Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді –Тищик І.В.- доповідач,

суддів –Сизько І.А., Прокопенко А.Є.

при секретарі – Ткаченко А.О.

за участю представників

позивача:

відповідача:

державної виконавчої служби:

розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмедсервіс ЛТД", м. Кривий Ріг на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2006 року у справі № 20/374

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмедсервіс ЛТД", м. Кривий Ріг

до відкритого акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг

про стягнення 343256,20грн.

(за скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмедсервіс ЛТД" на дії відділу державної виконавчої служби у Тернівському районі м. Кривого Рогу),

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2006 року у справі № 20/374 (с?уддя Пархоменко Н.В.) у задоволенні скарги ТОВ "Укрмедсервіс ЛТД" на дії відділу державної виконавчої служби у Тернівському районі м. Кривого Рогу та визнання недійсною постанови державного виконавця від 24.01.2006р. щодо зупинення виконавчого провадження відмовлено.

Вмотивовуючи ухвалу, господарський суд дійшов висновку, що дії державної виконавчої служби щодо винесення постанови про зупинення виконавчого провадження є правомірними та відповідають вимогам п. 8 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження".

Не погоджуючись з? ухвалою господарського суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу г?осподарського суду та постановити ухвалу, якою визнати постанову державного виконавця від 24.01.2006р. щодо зупинення виконавчого провадження недійсною.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник послався на те, що:

- відповідно до приписів ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом" дія мораторію на задоволення вимог кредиторів поширюється на ті грошові зобов'язання, термін виконання яких настав до дня введення мораторію;

- термін виконання грошових зобов'язань підприємства-позивача настав вже після введення мораторію, а саме, в серпні 2005р., внаслідок чого зупинення виконавчого провадження Державною виконавчою службою є незаконним.

Відповідач у запереченнях на апеляційну скаргу вказує на те, що під час дії мораторію заборонено стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України (ч. 4 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом"); обов'язок зупинення виконавчого провадження пов'язується лише з фактом наявності справи про банкрутство і не залежить від часу виникнення боргових зобов'язань.

Державна виконавча служба у запереченнях на апеляційну скаргу послалася на виконання ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 04.01.2005р. №Б15/1/05, якою порушено провадження у справі про банкрутство відповідача та заборонено боржнику та іншим особам вчиняти будь-які дії по відчуженню майна боржника.

Оскільки оскарження дій органів державної виконавчої служби провадиться в межах спору майнового характеру у відповідності до приписів статті 121-2 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про необхідність розгляду справи за правилами Господарського процесуального кодексу (1798-12) .

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши представників сторін, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як убачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2005р. по справі №20/374, залишеним без змін судами апеляційної та касаційної інстанції, з ВАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь позивача було стягнуто 343256грн., про що виданий відповідний наказ.

Позивачем –ТОВ "Укрмедсервіс ЛТД", вказаний наказ господарського суду був пред'явлений до виконання до відділу Державної виконавчої служби у Тернівському районі м. Кривого Рогу.

Умови і порядок виконання рішень судів регламентуються Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) .

Державний виконавець відповідно до вимог ст.24 та п.8 ст.34 зазначеного Закону 17.01.2006р. відкрив, а 24.01.2006р. зупинив виконавче провадження за наказом господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2005р. про примусове виконання рішення суду від 13.12.2005р. по справі №20/374 у зв'язку з порушенням господарським судом Дніпропетровської області провадження у справі про банкрутство боржника –ВАТ "Північний ГЗК".

Пунктом 8 ст. 34 даного Закону передбачено, що порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, є підставою для зупинення виконавчого провадження, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, введеного господарським судом.

Згідно з абзацом 23 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" термін "мораторій на задоволення вимог кредиторів" вживається у тому значенні, що це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів ( обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Статтею 11 цього Закону передбачено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням справи про банкрутство.

Таким чином, із моменту введення мораторію боржник не може виконувати як грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що виникли до введення мораторію, так і заходів, спрямованих на забезпечення їх виконання.

У відповідності зі ст. 12 Закону протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства.

Тобто, вказана норма визначає конкретний проміжок часу, протягом якого забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства і ніяк не пов'язаний із поняттям мораторію.

За змістом цієї норми боржник повинен виконувати зобов'язання, які виникли після введення мораторію, однак, примусові стягнення на виконання зобов'язань боржника в цей період не допускаються. Таким чином, обов'язок зупинення виконавчого провадження (п.8 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження") пов'язується лише з фактом наявності справи про банкрутство боржника і не залежить від часу виникнення боргових зобов'язань.

У зв'язку з викладеним суд дійшов обґрунтованого висновку про правомірність зупинення Державною виконавчою службою виконавчого провадження щодо примусового виконання рішення господарського суду у даній справі.

З огляду на відповідність висновків, викладених в ухвалі, обставинам справи та чинному законодавству, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність вимог скаржника щодо скасування ухвали господарського суду. Доводи скаржника не приймаються в силу вищевикладеного.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 101, 106, 121-2 ГПК України, суд

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2006 року у справі № 20/374 залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмедсервіс ЛТД" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.