ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТI
РIШЕННЯ
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" квітня 2007 р.
Справа НОМЕР_18-15-19/216-05-7142
За позовом : 1) Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична
особа
ОСОБА_1;
2) Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа
ОСОБА_2
до відповідача : Закрите акціонерне товариство
Одеське виробничо-торгівельне суконне об'єднання
"Лазур"
про визнання дійсним договору купівлі-продажу,
про визнання права власності, а також
за позовом третьої особи,
яка заявляє самостійні вимоги
на предмет спору : Приватне підприємство
"Управление производственно-технической комплектации"
до відповідачів : 1) Суб'єкт підприємницької
діяльності -фізична особа
ОСОБА_1;
2) Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа
ОСОБА_2
3) Закрите акціонерне товариство
Одеського виробничо-торгівельного суконного об'єднання
"Лазур"
про визнання договору купівлі-продажу недійсним
та зобов'язання повернути майно
Суддя Торчинська Л.О.
Представники:
Від СПД ОСОБА_1: не з'явився;
Від СПДОСОБА_2: не з'явився;
Від ЗАТ "Лазур": ОСОБА_3 за довіреністю НОМЕР_1 від
IНФОРМАЦIЯ_1р.;
Від ПП "УПТК": ОСОБА_4 за довіреністю НОМЕР_1 від
IНФОРМАЦIЯ_2р.
СУТЬ СПОРУ : Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична
особа ОСОБА_1 (далі - СПД ОСОБА_1), суб'єкт підприємницької
діяльності -фізична особа ОСОБА_2 (далі - СПД ОСОБА_2)
IНФОРМАЦIЯ_3р. звернулись до господарського суду Одеської області
з позовом до закритого акціонерного товариства Одеського
виробничо-торгівельного суконного об'єднання "Лазур" (далі -ЗАТ
"Лазур") про визнання дійсним договору купівлі-продажу від
IНФОРМАЦIЯ_4р. об'єктом якого є нежитлові приміщення загальною
площею 170,28 кв.м., допоміжне обладнання та силові кабельні
мережі, зазначені у додатках НОМЕР_2 до даного договору.
Як вбачається із змісту позовної заяви в обгрунтування
вищезазначених вимог позивачі посилаються на досягнення сторонами
домовленості щодо усіх істотних умов договору купівлі-продажу від
IНФОРМАЦIЯ_4р., фактичне виконання сторонами даного договору
(прийняття об'єкту договору та оплату його вартості), а також
ухилення ЗАТ "Лазур" від нотаріального посвідчення договору
купівлі-продажу від IНФОРМАЦIЯ_4р., у зв'язку з чим, керуючись ч.
2 ст. 220 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, СПД ОСОБА_1. та СПД ОСОБА_2
просять суд визнати дійсним договір купівлі-продажу від
IНФОРМАЦIЯ_4р. з моменту його укладення.
Крім того, заявою від IНФОРМАЦIЯ_5р. (вх.НОМЕР_3), поданою
СПД ОСОБА_1 та СПД ОСОБА_2 під час розгляду справи у попередньому
складі суду, останніми свій позов було доповнено вимогами про
визнання за ними права власності на об'єкт договору
купівлі-продажу від IНФОРМАЦIЯ_4р.
Справа судами розглядалася неодноразово.
Так, рішенням господарського суду Одеської області від
IНФОРМАЦIЯ_6р. позов СПД ОСОБА_1 та СПДОСОБА_2 по даній справі
було задоволено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
IНФОРМАЦIЯ_7р. зазначене рішення скасовано, у задоволенні позовних
вимог СПД ОСОБА_1 та СПД ОСОБА_2 відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від
IНФОРМАЦIЯ_8р. постанову господарського суду апеляційної інстанції
по даній справі скасовано, рішення місцевого господарського суду
залишено без змін.
Ухвалою від IНФОРМАЦIЯ_9р. колегією суддів Верховного Суду
України за касаційною скаргою приватного підприємства "УПТК"
(далі - ПП "УПТК") було порушено провадження з перегляду у
касаційному порядку вищезазначеної постанови Вищого господарського
суду України.
За результатами перегляду у касаційному порядку постанови
Вищого господарського суду України від IНФОРМАЦIЯ_8р. по справі
НОМЕР_4 колегією суддів Верховного Суду України IНФОРМАЦIЯ_10р.
було ухвалено постанову, якою касаційну скаргу ПП "УПТК"
задоволено частково, судові рішення господарських судів всіх
інстанцій по даній справі -скасовані, а справу НОМЕР_4 передано на
новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Ухвалою від ..... господарським судом Одеської області на
підставі постанови Верховного Суду України від IНФОРМАЦIЯ_10р.
справу НОМЕР_4 було прийнято до свого провадження на новий розгляд
в іншому складі суду, у зв'язку з чим останній присвоєно НОМЕР_4.
Ухвалою від IНФОРМАЦIЯ_11р. господарським судом Одеської
області в межах провадження у справі НОМЕР_4 в порядку,
передбаченому ст. 26 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, було прийнято до
сумісного розгляду з первісними позовними вимогами позов ПП "УПТК"
до СПД ОСОБА_1, СПДОСОБА_2, ЗАТ "Лазур" про визнання договору
купівлі-продажу від IНФОРМАЦIЯ_4р. недійсним, а також застосування
правових наслідків недійсності правочину шляхом зобов'язання СПД
ОСОБА_1 та СПДОСОБА_2 повернути ЗАТ "Лазур" в натурі все отримане
за договору купівлі-продажу від IНФОРМАЦIЯ_4р. майно.
Як вбачається із змісту позовної заяви ПП "УПТК"від
IНФОРМАЦIЯ_12р. (вх.НОМЕР_5) в обгрунтування заявлених в межах
провадження у справі НОМЕР_4 позовних вимог третьою особою було
покладено доводи стосовно обставин, визначених постановою
Верховного Суду України від IНФОРМАЦIЯ_10р. по даній справі в
якості суттєвих для розгляду справи про суті, а також відсутність
достовірних доказів повного виконання сторонами за оспорюваною
угодою її умов.
Відповідач - ЗАТ "Лазур" під час розгляду справи у новому
складі господарського суду відзивів на позов СПД ОСОБА_1,
СПДОСОБА_2, а також на позов ПП "УПТК"не надав. Під час розгляду
справи представник ЗАТ "Лазур" позовних вимог СПД ОСОБА_1,
СПДОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу від
IНФОРМАЦIЯ_4р. та визнання за позивачами права власності на об'єкт
даного договору не заперечував, посилаючись на фактичне виконання
сторонами умов договору купівлі-продажу від IНФОРМАЦIЯ_4р. та
наявність у ЗАТ "Лазур" повноважень щодо відчуження належного йому
на праві власності майна.
В свою чергу, у задоволенні позовних вимог ПП "УПТК"про
визнання договору купівлі-продажу від IНФОРМАЦIЯ_4р. недійсним
представник ЗАТ "Лазур" просив господарський суд третій особі
відмовити, посилаючись на відсутність порушень з боку сторін за
оспорюваним договором будь-яких прав та охоронюваних законом
інтересів ПП "УПТК", оскільки останній, за твердженням
відповідача, по-перше, ніколи не був власником рухомого та
нерухомого майна переданого ЗАТ "Лазур" за цивільно-правовою
угодою СПД ОСОБА_1 та СПД ОСОБА_2; по-друге, ПП "УПТК"не було і не
є акціонером ЗАТ "Лазур"; в-третіх, на думку відповідача,
звернення ПП "УПТК"до господарського суду Одеської області в межах
провадження по даній справі з позовом про визнання договору
купівлі-продажу від IНФОРМАЦIЯ_4р. недійсним обумовлено наявністю
між сторонами спірних правовідносин стосовно спільного
використання технологічних електричних мереж, що ніяким чином не
пов'язане з наявністю передбачених чинним законодавством України
підстав для визнання договору купівлі-продажу від IНФОРМАЦIЯ_4р.
недійсним. За таких обставин ЗАТ "Лазур" наполягає на порушенні з
боку ПП "УПТК"умов звернення до господарського суду з даним
позовом, передбачених ч. 1 ст. 1 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, та
відсутність у третьої особи матеріально-правового інтересу щодо
ініціації розгляду в судовому порядку питання недійсності договору
купівлі-продажу від IНФОРМАЦIЯ_4р.
Позивачі - СПД ОСОБА_1. та СПД ОСОБА_2 були належним чином
повідомлені про дату та місце судових засідань по справі НОМЕР_4,
але під час розгляду даної справи жодного разу у судові засідання
не з'явились, у зв'язку з чим суд доходить висновку щодо
відсутності у позивачів додаткових пояснень і доказів щодо
заявлених ними позовних вимог, а також відсутності обстав ин, що
перешкоджають розгляду цих вимог по суті за наявними матеріалами.
В засіданні суду IНФОРМАЦIЯ_13р. оголошувалась перерва до
IНФОРМАЦIЯ_14р. о 12 год.00 хв. в порядку ч. 3 ст. 77
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи,
заслухавши пояснення та доводи представників сторін, господарський
суд, -
в с т а н о в и в :
Між ЗАТ "Лазур" та СПД ОСОБА_1, СПД ОСОБА_2 було укладено
договір купівлі-продажу від IНФОРМАЦIЯ_4р., відповідно до умов
якого ЗАТ "Лазур" зобов'язувалось передати у власність покупцям
майно, зазначене у додатках НОМЕР_2 до даного договору, а саме:
будівлі центральної розподільчої підстанції (ЦРП), інвентарний
НОМЕР_36, площею 56,14 кв.м; будівлю трансформаторної підстанції
ТП-368, інвентарний НОМЕР_6, площею 92,64 кв.м.; приміщення
трансформаторної підстанції ТП-3034, площею 21,56 кв.м.; допоміжне
обладнання та силові кабельні лінії, у тому числі: кабельна лінія
від ТЕЦ до ЦРП довжиною 1.387 м; КЛ- 6кВ від ПП "Слободка" до ЦРП
довжиною 30м, КЛ-бкВ від ЦРП до ТП-368; КК-бкВ від ЦРП до ТП -
3034; допоміжне обладнання в ЦРП згідно додатку НОМЕР_36-схема
ЦРП; допоміжне обладнання в ТП -368: трансформатор НОМЕР_8, ТМ-2
400кВА 6кВ; ТМ-3 320кВА6кВ; допоміжне обладнання в ТП-3034:
трансформатор 1000 кВА 6кВ низьковольтна конденсаторна установка
(інв. НОМЕР_9); розподільчий пункт (інв. НОМЕР_10); щит
(інв.НОМЕР_11), що належать ЗАТ "Лазур" згідно акт у НОМЕР_12 пс
від IНФОРМАЦIЯ_15 р.
В свою чергу, СПД ОСОБА_1. та СПД ОСОБА_2 зобов'язувались
прийняти вищезазначене майно та сплатити його вартість у сумі
170.000,00 грн., у тому числі ПДВ 28.333,00 грн. (п. 3 договору
купівлі-продажу від IНФОРМАЦIЯ_4р.). При цьому, на момент
підписання договору купівлі-продажу від IНФОРМАЦIЯ_4р. покупцями
були прийняті на себе зобов'язання з оплати 120.000,00 грн. від
загальної вартості об'єкту даного договору. Решту суми за
договором купівлі-продажу від IНФОРМАЦIЯ_4р. СПД ОСОБА_1. та СПД
ОСОБА_2 зобов'язувались сплатити до IНФОРМАЦIЯ_16р.
Згідно ст. 629 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, договір є обов'язковим
для виконання сторонами.
На виконання умов договору купівлі-продажу від IНФОРМАЦIЯ_4р.
ЗАТ "Лазур" по акту приймання-передачі від IНФОРМАЦIЯ_17р. було
передано, а СПД ОСОБА_1 та СПД ОСОБА_2 прийнято майно, зазначене у
додатках НОМЕР_2 до договору купівлі-продажу.
Оплата об'єкту договору купівлі-продажу від IНФОРМАЦIЯ_4р.
СПД ОСОБА_1 та СПД ОСОБА_2 була здійснена шляхом внесення готівкою
грошових коштів в касу ЗАТ "Лазур", що підтверджується квитанціями
до прибуткових касових ордерів НОМЕР_13 від IНФОРМАЦIЯ_18р. на
суму 94.000 грн.,НОМЕР_14 від IНФОРМАЦIЯ_19р. на суму 16.000 грн.,
НОМЕР_15 від IНФОРМАЦIЯ_20р. на суму 20.000 грн., НОМЕР_16 від
IНФОРМАЦIЯ_20р. на суму 20.000 грн., НОМЕР_17 від IНФОРМАЦIЯ_21р.
на суму 20.000 грн. (всього на суму у розмірі 170.000 грн.).
Відповідно до п. 8 договору купівлі-продажу від
IНФОРМАЦIЯ_4р. право власності на майно -об'єкт даного договору
переходить від продавця до покупців з моменту його підписання.
Згідно вимог ст. 657 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
"Форма окремих
видів договорів купівлі-продажу" договір купівлі-продажу земельної
ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири)
або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і
підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги ті
обставини, що об'єктом договору купівлі-продажу від
IНФОРМАЦIЯ_4р., у тому числі, є нерухоме майно СПД ОСОБА_1 та СПД
ОСОБА_2 листами за вих. НОМЕР_18 від IНФОРМАЦIЯ_22р. та за вих.
НОМЕР_19 від IНФОРМАЦIЯ_23р. звернулись до ЗАТ "Лазур" з
пропозицією прибути у вказаний ними час до нотаріальної контори
для вчинення дій щодо нотаріального посвідчення договору.
Вищезазначені пропозиції, згідно штампу відповідача на тексті
документу підНОМЕР_20 та під НОМЕР_21, були одержані ЗАТ "Лазур"
IНФОРМАЦIЯ_24р. та IНФОРМАЦIЯ_23р. (відповідно), але залишені
відповідачем без відповіді, що представником відповідача під час
розгляду справи не заперечувалось.
Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, якщо
сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що
підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або
часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилась від його
нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не
вимагається.
Приймаючи до уваги приведені вище положення ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, а також ті обставини, що об'єктом договору
купівлі-продажу від IНФОРМАЦIЯ_4р., крім іншого, є будівлі
центральної розподільчої підстанції ТП-368 та ТП-3034, які
відповідно з додатком до листа НОМЕР_22 від IНФОРМАЦIЯ_25 р.
Регіонального відділення по Одеській області Фонду державного
майна України увійшли до переліку нерухомого майна, що
приватизоване у складі цілісного майнового комплексу організацією
орендарів Одеського орендного виробничо-торгівельного сукняного
об'єднання "Лазур'', позивачі звернулись до господарського суду
Одеської області з позовом про визнання договору купівлі-продажу
від IНФОРМАЦIЯ_4р. дійсним. Крім того, наполягаючи на
правомірності договору купівлі-продажу від IНФОРМАЦIЯ_4р. СПД
ОСОБА_1. та СПД ОСОБА_2 також просять суд визнати за ними право
власності на об'єкт даного договору (заява від IНФОРМАЦIЯ_5р.
вх.НОМЕР_3).
Не погоджуючись з приведеною вище правовою позицією
позивачів, а також ставлячи під сумнів відповідність укладеного
між сторонами по справі договору купівлі-продажу від
IНФОРМАЦIЯ_4р. вимогам законодавства України, чинного на момент
підписання даного договору, до господарського суду Одеської
області в порядку ст. 26 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
в межах
провадження у даній справі з позовом до СПД ОСОБА_1, СПДОСОБА_2 та
ЗАТ "Лазур" про визнання договору купівлі-продажу від
IНФОРМАЦIЯ_4р. недійсним звернулось ПП "УПТК".
В обгрунтування заявленого позову ПП "УПТК", згідно позовної
заяви відIНФОРМАЦIЯ_12р. та чисельних доповнень до неї, було
покладено наступні обставини.
По-перше, фактичну неможливість нотаріального посвідчення
договору купівлі-продажу від IНФОРМАЦIЯ_4р., у зв'язку з
відсутністю у ЗАТ "Лазур" - продавця за оспорюваним правочином
документів, що підтверджують його право власності на об'єкт
договору купівлі-продажу.
По-друге, знаходження всіх активів ЗАТ "Лазур" на момент
укладення договору купівлі-продажу від IНФОРМАЦIЯ_4р. у податковій
заставі, згідно витягу Одеської філії Iнформаційного центру
Міністерства юстиції України від IНФОРМАЦIЯ_26р. НОМЕР_23 про
реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, та
порушення сторонами за оспорюваним договором умов відчуження
майна - об'єкта публічних обтяжень, передбачених Законом України
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
від
31.12.2000р.НОМЕР_35 (з наступними змінами та доповненнями).
В-третіх, відсутність в матеріалах справи доказів оплати
позивачами вартості об'єкту договору купівлі-продажу від
IНФОРМАЦIЯ_4р. При цьому, надані СПД ОСОБА_1 та СПД ОСОБА_2
квитанції до прибуткових касових ордерів на загальну суму у
розмірі 170.000 грн., на думку ПП "УПТК", не є належним доказом
виконання позивачами прийнятих на себе грошових зобов'язань за
договором купівлі-продажу від IНФОРМАЦIЯ_4р., оскільки зазначені
платіжні документи видані з порушенням вимог п. 2.3 Постанови
Правління Національного банку України від IНФОРМАЦIЯ_28р. НОМЕР_24
"Про затвердження Положення про ведення касових операцій у
національній валюті в Україні" (зареєстрованої в Мін'юсті України
IНФОРМАЦIЯ_29р.НОМЕР_25).
В-четвертих, порушення сторонами по справі при укладенні
договору купівлі-продажу від IНФОРМАЦIЯ_4р. прав та охоронюваних
законом інтересів ПП "УПТК", як споживача електроенергії, об'єкти
якого забезпечуються електроенергією через будівлю
трансформаторної підстанції ТП-368. При цьому, як на наслідки
укладення між сторонами по справі договору купівлі-продажу від
IНФОРМАЦIЯ_4р. ПП "УПТК"в обгрунтування заявленого позову
посилається на неправомірне відключення новими власниками будівлі
трансформаторної підстанції ТП-368 СПД ОСОБА_1 та СПД ОСОБА_2
об'єктів ПП "УПТК"від електропостачання.
В-п'ятих, за твердженням ПП "УПТК", договір купівлі-продажу
від IНФОРМАЦIЯ_4р. порушає права та охоронювані законом інтереси
третьої особи, як кредитора в межах провадження у справі НОМЕР_26
про визнання ЗАТ "Лазур" банкрутом.
Положеннями ст. 203 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
чинним
законодавством України визначено вичерпний перелік загальних
вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а
саме:
1. зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим
актам цивільного законодавства, а також моральним засадам
суспільства;
2. особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг
цивільної дієздатності;
3. волевиявлення учасника правочину має бути вільним і
відповідати його внутрішній волі;
4. правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;
5. правочин має бути спрямований на реальне настання правових
наслідків, що обумовлені ним;
6. правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може
суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи
непрацездатних дітей.
При цьому, встановлюючи до учасників цивільних правовідносин
вищеперелічені вимоги чинне законодавство України виходить з того,
що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не
встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.
204 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
).
З урахуванням вищезазначеного, предмету заявлених в межах
провадження у даній справі позовних вимог, а також їх тісного
причинно-наслідкового зв'язку, суд вважає за доцільне та
правомірне, передусім, надати правову оцінку вимогам ПП "УПТК"до
СПД ОСОБА_1, СПДОСОБА_2 та ЗАТ "Лазур" про визнання договору
купівлі-продажу від IНФОРМАЦIЯ_4р. недійсним, а також про
застосування правових наслідків недійсності правочину шляхом
зобов'язання СПД ОСОБА_1 та СПДОСОБА_2 повернути ЗАТ "Лазур" в
натурі все отримане за договору купівлі-продажу від IНФОРМАЦIЯ_4р.
майно. Тим більше, як вбачається з матеріалів справи НОМЕР_4, ще
під час розгляду даної справи у попередньому складі суду ПП
"УПТК"ставило питання про недійсність укладеного між сторонами
договору купівлі-продажу від IНФОРМАЦIЯ_4р., але зазначені вимоги
господарським судом Одеської області по суті розглянуті не були у
зв'язку з допущеними заявником порушеннями норм процесуального
права.
Як зазначалось вище, за результатами перегляду у касаційному
порядку постанови Вищого господарського суду України від
IНФОРМАЦIЯ_8р. по даній справі колегією суддів Верховного Суду
України, згідно постанови від IНФОРМАЦIЯ_10р., в обгрунтування
підстав скасування судових рішень господарських судів всіх
інстанцій по даній справі було покладено наступні обставини.
По-перше, відсутність реєстрації з боку ЗАТ "Лазур" права
власності на спірне майно, що є порушенням приписів ст. 55 Закону
України "Про нотаріат" ( 3425-12 ) (3425-12)
(в редакції, що діяла на момент
виникнення спірних правовідносин), п. 38 Iнструкції про порядок
вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої
наказом Міністерства юстиції України від IНФОРМАЦIЯ_30р.НОМЕР_27,
у зв'язку з чим, на думку Верховного Суду України, недодержання
сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору
купівлі-продажу від IНФОРМАЦIЯ_4р. пов'язане не з ухиленням
відповідача від таких дій, а з неможливістю ЗАТ "Лазур" подати
нотаріусу необхідні документи.
По-друге, відсутність в матеріалах даної справи доказів того,
що реалізація об'єкту договору купівлі-продажу від IНФОРМАЦIЯ_4р.,
який одночасне був об'єктом публічного обтяження, відбувалась за
погодженням із податковим органом. Крім того, за твердженням
Верховного Суду України, правовий аналіз спірних правовідносин не
містить посилань на те, чи потрібна була взагалі така письмова
згода при укладенні спірної угоди.
В-третіх, залишились поза увагою господарського суду під час
розгляду даної справи у попередньому складі суду питання про те,
яким чином укладений між сторонами договір купівлі-продажу від
IНФОРМАЦIЯ_4р. може вплинути на права або обов'язки ПП "УПТК".
З огляду на викладене, постановою від IНФОРМАЦIЯ_10р. у даній
справі, Верховним Судом України було запропоновано місцевому
господарському суду під час нового розгляду справи врахувати
вищевикладене, всебічно і повно встановити всі фактичні обставини
справи на підставі об'єктивної оцінки наявних у ній доказів,
з'ясувати дійсні права та обов'язки сторін, і, залежно від
встановленого, правильно застосувати норми матеріального права, що
врегульовують спірні правовідносини та ухвалити законне й
обгрунтоване рішення.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 111-21 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
вказівки, що містяться у постанові Верховного Суду України, є
обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду
справи, у зв'язку з чим при розгляді даної справи по суті
заявлених в ній позовних вимог та заперечень, суд вважає за
доцільне звернути увагу сторін на наступне.
Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський
суд встановлює наявність тих обставин, з якими закон пов'язує
визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме:
відповідність змісту угод вимогам закону: додержання встановленої
форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно
полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають
значення для правильного вирішення спору (п. 1 Роз'яснення ВАСУ
від IНФОРМАЦIЯ_31р.НОМЕР_28 "Про деякі питання практики вирішення
спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними").
Згідно ст. 655 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
за договором
купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або
зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні
(покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно
(товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Таким чином, зміст приведеної законодавчої норми дозволяє
дійти висновку про те, що істотними умовами договору
купівлі-продажу є умови про предмет та ціну.
На думку суду, зміст оспорюваного договору купівлі-продажу
від IНФОРМАЦIЯ_4р. свідчить про узгодження між сторонами по справі
у встановленому законом порядку істотних умов для даного виду
договорів: об'єкту договору, його ціни, строку та порядку передачі
майна, а також строку та порядку розрахунків за придбане майно, у
зв'язку з чим суд доходить висновку про відповідність змісту
оспорюваного правочину вимогам законодавства України, чинного на
час його укладення. Більш того, актом передачі будівель,
допоміжного обладнання та силових кабельних ліній, складеним
IНФОРМАЦIЯ_17р. між сторонами по договору купівлі-продажу від
IНФОРМАЦIЯ_4р., квитанціями до прибуткових касових ордерів на
оплату об'єкту даного договору на загальну сум у розмірі 170.000
грн., підтверджується виконання сторонами умов укладеного ними
договору купівлі-продажу від IНФОРМАЦIЯ_4р.
Фактична передача об'єкту оспорюваного правочину від продавця
покупцям, доречи, підтверджується посиланнями ПП "УПТК"на
неправомірне відключення підприємства новими власниками будівлі
трансформаторної підстанції ТП-368 - СПД ОСОБА_1 та СПД ОСОБА_2
від існуючих на території ЗАТ "Лазур" мереж електропостачання.
В свою чергу, судом не приймаються до уваги доводи ПП
"УПТК"про порушення сторонами за оспорюваним договором при
здійсненні розрахунків вимог п. 2.3 Постанови Правління
Національного банку України від IНФОРМАЦIЯ_28р. НОМЕР_24 "Про
затвердження Положення про ведення касових операцій у національній
валюті в Україні" (зареєстрованої в Мін'юсті України
IНФОРМАЦIЯ_29р.НОМЕР_25), оскільки зазначене питання, по-перше, не
спростовує обставин фактичної передачі обумовленої договором суми
грошових коштів від покупців продавцю; по-друге, не є предметом
судового дослідження у даній справі з огляду на зміст заявленого
ПП "УПТК"позову.
З урахуванням приписів постанови Верховного Суду України від
IНФОРМАЦIЯ_10р. по даній справі, положень ст. 657 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, окремої уваги суду при розгляді питання недійсності
договору купівлі-продажу від IНФОРМАЦIЯ_4р. вимагає питання
дотримання сторонами за оспорюваним правочином нотаріальної форми
укладення договору купівлі -продажу нерухомого майна.
Так, звертаючись до господарського суду Одеської області з
позовом про визнання договору купівлі-продажу від IНФОРМАЦIЯ_4р.
дійсним СПД ОСОБА_1. та СПД ОСОБА_2 стверджують про безпідставне
ухилення ЗАТ "Лазур" від нотаріального посвідчення вказаного
договору.
Але, як вбачається із змісту постанови Верховного Суду
України від IНФОРМАЦIЯ_10р. по даній справі, недодержання
сторонами по справі вимог законодавства України про нотаріальне
посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна пов'язане
не з ухиленням ЗАТ "Лазур" від таких дій, а з неможливістю
останнім подати нотаріусу необхідні документи.
Приведений вище висновок витікає із змісту положень ст. 55
Закону України "Про нотаріат" ( 3425-12 ) (3425-12)
відповідно до яких угоди
про відчуження та заставу майна, що підлягає реєстрації,
посвідчуються за умови подання документів, що підтверджують право
власності на майно, що відчужується або заставляється. При цьому,
у разі застави майбутнього майна або створення забезпечувального
обтяження в майбутньому майні нотаріусу надаються документи, що
підтверджують наявність прав на набуття такого майна у власність у
майбутньому. При посвідченні угод про відчуження нерухомого майна
перевіряється відсутніс ть заборони відчуження або арешту майна.
Крім того, п. 38 Iнструкції про порядок вчинення нотаріальних
дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції
України від IНФОРМАЦIЯ_30р.НОМЕР_27, передбачено, що договори про
відчуження та заставу (іпотеку) майна, що підлягає реєстрації,
посвідчуються за умови подання документів, які підтверджують право
власності на майно, що відчужується або заставляється, та в
передбачених законодавством випадках державну реєстрацію прав на
це майно. Такі документи нотаріус приймає лише за наявності
відмітки (штампа) про реєстрацію відповідних прав та витягу з
Реєстру прав власності на нерухоме майно, що є невід'ємною
частиною правовстановлювального документа.
Однак, ЗАТ "Лазур" на момент підписання договору
купівлі-продажу від IНФОРМАЦIЯ_4р. в порушення приведених вище
вимог законодавства України право власності на об'єкт оспорюваного
договору у встановленому законом порядку не зареєструвало, що
навіть у разі з'явлення представника відповідача для нотаріально
посвідчення договору купівлі-продажу від IНФОРМАЦIЯ_4р. обумовило
б неможливість виконання сторонами вимог ст. 657 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
підставою
недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину
стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -
третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Зміст приведеної статті ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
визначає
підстави недійсності правочину та вказує на необхідність
дотримання в момент вчинення правочину вимог, які встановлені ст.
203 цього Кодексу.
З урахуванням вищенаведеного, можна вважати, що умови
чинності правочину водночас є умовами його дійсності, які у
загальному вигляді визначені у ст. 203 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
. Саме
порушення перелічених у вказаній правовій нормі умов тягне за
собою недійсність правочину. При цьому, як вбачається із змісту ч.
1 ст. 215 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
виняток із загального правила
можуть складати випадки недотримання вимоги щодо форми правочину,
встановленої законом.
Таким чином, вирішуючи відповідні спори, господарські суди
повинні перевіряти не тільки питання, чи підлягала укладена угода
нотаріальному посвідченню, але й обставини за яких сторона за
договором ухилилася від нотаріального посвідчення угоди. Якщо
однією з сторін угода виконана повністю або частково, а друга
сторона ухиляється від нотаріального посвідчення угоди,
господарський суд на підставі ч. 2 ст. 220 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
вправі за позовом сторони, яка виконала угоду, визнати таку угоду
дійсною. Судове рішення у цьому випадку замінює нотаріальне
посвідчення. При цьому, існуюча судова практика вирішення спорів,
пов'язаних з визнанням угод недійсними, виходить з того, що
відповідний позов не може бути задоволений господарським судом
тільки у випадку, якщо угода містить протиправні умови (п. 7
Роз'яснення ВАСУ від IНФОРМАЦIЯ_31р.НОМЕР_28 "Про деякі питання
практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод
недійсними"), тобто у випадку, коли змісту угоди не відповідає
вимогам закону.
На думку суду, незалежно від того, які обставини спричинили
ухилення ЗАТ "Лазур" від нотаріального посвідчення договору
купівлі-продажу від IНФОРМАЦIЯ_4р.: чи то неправомірне ігнорування
відповідачем вимог покупців за оспорюваним правочином (на чому
наполягають СПД ОСОБА_1. та СПД ОСОБА_2), чи то неможливість ЗАТ
"Лазур" подати нотаріусу належним чином оформлені
правовстановлювальні документи на об'єкт спірного договору (як
було визначено постановою Верховного Суду України від
IНФОРМАЦIЯ_10р. по даній справі) -так або інакше з матеріалів
справи вбачається, що саме по собі ухилення ЗАТ "Лазур" від
нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу від
IНФОРМАЦIЯ_4р. має односторонній характер та пов'язане, передусім,
з протиправною поведінкою продавця.
В свою чергу, у діях покупців за договором купівлі-продажу
від IНФОРМАЦIЯ_4р., пов'язаних з умовами відчуження об'єкту
договору купівлі-продажу від IНФОРМАЦIЯ_4р. та порядком виконання
умов даного договору не вбачається ознак протиправності, у зв'язку
з чим останніх можна вважати добросовісними набувачами майна за
цивільно-правовою угодою.
Iз змісту ч. 2 ст. 220 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
вбачається
чотири умови, дотримання яких може "компенсувати" у судовому
порядку відсутність нотаріального посвідчення договору
купівлі-продажу від IНФОРМАЦIЯ_4р., а саме:
· наявність домовленості сторін щодо всіх істотних умов
договору;
· наявність письмових доказів, якими підтверджується
досягнення між сторонами вищезазначеної домовленості;
· наявність повного або часткового виконання договору;
· ухилення продавця від нотаріального посвідчення договору
купівлі-продажу.
При цьому, наявність останньої із вищеперелічених умов чинним
законодавством України ставиться в залежність від наявності самого
по собі факту такого ухилення, незалежно від обставин, що його
спричинили. Iнакше кажучи, при визнанні договору дійсним суд має
перевірити чи підлягає цей договір нотаріальному посвідченню, чому
він не був нотаріально посвідченим і чи не містить такий договір
якихось протиправних умов (п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду
України "Про судову практику у справах про визнання правочинів
недійсними" із змінами від 25.12.1992р.).
Підсумовуючи зазначене, приймаючи до уваги ті обставини, що
зміст оспорюваного договору купівлі-продажу від IНФОРМАЦIЯ_4р.
відповідає вимогам законодавства, чинного на час його підписання,
а недодержання сторонами передбаченої законом форми правочину в
силу положень ч. 1 ст. 215 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
(в якій відсутні
посилання на ч. 4 ст. 203 цього Кодексу) не є безумовною підставою
його недійсності, суд доходить висновку про наявність підстав для
застосування до спірних правовідносин при розгляді даного
господарського спору положень ч. 2 ст. 220 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
При вирішенні спору про визнання договору купівлі-продажу від
IНФОРМАЦIЯ_4р. недійсним в частині дослідження правоздатності ЗАТ
"Лазур" щодо відчуження нерухомого майна - об'єкту даного
договору, з урахуванням положень п. 1 Роз'яснення ВАСУ від
IНФОРМАЦIЯ_31р.НОМЕР_28 "Про деякі питання практики вирішення
спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними", приймаючи до
уваги доводи ПП "УПТК", обставини, встановлені постановою
Верховного Суду України від IНФОРМАЦIЯ_10р. по даній справі
стосовно відсутності у ЗАТ "Лазур" реєстрації права власності на
спірне майно, а рівно права на його відчуження за оспорюваною
угодою, суд вважає за правомірне зазначити про те, що у випадку
якщо стороною угоди, пов'язаної з переходом права власності, не
дотримано вимог нормативних актів стосовно реєстрації майна,
наприклад, правил державної реєстрації об'єктів нерухомого майна,
то сама лише ця обставина не є підставою для визнання відповідної
угоди недійсною, оскільки реєстрація майна не є елементом форми
угоди (абз. 3 п. 8 Роз'яснення ВАСУ від IНФОРМАЦIЯ_31р.НОМЕР_28
"Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з
визнанням угод недійсними").
Крім того, як вбачається із змісту п. 1 Статуту ЗАТ "Лазур" в
редакції, яка була чинною на момент укладення договору
купівлі-продажу від IНФОРМАЦIЯ_4р., товариство є організацією,
створеною шляхом перетворення суб'єкта підприємницької діяльності
орендного виробничо-торгівельного суконного об'єднання "Лазур", а
рівно є правонаступником прав та обов'язків останнього, у тому
числі стосовно належного орендному виробничо-торгівельному
об'єднанню рухомого та нерухомого майна.
Вищенаведене також витікає із змісту договору купівлі-продажу
державного майна НОМЕР_29 від IНФОРМАЦIЯ_32р., укладеного між
Регіональним відділенням Фонду державного майна України по
Одеській області (Продавець) та орендним виробничо-торгівельним
суконним об'єднанням "Лазур" (Покупець), відповідно до якого
Продавець продав, а Покупець -купив державне майно цілісного
майнового комплексу Одеського орендного виробничо-торгівельного
суконного об'єднання "Лазур", яке знаходиться по вул.
Червонослобідська, 1 у м. Одесі на земельній ділянці площею 6,3
га. При цьому, згідно з умовами п. 1.2 вищезазначеного договору
право власності на майно, що відчужується перейшло до Покупця на
підставі наказу начальника Регіонального відділення Фонду
державного майна України по Одеській області від IНФОРМАЦIЯ_33р.
НОМЕР_30.
На думку суду, ті обставини, що ЗАТ "Лазур" в подальшому не
оформило в порядку встановленому законом своє право власності на
певні об'єкти нерухомості цілісного майнового комплексу Одеського
орендного виробничо-торгівельного суконного об'єднання "Лазур",
розташовані по вул. Червонослобідська, 1 у м. Одесі, хоча і
обмежують в силу приведених вище вимог закону (ст. 55 Закону
України "Про нотаріат" ( 3425-12 ) (3425-12)
, Тимчасового положення про
порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого
наказом Міністерства юстиції України від IНФОРМАЦIЯ_34р.НОМЕР_31)
реалізацію ЗАТ "Лазур" своїх повноважень з розпорядження належним
йому майном, але не спростовують юридичної природи відносин
власності.
Не приймаються також судом до уваги доводи ПП "УПТК" про те,
що за оспорюваним договором продавцем було здійснено відчуження
майна, яке не належить ЗАТ "Лазур" на праві власності, а саме:
допоміжне обладнання та силові кабельні лінії, що йдуть від
будівлі трансформаторної підстанції, оскільки такі твердження
спростовуються аудиторським висновком про підтвердження права
власності на внутримайданови інженерні мережі, наданим товариством
з обмеженою відповідальністю аудиторською фірмою "Украудитлегпром"
IНФОРМАЦIЯ_35р. за НОМЕР_32 (міститься в матеріалах справи).
Так, згідно п. 6 вищезгаданого висновку аудитори підтвердили
право власності ЗАТ "Лазур" на внутримайданови інженерні мережі,
що значаться на його обліку та були зараховані до статутного фонду
товариства.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 Закону України "Про власність"
від 07.02.1991р. ( 697-12 ) (697-12)
№697-ХХII (з наступними змінами та
доповненнями) власник на свій розсуд володіє, користується і
розпоряджається належним йому майном та має право вчиняти щодо
свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.
При цьому, ч. 5 ст. 4 названого Закону межі здійснення
власником свої прав щодо володіння, користування і розпорядження
належним йому майном ставляться в залежність не від факту
оформлення свого права, а від обставин можливості завдання шкоди
навколишньому середовищу, порушення прав та охоронюваних законом
інтересів громадян, юридичних осіб і держави.
З урахуванням вищенаведеного, приписів постанови Верховного
Суду України від IНФОРМАЦIЯ_10р., суд вважає за необхідне надати
правову оцінку питанню про те, яким чином укладений між сторонами
договір купівлі-продажу від IНФОРМАЦIЯ_4р. вплинув на права або
обов'язки ПП "УПТК".
Крім того, розгляд зазначеного питання має суттєве значення
для розгляду заявлених ПП "УПТК" в межах провадження у даній
справі позовних вимог в контексті положень ч. 1 ст. 1 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
відповідно до яких підприємства, установи,
організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні),
громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення
юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта
підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації),
мають право звертатися до господарського суду згідно з
встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх
порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а
також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на
запобігання правопорушенням.
Iз змісту позовної заяви відIНФОРМАЦIЯ_12р. та додаткових
пояснень до неї вбачається, що в обгрунтування факту порушення
прав та охоронюваних законом інтересів ПП "УПТК"внаслідок
укладення оспорюваного у даній справі правочину, третьою особою
було покладено, передусім, неправомірне відключення новими
власниками будівлі трансформаторної підстанції ТП-368 об'єктів ПП
"УПТК"від електропостачання. Але, вказаним обставинам вже була
надана правова оцінка вище по тексту даного рішення, у зв'язку з
чим суд вважає за необхідне звернути увагу на інші доводи,
покладені третьою особою в обгрунтування заявленого позову, а
саме:
· знаходженням всіх активів ЗАТ "Лазур" на момент укладення
договору купівлі-продажу від IНФОРМАЦIЯ_4р. у податковій заставі,
згідно витягу Одеської філії Iнформаційного центру Міністерства
юстиції України від IНФОРМАЦIЯ_26р. НОМЕР_23 про реєстрацію в
Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, та порушенням
сторонами за оспорюваним договором прав ПП "УПТК", як стягувача у
зведеному виконавчому провадженні Другого відділу ДВС
Суворовського РУЮ м. Одеси по стягненню з ЗАТ "Лазур"в порядку
черговості існуючих за ним боргів;
· порушенням сторонами за оспорюваним договором прав ПП
"УПТК", як кредитора в межах провадження у справіНОМЕР_26 про
визнання ЗАТ "Лазур" банкрутом, згідно ухвали господарського суду
Одеської області від IНФОРМАЦIЯ_36р. по даній справі.
Згідно витягу Одеської філії Iнформаційного центру
Міністерства юстиції України від IНФОРМАЦIЯ_26р. НОМЕР_23 про
реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна публічним
обтяжувачем всіх активів платника податків ЗАТ "Лазур"на час
укладення договору купівлі-продажу від IНФОРМАЦIЯ_4р. було ДПI у
Суворовському районі м. Одеси.
В силу положень ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про
забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень"
( 1255-15 ) (1255-15)
обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника
або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що
виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій
фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав
і обов'язків щодо рухомого майна. При цьому, чинне законодавство
України ніяким чином не обмежує обтяжувачів у реалізації
передбачених законом засобів захисту своїх прав у разі їх
порушення боржником.
Таким чином, навіть при наявності у ЗАТ "Лазур"на час
укладення договору купівлі-продажу від IНФОРМАЦIЯ_4р. боргів перед
ПП "УПТК", останній не є учасником правовідносин
"обтяжувач-боржник" в розумінні Закону України "Про забезпечення
вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" ( 1255-15 ) (1255-15)
, оскільки не
відноситься до кола обтяжувачів ЗАТ "Лазур".
З огляду на викладене, відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
розгляд у судовому порядку питання дотримання чи
порушення з боку ЗАТ "Лазур"вимог вищезгаданого Закону неможна
ототожнювати із захистом прав та охоронюваних законом інтересів ПП
"УПТК".
Отже виходячи із вищезазначених обставин, а також положень
ст. 3 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та
реєстрацію обтяжень" ( 1255-15 ) (1255-15)
, згідно яких обтяженням є право
саме обтяжувача на рухоме майно боржника, суд доходить висновку
про відсутність у ПП "УПТК"правових підстав стверджувати про
порушення сторонами по справі при вчиненні оспорюваного правочину
будь-яких прав у сфері публічно-правових відносин, які існують між
боржником та обтяжувачем.
Аналогічне за своєю юридичною природою питання вже було
предметом судового дослідження Одеського апеляційного
господарського суду в межах апеляційного провадження по справі
НОМЕР_33 за позовом ПП "УПТК"до виконавчого комітету Одеської
міської ради, ЗАТ "Лазур", приватного підприємства "Експрес",
товариства з обмеженою відповідальністю "Одєтекс", комунального
підприємства "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та
реєстрації об'єктів нерухомості", за участю третьої особи, яка не
заявляє самостійних вимог на предмет спору, Другого відділу ДВС
Суворовського району м. Одеси, про визнання недіючими та
скасування свідоцтв про право власності.
Так, ухвалою від IНФОРМАЦIЯ_37р. у справі НОМЕР_33 Одеським
апеляційним господарським судом було встановлено, що "згідно з
наявним в матеріалах справи Витягом про реєстрацію в Державному
реєстрі обтяжень рухомого майна від IНФОРМАЦIЯ_26р. НОМЕР_34,
публічним обтяжувачем всіх активів платника податків ЗАТ
"Лазур"являється ДПI у Суворовському районі м. Одеси. Отже
виходячи із встановлених обставин справи щодо обтяжувачів рухомого
і нерухомого майна ЗАТ "Лазур", а також вимог ст. 3 Закону України
"Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень"
( 1255-15 ) (1255-15)
, згідно з якою, обтяженням є право саме обтяжувача на
рухоме майно боржника, апеляційний господарський суд вважає, що
позивач не довів суду порушення свого права у сфері
публічно-правових відносин, а отже і наявність права вимагати
визнання недіючими Свідоцтв про право власності на будівлі
оздоблювального корпусу, а також права вимагати скасування
реєстрації цього права власності.".
Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
факти,
встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї
справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких
беруть участь ті самі сторони.
Приймаючи до уваги викладене, судом критично сприймаються
твердження третьої особи про наявність у неї права вимагати
застосування до спірних правовідносин по даній справі положень
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
від IНФОРМАЦIЯ_27р.НОМЕР_35 (з наступними змінами та
доповненнями) - спеціального закону з питань оподаткування, який
установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних
осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і
зборів (обов'язкових платежів).
Більш того, суд звертає увагу третьої особи на положеннями п.
1.17 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
від IНФОРМАЦIЯ_27р.НОМЕР_35 (з наступними
змінами та доповненнями) відповідно до яких податкова застава
визначається як спосіб забезпечення саме податкового, а не
будь-якого іншого, зобов'язання платника податків, не погашеного у
строк.
З огляду на викладене, дотримання або недотримання ЗАТ
"Лазур" умов відчуження об'єкту публічного обтяження пов'язане,
передусім, з реалізацією обтяжувачем свого переважного права на
задоволення майнових вимог з вартості заставленого майна, але
ніяким чином не пов'язане з порушенням прав та охоронюваних
законом інтересів ПП "УПТК".
Крім того, як вбачається із змісту ухвали господарського суду
Одеської області від IНФОРМАЦIЯ_38р. по справі НОМЕР_26 про
визнання ЗАТ "Лазур" банкрутом, обтяжувачем майна ЗАТ "Лазур" -ДПI
у Суворовському районі м. Одеси на теперішній час право на
задоволення його грошових вимог шляхом звернення до суду з
відповідною заявою знаходиться в стадії реалізації та ніяким чином
не ставиться обтяжувачем в залежність від змісту цивільно-правових
угод, укладених між ЗАТ "Лазур" з іншими суб'єктами господарювання
під час здійснення боржником господарської діяльності.
Безпідставним вбачаються твердження ПП "УПТК"про порушенням
сторонами за оспорюваним договором його прав, як кредитора в межах
провадження у справіНОМЕР_26 про визнання ЗАТ "Лазур" банкрутом,
оскільки на час укладення договору купівлі-продажу від
IНФОРМАЦIЯ_4р. вказані особи не перебували між собою у будь-яких
правовідносинах, передбачених Законом України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від
14.05.1992р. №2343-ХII ( 2343-12 ) (2343-12)
(із змінами і доповненнями).
Більш того, під час розгляду справи ПП "УПТК"у встановленому
чинним ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
порядку не було подано до
господарського суду доказів наявності у нього статусу кредитора
ЗАТ "Лазур" в межах провадження у справі НОМЕР_26 про банкрутство
ЗАТ "Лазур". При цьому, на думку суду, факт приєднання
господарським судом Одеської області заяви ПП "УПТК" про визнання
його грошових вимог до боржника до матеріалів справиНОМЕР_26 не є
таким доказом в розумінні Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від
14.05.1992р. №2343-ХII ( 2343-12 ) (2343-12)
(із змінами і доповненнями).
Підсумовуючи приведені вище по тексту рішення обставини,
правову оцінку доводів та пояснень сторін, а також керуючись
ст.ст. 203, 215, 220, 655, 658 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, ч. 1 ст. 1,
ст.ст. 32, 33, ч. 2 ст. 35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд не вбачає
правових підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу
від IНФОРМАЦIЯ_4р., укладеного між ЗАТ "Лазур" та СПД ОСОБА_1, СПД
ОСОБА_2, та застосування правових наслідків недійсності правочину
шляхом зобов'язання СПД ОСОБА_1 та СПДОСОБА_2 повернути ЗАТ
"Лазур" в натурі все отримане за договору купівлі-продажу від
IНФОРМАЦIЯ_4р. майно, у зв'язку з чим у задоволенні позову ПП
"УПТК"у даній справі третій особі слід відмовити повністю.
Під час розгляду справи НОМЕР_4 ПП "УПТК"13.02.2007р.
звернулось до господарського суду Одеської області з заявою про
вжиття заходів забезпечення позову по даній справі (вх. НОМЕР_36)
відповідно до якої третя особа просила суд:
· накласти арешт на об'єкт оспорюваного договору
купівлі-продажу від IНФОРМАЦIЯ_4р.;
· заборонити СПД ОСОБА_1 та СПД ОСОБА_2 яким-небудь чином
відчужувати або передавати третім особам у користування спірне
майно;
· заборонити державним реєстраторам виконавчого комітету
Одеської міської ради здійснювати реєстрацію припинення,
реорганізації ЗАТ "Лазур".
Заяву ПП "УПТК"відIНФОРМАЦIЯ_12р. (вх. НОМЕР_36) про вжиття
заходів забезпечення позову по справі НОМЕР_4 господарським судом
було відхилено з наступних підстав.
Як вбачається із змісту вищезазначеної заяви ПП "УПТК" в
обгрунтування правових підстав вжиття заходів забезпечення позову
по даній справі було покладено неправомірне відчуження ЗАТ
"Лазур"спірного майна під час знаходженням всіх активів
відповідача на момент укладення договору купівлі-продажу від
IНФОРМАЦIЯ_4р. у податковій заставі (витяг Одеської філії
Iнформаційного центру Міністерства юстиції України від
IНФОРМАЦIЯ_26р. НОМЕР_23 про реєстрацію в Державному реєстрі
обтяжень рухомого майна).
Відповідно до ст. 66 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, господарський
суд за заявою сторони має право вжити заходів до забезпечення
позову, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити
неможливим виконання рішення господарського суду. При цьому, як
вбачається з положень ст. 67 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, позов може
забезпечуватись накладанням арешту на майно або грошові суми, що
належать відповідачеві; забороною іншим особам вчиняти дії, що
стосуються предмета спору тощо.
При цьому, умовою застосування заходів до забезпечення позову
є достатньо обгрунтоване припущення, що майно (в тому числі
грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент
пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за
кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення
(п. 3 Роз'яснення ВГСУ від 23.08.1994р. №02-5/611 ( v_611800-94 ) (v_611800-94)
"Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення
позову").
Таким чином, виходячи із змісту положень ст.ст. 66, 67
чинного ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
забезпечення позову застосовується
як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи
охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.
Але, приймаючи до уваги юридичну природу заявлених позовних
вимог, не пов'язаних із захистом права власності або витребуванням
майна із чужого незаконного володіння на користь третьої особи,
суд дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для
застосування приведених у заяві відIНФОРМАЦIЯ_12р. (вх. НОМЕР_36)
заходів забезпечення позову ПП "УПТК", який містить вимоги
виключно немайнового характеру (п. 6.2 Роз'яснення ВГСУ від
23.08.1994р. №02-5/611 ( v_611800-94 ) (v_611800-94)
"Про деякі питання практики
застосування заходів до забезпечення позову"). Безпідставними
також вбачаються вимоги ПП "УПТК", згідно заяви від IНФОРМАЦIЯ_12р
(вх. НОМЕР_36), і в частині заборони державним реєстраторам
виконавчого комітету Одеської міської ради здійснювати державну
реєстрацію припинення, реорганізації ЗАТ "Лазур", оскільки
перелічені дії є правом відповідача - господарського товариства
діяти у передбачений Законом України "Про господарські товариства"
( 1576-12 ) (1576-12)
, чинним Цивільним кодексом України ( 435-15 ) (435-15)
спосіб у
відповідності з вимогами законодавства України. Більш того,
запропонований позивачем спосіб забезпечення позову у вигляді
заборони державному реєстратору виконавчого комітету Одеської
міської ради здійснювати державну реєстрацію припинення,
реорганізації ЗАТ "Лазур" не співвідноситься з передбаченими ст.
67 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
способами у вигляді заборони
відповідачеві вчиняти певні дії, заборони іншим особам вчиняти
дії, що стосуються предмета спору тощо.
З урахуванням приведених вище висновків про наявність
правових підстав для застосування до спірних правовідносин, які
виникли між сторонами по справі, положень ч. 2 ст. 220 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, суд вважає за правомірне позовні вимоги СПД ОСОБА_1,
СПД ОСОБА_2 до ЗАТ "Лазур" про визнання договору купівлі-продажу
від IНФОРМАЦIЯ_4р. дійсним задовольнити.
Як наслідок, на думку суду, правомірними та обгрунтованими
вбачаються позовні вимоги СПД ОСОБА_1, СПД ОСОБА_2 до ЗАТ "Лазур"
про визнання права власності на об'єкт договору купівлі-продажу
від IНФОРМАЦIЯ_4р. з урахуванням наступного.
Згідно ст. 316 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
правом власності є право
особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за
своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
У відповідності до ст. 21 Закону України "Про власність" від
07.02.1991р. ( 697-12 ) (697-12)
№697-ХХII (з наступними змінами та
доповненнями), однією з підстав виникнення права власності є
укладення цивільно-правових угод. При цьому, згідно положень
ст.ст. 328, 329 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
право власності набувається
на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 Закону України "Про власність"
від 07.02.1991р. ( 697-12 ) (697-12)
№697-ХХII (з наступними змінами та
доповненнями) власник на свій розсуд володіє, користується і
розпоряджається належним йому майном та має право вчиняти щодо
свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може
використовувати майно для здійснення господарської та іншої, не
забороненої законом, діяльності, зокрема, передавати його
безоплатно або за плату у володіння і користування іншим особам, у
зв'язку з чим будь-які неправомірні дії третіх осіб, які обмежують
повноту використання власником наданих йому законом повноважень
володіння, користування і розпорядження належним йому майном, у
тому числі, ухилення від нотаріального посвідчення договору
купівлі-продажу на підставі якого заінтересованою особою було
придбане спірне майно, на думку суду, є порушенням чинного
законодавства України.
Положеннями ч. 1 -3 ст. 48 Закону України "Про власність" від
07.02.1991р. ( 697-12 ) (697-12)
№697-ХХII (з наступними змінами та
доповненнями) передбачено, що Україна законодавчо забезпечує
громадянам, організаціям та іншим власникам рівні умови захисту
права власності. При цьому, власник може вимагати усунення
будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були
поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим
збитків. Захист права власності здійснюється судом, господарським
судом або третейським судом.
Крім того, відповідно до ст. 16 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
кожна
особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого
немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту
цивільних прав та інтересів можуть бути, у тому числі, визнання
права. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим
способом, що встановлений законом.
Підсумовуючи наведене, враховуючи ті обставини, що визнання
за юридичною особою права власності на придбане за
цивільно-правовою угодою майно в судовому порядку не суперечить
вимогам чинного ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд вважає за правомірне
позов СПД ОСОБА_1, СПД ОСОБА_2 до ЗАТ "Лазур" в частині визнання
права власності на об'єкт договору купівлі-продажу від
IНФОРМАЦIЯ_4р. задовольнити відповідно до ст.ст.328, 329 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
від 16.01.2003р. №435-IV, ст.ст. 2 -4, 21, 48
Закону України "Про власність" від 07.02.1991р. ( 697-12 ) (697-12)
№697-ХХII (з наступними змінами та доповненнями).
При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу позивачів
на положення ст. 355 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
відповідно до ч. 1, 2
якої майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників),
належить їм на праві спільної власності (спільне майно).Майно може
належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної
сумісної власності.
Згідно ч. 1 ст. 368 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
під спільною
сумісною власністю чинним законодавством України визначається
спільна власність двох або більше осіб без визначення часток
кожного з них у праві власності. Суб'єктами права спільної
сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а
також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено
законом (ч. 2 ст. 368 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
).
З урахуванням вищенаведеного, а також тих обставин, що із
змісту договору купівлі-продажу від IНФОРМАЦIЯ_4р., матеріалів
справи не вбачається наявності домовленості між СПД ОСОБА_1 та СПД
ОСОБА_2 щодо визначення часток кожного із них у придбаному за
договором купівлі-продажу від IНФОРМАЦIЯ_4р. майні, суд, керуючись
ст.ст. 355, 368 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, вважає за правомірне
визнати за СПД ОСОБА_1 та СПД ОСОБА_2 саме право спільної сумісної
власності на об'єкт договору купівлі-продажу від IНФОРМАЦIЯ_4р.
Крім того, виходячи із змісту заявлених СПД ОСОБА_1 та СПД
ОСОБА_2 в межах провадження у даній справі позовних вимог про
визнання договору дійсним та визнання права власності, суд
додатково звертає увагу позивачів на те, що відповідно до п/п "а"
п. 2 ст. 3 Декрету КМУ від 21.01.1993р. №7-93 "Про державне мито"
( 7-93 ) (7-93)
вказані позовні вимоги підлягають оплаті позивачем шляхом
справляння до державного бюджету України відповідної суми
державного мита у розмірі 170 грн. (85 грн. + 85 грн.).
Але, в порушення наведених вимог Декрету КМУ від 21.01.1993р.
№7-93 "Про державне мито" ( 7-93 ) (7-93)
позивачами при доповненні
позову, згідно заяви від IНФОРМАЦIЯ_5р. (вх.НОМЕР_3), вимогами про
визнання за ними права власності на об'єкт договору
купівлі-продажу від IНФОРМАЦIЯ_4р. відповідну суму державного мита
у сумі 85 грн. до держбюджету сплачено не було, у зв'язку з чим
вказана сума недоплаченого державного мита підлягає стягненню з
позивача відповідно до ст. 46 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу розподілити між сторонами по справі
згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд, -
В И Р I Ш И В:
1. Позов суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи
ОСОБА_1, суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи
ОСОБА_2 до закритого акціонерного товариства Одеське
виробничо-торгівельне суконне об'єднання "Лазур" про визнання
дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності
задовольнити повністю.
2. Визнати дійсним договір купівлі-продажу від
IНФОРМАЦIЯ_4р., укладений між закритим акціонерним товариством
Одеське виробничо-торгівельне суконне об'єднання "Лазур" та
суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1,
суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_2
3. Визнати за суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною
особою ОСОБА_1 / 65010, м. Одеса, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер
НОМЕР_37 /, суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою
ОСОБА_2 / 65023, м. Одеса, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер
НОМЕР_38 / право спільної сумісної власності на майно, що
знаходиться по вул. Чорвонослобідська, 1 у м. Одесі, а саме:
· будівля Центральної розподільної підстанції (інвентарний
НОМЕР_36 площею 56,14 кв.м.);
· будівля трансформаторної підстанції -368 (інвентарний
НОМЕР_6, площею 92,64 кв.м);
· приміщення трансформаторної підстанції -3034 (площею 31,9
кв.м);
· кабельна лінія від ТЕЦ до Центральної розподільної
підстанції довжиною 1700 м "АСБ-10(3*185)";
· кабельна лінія -6 кВ від ПП "Слободка" до Центральної
розподільної підстанції довжиною 30м "АСБ -10(3*185)";
· кабельна лінія-6 кВ (інв.НОМЕР_39) від Центральної
розподільної підстанції до трансформаторної підстанції-368;
· кабельна лінія -6 кВ від Центральної розподільної
підстанція до трансформаторної підстанції -3034;
· допоміжне обладнання Центральної розподільної підстанції:
· ТПЛ-10 200/5А, САЗЦУ Н-670 3*100В 3*5А;
· ТПЛ-10 150/5А, САЗЦУ Н-670 3*100В 3*5А;
· допоміжне обладнання у трансформаторній підстанції -368 та
трансформаторній підстанції -3034;
· трансформатор (ТМ) -400 Ква -2 шт.;
· трансформатор (ТМ) -320 Ква 6 кВ -1 шт.;
· трансформатор 1000 кВа -1шт.;
· низьковольтне конденсаторне устаткування (інвентарний
НОМЕР_40)4
· розподільний пульт (інвентарний НОМЕР_41);
· щит (інвентарний НОМЕР_11).
4. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної
особи ОСОБА_1 / 65010, м. Одеса, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер
НОМЕР_37 / до державного бюджету України через ГУДКУ в Одеській
області на код бюджетної класифікації 22090200, п/р 31114095700008
в ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460 -
недоплаченого держмита в сумі 85 грн. /вісімдесят п'ять грн.00
коп./ через Першу ДВС Малиновського району м. Одеси.
Наказ видати.
5. Стягнути з закритого акціонерного товариства Одеське
виробничо-торгівельне суконне об'єднання "Лазур / 65006, м. Одеса,
вул. Чорвонослобідська, 1, код ЄДРПОУ 00307000 / на користь
суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 /
65010, м. Одеса, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_37 / 170
грн. /сто сімдесят грн.00 коп./ - держмита; 118 грн. /сто
вісімнадцять грн.00 коп./ - витрати на IТЗ судового процесу.
Наказ видати.
6. У задоволенні позову приватного підприємства "Управление
производственно-технической комплектации" до суб'єкта
підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, суб'єкта
підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2, закритого
акціонерного товариства Одеського виробничо-торгівельного
суконного об'єднання "Лазур" про визнання договору купівлі-продажу
недійсним та зобов'язання повернути майно третій особі, яка
заявляє самостійні вимоги на предмет позову, - відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення підписане 28.04.2007р.
СУДДЯ Торчинська Л.О.