16/292пд Про розірвання договору оренди нежитлового приміщення та зобов'язання укласти новий договір - Текст документа

У травні 2006 Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганськвуглеавтоматика", м. Луганськ (далі за текстом -ТОВ "Луганськвуглеавтоматика", позивач), звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою НОМЕР_2 вимогами розірвати договір оренди нежитлового приміщенняНОМЕР_3, що укладений між Відкритим акціонерним товариством "Трест "Луганськвуглеавтоматика" та приватним підприємцем ОСОБА_1 (далі за текстом -ПП ОСОБА_1, відповідач) та зобов'язати ПП ОСОБА_1 укласти з ТОВ "Луганськвуглеавтоматика" новий договір оренди нежитлового приміщення.

Рішенням господарського суду Луганської області від 20.07.06 по справі №16/292пд у задоволенні позову відмовлено з покладенням судових витрат на позивача.

Дане рішення мотивоване безпідставністю позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 20.07.06 по справі №16/292пд позивач -ТОВ "Луганськвуглеавтоматика", м. Луганськ, звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою НОМЕР_4, в якій просить зазначене рішення скасувати у повному обсязі та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Крім того, позивач за апеляційною скаргою просить задовольнити заявлене ним клопотанняНОМЕР_5, у якому, з посиланням на ст. 22, ч. 2 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , він просив місцевий господарський суд стягнути з відповідача 3465 грн. 00 коп. збитків у вигляді неотриманого прибутку.

Клопотання позивача судом першої інстанції було розглянуте та залишено без задоволення.

В обгрунтування доводів за апеляційною скаргою позивач посилається на те, що, на його думку:

-висновки місцевого господарського суду є такими, що не відповідають обставинам справи та зроблені з неповним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи;

-при розгляді справи місцевим господарським судом були неправильно застосовані норми пункту 2 статті 83 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Відповідач у відзиві від 26.09.06 б/н на апеляційну скаргу проти доводів позивача заперечив та просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Згідно зі ст. 28 Закону України "Про судоустрій України" (3018-14) розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 07.08.06 для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвугле-автоматика", м. Луганськ, НОМЕР_4 на рішення господарського суду Луганської області від 20.07.06 по справі №16/292пд була призначена судова колегія у складі:

головуючий суддя -Бойченко К.I., суддя -Медуниця О.Є., суддя -Парамонова Т.Ф.

У зв'язку з відпусткою судді Медуниці О.Є. розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 25.09.06, на підставі ст. 28 Закону України "Про судоустрій України" (3018-14) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суддю Медуницю О.Є. виключено із складу колегії по розгляду апеляційної скарги у справі №16/292пд та введено до складу судової колегії суддю Семендяєву I.В.

Згідно з ч. 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, оцінивши надані сторонами докази у сукупності, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача до задоволення не підлягає, з огляду на наступне.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з матеріалів даної справи, між ВАТ "Трест "Луганськвуглеавтоматика" та ППОСОБА_1. 02.07.01 укладений договір НОМЕР_3 оренди нежитлового приміщення, площею 84 м-2, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (далі за текстом -договір оренди).

Відповідно до п. 3.1 договору в редакції додаткової угоди НОМЕР_6 сторони за договором встановили орендну плату в сумі 1500 грн. 00 коп. в місяць.

За умовами п. 3.3 договору встановлений порядок і строк оплати оренди -протягом п'яти днів з моменту пред'явлення рахунку.

Строк договору оренди сторони за договором встановили з моменту його підписання по 31 грудня 2010 року.

08.12.05 між ВАТ "Трест "Луганськвуглеавтоматика" та ТОВ "Луганськвуглеавтоматика" укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, згідно якого перше продало, а останнє придбало у власність 57/100 часток будівлі інженерно-лабораторного корпусу, загальною площею -1740, 90 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, у тому числі: приміщення, що орендує відповідач.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України (435-15) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 770 Цивільного кодексу України (435-15) , у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач ухилився від пропозиції позивача внести зміни до умов договору оренди відносно підвищення орендної плати у зв'язку з суттєвими змінами цін на нерухомість в регіоні та зменшення площі орендуємого приміщення, оскільки займана відповідачем площа оренди перешкоджає позивачу користуватися останнєю площею придбаного майна за вищевказаним договором купівлі-продажу.

За правилами ст. 651 Цивільного кодексу України (435-15) зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 652 Цивільного кодексу України (435-15) , у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладанні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Сторонами за умовами договору оренди визначено, що зміни і розірвання договору може мати місце за згодою сторін (п. 4.2 договору оренди), а також при невиконанні зобов'язань орендарем (відповідачем у справі).

Позивачем не доведено обгрунтованість дострокового розірвання договору оренди у зв'язку з відмовою відповідачем внести зміни до умов договору оренди стосовно підвищення розміру орендної плати з підстав суттєвих змін цін на нерухомість в регіоні, а також з причин відмови відповідача зменшити розмір площі, що орендується.

У відповідності до ст. 783 Цивільного кодексу України (435-15) наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо:

-наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі;

-наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі;

-наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі;

-наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Позивачем не доведено обгрунтованості дострокового розірвання договору оренди із зазначених підстав.

Позивачем не направлявся відповідачу для розгляду відповідний проект договору зі змістом його умов.

Позивачем також не доведено допущення порушень відповідачем з обов'язку своєчасної і повної оплати оренди займаного приміщення.

З вищезазначеного слідує, що судом першої інстанції обгрунтовано відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Крім того, у клопотанні позивача з посиланням на ст. 22, ч. 2 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) щодо стягнення з відповідача збитків у сумі 3465 грн. 00 коп. (неотриманого прибутку) фактично йде мова про окремі позовні вимоги, які не можуть бути розцінені як збільшення розміру позовних вимог, оскільки за позовом не заявлялись вимоги щодо стягнення збитків.Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) не передбачений порядок скасування результатів розгляду клопотань.

Безпідставним також є посилання позивача з цього питання на ч. 2 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) з урахуванням вищевикладеного.

На підставі вищевикладеного, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що господарським судом Луганської області по даній справі прийняте рішення від 20.07.06, яке відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин, відповідає вимогам матеріального та процесуального права, відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення.

За таких обставин, рішення господарського суду Луганської області від 20.07.06 у справі №16/292пд залишається без змін, а апеляційна скарга позивача -без задоволення.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) витрати по сплаті державного мита у розмірі 42 грн. 50 коп. за подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного господарського суду покладаються на позивача (заявника скарги) -Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганськвуглеавтоматика", м. Луганськ.

У судовому засіданні за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 43, 49, 85, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвугле-автоматика", м. Луганськ, від 02.08.06 НОМЕР_4 залишити без задоволення.

2.Рішення господарського суду Луганської області від 20.07.06 по справі №16/292пд залишити без змін.

Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.