Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зарудяної Л.О.

суддів: Вечірка І.О.

Ляхевич А.А.

при секретарі Воробйовій Т.А.,

за участю представників сторін:

від позивача: Гаврилюк Б.Л. - начальник Лугинської ремонтно-будівельної дільниці,

від відповідача: Левченко Л.В. - довіреність №1150/19 від 22.04.2006 р.,

розглянувши апеляційну скаргу Малого підприємства "Лугинигазбуд", смт.Лугини Житомирської області

на рішення господарського суду Житомирської області

від "05" травня 2006 р. у справі № 12/3541 (суддя Сікорська Н.А.)

за позовом Малого підприємства "Лугинигазбуд", смт.Лугини Житомирської області

до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз", м.Житомир

про стягнення 79782,95грн.,-

Рішенням господарського суду Житомирської області від 05.05.2006р.у справі №12/3541 в позові МП "Лугинигазбуд" до ВАТ "Житомиргаз" про стягнення 79782,95грн. відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, МП "Лугинигазбуд" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення суду скасувати та прийняти нове про задоволення позову, посилаючись при цьому на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, а також неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована, зокрема, наступним:

- судовим рішенням вірно встановлено, що відповідач заборгував позивачу грошову суму за виконані останнім роботи згідно контракту від 03.06.1997р., однак помилковим є висновок суду про те, що позивач не має права на стягнення суми боргу в зв'язку із сплином строку позовної давності;

- судом не прийнято до уваги, що оскільки контракт було укладено на невизначений термін, а між сторонами продовжували існувати відповідні правовідносини, на них повинні розповсюджуватися положення ст. 264 ЦК України, який вступив в силу з 01.01.2004р., а не ст. 71 ЦК УРСР;

- крім того, не можна погодитись з висновком суду про те, що ВАТ "Житомиргаз" є неналежним відповідачем у справі.

В судовому засіданні представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримав.

Представник відповідача в засіданні суду проти вимог скарги заперечила, вважає рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи по будівництву газопроводів в смт.Лугини в розмірі 79782,95грн. (з урахуванням доповнень до позову - а.с. 98-100).

На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 23.08.1990р. "Про організацію виконання постанови Верховної Ради УРСР "Про невідкладні заходи щодо захисту громадян України від наслідків Чорнобильської катастрофи" (228-90-п) (а.с. 130-132, 104-106), 03.06.1997р. між ВАТ "Житомиргаз" та МП "Лугинигазбуд" було укладено контракт на будівництво, а також технічне переоснащення діючих мереж та споруд газопроводів в смт.Лугини, відповідно до умов якого підрядчик - позивач по справі зобов'язується згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією та графіком виробництва виконати будівництво газопостачання смт.Лугини в строк з 03.06.1997р. по 31.12.1997р., а підрядчик (ВАТ "Житомиргаз") - здійснити оплату виконаних робіт на умовах, передбачених даним контрактом (а.с. 77-79).

Пунктом 3 контракту сторони, крім того, погодили, що оплата за виконані роботи проводиться щомісяця протягом трьох днів після підписання акта виконаних робіт. Вартість робіт, визначена контрактом, складає 90000грн. (п. 4 контракту).

На виконання умов договору (контракту), позивачем в період з серпня по жовтень 1997р. були виконані обумовлені підрядні роботи, що підтверджується довідкою про вартість виконаних робіт і актами виконаних робіт (а.с. 44-50).

За виконані роботи ВАТ "Житомиргаз" розрахувалось частково на суму 56069,34грн., внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 33597,66грн. (копії платіжних доручень на а.с. 51-64, розрахунок боргу - а.с. 40).

Згідно положень ст. 161 ЦК УРСР, чинного на момент укладення контракту, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи те, що з наявних в матеріалах справи актів приймання виконаних робіт ( №1 за жовтень 1997р., №1 за вересень 1997р., №1 за вересень 1997р., №1 за серпень 1997р., №2 б/д, №3 за серпень 1997р.) неможливо встановити день їх підписання сторонами, колегія суддів вважає, що господарський суд вірно встановив, що днем підписання необхідно вважати останній день відповідного звітнього місяця. Отже, останнім днем оплати виконаних згідно акта робіт є: 03.09.1997р. - за серпень, 03.10.1997р. - за вересень, 03.11.1997р. - за жовтень. Таким чином, вірним є висновок суду про те, що прострочка грошового зобов'язання настала відповідно 04.09.1997р., 04.10.1997р., 04.11.1997р.

Відповідно ст. 71 ЦК УРСР, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.

Пунктами 4,6 ЦК України (435-15) визначено, що Цивільний кодекс України (435-15) застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України (435-15) , положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила Цивільного кодексу України (435-15) про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивач не скористався наданим йому правом звернення до суду протягом трьох років з моменту виникнення права на захист, а звернувся з відповідною позовною заявою лише в листопаді 2005р. Отже, строк позовної давності для пред'явлення позову в цій частині сплив до набрання чинності Цивільним кодексом України (435-15) . Таким чином, не підлягають застосуванню норми ЦК України (435-15) .

Частиною 1 статті 80 ЦК УРСР встановлено, що закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові. З закінченням строку позовної давності по головній вимозі вважається, що строк позовної давності минув і по додатковій вимозі (неустойка, поручительство тощо).

Отже, правильним є висновок місцевого господарського суду про закінчення строку позовної давності на момент звернення МП "Лугинигазбуд" про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 33597,66грн. за контрактом від 03.06.1997р., а також інфляційних та річних нарахувань, а, отже, і відмову в позові в цій частині.

Крім того, матеріалами справи стверджується, що 14.10.1999р. між МП "Лугинигазбуд" та ВАТ "Житомиргаз" в особі структурного підрозділу - Лугинське УЕГГ було укладено контракт №1, відповідно до умов якого генпідрядник доручає, а субпідрядник - позивач у справі - приймає на себе виконання робіт зовнішніх газових мереж по вул.Р.Люксембург та вул.К.Маркса в смт.Лугини на загальну суму 75728грн. з терміном виконання робіт з 15.10.1999р. по грудень 1999р. (а.с. 41).

На виконання контракту №1, позивачем виконані роботи на загальну суму 7923грн., що підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 1999р. та актом виконаних робіт (а.с. 42-43).

Контракт №1 від 14.10.1999р. було укладено на виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 23.08.1990р. "Про організацію виконання постанови Верховної Ради УРСР "Про невідкладні заходи щодо захисту громадян України від наслідків Чорнобильської катастрофи" (228-90-п) . Постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2003р. №893 "Про затвердження переліку об'єктів, що фінансуються за рахунок державних капітальних вкладень, виділених на виконання Чорнобильської будівельної програми у 2003 році" (893-2003-п) затверджено перелік об'єктів, що фінансуються за рахунок державних капітальних вкладень, виділених на виконання Чорнобильської будівельної програми у 2003 році. На Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи покладено обов'язок довести показники фінансування об'єктів, які визначені постановою, до відповідних центральних органів виконавчої влади, обласних державних адміністрацій - розпорядників коштів державного бюджету.

До переліку об'єктів, що фінансуються за рахунок державних капітальних вкладень, виділених на виконання Чорнобильської будівельної програми у 2003 році, були включені і газові мережі смт.Лугини в сумі 1120грн.

Відповідно до п. 2.6 контракту від 14.10.1999р., розрахунки генпідрядника із супідрядником повинні виконуватись на протязі трьох банківських днів після розрахунку замовника із генпідрядником пропорційно виділених коштів.

Як вбачається з листа Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи №06-3269/31 від 15.03.2006р., станом на 01.01.2006р. по Житомирській області рахується кредиторська заборгованість в обсязі 331000грн. (а.с. 95-96).

Таким чином, господарський суд Житомирської області дійшов вірного висновку про те, що заборгованість перед позивачем за контрактом №1 від 14.10.1999р. виникла внаслідок обмеженого бюджетного фінансування Чорнобильської будівельної програми державного значення.

В зв'язку з тим, що генпідрядник за контрактом - ВАТ "Житомиргаз" не отримав від замовника робіт з будівництва зовнішніх газових мереж, яким виступала держава, коштів на їх оплату, обов'язок відповідача оплатити виконані роботи згідно п.2.6 контракту ще не настав.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення місцевого господарського суду є законним та обгрунтованим, отже, підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

1. Рішення господарського суду Житомирської області від 05.05.2006 р. у справі №12/3541 залишити без змін, а апеляційну скаргу Малого підприємства "Лугинигазбуд", смт.Лугини Житомирської області - без задоволення.

2. Справу №12/3541 повернути до господарського суду Житомирської області.

віддрук

1 до справи

2,3 сторонам

4 в наряд