Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Д.Новосад

суддів О.Михалюк

Г.Мельник

розглянувши апеляційну скаргу ЗАТ "Авангард", с.Загвіздя Тисменицького району Iвано-Франківської області № б/н від 02.06.06

на рішення господарського суду Iвано-Франківської області від 25.05.06

у справі № 18/63

за позовом: Фермерського господарства "Iванишин В.В.", с.Загвіздя Тисменицького району Iвано-Франківської області

до відповідача: ЗАТ "Авангард", с.Загвіздя Тисменицького району Iвано-Франківської області

про стягнення матеріальних збитків в сумі 3 600,00 грн. та моральної шкоди в сумі 50 000,00 грн.

за участю представників:

від позивача -Iванишин В.В. -голова ФГ, Медвідь Л.В. -член ФГ;

від відповідача -не з'явився.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Iвано-Франківської області від 25.05.06 у справі № 18/63 (суддя Б.Гриняк) частково задоволено позов Фермерського господарства "Iванишин В.В."та стягнено з відповідача -ЗАТ "Авангард"на користь позивача матеріальну шкоду в сумі 2 300, 00 грн.; 102, 00 грн. державного мита, 118, 00 грн. витрат за надані інформаційно-технічні послуги. В решті позовних вимог -відмовлено.

З даним рішенням не погоджується відповідач - ТзОВ ВКФ "Декор", подав апеляційну скаргу з підстав неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи в частині стягнення 2 300, 00 грн., а також порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 46 ГПК України (1798-12) , на підставі чого просить рішення господарського суду Iвано-Франківської області від 25.05.06 у справі № 18/63 скасувати частково в частині стягнення 2 300, 00 грн. матеріальної шкоди.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 14.07.06 подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 03.10.06.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів скаржника заперечує, просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення.

В судове засідання 03.10.06 скаржник явки повноважного представника не забезпечив, хоча про час та місце судового засідання був належним чином повідомлений (повідомлення про вручення поштового відправлення № 1645032), причин неявки до відома суду не довів, а відтак, беручи до уваги п.п. 5, 6 ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 14.07.06, апеляційна скарга розглядається за його відсутності.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи та заперечення, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзив на неї, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, заслухавши представника позивача, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення господарського суду Iвано-Франківської області від 25.05.06 у справі № 18/63 слід залишити без змін.

При цьому колегія виходила з наступного.

Як вірно встановлено господарським судом Iвано-Франківської області, рішенням сесії Тисменицької районної Ради від 25.02.94 позивачу надана земельна ділянка площею 3,8 га для ведення фермерського господарства і виданий державний акт на право постійного користування землею, серія IФ 12-11- 4/102.

Документально підтверджено матеріалами справи (викопіровка проекту формування території Загвіздянської сільської ради, план зовнішніх меж землекористування) і те, що що поряд з земельною ділянкою позивача розташована земельна ділянка відповідача, та проходить дорога, яка знаходиться у спільному користуванні.

В липні 2004 року, як вірно встановлено судом першої інстанції при розгляді спору, відповідач зруйнував під'їзну дорогу і місток до фермерського господарства позивача та переїзд до земельної ділянки площею 3,8 га, засіяної озимим житом урожаю 2004 року.

Однак, на заяву позивача від 26.07.04 з проханням відновити переїзд до земельної ділянки, відповідач відповів, що під'їзна дорога до фермерського поля входить в зону господарства відповідача, а тому переїзд до ділянки потрібно зробити з центральної дороги.

У зв'язку із зверненнями позивача з заявою до Загвіздянської сільської ради з проханням допомогти в зборі урожаю, комісією з питань дотримання земельного законодавства Загвіздянської сільської ради в період з липня по жовтень 2004 року проводила обстеження та складала акти, якими відповідача було зобов'язано усунути порушення (акти від 30.07.04, 10.08.04).

Крім того, акти обстеження від 13.08.04, від 01.09.04 та від 26.10.04 (арк. спр. 73-75) були складені також комісією, створеною Тисменицькою державною адміністрацією, до якої позивач також звертався з письмовою заявою - скаргою на неправомірні дії відповідача.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції щодо недоведеності позивачем заявлених ним до стягнення моральної шкоди в сумі 50 000, 00 грн. та збитків в сумі 3 600, 00 грн., оскільки вказані розміри моральної шкоди та збитків не підтверджені належними та допустимими доказами. Натомість, належним чином документально підтверджені збитки, завдані відповідачем позивачеві у розмірі 2 300, 00 грн., оскільки вказаний розмір підтверджений розрахунком витрат за 2005 рік згідно звіту форми № 29-сг.

Крім того, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду Iвано-Франківської області про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ФГ "Iванишин В.В."в частині зобов'язання відповідача відновити зруйнований міст, оскільки вказані позовні вимоги спростовуються листом Тисменицької РДА № 5-10/221 від 22.04.05, в якому зазначено, що створеною комісією виявлено, що заїзд до фермерського господарства відповідачем не зруйновано, оскільки такого заїзду раніше не було, а заїжджалося на поле прямо через канаву із сторони відповідача і рекомендовано позивачу зробити заїзд до земельної ділянки з дороги загального користування.

У відповідності до ст. 33 ГПК України (1798-12) , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Натомість, скаржник не довів тих обставин, на які він посилається в обгрунтування вимог, викладених в апеляційній скарзі.

Матеріали справи свідчать про те, що місцевий господарський суд в порядку ст. 43 ГПК України (1798-12) всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності та, керуючись законом, підставно задоволив заявлений позов в частині стягнення з відповідача 2 300, 00 грн. матеріальної шкоди.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення повно та об'єктивно оцінив всі обставини справи в їх сукупності, висновки суду грунтуються на матеріалах справи та нормах чинного законодавства, посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, документально не обгрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак, не визнаються такими, що можуть бути підставою, передбаченою ст. 104 ГПК України (1798-12) , для його зміни чи скасування.

Керуючись ст. ст. 1, 21, 25, 33, 43, 44, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України (1798-12) , Львівський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Рішення господарського суду Iвано-Франківської області від 25.05.06 у справі № 18/63 залишити без змін, в задоволенні апеляційної скарги -відмовити.

2. Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

3. Матеріали справи скеровуються до господарського суду Iвано-Франківської області.