КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.09.2006 № 21/258
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Малетича М.М.
Студенця В.І.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Янковенко С.М.
від відповідача - Павлюк Л.М., Ринковий В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване підприємство "Голографія"
на рішення Господарського суду м.Києва від 24.07.2006
у справі № 21/258 (Шевченко Е.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване підприємство "Голографія"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київголографія"
про спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "Спеціалізоване підприємство "Голографія" звернулось з позовом до ТОВ "Київголографія" про спростування недостовірної інформації, захист ділової репутації та відшкодування моральної шкоди в розмірі 630 000 грн. 00 коп.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 24.07.2006 року в позові відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "Спеціалізоване підприємство "Голографія" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийнято з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував та порушив норми матеріального права.
Зокрема позивач стверджує, що відповідач завдав шкоди діловій репутації позивача через те, що у листі від 10 березня 2006 року до народного депутата Калиниченка І.В. ТОВ "Київголографія" поширило неправдиві відомості про ТОВ "Спеціалізоване підприємство "Голографія".
Відповідач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення - без змін.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
10 березня 2006 року ТОВ "Київголографія" направило до народного депутата Калиниченка І.В. лист №17, в якому містилась інформація про господарську діяльність позивача. Так, зокрема в листі йде мова про монопольне становище, яке займає позивач на ринку голографічних захисних елементів (далі ГЗЕ), про не проведення тендерів на закупівлю ГЗЕ, про постачання ГЗЕ за завищеними цінами. Крім того, у зверненні відповідач зазначає, що програма 5-го каналу "Закрита зона" від 11.06.2005 року розповіла про скандал, який стався навколо господарської діяльності позивача. В своєму зверненні ТОВ "Київголографія" просило народного депутата з'ясувати чи займає монопольне становище позивач на ринку голографічних послуг, чому не проводяться належні тендери на закупівлю голографічних захисних елементів, порушуючи при цьому п.2 ст. 2- 2 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" та п.21-22 Постанови КМУ №171 від 24.02.2001 р. "Про затвердження Положення про порядок голографічного захисту документів і товарів" (171-2001-п) .
Позивач у позовній заяві та у додаткових письмових поясненнях зазначає, що вся інформація, яка міститься у зверненні ТОВ "Київголографія" до народного депутата Калиниченка І.В. є недостовірною та неправдивою, та такою, що завдає шкоди діловій репутації позивача. Позивач вказує, що ніякого скандалу навколо нього ніколи не існувало, ГЗЕ за завищеними цінами ніколи не постачав, окремі тендери на закупівлю ГЗЕ не повинні були проводитись, тому що позивач постачав ГЗЕ не напряму міністерствам, а Держпідприємству "ПК "Україна". На підставі письмового звернення відповідача, Генеральною прокуратурою України була ініційована перевірка діяльності ТОВ "СП "Голографія", що підтверджується листом Начальника головного управління нагляду за додержанням законів щодо прав і свобод та захисту інтересів держави Генеральної прокуратури України від 21.03.2006 року №07/2/1-14201-06 (копія залучена до матеріалів справи). Поширення недостовірної інформації, на думку позивача, спричинило порушення стабільного виробничого ритму трудового колективу, а найголовніше спричинило часткову втрату ділової репутації позивача. Розмір шкоди, завданий діловій репутації позивача оцінений останнім в розмірі 630 000 грн. 00 коп.
У відповідності до ст. 94 ЦК України юридична особа має особисте немайнове право на недоторканість її ділової репутації. У відповідності до ст. 94 ЦК України особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 Цивільного кодексу України (435-15) .
Згідно ст. 34 ГК України дискредитацією суб'єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних із особою чи діяльністю суб'єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання.
Відповідно ж до частини другої статті 23 ЦК України, моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Частиною першою статті 1167 ЦК України, передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Отже, фактами, з якими матеріальний закон пов'язує настання цивільно - правової відповідальності за заподіяння моральної шкоди, є: наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, а також вини останнього в її заподіянні.
Позивачем не доведено наявність шкоди, оскільки не доведено причинного зв'язку між шкодою і діями відповідача, а також не доведено вини відповідача в заподіянні шкоди.
Відповідно до ст. Законі України "Про банки і банківську діяльність" (2121-14) під діловою репутацією слід розуміти сукупність підтвердженої інформації про особу, що дає можливість зробити висновок про професійні та управлінські здібності такої особи, її порядність та відповідність її діяльності вимогам закону.
Ділову репутацію юридичної особи становить престиж її фірмового (комерційного) найменування, торговельних марок та інших належних їй нематеріальних активів серед кола споживачів її товарів та послуг.
Ділова репутація має грошовий еквівалент у формі гудвіл, який згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" є нематеріальним активом, вартість якого визначається як різниця між балансовою вартістю активів підприємства та його звичайною вартістю як цілісного майнового комплексу, що виникає внаслідок використання кращих управлінських якостей, домінуючої позиції на ринку товарів (робіт, послуг), нових технологій тощо.
Гудвіл як нематеріальний актив підлягає бухгалтерському обліку відповідно до Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 19 "Об'єднання підприємств", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.07.1999 № 163 (z0499-99) і зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 23.07.1999 № 499/3792 (z0499-99) . Тому приниженням ділової репутації суб'єкта господарювання (підприємця) є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності у зв'язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів.
Оскільки позивачем не надано доказів зниження вартості його нематеріальних активів, що повинно бути належним чином відображено у бухгалтерському обліку, а також не надав інших доказів спричинення йому немайнової шкоди, суд вважає недоведеним факт спричинення відповідачу немайнової шкоди.
В п.6 оглядового листа Вищого господарського суду України від 16.03.2006 року (v_638600-06) 01-8/638 зазначено, що відшкодування моральної шкоди, заподіяної поширенням відомостей, що не відповідають дійсності або викладені неправдиво, неможливе без їх попереднього спростування, докази такого спростування повинні бути додані до позовної заяви. Позивач таких доказів до позовної заяви не додав, у судових засіданнях не залучав. Разом з тим, розмір моральної шкоди повинен бути обґрунтованим та доведеним, всупереч цьому розрахунок розміру шкоди, завданої діловій репутації ТОВ "СП "Голографія" не є таким.
За відсутності доведення факту наявності немайнової шкоди, суд вважає, що відсутній також і такий факт, необхідний для настання цивільно-правової відповідальності, як причинний зв'язок між спричиненою шкодою та діяннями відповідача.
За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність в діях відповідача складу правопорушення, яке тягне за собою настання цивільно-правової відповідальності, а отже позовна вимога про стягнення з відповідача моральної шкоди не підлягає задоволенню.
Позовна вимога ТОВ "СП "Голографія" щодо спростування відповідачем недостовірної інформації не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Підставою для задоволення позовних вимог про спростування відомостей, що не відповідають дійсності, є встановлення судом у сукупності факту поширення відомостей, що не відповідають дійсності та встановлення того, що ці відомості є неправдивими та містять негативну оцінку щодо особи, про яку поширюється інформація.
Відповідно до абз. 2 пункту 3 постанови Пленуму Верховного суду УРСР від 28.09.1990 за № 7 (v0007700-90) "Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій", під поширенням відомостей слід розуміти опублікування їх у пресі, передачу по радіо, телебаченню, з використанням інших засобів масової інформації, викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам, повідомлення в публічних виступах, а також в іншій формі невизначеному числу осіб або хоча б одній людині.
Згідно з абз. 5 п. 3 постанови Пленуму Верховного суду УРСР від 28.09.1990р. за № 7 (v0007700-90) , до відомостей, що ганьблять особу, слід відносити ті з них, які принижують честь, гідність і ділову репутацію громадянина або організації в громадській думці чи думці окремих громадян з точки зору додержання законів, загальновизнаних правил співжиття та принципів людської моралі. Законом України "Про інформацію" (2657-12) визначено, що під інформацією цей Закон розуміє документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі. Відповідно до ст. 8 Закону "Про інформацію", об'єктами інформаційних відносин є документована або публічно оголошувана інформація про події та явища в галузі політики, економіки, культури, охорони здоров'я, а також у соціальній, екологічній, міжнародній та інших сферах. Одним із видів інформації є масова інформація, яка відповідно до ст. 20 Закону України "Про інформацію" є публічно поширюваною друкованою та аудіовізуальною інформацією.
Відповідачем разом з письмовим запереченням на позовну заяву залучено копії з газети "Дзеркало тижня" №9 (439) 8-14.03.2003 р., №37 (512) 18-24.09.2004 р.; Україна молода №124 від 09.07.2005 р., №180 від 29.09.2005 р., Галицькі контракти №17-18'2003 р., Український діловий тижневик контракти №13 від 29.03.2004 р. Всі вище зазначені друковані засоби масової інформації містять статті, які розповідають про збитки, які були заподіяні державі від діяльності ТОВ "СП ""Голографія", про монопольне становище ТОВ "СП ""Голографія". Крім того, відповідачем залучено статтю з офіційного сайту Генеральної прокуратури від 26.07.2005 року "Посадовці держпідприємства уклали завідомо невигідний для держави договір", в якій мова йде про проведення Генеральною прокуратурою України перевірки щодо додержання законності при використанні державних коштів, в ході якої було встановлено, що посадові особи держпідприємства "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів не проводячи тендеру, за відсутності позитивного висновку СБК, уклали заздалегідь невигідні для держави договори з ТОВ "СП "Голографія" на придбання ГЗЕ за завищеними цінами. В результаті цього державі спричинено шкоду на суму понад 230 млн. грн.. За даним фактом порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 365 Кримінального кодексу України – перевищення службових повноважень, які спричинили тяжкі наслідки. Відповідач також залучив до матеріалів справи витяг з офіційного сайту "5 каналу" програми "5 каналу" "Закрита зона" під назвою "...Плюс голографізація всієї країни" від 05.06.2006 р., текст та цитати з цієї телепередачі були використані відповідачем у письмовому зверненні до народного депутата Калиниченка І.В.
Крім того, відповідач 26.06.2006 року письмово звернувся до генерального директора ТРК НБМ ("5 канал") Адамчука І.Д. з вимогою підтвердити вихід у ефір "5 каналу" програми "Закрита зона" під назвою "...Плюс голографізація всієї країни" від 05.06.2006 р., 06.06.2005 р. та 09.06.2005 р., а також публікації 11.06.2005 р. на Інтернет-сайті "5 каналу" тексту цієї програми. Листом від 29.06.2006 року №261 "5 канал" підтвердив, що дійсно програма "Закрита зона" під назвою "...Плюс голографізація всієї країни" транслювалась в ефірі на 5 каналі 05.06.2006 р., 06.06.2005 р. та 09.06.2005 р., а також 11.06.2005 р. текст даної програми було розміщено на Інтернет-сайті "5 каналу".
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що відомості, поширені відповідачем про ТОВ "СП "Голографія" у зверненні до народного депутата Калениченка І.В., підпадають під поняття масової інформації.
Відповідно до ст.. 9 Закону України "Про інформацію" (2657-12) , всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій.
Реалізація права на інформацію громадянами, юридичними особами і державою не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Отже, використавши у зверненні до народного депутата інформацію, яка є масовою, відповідач скористався своїм правом на інформацію та правом на звернення до народного депутата України, а отже такі його дії не можна вважати винним та спрямованими на порушення прав інших осіб. Законом України "Про звернення громадян" (393/96-ВР) передбачено можливість звернення громадян та юридичних осіб до органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. Ст. 7 Закону України "Про статус народного депутата" передбачено, що народний депутат відповідно до закону розглядає звернення від підприємств, установ, організацій, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, вживає заходів для реалізації їх пропозицій і законних вимог. У зв'язку з чим, проведення перевірки Генеральною прокуратурою України, стало наслідком звернення до неї народного депутата, у зв'язку з наявним зверненням відповідача. А тому, твердження позивача, що діями відповідача було порушено стабільний виробничий ритм трудового колективу ТОВ "СП "Голографія", було спричинено виникнення в ньому напруженості та дії відповідача призвели до часткової втрати ділової репутації, у зв'язку з проведеною перевіркою, суд вважає помилковим, оскільки хоч такі факти і могли мати місце, однак вони не доведені належними засобами доказування, а також позивачем не доведено, що вони спричинені саме протиправними діями відповідача.
З урахуванням викладеного судова колегія вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 24.07.2006 року у справі № 21/258 прийнято у відповідності до встановлених фактичних обставин справи і норм чинного законодавства України, з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору.
У зв`язку з цим підстав для скасування прийнятого рішення Київський апеляційний господарський суд не вбачає, а отже апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване підприємство "Голографія" підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Рішення Господарського суду м. Києва від 24.07.2006 року у справі № 21/258 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване підприємство "Голографія" - без задоволення.
Головуючий суддя Андрієнко В.В. Судді Малетич М.М. Студенець В.І.
29.09.06 (відправлено)