4/299-23/47 Про спонукання до виконання умов договору про взаємне співробітництво та відшкодування збитків; за зустрічним позовом - про визнання договору про взаємне співробітництво недійсним - Текст документа

Рішенням Господарського суду Львівської області від 21.07.2006 року у справі № 4/299-23/47 відмовлено в задоволенні первісного позову Державного комунального підприємства "Міжлікарняна аптека №252", м. Львів-Винники до Львівського обласного госпіталю інвалідів війни та репресованих імені Юрія Липи, м. Львів-Винники про спонукання до виконання умов договору про взаємне співробітництво від 21.06.2001 року та відшкодування збитків в розмірі 87 997 грн. 43 коп., штрафних санкцій (пені) в розмірі 13 858 грн. 00 коп. Зустрічний позов Львівського обласного госпіталю інвалідів війни та репресованих імені Юрія Липи задоволено повністю та визнано недійсним договір про взаємне співробітництво від 21.06.2001 року з моменту його переукладення (продовження), тобто 25.12.2003 року.

Не погоджуючись з таким рішенням місцевого господарського суду, ДКП "Міжлікарняна аптека №252" подало апеляційну скаргу (вх. №1984 від 01.08.2004р.), в якій вважає оскаржуване рішення таким, що винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить його скасувати і прийняти нове рішення, яким первісний позов задоволити повністю, а в задоволенні зустрічного позову відмовити, виходячи, зокрема, з таких підстав:

- місцевий господарський суд, вирішуючи спір по зустрічному позову, вийшов за межі заявлених Львівським обласним госпіталем інвалідів війни та репресованих імені Юрія Липи позовних вимог та визнав недійсним договір про взаємне співробітництво від 21.06.2001 року з моменту його переукладення (продовження), тобто з 25.12.2003 року, хоча позовні вимоги з цього приводу не заявлялися;

- місцевий господарський суд безпідставно визнав факт переукладення спірного договору, оскільки в даному випадку мало місце лише пролонгація цього договору;

- відмовляючи в позові про відшкодування збитків, суд першої інстанції не прийняв до уваги, що сам факт невиконання відповідачем умов договору (не перерахування позивачу коштів), і є доказом неотримання доходів внаслідок невиконання зобов'язань.

В судовому засіданні представники скаржника підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просять рішення місцевого господарського суду у даній справі скасувати і прийняти нове судове рішення, яким первісний позов задоволити повністю, а у задоволенні зустрічного позову -відмовити.

Львівський обласний госпіталь інвалідів війни та репресованих імені Юрія Липи, м. Львів-Винники (відповідач за первісним позовом), вимоги ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 15.08.2006 року в повній мірі не виконав, обгрунтованого відзиву на апеляційну скаргу суду не подав, а його представники в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги усно заперечили та просять оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін в судовому засіданні, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід частково задоволити, виходячи з наступного:

Згідно із ст. 1 ГПК України (1798-12) , підприємства, установи та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських спорів за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Це право кореспондується з повноваженням суду щодо захисту цих прав та охоронюваних законом інтересів, які передбачені Законом України "Про господарські суди" (1142-12) .

Відповідно до вимог ст. 4-7 ГПК України (1798-12) судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст. 43 ГПК України (1798-12) , згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 1 постанови від 29.12.1976 р. N 11 "Про судове рішення" (v0011700-76) , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Проте оскаржуване рішення таким вимогам не відповідає.

Так, 17.02.2006 року ДКП "Міжлікарняна аптека №252" звернулося до місцевого господарського суду з позовом про спонукання Львівського обласного госпіталю інвалідів війни та репресованих імені Юрія Липи до виконання умов договору про взаємне співробітництво від 21.06.2001 року, а саме: замовляти та здійснювати закупівлю у позивача лікарських засобів, засобів санітарії, гігієни, предметів догляду за хворими, лікарські форми.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що у відповідності до укладено між сторонами договору про взаємне співробітництво від 21.06.2001року та на підставі протоколу засідання тендерної комісії Львівського обласного госпіталю інвалідів війни та репресованих імені Юрія Липи від 05.01.2006 року, відповідач зобов'язаний здійснювати закупівлю відповідних товарів: наркотичних, психотропних засобів, прекурсорів, антибіотиків, екстемпоральні рецептури та інші лікарські форми в одного постачальника - ДКП "Міжлікарняна аптека №252", на загальну суму 1130000,00 грн.

В процесі розгляду справи в місцевому господарському суді ДКП "Міжлікарняна аптека №252" подало заяву (вх. №1396 від 26.05.2006р.) про збільшення позовних вимог, якою просило місцевий господарський суд стягнути з Львівського обласного госпіталю інвалідів війни та репресованих імені Юрія Липи прямі збитки, завдані в результаті невиконання останнім своїх зобов'язань, в розмірі 87997,43 грн., а також 13858,00 грн. штрафних санкцій (пені), та зобов'язати відповідача по первісному позову виконувати умови договору про взаємне співробітництво від 21.06.2001 року, зокрема п.п. 2.2.2,2.2.3 (т.5 а.с.1,2).

29 березня 2006 року Львівський обласний госпіталь інвалідів війни та репресованих імені Юрія Липи подав зустрічний позов (т.2 а.с.1,2), в якому на підставі ст. 48 ЦК УРСР (1540-06) просив визнати недійсним укладений між сторонами договір про взаємне співробітництво від 21.06.2001 року.

Місцевим господарським судом правомірно встановлено, що 21.06.2001 року між сторонами укладено договір про взаємне співробітництво, предметом якого є здійснення спільної діяльності з метою забезпечення населення і Львівського обласного госпіталю інвалідів війни та репресованих імені Юрія Липи (покупець за договором) лікарськими засобами, засобами санітарії, гігієни та предметами догляду за хворими.

Вказаний договір згідно п.6.1 укладено строком на три роки.

Відповідно до діючого на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, загальний строк позовної давності встановлений ст. 71 ЦК УРСР (1540-06) в три роки.

Згідно із ст. 76 ЦК УРСР (1540-06) перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов, тобто з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Законодавство України не містить винятків щодо застосування загальних строків позовної давності при вирішенні спорів про визнання недійсними договорів в порядку ст. 48 ЦК УРСР (1540-06) , а тому в такому разі застосовується загальний строк позовної давності в три роки.

Як на підставу обгрунтувань зустрічних позовних вимог Львівський обласний госпіталь інвалідів війни та репресованих імені Юрія Липи посилається зокрема на те, що спірний договір не відповідає вимогам закону, а саме ст. 13 та ст. 34 Закону України від 22.02.2000 року №1490-III "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (1490-14) .

Таким чином, перебіг строку позовної давності в даному випадку слід обчислювати з моменту укладення спірного договору, тобто з 21.06.2001 року.

Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (435-15) в редакції від 16.01.2003 року N 435-IV (надалі ЦК України (435-15) ), ЦК України (435-15) застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України (435-15) , положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності (Кодекс набрав чинності з 01.01.2004 року).

Згідно з п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (435-15) в редакції від 16.01.2003 року N 435-IV, правила Цивільного кодексу України (435-15) про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Оскільки строк позовної давності про визнання договору від 21.06.2001 року на момент набрання чинності ЦК України (435-15) не сплив, то до зустрічного позову у даній справі застосовуються правила про позовну давність, визначені ЦК України (435-15) .

Стаття 256 ЦК України (435-15) містить тлумачення терміну "позовна давність". Це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

В силу вимог ст. 261 ЦК України (435-15) , перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Правові наслідки спливу позовної давності визначені в статті 267 ЦК України (435-15) .

Зокрема, згідно п.4 вказаної статті сплив строку позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Пунктом 3 статті 267 ЦК України (435-15) встанволено правило, за яким позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

В матеріалах справи відсутні клопотання чи будь-які інші заяви Львівського обласного госпіталю інвалідів війни та репресованих імені Юрія Липи, про те, що останній звертався до господарського суду про відновлення йому строку позовної давності.

Не містить таких звернень і сама зустрічна позовна заява.

Водночас, в матеріалах справи (т.2 а.с.25) знаходиться пояснення Львівського обласного госпіталю інвалідів війни та репресованих імені Юрія Липи, в якому він посилається на те, що до позовів про визнання на підставі ст. 48 ЦК УРСР (1540-06) договору недійсним строки позовної давності не застосовуються.

Проте, такий висновок позивача за зустрічним позовом спростовується вищенаведеним та суперечить діючому як на момент виникнення, так і на момент звернення з зустрічним позовом, законодавстову, яким не передбачено винятків щодо незастосування строків позовної давності про визнання недійсними договорів в порядку ст. 48 ЦК УРСР (1540-06) та ст. 215 ЦК України (435-15) .

Разом з цим, в матеріалах справи знаходиться відзив ДКП "Міжлікарняна аптека №252" на зустрічну позовну заяву (т.2 а.с.29,30), в якому останній просив місцевий господарський суд застосувати наслідки спливу позовної давності.

Таким чином, місцевий господарський суд в процесі розгляду справи, не врахував з'ясовані вище обставини та не застосував відповідні норми матеріального права про позовну давність, а тому безпідставно визнав недійсним договір про взаємне співробітництво від 21.06.2001 року, оскільки строк позовної давності за зустрічними позовними вимогами про визнання недійсним договору на момент подання зустрічного позову сплинув 21.06.2004 року і є в зв'язку з цим відповідна заява ДКП "Міжлікарняна аптека №252" про застосування наслідків спливу строку позовної давності.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення місцевого господарського суду в частині задоволення зустрічного позову слід скасувати та в задоволенні зустрічних вимог слід відмовити в зв'язку зі спливом строку позовної давності по цих вимогах.

При цьому колегія суддів зазначає, що висновок місцевого господарського суду про те, що 25.12.2003 року мало місце переукладення договору про взаємне співробітництво від 21.06.2001 року, не відповідає фактичним обставинам справи, так як 25.12.2003 року сторонами було затверджено протокол засідання тендерної комісії Львівського обласного госпіталю інвалідів війни та репресованих імені Юрія Липи, відповідно до якого було продовжено вказаний договір терміном на три роки, а отже в даному випадку має місце не переукладення договору, а виключно продовження його дії на той самий строк та на тих же умовах, визначених цим договором.

Зі змісту ст. 4 ЦК УРСР (1540-06) , що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, випливає, що цивільні права і обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки.

Відповідно до приписів ст. 41 ЦК УРСР (1540-06) під угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правовідносини між сторонами виникли на підставі укладеного між ними договору про взаємне співробітництво від 21.06.2001 року, укладеного строком на три роки, дія якого відповідно була продовжена ще на три роки 25.12.2003 року.

При цьому колегія суддів зазначає, що законодавством не визначено особливостей оформлення волевиявлення сторін щодо продовження терміну дії договору. Достатньо, щоб таке волевиявлення було письмово оформлено повноважними представниками сторін та доведено про це одна одній. А як вбачається з вказаного вище протоколу від 25.12.2003 року, в якому міститься рішення тендерної комісії Львівського обласного госпіталю інвалідів війни та репресованих імені Юрія Липи про продовження дії договору на три роки, перші посадові особи сторін за договором надали згоду на це, затвердивши таке рішення та скріпивши свої підписи печатками юридичних осіб, тобто вчинили юридично значимі дії, направлені на подальше схвалення такого рішення, чим засвідчили своє волевиявлення про продовження дії цього договору.

Як свідчать наявні у справі матеріали, відповідно до протоколу засідання тендерної комісії Львівського обласного госпіталю інвалідів війни та репресованих імені Юрія Липи щодо визначення процедури закупівлі психотропних та наркотичних засобів (т.1 а.с.16,17), тендерна комісія вирішила застосувати процедуру закупівлі в одного учасника в ДКП "Міжлікарняна аптека №252" наркотичних та психотропних засобів, прекурсорів, антибіотиків, екстемпоральні рецептури та інші лікарські форми шляхом укладення відповідного договору на загальну суму 1130000,00 гривень, в зв'язку з чим звернутися до Головного управління економіки ОДА у Львівській області для погодження такої процедури закупівлі.

Відповідно до преамбули Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (1490-14) (надалі -Закон), метою цього Закону є створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель, а також запобігання проявам корупції у цій сфері, забезпечення прозорості процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти та досягнення оптимального і раціонального їх використання. Тобто, основною метою Закону встановлено створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель.

Дія Закону розповсюджується на всі закупівлі товарів, робіт і послуг, які здійснюються державними, казенними, комунальними підприємствами та господарськими товариствами, в яких державна частка акцій перевищує 50 відсотків без будь-яких особливостей застосування процедур закупівель.

Таким чином, комунальні підприємства, до яких відносяться сторони у справі, для придбання товарів, оплати робіт та послуг, повинні діяти виключно в межах Закону та застосовувати передбачені Законом процедури закупівлі.

Відповідно до статті 33 Закону замовник має право здійснити придбання товарів, робіт, послуг за державні кошти за процедурою закупівлі у одного учасника лише у разі наявності підстав, виключний перелік яких встановлений частиною другою вказаної статті, зокрема у випадку відсутності конкуренції (у тому числі з технічних причин) на товари, роботи чи послуги, які можуть бути поставлені (виконані) тільки певним учасником, і при цьому немає альтернативи.

Відповідно до положень статті 17-3 Закону висновки з питань закупівель надає Тендерна палата України.

Тендерною палатою України з питань державних закупівель підготовлено висновок від 17 березня 2006 року N в-48/03 (v0_03640-06) "Щодо порядку застосування положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" та інших законодавчих актів України" від 15.12.2005 року N 3205-IV", в якому стосовно прозорості здійснення державних закупівель та оприлюднення інформації щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти відмічено, зокрема, таке.

Процедура закупівлі вважається розпочатою, якщо замовник опублікував оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації учасників в інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України, у одному із спеціалізованих друкованих засобів масової інформації та в інформаційній системі в мережі Iнтернет (крім випадків застосування замовником процедури торгів з обмеженою участю, процедури запиту цінових пропозицій (котирувань) та закупівлі в одного учасника).

Як свідчать наявні у справі матеріали, тендерною комісією Львівського обласного госпіталю інвалідів війни та репресованих імені Юрія Липи (протокол №1 від 30.11.2005р.) прийнято рішення щодо застосування процедури відкритих торгів для здійснення закупівлі лікарських препаратів на очікувану вартість закупівлі 1450 тис. грн. із застосуванням скороченого терміну подання тендерних пропозицій, про що в порядку ст.8 Закону Львівським обласним госпіталем інвалідів війни та репресованих імені Юрія Липи опубліковано оголошення про заплановану закупівлю у Віснику державних закупівель від 05.12.2005р. №9 та розміщено інформацію про відкриті торги в інформаційній системі у мережі Iнтернет -www. Tender.com.ua.

За результатами проведених тендерних торгів відмінено торги за лотами 11 "сироватка та вакцини" та 12 "наркотичні психотропні лікарські препарати" зважаючи на те, що жоден із учасників не запропонував цін на вказані в лотах препарати.

Таким чином, тендерна комісія в силу Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (1490-14) підставно вирішила застосувати процедуру закупівлі в одного учасника в ДКП "Міжлікарняна аптека №252" наркотичних та психотропних засобів, прекурсорів, антибіотиків, екстемпоральні рецептури та інші лікарські форми на загальну суму 1130000,00 гривень.

23 січня 2006 року Головним управлінням економіки облдержадмінстрації надано Лист погодження процедури закупівлі № 5, яким останнє погодило застосувати процедуру торгів в одного учасника для проведення закупівлі для Львівського обласного госпіталю інвалідів війни та репресованих імені Юрія Липи наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів, антибіотиків, екстемпоральної рецептури та інші лікарські форми у ДКП "Міжлікарняна аптека №252" на суму 1130000,00 грн.

Таким чином, обов'язок Львівського обласного госпіталю інвалідів війни та репресованих імені Юрія Липи перед ДКП "Міжлікарняна аптека №252" здійснювати закупівлю лікарських форм, зазначених вище, у 2006 році, виник на підставі договору від 21.06.2001 року та вказаного вище листа погодження процедури закупівлі №5 від 23.01.2006 року.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, останній всупереч нормам матеріального права, які регулюють порядок закупівлі товарів, робіт та послуг за державні кошти, в даному випадку за кошти обласного бюджету, розпорядником яких є Управління охорони здоров'я згідно листа Львівської обласної ради № 915/9 від 27.09.2006 року, такі вимоги порушує, здійснюючи нецільову закупівлю лікарських форм. Зокрема, як вбачається з листа Львівської обласної ради від 20.09.2006 року № 855/9, з обласного бюджету станом на 01.09.2006 року здійснено асигнування витрат для Львівського обласного госпіталю інвалідів війни та репресованих імені Юрія Липи на закупівлю у ДКП "Міжлікарняна аптека №252" лікарських форм на суму 753 333,00 грн.

Водночас матеріали справи вказують, що такі кошти ДКП "Міжлікарняна аптека №252" перераховані не були.

Згідно ст. 161 ЦК УРСР (1540-06) та ст. 526 ЦК України (435-15) , зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону та договору.

В силу ст. 162 ЦК УРСР (1540-06) та ст. 525 ЦК України (435-15) , одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 216 ЦК УРСР (1540-06) та ст. 599 ЦК України (435-15) , зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно п.2.2.2 договору, відповідач по первісному позову зобов'язався здійснювати розрахунки від продавця (скаржник) за отриманий від нього товар на протязі тридцяти календарних днів з моменту їх отримання шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Відповідно до п.2.2.3 договору відповідач по первісному позову зобов'язався замовляти товар в продавця щомісячно на суму не меншу 50 000,00 грн.

Відповідач по первісному позову свої зобов'язання за договором не виконує, закупівлю у ДКП "Міжлікарняна аптека №252" зазначених вище лікарських форм не проводить.

При цьому, як вбачається з листа Львівської обласної ради від 20.09.2006 року №855/9, надісланого на запит суду апеляційної інстанції, вказаний лист погодження на даний час не анульований, чинності не втратив та є дійсний.

Також Львівська обласна рада вказаним листом інформувала суд апеляційної інстанції, що з обласного бюджету станом на 01.09.2006 року дійснено асигнування витрат на закупівлю у ДКП "Міжлікарняна аптека №252" лікарських форм на суму 753 333,00 грн.

Водночас, як вказують матеріали справи, та не заперечується представниками відповідача по первісному позову, закупівлю таких лікарських форм, які повинні були придбаватися у ДКП "Міжлікарняна аптека №252", фактично були закуплені в інших осіб.

Слід зазначити, що ДКП "Міжлікарняна аптека №252", в свою чергу, має в наявності відповідну ліцензію, видану державною службою лікарських засобів і виробів медичного призначення 07.07.2005 року строком дії з 08.06.2005 року по 08.06.2010 року на виготовлення, придбання, зберігання, відпуск, знищення наркотичних засобів та психотропних речовин.

Проте, місцевий господарський суд вказані обставини не дослідив та не дав їм належної правової оцінки, що, як наслідок, призвело до прийняття необгрунтованого рішення про відмову в цій частині задоволення позовних вимог.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги ДКП "Міжлікарняна аптека №252" про зобов'язання Львівського обласного госпіталю інвалідів війни та репресованих імені Юрія Липи здійснювати закупівлю відповідних товарів: наркотичних, психотропних засобів, прекурсорів, антибіотиків, екстемпоральні рецептури та інші лікарські форми в одного постачальника - ДКП "Міжлікарняна аптека №252" та про зобов'язання Львівського обласного госпіталю інвалідів війни та репресованих імені Юрія Липи виконувати умови п.п. 2.2.2, 2.2.3 договору про взаємне співробітництво від 21.06.2001 року, підлягають до задоволення частково з врахуванням та у відповідності до Листа погодження процедури закупівлі Головного управління економіки облдержадмінстраці № 5 від 23.01.2006 року в межах фактично профінансованих обласним бюджетом сум.

Відповідно до п.1 ст. 224 ГК України (436-15) , учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно з абз. 1-4 п.1 ст. 225 ГК України (436-15) до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України (435-15) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

З приписів вищезазначених статей вбачається, що для застосування деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду.

Встановлені вище обставини вказують на те, що відповідач по первісному позову свої зобов'язання за договором від 21.06.2001 року не виконує повністю, в порушення вимог цього договору та згаданого Закону, закупівлю лікарських форм, перелік яких визначений листом погодження №5, не проводить, водночас придбаває їх в інших осіб, що призвело до нанесення збитків ДКП "Міжлікарняна аптека №252" у вигляді неотриманого доходу, з якого, зокрема, здійснюється нарахування та виплата заробітної плати працівникам, та відповідно, нарахування та сплата до відповідних бюджетів і фондів податків та обов'язкових платежів.

Так, як вбачається з поданого скаржником суду апеляційній інстанції обгрунтованого розрахунку розміру фактично понесених збитків, пов'язаних з витратами по виплаті заробітної плати, в період з січня по червень місяць включно скаржником було виплачено 31929,99 грн. заробітної плати своїм працівникам та перераховано податків і обов'язкових платежів, пов'язаних з виплатою заробітної плати, в сумі 10481,82 грн., а всього 42411,81 грн.

Вказані кошти були виплачені за рахунок отриманої в період січня-червня 2006 року від ЗАТ "Iрокс" грошової процентної позики відповідно до укладеного з останнім договору процентної грошової позики від 05.01.2006 року та договору процентної грошової позики від 20.02.2006 року на загальну суму 51777,20 грн., що підтверджено відповідними рахунками, платіжними дорученнями та банківськими виписками по особовому рахунку ДКП "Міжлікарняна аптека №252".

Судом апеляційної інстанції також з'ясовано, що в період з березня по липень 2006 року ДКП "Міжлікарняна аптека №252" повернуто вказану суму процентної грошової позики ЗАТ "Iрокс" шляхом передачі основних засобів згідно відповідних актів приймання-передачі.

За таких обставин, та враховуючи диспозитивність господарського процесуального судочинства, колегія суддів дійшла висновку про підставність вимог ДКП "Міжлікарняна аптека №252" про стягнення 40875,00 грн. збитків, пов'язаних з витратою по оплаті праці та обов'язкових відрахуваннях із заробітної плати, оскільки такі витрати фактично понесені скаржником в межах виплачених та перерахованих сум за рахунок запозичених коштів, в наступному повернутих позикодавцеві.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення збитків, понесених ДКП "Міжлікарняна аптека №252" в сумі 6282,00 грн. у вигляді витрат з виплати орендної плати та комунальних послуг, у вигляді витрат на ремонт приміщення аптеки в сумі 23059,20 грн., витрат на ремонт цього ж приміщення після його затоплення в сумі 35090,00 грн. та витрат на придбання автоклаву на суму 11500,00 грн., то виходячи з загального правила відшкодування шкоди, такі витрати не пов'язані з даним договором про співпрацю від 21.06.2001р., а тому не підлягають відшкодуванню, виходячи з підстав заявлених позовних вимог.

Також, що стосується позовних вимог в частині стягнення збитків, понесених ДКП "Міжлікарняна аптека №252" у вигляді витрат через несплату відповідачем по первісному позову отриманих медикаментів на суму 6281,23 грн., та такі вимоги не відповідають встановлених ст. 16 ЦК України (435-15) способам захисту, оскільки є не збитками, а заборгованістю.

Крім цього, не підлягають до задоволення вимоги про стягнення з відповідача по первісному позову штрафних санкцій у вигляді пені в сумі 13858,00 грн. за період з 01.01.2006 року по 15.01.2006 року, враховуючи те, що проплата за умовами договору від 21.01.2001 року (п.2.2.2) повинна була бути проведена протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару, а позивач по первісному позову вимагає стягнення пені за поставлений протягом січня 2006 року товар на суму 6281,23 грн. за період з 01.01.2006р.оку по 15.01.2006 року, при цьому строк оплати на цей момент не сплинув, а тому відсутні підстави застосовувати майнову відповідальність.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити частково та рішення місцевого господарського суду частково скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким в задоволенні зустрічного позову відмовити повністю, а первісний позов задоволити частково та зобов'язати Львівський обласний госпіталь інвалідів війни та репресованих імені Юрія Липи здійснювати закупівлю відповідних товарів: наркотичних, психотропних засобів, прекурсорів, антибіотиків, екстемпоральні рецептури та інші лікарські форми в одного постачальника - ДКП "Міжлікарняна аптека №252" з врахуванням та у відповідності до Листа погодження процедури закупівлі Головного управління економіки облдержадмінстраці №5 від 23.01.2006 року в межах фактично профінансованих обласним бюджетом сум закупівлі, а також зобов'язати Львівський обласний госпіталь інвалідів війни та репресованих імені Юрія Липи виконувати умови п.п. 2.2.2,2.2.3 договору про взаємне співробітництво від 21.06.2001 року Стягнути з Львівського обласного госпіталю інвалідів війни та репресованих імені Юрія Липи на користь ДКП "Міжлікарняна аптека №252" 40875,00 грн. збитків, пов'язаних з витратою по оплаті праці та обов'язкових відрахуваннях із заробітної плати. В решті рішення залишити без змін.

Судові витрати за розгляд справи в місцевому господарському суді та за розгляд апеляційної скарги покласти на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , -

Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу ДКП "Міжлікарняна аптека №252", м. Львів-Винники задоволити частково.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 21.07.2006 року у справі № 4/299-23/47 частково скасувати та прийняти нове судове рішення.

3. Первісний позов задоволити частково. Зобов'язати Львівський обласний госпіталь інвалідів війни та репресованих імені Юрія Липи здійснювати закупівлю відповідних товарів: наркотичних, психотропних засобів, прекурсорів, антибіотиків, екстемпоральні рецептури та інші лікарські форми в одного постачальника - ДКП "Міжлікарняна аптека №252" з врахуванням та у відповідності до Листа-погодження процедури закупівлі Головного управління економіки облдержадмінстраці №5 від 23.01.2006 року в межах фактично профінансованих обласним бюджетом сум закупівлі.