цього клопотання.
 
     З урахуванням викладеного, враховуючи обставини цієї  справи,
керуючись ст. ст. 25 та 27 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , задовольнив це
клопотання  шляхом  виведення  Головного   управління   Державного
казначейства України у Луганській області (далі -ГУ ДКУ) з  участі
у справі в якості 2-го відповідача та залучення його до  участі  у
цій же справі в якості Третьої особи, що  не  заявляє  самостійних
вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
 
     З огляду на викладене Луганська митниця  по  даній  справі  є
відповідачем, а ГУ ДКУ у Луганській області -Третьою особою, що не
заявляє  самостійних  вимог   на   предмет   спору,   на   стороні
відповідача.
 
     Представник  відповідача  позов  не  визнав;  про  це   також
зазначено у відзиві відповідача  на  позов  (вих.  №1-17/1057  від
05.02.07 року;  доповнення  до  відзиву,  -  вих.  №1-17/2951  від
02.04.07 року), з  посиланням  на  те,  що  відповідач  у  кожному
випадку, за кожним укладеним договором, здійснив повний розрахунок
з позивачем; що стосується вимоги позивача про стягнення пені та 3
% річних, - то вони суперечать чинному законодавству.
 
     Представник третьої особи  позов  не  визнав;  про  це  також
зазначено у відзиві третьої особи на позов (вих.  №11-25/1394  від
20.04.07 року), згідно якому ГУ ДКУ у Луганській  області  не  має
безпосереднього відношення до встановлення та  забезпечення  рівня
фінансування  діяльності  Луганської   митниці.   Крім   того,   з
урахуванням звітності, наданої Луганською митницею, вона не має  у
2006 році  кредиторської  заборгованості  за  зобов'язаннями,  про
неналежне виконання яких ставить питання позивач, - з огляду на що
ГУ ДКУ просить відмовити у позові.
 
     I.Заслухавши  представників  сторін,   дослідивши   обставини
справи та додатково надані докази, суд дійшов наступного.
 
     1. Між сторонами по цьому спору  укладено  наступні  договори
про надання послуг:
 
     а)№197 від 30.12.05 року, термін дії якого -з  01.01.06  року
по 31.01.06 року.
 
     Невід"ємною частиною цього договору є:
 
     Додаток №1, який містить Перелік  складських  приміщень,  які
розташовані у 5-ти  містах  та  районах  Луганська  та  Луганської
області;
 
     Додаток №2 довідка-розрахунок зберігання вилученого майна  за
місяць 2006 року;
 
     Додаток №3 - протокол  погодження  ціни  зберігання  протягом
доби одиниці товару, вилученого по справах  про  порушення  митних
правил (далі -ПМП);
 
     б)№30 від 17.03.06 року, термін дії якого -з 17.03.06 року по
31.03.06 року.
 
     Невід"ємною частиною цього договору також є Додатки №1, 2  та
3, аналогічні за змістом вищеназваним.
 
     Крім того, 31.03.06 року між сторонам за  договором  №30  від
17.03.06 року укладено додаткову  угоду  (є  невід"ємною  частиною
договору), згідно якій:
 
     пункт 3.1 договору викладено у наступній редакції:
 
     "вартість послуг зі зберігання вилученого митницею  майна  за
цим договором складає 14100 грн.";
 
     пункт 6.1 викладено у наступній редакції:
 
     "цей  договір  набирає  чинності  17.03.06  року  та  діє  до
30.04.06 року";
 
     в)згідно  матеріалам  справи,  22.06.06  року  між  сторонами
укладено аналогічні договори за №№109 та 111.
 
     Вищеназвані договори мають типовий зміст.
 
     Так,   за   умовами   цих   договорів    Луганська    митниця
(Поклажодавець)    замовляє,    а    Товариство    з     обмеженою
відповідальністю  "Чародійка-ЛТД"  (Зберігач)  приймає   на   себе
зобов'язання надати послуги складів і  пакгаузів  щодо  зберігання
вилучених Поклажодавцем по справах про ПМП товарів (предметів),  -
надалі -"майно", - та зберігати його до розв'язання  Поклажодавцем
питання про подальше розпорядження майном (пункт 1.1 договору).
 
     Майно зберігається у складських приміщеннях  (згідно  додатку
№1), які належать Зберігачу, або у  складських  приміщеннях  інших
підприємств, з якими Зберігач, згідно діючому законодавству, уклав
відповідні договори (п. 1.2).
 
     Поклажодавець зобов'язаний:
 
     протягом терміну дії договору передавати майно на  зберігання
згідно умов, визначених у договорі (п. 2.1.1);
 
     приймати від Зберігача результати надання послуг, якщо надані
послуги відповідають умовам Договору, і оплачувати їх у розмірах і
строк, передбачених цим Договором (п. 2.1.2).
 
     Зберігачу не надано  права  самовільно  припинити  зберігання
майна, переданого йому згідно  договору  Поклажодавцем  (розділ  2
договору - "Права та обов'язки сторін").
 
     Зберігач має  право  за  надані  послуги  отримати  оплату  у
розмірах і строки, передбачені цим Договором (п. 2.4.2).
 
     Надання послуг та приймання їх результатів оформляється Актом
приймання-передачі    наданих    послуг,     який     підписується
уповноваженими представниками Сторін протягом 3 робочих днів після
фактичного надання послуг. Підписання Поклажедавцем даного Акту  є
підтвердженням відсутності претензій з його боку (п. 3.2).
 
     Послуги вважаються прийнятими Зберігачем до виконання з  дати
складання  акту  про  передачу-прийомку  товарів  (предметів)   на
відповідальне зберігання (п. 3.3).
 
     Надання послуг зі зберігання майна по кожній справі  про  ПМП
вважається закінченим з моменту складання органами ДВС Акту  опису
і арешту або оформлення видаткової накладної (п. 3.4.).
 
     Зберігач надає Довідку-розрахунок  за  зберігання  вилученого
майна (Додаток  №2),  розрахований  згідно  Додатку  №3  "Протокол
погодження  ціни  зберігання  протягом   доби   одиниці   товарів,
вилучених по справах про ПМП", які є  невід'ємною  частиною  цього
Договору) (п. 3.5).
 
     Розрахунок за надані послуги зі зберігання  вилученого  майна
проводиться  на  підставі   рахунка   та   Довідки-розрахунку   за
зберігання вилученого майна, яка надається  до  10  числа  місяця,
наступного за звітним. Перерахування коштів Зберігачу здійснюється
по мірі надходження фінансування на зазначені  цілі  з  державного
бюджету, але не пізніше 30 календарних днів з  моменту  підписання
Акту приймання-передачі наданих послуг (п. 3.6).
 
     За невиконання чи  неналежне  виконання  зобов'язань  за  цим
договором Сторони несуть відповідальність  відповідно  до  чинного
законодавства, тобто сплачують пеню у розмірі подвійної  облікової
ставки НБУ за кожен день прострочення від суми цього Договору  (п.
4.1).
 
     Зберігач   несе   повну   матеріальну   відповідальність   за
схоронність і цілісність отриманого під схов майна, у  тому  числі
за втрату, нестачу майна -у розмірі його вартості, у разі псування
та пошкодження майна  -у  розмірі  суми,  на  яку  знизилася  його
цінність (п. 4.2).
 
     Суперечки,  пов'язані  з  виконанням  Договору,   вирішуються
шляхом переговорів або у судових  органах  відповідно  до  діючого
законодавства (п. 7.1).
 
     2.Позивач стверджує, що ним здійснювалося  зберігання  майна,
вилученого відповідачем у  зв'язку  з  виявленням  фактів  ПМП  не
тільки у період дії вищеназваних договорів, але і у періоди,  коли
такі договори не були укладені (у проміжки  часу  між  укладеннями
цих договорів), але відповідач або передавав майно на зберігання у
такі періоди, а позивач здійснював його зберігання, а саме:
 
     з 01.02.06 року по 16.03.06 року,
 
     з 01.05.06 року по 21.06.06 року.
 
     З огляду на те, що відповідачем не було здійснено  оплату  за
зберігання впродовж двох названих термінів, - він (позивач) вживав
заходів до отримання плати за надані послуги зберігання.
 
     Так, 07.03.06 року за вих. №55 ТОВ  "Чародійка-ЛТД"на  адресу
Луганської  митниці  спрямовано  листа,  в  якому,  у  зв'язку   з
несплатою нею вартості послуг за зберігання, у  тому  числі  і  за
період з 01.02.06 року по 16.03.06 року,  утворився  борг  у  сумі
40737,82 грн.
 
     ТОВ  "Чародійка-ЛТД"було  запропоновано   митниці   здійснити
взаємозвірку стану розрахунків.
 
     07.04.06 року  позивачем  на  адресу  відповідача  спрямовано
рахунки №№1, 2та 3 на оплату послуг по зберіганню майна  за  лютий
та  березень  2006   року,   а   також   запропоновано   здійснити
взаємозвірку стану розрахунків.
 
     06.12.06  року  за  вих.  №3-35/35/11309  Луганська   митниця
спрямувала на адресу позивача інформацію, - якою підтвердила факти
знаходження  майна,  переданого   митницею   на   зберігання   ТОВ
"Чародійка-ЛТД"у періоди, коли  договори  про  надання  послуг  по
зберіганню майна митниці укладено не було, - тобто з 01.02.06 року
по 16.03.06 року та з 01.05.06 року по 21.06.06 року.
 
     3.На підставі цієї інформації позивач склав та надав до суду:
     а)довідку-розрахунок зберігання затриманого майна за період з
01.02.06 року по 16.03.06 року, - відповідно до якої:
 
     вартість  наданих  послуг  зберігання  майна  митниці  склала
21691,17 грн.;
 
     пеня -1173,10 грн.;
 
     3 відсотки річних -188,98 грн.;
 
     б)довідку-розрахунок зберігання затриманого майна за  травень
2006 року до договору №30 від 17.03.06 року, згідно якій  вартість
наданих послуг зберігання майна митниці склала 9492,76 грн.;
 
     в)довідку-розрахунок  зберігання  конфіскованого   майна   до
договору №30 від 17.03.06 року за травень 2006 року,  згідно  якій
вартість наданих послуг зберігання майна  митниці  склала  3673,37
грн.;
 
     г)довідку-розрахунок зберігання затриманого майна за період з
01 червня по 21 червня 2006 року  до  договору  №30  від  17.03.06
року, згідно якій вартість наданих послуг зберігання майна митниці
склала 3351,27 грн., -
 
     а всього сума вимог згідно цим довідкам-розрахункам складає:
     основний борг -38208,57 грн.,
 
     пеня -1069,59 грн. (представник позивача у судовому засіданні
наполягає на стягнення саме цієї суми, а не 1173,10 грн.);
 
     3  відсотки  річних  -188,77  грн.  (представник  позивача  у
судовому засіданні наполягає на стягненні саме  цієї  суми,  а  не
188,98 грн.).
 
     Отже,  вищеперелічені  суми,  на  стягненні  яких   наполягає
представник позивача, є предметом спору по цій справі.
 
     Представник відповідача не надав до суду  будь-яких  доказів,
які б спростовували ці доводи позивача.
 
     II.Заслухавши  представників   сторін   та   третьої   особи,
дослідивши та оцінивши наявні у  справі  докази,  суд  вважає,  що
позовні вимоги підлягають задоволенню у  повному  обсязі  з  таких
підстав.
 
     1.Суд  вважає  встановленим,  що  спірні  правовідносини  між
сторонами по цій справі виникли у зв'язку з  виконанням  укладених
між ними договорів зберігання  майна,  а  також  правовідносин  із
зберігання майна, які продовжували мати  місце  у  той  час,  коли
договори зберігання на черговий термін сторонами укладені не були,
але  кожна  з  них  продовжувала  реалізовувати  свої   права   та
виконувати обов'язки,  передбачені  раніше  укладеними  договорами
зберігання, термін дії яких скінчився.
 
     З огляду на це суд при вирішенні  спору  керується  правилами
глави  66  "Зберігання"Цивільного   кодексу   України   ( 435-15 ) (435-15)
        
(далі -ЦКУ).
 
     Згідно  частині  1  ст.  936  ЦКУ  ( 435-15 ) (435-15)
          за   договором
зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується  зберігати  річ,
передану  їй  іншою  стороною  (поклажодавцем),  та  повернути  її
поклажодавцю у збереженому вигляді.
 
     Договір зберігання укладається у письмовій формі у  випадках,
встановлених статтею 208 цього Кодексу  (частина  1  ст.  937  ЦКУ
( 435-15 ) (435-15)
         ).
 
     Пунктом  1  статті  208  ЦКУ  ( 435-15 ) (435-15)
          встановлено,  що  у
письмовій  формі  повинні  бути  укладені  угоди  між   юридичними
особами, - що фактично має місце за цим спором.
 
     1.1.Відповідач  у  судовому   засіданні   НЕ   оспорює   факт
знаходження його майна на зберіганні у  позивача  у  вищезазначені
періоди, коли договори зберігання сторонами укладено не було.
 
     Будь-яких доказів, які б спростовували доводи позивача у  цій
частині, він не надав.
 
     1.2.З урахуванням вищевикладеного суд  керується  частиною  1
ст. 942 ЦКУ ( 435-15 ) (435-15)
         , згідно якій зберігач зобов'язаний вживати
усіх  заходів,  встановлених  договором,  законом,  іншими  актами
цивільного законодавства, для забезпечення збереження речі.
 
     Зберігач зобов'язаний виконувати свої обов'язки за  договором
зберігання особисто (частина 1 ст. 943 ЦКУ ( 435-15 ) (435-15)
         ).
 
     Дослідивши  зміст  вищезгаданих  договорів,   укладених   між
сторонами, суд, як  уже  сказано  вище  у  цьому  рішенні,  дійшов
висновку, що позивач ДОТРИМАВСЯ цих  вимог  ЦКУ,  оскільки  згідно
умовам договорів  НЕ  МАВ  права  припинити  вживання  заходів  до
зберігання майна відповідача у випадку неукладення ним договору на
черговий термін, -  тим  більше  -з  огляду  на  те,  що  останній
ПРОДОВЖУВАВ передавати його позивачу на зберігання у періоди, КОЛИ
НОВI ДОГОВОРИ УКЛАДЕНО НЕ БУЛО, що підтверджено наявними у  справі
доказами.
 
     Враховуючи ці обставини, суд вважає,  що  позивач  правомірно
поставив вимогу про стягнення з відповідача оплати вартості послуг
зберігання за періоди, коли договори зберігання майна на період  з
01.02.06 року по 16.03.06 року та з 01.05.06 року по 21.06.06 року
укладені не були.
 
     Таке його право передбачене наступними частинами  статті  946
ЦКУ ( 435-15 ) (435-15)
         :
 
     частиною 1, в якій сказано, що плата за зберігання та  строки
її внесення встановлюються договором зберігання;
 
     частиною 3, якою встановлено,  що  якщо  поклажодавець  після
закінчення  терміну  договору  зберігання  не  забрав   річ,   він
зобов'язаний внести плату за весь фактичний час її зберігання.
 
     1.3.Як вбачається з матеріалів справи,  позивач  як  зберігач
належним чином виконав свої зобов'язання за вказаними  договорами,
у тому числі в періоди, коли договори укладено не було.
 
     Поклажодавець -відповідач по справі - не виконав вимог частин
1 та 3 ст. 946 ЦКУ ( 435-15 ) (435-15)
         , а також умов пункту 2.1.2  розділу
2 та розділу 3 пункту  2  укладених  між  сторонами  договорів  (з
огляду на те, що він фактично продовжував реалізовувати свої права
на їх підставі), - що суперечить чинному законодавству.
 
     Так, ст.11 ЦКУ ( 435-15 ) (435-15)
         передбачено, що цивільні  права  та
зобов'язання виникають з дій осіб, встановлених актами  цивільного
законодавства...   Підставами   виникнення   цивільних   прав   та
зобов'язань, між іншим, є договори та інші правочини.
 
     Зобов'язання  відповідача  по  сплаті  вартості   послуг   по
зберіганню його майна виникли з підстав, про які  сказано  вище  у
цьому рішенні.
 
     ЦКУ    ( 435-15 ) (435-15)
            встановлено,    що    зобов'язанням    є
правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана виконати
на користь іншої сторони (кредитора) певні  дії  (передати  майно,
виконати роботу,  надати  послугу,  сплатити  гроші  і  т.д.)  або
утриматися від певної дії,  а  кредитор  має  право  вимагати  від
боржника виконання його зобов'язання. (ч. 1 ст.509 ЦКУ  ( 435-15 ) (435-15)
        
).
 
     Чинне  законодавство  забороняє  односторонню   відмову   від
зобов'язання  або  односторонню  зміну  його  умов  (ст.  525  ЦКУ
( 435-15 ) (435-15)
         ).
 
     Відповідно  до  ст.526  ЦКУ   ( 435-15 ) (435-15)
           зобов'язання   має
виконуватися належним чином відповідно до умов договору  та  вимог
цього  Кодексу,  інших  актів  цивільного  законодавства,   а   за
відсутності таких умов та вимог -відповідно  до  звичаїв  ділового
обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
 
     Частиною 1 ст.530  ЦКУ  ( 435-15 ) (435-15)
          встановлено,  що  якщо  у
зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання,  то  воно
підлягає виконанню у цей строк (термін).
 
     Таким чином,  відповідач  припустився  невиконання  однієї  з
суттєвих умов договору зберігання майна -оплати вартості послуг за
його зберігання, що підтверджено матеріалами справи.
 
     2.Що  стосується  заперечень  відповідача  проти  задоволення
вимог позивача про стягнення пені та 3 відсотків річних, - то  суд
з ними не погоджується з наступних підстав.
 
     Порушенням зобов'язання є його невиконання  або  виконання  з
порушенням  умов,  визначених  змістом   зобов'язання   (неналежне
виконання) (ст. 610 ЦКУ ( 435-15 ) (435-15)
         ).
 
     Статтею 611 ЦКУ  ( 435-15 ) (435-15)
          передбачено  наслідки  порушення
зобов'язання, у тому  числі  -сплата  неустойки  та  відшкодування
збитків, при цьому боржник, який сплатив неустойку та  відшкодував
збитки, спричинені порушенням зобов'язання,  не  звільняється  від
обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено
законом або договором (ч. 1 ст. 622 ЦКУ ( 435-15 ) (435-15)
         ).
 
     Матеріалами справи  належним  чином  доведено,  що  предметом
спору є невиконання відповідачем своїх грошових зобов'язань  перед
позивачем.
 
     У частині 1 статті 625 ЦКУ ( 435-15 ) (435-15)
         говориться, що  боржник
не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним
грошових зобов'язань.
 
     А частиною  2  цієї  статті  встановлено,  що  боржник,  який
прострочив виконання грошового зобов'язання, на  вимогу  кредитора
зобов'язаний  сплатити  суму  боргу  з  урахуванням  встановленого
індексу інфляції за весь час прострочення, а  також  три  відсотки
річних від простроченої  суми,  якщо  інший  розмір  відсотків  не
встановлено договором або законом.
 
     Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, оцінивши наявні у
справі докази, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими,
що підлягають задоволенню у повному обсязі.
 
     Відповідно до ст.ст.44,47, 47-1 та 49 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        
судові витрати покладаються на  відповідача  як  на  сторону,  яка
порушила закон та умови договору.
 
     На підставі викладеного, ст.ст.11, 509,  525-527,  530,  610,
611, 625, 936, 937, 942, 943 та  946  Цивільного  кодексу  України
( 435-15 ) (435-15)
         , керуючись ст.ст.44, 47, 47-1, 49,75, 82, 84,  85  ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
 
     в и р і ш и в :
 
     1.Позов задовольнити у повному обсязі.
 
     2.Стягнути  з  Луганської   митниці,   ідентифікаційний   код
21797244,  яка  знаходиться  за  адресою:  місто  Луганськ.   вул.
Оборонна,   34-а,   -   на   користь   Товариства   з    обмеженою
відповідальністю "Чародійка-ЛТД", ідентифікаційний  код  13397312,
яке знаходиться за адресою: місто Луганськ,  вул.  Титова,  13,  -
борг у сумі 39566 (тридцять дев'ять тисяч п'ятсот шістдесят шість)
грн. 93 коп.,  у  тому  числі:  основний  платіж  -38208,57  грн.,
пеня -1069,59 грн. та 3 відсотки  річних  -188,77  грн.,  а  також
судові витрати у сумі 513,71 грн., у т.ч. 395,71 грн.  -  державне
мито  та  118,00   грн.   -   витрати   на   інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу.
 
     Відповідно  до  ст.85  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          за   згодою
представника  позивача  у  судовому  засіданні   20.04.2007   року
оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.
 
     Рішенн я набирає законної сили після закінчення десятиденного
строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     Рішення може бути оскаржено  до  апеляційного  господарського
суду  Луганської  області  у  десятиденний  термін  з   дня   його
підписання.
 
     Дата підписання рішення -25.04.2007 року.
 
     Суддя А.П.Середа