Р I Ш Е Н Н Я
Iменем України
27.03.07 р. Справа № 11/453
Господарський суд Донецької області у складі колегії суддів у
складі: I.В.Зубченко (головуючий)
О.М.Сковородіна
Є.I.Мєзєнцев
При секретарі судового засідання Максимовій В.В.
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:
За позовом: Державного територіально-галузевого об'єднання
"Львівська залізниця" м. Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю
"СоюзПромінвестДонбас" м. Донецьк
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні
відповідача: Державне підприємство "Ровенькиантрацит" м. Ровеньки
про стягнення заборгованості у сумі 135192,36 грн.
Представники:
Від позивача: Галас В.Я. - начальник ю/с за дов. № НЮ-1041
від 22.09.2005р., посв. ЛВ-249195 від 03.01.2006р.
Від відповідача: представник не з'явився
Від третьої особи: Шидловська О.А. за дов. № 1-3/3д-100 від
29.12.2006р.
СУТЬ СПРАВИ:
Львівська державна залізниця, від імені якої діє Львівська
дирекція залізничних перевезень м. Львів звернувся до
господарського суду з позовною заявою до відповідача, Товариства з
обмеженою відповідальністю "СоюзПромінвестДонбас" м. Донецьк, про
стягнення 135192,36 грн. заборгованості з платежів, нарахованих за
простій вагонів.
Заявою № ДНЮ-12 від 09.01.2006р., № ДНЮ-88 від 29.03.2006р.
позивач підтримав позовні вимоги, уточнивши при цьому підстави
позову в порядку ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
В зв'язку з перейменуванням підприємства згідно з наказом
Міністерства транспорту та зв'язку України № 80 від 31.01.2006р.
належним найменуванням позивача на час винесення рішення
господарським судом є Державне територіально-галузеве об'єднання
"Львівська залізниця" м. Львів.
В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на акти ГУ-23
№№ 16-19, 22-25 за 14-21.02.2005р., телеграми № 15 від 14.02.05р.,
№ 19 від 16.02.05р., № 22 від 17.02.05р., №№ 24, 26 від
18.02.05р., № 27 від 21.02.05р., накладні на вагони, протоколи
(акти) неприйняття №№ 1-9 від 14.02.05р. № 10-15 від 18.02.05р.,
телеграми Підприємства товарних перевезень та перевантаження НР
ЦЛЕП-1/2005 від 14.02.05р., НР ЦЛЕП-2/2005 від 18.02.2005р.
Товариство з обмеженою відповідальністю
"СоюзПромінвестДонбас" м. Донецьк у відзивах на позовну заяву від
19.12.2005р., від 12.01.2006р. проти позовних вимог заперечує.
В обгрунтування своїх заперечень посилається на те, що він не
є ані вантажовідправником ані вантажоодержувачем вантажу, а
відтак - не може бути особою, відповідальною за затримку вантажів.
Крім того, вважає, що акти про затримку вагонів не відповідають
вимогам чинних положень про перевезення вантажів.
Ухвалою від 19.12.2005р. господарським судом залучено до
участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на
предмет спору на стороні відповідача Державне підприємство
"Ровенькиантрацит" м. Ровеньки.
Третя особа у відзиві № 10/02 від 18.01.2006р., № 10/1-02 від
15.02.2006р., №10/1-02-2 від 27.02.2006р., № 10/10-02 від
05.04.2006р. вважає, що вимоги позивача задоволенню не підлягають
за недоведеністю заявлених сум, а також за хибність пред'явлених
позивачем актів загальної форми в підтвердження затримки вагонів.
Заявою в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
№ДНЮ-88 від 29.03.2006р. позивач уточнив
позовні вимоги, якими визначив Державне підприємство
"Ровенькиантрацит" як відповідача.
Поясненнями №ДНЮ-44 від 23.03.2007р. позивач підтримав
позовні вимоги до відповідача - Державного підприємства
"Ровенькиантрацит" з підстав, викладених у позові.
Клопотання ДП "Ровенькиантрацит", висловлене у доповненнях до
відзиву від 27.03.2007р., про залучення до участі у справі у
якості відповідача підприємства "МЕТСОL S.А" м. Женева, Швейцарія
як одержувача вантажу та його власника за умовами правил
перевезення FCA Iнкотермс-2000, залишено судом без задоволення,
оскільки по даній справі мова йде про відповідальність
вантажовідправника за затримку вагонів, ким зазначене підприємство
не є.
Ухвалою господарського суду Донецької області від
27.04.2006р. провадження у справі №11/453 припинено на підставі
п.п. 1, 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
21.11.2006р. ухвалу господарського суду від 27.02.2006р. в частині
заміни позивача Львівської державної залізниці м. Львів на
правонаступника у зв'язку з реорганізацією та ухвалу від
27.04.2006р. скасовано, справу передано на розгляд господарського
суду Донецької області.
Ухвалою від 30.11.2006р. справу прийнято до провадження
суддею Зубченко I.В.
Враховуючи складність, значний обсяг обставин, що підлягають
з'ясуванню під час слухання справи, розпорядженням голови
господарського суду від 15.02.2007р. справу передано на розгляд
колегії суддів у теперішньому складі.
Перед початком розгляду справи по суті сторін було
ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст. 22 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Позивачу та відповідачу у судовому засіданні роз'яснено
вимоги ст. 81-1 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Судом відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача
та відповідача, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
14-21 лютого 2005 року на прикордонну станцію Рава-Руська
Львівської дирекції залізничних перевезень Львівської державної
залізниці, яку згодом перейменовано у Державне
територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця" м. Львів,
прибули залізничні вагони, які слідували за маршрутом - станції
Фашівка, Любовські Копальні Донецької залізниці - станція Верхрата
(Республіка Польща).
Вантажовідправником за відправленням вантажу - донецького
антрациту є Державне підприємство "Ровенькиантрацит",
вантажоодержувачами - "Ормус" та ППХУ "Укрполь" Польща за
контрактом № 240-04у/5-27 від 29.09.2004р., укладеним між ДП
"Ровенькиантрацит" та підприємством "МЕТСОL S.А" м. Женева,
Швейцарія.
Проте, вантажоодержувач відмовився від отримання вантажу, а
залізничні вагони не були прийняті станцією Верхрата Польської
залізниці та затримані на станції Рава-Руська через недотримання
вантажовідправником - ДП "Ровенькиантрацит" якості вантажу,
передбаченої умовами контракту № 240-04у/5-27 від 29.09.2004р.
Про затримку вагонів складені протоколи (акти) неприйняття №№
1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 від 14.02.2005р., №№ 10, 11, 12 13, 14,
15 від 18.02.2005р. станції Верхрата Польської залізниці, про
неприйняття вагонів позивач повідомлений телеграмами Підприємства
товарних перевезень та перевантаження в Перемишлі Польської
залізниці ЦЛЕП-1/2005 від 14.02.05р., НР ЦЛЕП-2/2005 від
18.02.2005р.
Факт неприйняття та затримки вагонів підтверджується також
актами загальної форми ГУ-23 №№ 16,17,18,19,22,23,24,25 від
14,15,16,17,18,19,21 лютого 2005р. станції Рава-Руська.
Про затримку вагонів та про причину такої затримки станція
Рава-Руська своєчасно повідомила станції відправлення Фащівка,
Любовські копальні Донецької залізниці телеграмами № 15 від
14.02.05р., № 19 від 16.02.05р., № 22 від 17.02.05р., №№ 24, 26
від 18.02.05р., № 27 від 21.02.05р.
Вищевказані вагони в очікуванні усунення відправником причини
затримки простояли на станції Рава-Руська з 14 по 25 лютого 2005р.
та після усунення причини затримки передані на станцію Верхрата
Польської залізниці, що підтверджено Передаточними відомостями №№
30, 31, 32 від 23, 24, 25.02.2005р., а також календарні штемпелі
Рава-Руської митниці Державної митної служби України та митного
відділу в Верх раті Митної служби Республіки Польща.
Як встановлено судом, перевезення затриманих на станці
Рава-Руська вагонів здійснювалося в прямому міжнародному
залізничному сполученні, тому при нарахуванні вантажів, відповідно
до приписів ст. 926 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, ст. 42
закону України "Про транспорт" ( 232/94-ВР ) (232/94-ВР)
, ст. 18 закону
України "Про залізничний транспорт" ( 273/96-ВР ) (273/96-ВР)
, ст. 4 Статуту
залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
, слід користуватися нормами СМГС
та іншими положеннями чинного законодавства, які відсутні в СМГС.
В зв'язку з затримкою вагонів на прикордонній станції
Рава-Руська з вини вантажовідправника на підставі 1 ст. 13,
пункту 1 1, 4 ст. 15 СМГС, ст. 119 Статуту залізниць України
( 457-98-п ) (457-98-п)
, п.п. 2, 8, 12 Правил користування вагонами і
контейнерами. 1 Загальних положень та пунктів 1, 2, 8 Розділу 2
Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом
України, п.п. 1.10, 2.10 Правил розрахунків за перевезення
вантажів позивачем нараховано відповідачеві до сплати грошові
кошти, в тому числі: плата за затримку (користування) вагонів,
збір за зберігання вантажу, плата за маневрову роботу локомотива,
збір за передачу інформації телеграфом, в розмірі 135192,36 грн. в
якості заборгованості з платежів, нарахованих за простій вагонів.
Розрахунок суми заборгованості здійснений вірно, без
припущення описок та арифметичних помилок, тому приймається судом
в якості доказу у справі.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного
розгляду всіх обставин справи, суд заперечення відповідача до
уваги не приймає та вважає вимоги позивача такими, що підлягають
задоволенню, враховуючи наступне:
Згідно із ст. 926 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
позовна давність, порядок пред'явлення позовів у спорах,
пов'язаних з перевезеннями у закордонному сполученні,
встановлюються міжнародними договорами України, транспортними
кодексами (статутами). Оскільки в даному випадку мова йде про
міжнародні перевезення, при вирішенні спору слід застосовувати
позовну давність, встановлену ст.ст. 30, 31 СМГС, тобто в 9
місяців з дня встановлення обставин, які є підставою для
пред'явлення позову.
Підставою для звернення з позовом в справі, що розглядається,
слід вважати момент закінчення простою вагонів, тобто 23-25 лютого
2005р. Позивач звернувся до суду з позовом 23.11.2005р. (згідно зі
штемпелем на конверті), тобто у межах 9-місячного строку позовної
давності.
Твердження відповідачів про те, що акти загальної форми №№
1/2005 - 15/2005 складені з порушенням Правил складання актів,
затверджених наказом Міністерства транспорту України від
28.05.2002р. № 334 ( z0567-02 ) (z0567-02)
, судом до уваги не приймається,
оскільки в даному випадку такі акти складені станцією Верхрата за
внутрішніми правилами Польської залізниці, внаслідок чого правила,
які діють на території України, зокрема, Правила складання актів,
застосовуватися не повинні.
Доводи ДП "Ровенькиантрацит" про те, що вантажоодержувач може
відмовитися від прийняття вантажу лише в тому разі, якщо якість
вантажу змінилася під час перевезення (тобто з вини перевізника)
спростовується приписами ч. 3 1, ст. 17 СМГС, ст. 47 Статуту
залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
.
Також безпідставними є й твердження ДП "Ровенькиантрацит" та
ТОВ "СоюзПромінвестДонбас" про те, що вантажоодержувач був
зобов'язаний прийняти вантаж на відповідальне зберігання, оскільки
приписи п. 1 ст. 47 Статуту залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
передбачає такий обов'язок при прибутті вантажу на станцію
призначення (в даному випадку - станція Верхрата), тоді як станція
Рава-Руська є тільки станцією слідування та не є станцією
призначення.
Крім того, суд не вважає, що акти загальної форми не можуть
вважатися доказами у справі як такі, що не містять усіх істотних
відомостей, оскільки, як досліджено судом, в актах мають місце:
місце складання акту, посада, прізвище осіб, у присутності яких
складено акт, обставини простою (затримки) вагонів, їх номери та
час початку та закінчення затримки.
Таким чином, в актах загальної форми містяться відомості, які
є обов'язковими, і які мають суттєве значення.
За таких обставин, враховуючи, що позов доведений позивачем,
виходячи з того, що заперечень проти позову відповідача є
недоведеними, вимоги Державного територіально-галузевого
об'єднання "Львівська залізниця" м. Львів про стягнення з
Державного підприємства "Ровенькиантрацит" 135192,36 грн.
заборгованості з платежів, нарахованих за простій вагонів
підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати підлягають стягненню з відповідача повністю.
Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст. 926 Цивільного
кодексу ( 435-15 ) (435-15)
, 1 ст. 13, п. 1 1, 4 ст. 15 СМГС, ст.
119 Статуту залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
, п.п. 2, 8, 12 Правил
користування вагонами і контейнерами, п. 1 Загальних положень,
п.п. 1, 2, 8 Розділу 2 Збірника тарифів на перевезення вантажів
залізничним транспортом України, п.п. 1.10, 2.10 Правил
розрахунків за перевезення вантажів, ст. ст. 4, 4-3, 33, 34, 49,
п.1-1 ст. 80, 82-85 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ВИРIШИВ:
Позовні вимоги Державного територіально-галузевого об'єднання
"Львівська залізниця" м. Львів про стягнення з Державного
підприємства "Ровенькиантрацит" м. Ровеньки 135192,36 грн.
заборгованості з платежів, нарахованих за простій вагонів,
задовольнити повністю.
Провадження у справі щодо стягнення заборгованості у сумі
135192,36 грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю
"СоюзПромінвестДонбас" м. Донецьк, припинити.
Стягнути з Державного підприємства "Ровенькиантрацит" (94700,
м. Ровеньки Луганської області, вул. Комуністична, 6, код ЄДРПОУ
32320704) на користь Державного територіально-галузевого
об'єднання "Львівська залізниця" (79000, м. Львів, вул. Гоголя, 1,
код ЄДРПОУ 01059900) 135192 грн. 36 коп. заборгованості з
платежів, нарахованих за простій вагонів витрати по сплаті
державного мита в сумі 1351 грн. 92 коп., витрати на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118
грн. 00 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У судовому засіданні 27 березня 2007р. оголошено вступну та
резолютивну частини рішення. Повний текст рішення за правилами ст.
84 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
підписано 02 квітня 2007р.
Суддя