ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТI
РIШЕННЯ
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" квітня 2007 р. Справа № 3/94/07
м. Миколаїв
За позовом Приватний підприємецьОСОБА_1,АДРЕСА_1
До Відкрите акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль"в
особі Миколаївської обласної дирекції, м. Миколаїв, вул.
Артилерійська, 19А
Про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає
виконанню
Суддя Смородінова О.Г.
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача: ОСОБА_2, за дорученням;
Від відповідача: Сташук О.Г., за дорученням;
В судовому засіданні присутні:
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання виконавчого
напису нотаріуса НОМЕР_1 від 14.04.2006р., вчинений приватним
нотаріусом Вознесенського районного нотаріального округу
Миколаївської області ОСОБА_3, таким, що не підлягає виконанню в
повному обсязі.
30.03.2007р. позивач надав клопотання про забезпечення позову
шляхом звернення стягнення за оспорюваним виконавчим написом
нотаріусу.
Відповідно до ст.66 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
забезпечення
позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо
невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим
виконання рішення господарського суду.
Позивач не зазначив жодного документально обгрунтованого
аргументу для забезпечення позову, не вказав обставини,
підтверджені належним чином, які можуть утруднити або зробити
неможливим виконання рішення в строк, отже, суд не вбачає підстав
для вжиття заходів до забезпечення позову.
Відповідач у відзиві та в судовому вказує на те, що відсутні
підстави для задоволення позову та просить припинити провадження у
справі в на підставі п.1 ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
В судовому засіданні, відповідно до ст.. 85 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, за згодою сторін, було оголошено вступну та
резолютивну частини рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників
сторін, суд -
встановив:
07.03.2003 р. між сторонами було укладено кредитний договір
НОМЕР_2. За умов вказаного договору позивачеві відповідачем було
надано кредит в сумі 75000,00 євро строком до 07 березня 2005року
зі сплатою 13% річних.
З метою забезпечення виконання зобов'язання за кредитним
договором між позивачем та відповідачем було укладено договір
застави від 17.03.2003р. посвідченого приватним нотаріусом
Вознесенського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за НОМЕР_3 за
яким в заставу було передано нерухоме майно, що знаходиться за
адресою: АДРЕСА_2.
19.11.2003р. між позивачем та відповідачем було укладено
Додаткову угоду НОМЕР_4, згідно якої суму кредиту було збільшено
до 117 000, 00 євро.
03 жовтня 2003р. сторони уклали додатковий договір НОМЕР_5,
яким вказали, що відповідач відкриває позивачеві кредитну лінію в
розмірі 117000,0 євроцентів строком до 10 жовтня 2010р. зі сплатою
11,5% відсотків річних.
14.04.2006р. приватним нотаріусом Вознесенського районного
нотаріального округ) Миколаївської області ОСОБА_3 за заявою
відповідача на договорі застави було вчинене виконавчий напис
реєстраційний НОМЕР_1, згідно якого запропоновано задовольнити
вимог відповідача за рахунок реалізації предмета застави в сумі:
125346,00 євро.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про
наступне:
Згідно ст. 35 ЗУ "Про іпотеку" ( 898-15 ) (898-15)
у разі порушення
основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору
іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є
відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення
порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених
зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не
менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення
стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо
протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається
без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення
стягнення на предмет іпотеки відповідно до ЗУ "Про іпотеку"
( 898-15 ) (898-15)
.
Письмових повідомлень у строки встановлені законом від
відповідача на адресу позивача не надходило.
Отже, вказані дії вчинено в порушення вимог ст. 35 ЗУ "Про
іпотеку" ( 898-15 ) (898-15)
.
Згідно виконавчого напису НОМЕР_1 пропонується задовольнити
вимоги МОД АППБ "Аваль"в сумі 125346,11 євро, з яких: 117218,11
євро - сума загальної простроченої заборгованості станом на
01.03.2006 р., а 8128,11 євро - частина кредиту, що підлягає
достроковому поверненню.
У відповідності ж з листом НОМЕР_6 від 01.03.2006 р. загальна
сума заборгованості за кредити договором НОМЕР_2 від 07.03.2003р.
станом на 01.03.2006р. становить 125346,22 євро, з яких 8128,11
євро - заборгованість зі сплати нарахованих відсотків станом на
01.03.2006 р.
Вказане свідчить про те, що відповідач не представив
нотаріусу обгрунтований розрахунок заборгованості, що протирічить
приписам п.1 Переліку документів, за якими стягнення
заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі
виконавчих написів нотаріуса затвердженого Постановою КМУ України
від 29.06.06.1999 року №1172 ( 1172-2006-п ) (1172-2006-п)
. Згідно цього
Переліку для одержання виконавчого напису подаються: оригінал
нотаріально посвідченої угоди та документи, що підтверджують
безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення
виконання зобов'язання.
Згідно умов договору застави від 17.03.2003р. за договором
застави нерухомого майна забезпечується виконання зобов'язань за
кредитним договором в сумі 75 000 євро, в той час, як за
виконавчим написом стягненню підлягає сума основного боргу (без
урахування відсотків за користування кредитом та пені) в сумі 117
000 євро, при цьому жодних змін до договору застави не вносилося.
З викладеного вбачається порушення Відповідачем ч.2 ст. 19 ЗУ
"Про іпотеку" ( 898-15 ) (898-15)
, згідно якої будь-яке збільшення
основного зобов'язання або процентів за основним зобов'язанням,
крім випадків, коли таке збільшення прямо передбачене іпотечним
договором, може бути здійснене після державної реєстрації
відповідних відомостей про зміну умов обтяження нерухомого майна
іпотекою.
Оскільки договір застави від 17.03.2003р. не містить жодних
посилань на можливість забезпечення предметом застави збільшеної
суми основного зобов'язання, а відповідач жодних змін до договору
застави не вніс, то за виконавчим написом можливе стягнення тільки
в сумі основного зобов'язання у розмірі 75000 євро та відсотків
нарахованих за користування вказаною сумою кредиту.
Отже, в спірних правовідносинах порушені норми та приписи
діючого законодавства, в зв'язку з чим позивач цілком правомірно
звернувся до господарського суду за захистом своїх прав та
охоронюваних законом інтересів.
Враховуючи викладене, позовні вимоги заявлені обгрунтовано у
відповідності до вимог чинного законодавства, матеріалами справи
підтверджені, відповідачем не спростовані та підлягають
задоволенню.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
суд -
ВИРIШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати виконавчий напис нотаріуса НОМЕР_1 від 14.04.2006,
вчинений приватним нотаріусом Вознесенського районного
нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_3, таким, що не
підлягає виконанню в повному обсязі.
3. Стягнути з ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"в особі
Миколаївської обласної дирекції (м. Миколаїв, вул. Артилерійська,
19А) на користь ПП ОСОБА_1 (АДРЕСА_2) -85,0грн. держмита, 118грн.
витрат на IТЗ.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного
строку з дня його підписання.
Рішення підписано 27 квітня 2007року.
Суддя