Справа № 28/137-06-3893 (rs55500)

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Мирошниченко М. А.,

Суддів: Бєляновського В. В., Шевченко В. В.,

при секретарі - Волощук О.О.,

за участю представників:

позивача -Цельєв О.В.,

відповідача - ПП "Золотий лан" -не з'явився,

відповідача - ТОВ "Дубль А" -Білоус Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса апеляційну скаргу ТОВ "Дубль А", м. Одеса

на рішення господарського суду Одеської області від 17.07.2006 р.

у справі №28/137-06-3893 (rs55500)

за позовом ВАТ "Науково-дослідний інститут спеціальних способів лиття", м. Одеса

до ПП "Золотий лан", м. Одеса та ТОВ "Дубль А", м. Одеса

про визнання договорів не дійсними,

ВСТАНОВИЛА:

18.04.2006 р. (вх. №4695) ВАТ "Науково-дослідний інститут спеціальних способів лиття" (далі - Позивач) у господарському суді Одеської області пред'явлено позов до ПП "Золотий лан" (далі -Відповідач-1) про визнання договору застави від 28.11.2005 р. не дійсним. Крім того, Позивач просив суд в якості забезпечення позову накласти арешт на майно, що стосується предмету договору застави від 28.11.2005 р. -нежитлові будівлі літ. "А" (крім -1 поверх:2,38,4 поверх:2а,3,4), "ББ1" (крім -1 поверх:6-14,44), "В", "ГГ1", "Д", "Е", "Ж", "З", "И", "К", "Л", загальною площею 22256,4 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Хімічна,2, та складають 957/1000 частини нежитлових будівель, що належать ВАТ "НДIСЛ" на підставі свідоцтва про право власності на нежитлові будинки, виданого виконкомом Одеської міськради 16.03.2004 р. (бланк 024925), а також, що стосується основних засобів, які знаходяться на зберіганні в м. Одеса, вул. Хімічна,2, та є власністю ВАТ "Науково-дослідний інститут спеціальних способів лиття" (а.с. 2-3). Свої вимоги воно мотивувало наступним.

28.11.2005 р. Панасюк О.В., виступаючи від імені Позивача, уклав з Відповідачем-1 договір застави, предметом застави за яким виступили нежитлові будівлі літ. "А" (крім -1 поверх:2,38,4 поверх:2а,3,4), "ББ1" (крім -1 поверх:6-14,44), "В", "ГГ1", "Д", "Е", "Ж", "З", "И", "К", "Л", загальною площею 22256,4 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Хімічна,2, та складають 957/1000 частини нежитлових будівель, що належать Позивачу на підставі свідоцтва про право власності на нежитлові будинки, виданого виконкомом Одеської міськради 16.03.2004 р. (бланк 024925), а також, що стосується основних засобів, які знаходяться на зберіганні в м. Одеса, вул. Хімічна,2, та є власністю Позивача. Загальну вартість предмету застави сторони визначили у розмірі 4812100,36 грн.. Панасюк О.В. ввів в оману представників відповідача щодо своїх повноважень укладати такі договори, оскільки неправомірно привласнив собі повноваження Голови Правління Позивача (справа, що розслідується органами внутрішніх справ №052-2006-0046), відповідно до статуту Позивача згоду укладати таку угоду повинні давати загальні збори акціонерів Позивача. Отже, даний договір був укладений всупереч вимог ч.2 ст. 203 ЦК і, відповідно, повинен бути визнаний не дійсним на підставі ч.1 ст. 215 ЦК.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.04..2006 р. (а.с. 44) було накладено арешт на нежитлові будівлі літ. "А" (крім -1 поверх:2,38,4 поверх:2а,3,4), "ББ1" (крім -1 поверх:6-14,44), "В", "ГГ1", "Д", "Е", "Ж", "З", "И", "К", "Л", загальною площею 22256,4 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Хімічна,2, та складають 957/1000 частини нежитлових будівель, що належать Позивачу на підставі свідоцтва про право власності на нежитлові будинки, виданого виконкомом Одеської міськради 16.03.2004 р. (бланк 024925), а також основні засоби Позивача, які знаходяться на зберіганні в м. Одеса, вул. Хімічна,2.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.07.2006 р. (а.с. 77) до участі у справі залучено іншого відповідача - ТОВ "Дубль А" (далі -Відповідач-2).

06.07.2006 р. (вх. №14428) позивач надав суду заяву про доповнення позовних вимог (а.с. 78-79), в якій просив залучити до участі у справі в якості відповідача - ТОВ "Дубль А"; витребувати у Відповідача-1 договори №298 від 01.08.2005 р., №300 від 01.08.2005 р., №304 від 05.08.2005 р., №307 від 05.08.2005 р., №308 від 15.08.2005 р., укладені з Позивачем; визнати не дійсним договір №338, укладений між Позивачем та Відповідачем-1 від 14.11.2005 р.; визнати не дійсним договір про задоволення вимог, укладений між Позивачем та Відповідачем-2 від 29.12.2005 р.; визнати не дійсним договір №1402, укладений між Відповідачем-1 та Відповідачем -2 від 18.04.2006 р., оскільки договори №298 від 01.08.2005 р., №300 від 01.08.2005 р., №304 від 05.08.2005 р., №307 від 05.08.2005 р., №308 від 15.08.2005 р. на підприємстві не зареєстровано, поставка товару чи послуг за цими договорами не здійснювалась і в бухгалтерському обліку операції за договорами не відображено. Цей факт свідчить про те, що вказані угоди, якщо і було укладено, то без наміру створення правових наслідків, і, згідно до ст. 234 ЦК України (435-15) , такі договори є не дійсними, і так само є не дійсним зобов'язання забезпечене заставою, згідно до договору №338 від 14.11.2005 р.. 29.12.2005 р. сторони уклали договір про задоволення вимог, згідно до якого Відповідач-1 набуває право власності на нежитлові будівлі загальною площею 22256,4 кв.м. в м. Одеса, по вул. Хімічна,2, які були предметом застави. Вказана угода укладена з порушенням ст. 37 ЗУ "Про іпотеку" (сторони уклали договір, за яким майно оцінили у 3500000 грн., хоча його оціночна вартість в БТI складає 9630856 грн.), тому, згідно до ст.ст. 203,215 ЦК України (435-15) , цей договір підлягає визнанню не дійсним. Всі вищевказані договори від імені Позивача підписував голова правління Панасюк О.В..

Рішенням господарського суду м. Одеси від 21.04.2006 р., яке вступило в законну силу, визнано не дійсним рішення загальних зборів акціонерів 23.06.2005 р. про призначення Панасюка О.В. на посаду голови правління. Отже, договір про заставу та відчуження майна підписувався особою, яка не мала на те законних повноважень, з порушенням ч.2 ст. 207 ЦК України (435-15) . Крім цього, Відповідач-1 18.04.2005 р. уклав з Відповідачем-2 договір №1402 з купівлі-продажу предмету застави, а саме, нежитлові будівлі літ. "А" (крім -1 поверх:2,38,4 поверх:2а,3,4), "ББ1" (крім - 1 поверх:6-14,44), "В", "ГГ1", "Д", "Е", "Ж", "З", "И", "К", "Л", загальною площею 22256,4 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Хімічна,2. Враховуючи, що договір від 29.12.2005 р. про набуття у власність нерухомого майна Позивачем та Відповідачем-1 укладено всупереч вимог діючого законодавства, а на відчуження цього майна судом було накладено арешт, подальший його продаж Відповідачу-2 також є незаконним, а договір підлягає визнанню не дійсним.

13.07.2006 р. (вх. №14948) позивач надав суду нормативне обгрунтування позовних вимог (а.с. 93-97), в якому послався на ст. 41 Конституції України (254к/96-ВР) , ч.1 ст. 203, ч.2 ст. 207, ст. 215, ч.1 ст. 216, ст.ст. 234,236,237,241,316,317,321,328, ч.2 ст. 548, ст. 626 ЦК України (435-15) , ст.ст. 179,181 ГК України (436-15) та на ст. 33 ЗУ "Про іпотеку" (898-15) №898-IУ від 05.06.2003 р..

18.07.2006 р. (вх. №15291) Відповідач - 2 надав суду відзив на позов (а.с. 116-118), в якому просив відмовити у його задоволенні, оскільки, враховуючи п.п.9.5.3 п.9.5 Статуту Позивача, Панасюк О.В., займаючи посаду голови правління Позивача, мав усі законні повноваження на укладання договору застави між Позивачем та Відповідачем-2 від 28.11.2005 р.; доказів наявності кримінальної справи щодо Панасюка О.В. не надано та і її наявність на розгляд даної справи вплинути не може; вимоги ст. 657 ЦК України (435-15) були виконані сторонами у повному обсязі, тобто відсутні підстави для визнання договорів не дійсними; позивачем не надано жодного доказу того, що договори укладалися без наміру створення правових наслідків; Позивач не послався на норму закону, на підставі якої просить визнати договори не дійсними, та не визначає правові наслідки визнання їх не дійсними.

18.07.2006 р. (вх. №15253) Відповідач-2 подав до суду клопотання про зупинення розгляду цієї справи до вирішення пов'язаною з нею справи №2-6035/2006 р. за позовом Посереднікова С.Ю. (акціонера Позивача) до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Лічман I.М., ВАТ "НДIСЛ", ТОВ "Дубль А" та ПП "Золотий лан" про визнання не дійсними: договору застави від 28.11.2005 р., договору №338 від 14.11.2005 р., договору №1402 від 18.04.2006 р. та договору про задоволення вимог, укладеного між ВАТ "НДIСЛ" та ПП "Золотий лан", від 29.12.2005 р., яка розглядається Приморським районним судом м. Одеси (а.с. 133).

Рішенням господарського суду Одеської області від 17.07.2006 р. (підписаним суддею Гуляк Г.I. 18.07.2006 р.) позов задоволено, а саме, визнано не дійсними: договір №338, укладений між ВАТ "НДIСЛ" та ПП "Золотий лан", від 14.11.2005 р.; договір застави від 28.11.2005 р., укладений між ВАТ "НДIСЛ" та ПП "Золотий лан"; договір про задоволення вимог, укладений між ВАТ "НДIСЛ" та ПП "Золотий лан", від 29.12.2005 р.; договір купівлі-продажу, укладений між ПП "Золотий лан" та ТОВ "Дубль А", від 18.04.2006 р.; зобов'язано ТОВ "Дубль А" повернути у власність ВАТ "НДIСЛ" нежитлові будівлі: літ. "А" (крім -1 поверх:2,48, 4 поверх:2а,3,4), "ББ1" (крім -1 поверх:6-14,44), "В", "ГГ1", "Д", "Е", "Ж", "З", "И", "К", "Л", загальною площею 22256,4 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Хімічна,2 та складають 957/1000 частини нежитлових будівель; зобов'язано ПП "Золотий лан" повернути ТОВ "Дубль А" все набуте за договором купівлі-продажу від 18.04.2006 р., укладеного між останніми (а.с. 144-146). Клопотання ТОВ "Дубль А" про зупинення провадження у справі залишено судом без задоволення. Своє рішення суд мотивував тим, що рішення загальних зборів акціонерів від 23.06.2005 р. про призначення Панасюка О.В. на посаду голови правління ВАТ "НДIСЛ" не створило виникнення у Панасюка О.В. повноважень представництва ВАТ "НДIСЛ", оскільки зазначене рішення визнано не дійсним рішенням господарського суду Одеської області від 21.04.2006 р., яке вступило в законну силу, а також рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 18.04.2006 р. визнано не дійсним акт ненормативного характеру - рішення загальних зборів акціонерів від 23.06.2005 р. та визнано не дійсним контракт від 24.06.2005 р., укладений Гетьманською Л.В., як головою Спостережної ради ВАТ "НДIСЛ" з Панасюком О.В. щодо виконання останнім функцій голови правління ВАТ "НДIСЛ". Доказів схвалення в подальшому оспорюваних позивачем правочинів в матеріалах справи не міститься. Договори №298 від 01.08.2005 р., №300 від 01.08.2005 р., №304 від 05.08.2005 р., №307 від 05.08.2005 р., №308 від 15.08.2005 р. укладено без наміру створення правових наслідків: поставка товару за цими договорами ПП "Золотий лан" не здійснювалась, на облік до ВАТ "НДIСЛ" договори поставлені не були, товари не отримувалися. Договір від 29.12.2005 р. був укладений всупереч вимогам ст. 33 ЗУ "Про іпотеку" (до моменту настання строку вимоги за основним зобов'язанням, за відсутності інших підстав для дострокового звернення стягнення на предмет іпотеки -остаточний розрахунок мав бути здійснений 26.01.2006 р.). Отже, ПП "Золотий лан" не набуло права власності на майновий комплекс ВАТ "НДIСЛ". Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.04.2006 р. у справі №28/137-06-3893 (rs55500) був накладений арешт на майновий комплекс ВАТ "НДIСЛ", крім того, арешт на вказаний комплекс був накладений ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 18.04.2006 р. по справі №2-6035 2006 р.. Таким чином, договір купівлі-продажу від 18.04.2006 р. укладений між ПП "Золотий лан" та ТОВ "Дубль А" у порушення вимог ст.ст. 317,321 ЦК України (435-15) . Також судом судові витрати покладені на позивача, оскільки ним вимоги щодо їх стягнення з відповідачів не висувалося. В обгрунтування рішення суд послався на ч.1 ст. 203, ч.2 ст. 207, ч.2 ст. 208, ст. 215, ч.1 ст. 216, ст.ст. 234,236,237,241,316,317,321,328, ч.2 ст. 548, ст. 626 ЦК України (435-15) та ст.ст. 179,181 ГК України (436-15) .

Не погоджуючись із вищезазначеним судовим рішенням, Відповідач - 2 звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати це рішення і прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову, з тих же підстав, що були викладені ним у відзиві на позов, а також, враховуючи те, що судом порушено ст.ст. 47,48 ЗУ "Про господарські товариства" (1576-12) , ст. 34 Iнструкції "Про порядок здійснення нотаріальних дій нотаріусами України", затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 14.06.1994 р. №18/5 (z0152-94) , та ст. 32 ГПК України (1798-12) . Суд не дослідив первинну фінансово-господарську документацію позивача. Суд не з'ясував факт добросовісного набуття Відповідачем - 2 у Відповідача - 1, яке є предметом спору. У даному випадку застосована двостороння реституція, але в порядку, який не передбачений жодною нормою права. Суд не тільки не перевірив повноваження, необхідні для звернення до суду з позовом, голови правління позивача Сандула Ю.А., але й не взяв до уваги рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 02.06.2006 р. про поновлення Панасюка О.В. на роботі, а також ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 06.06.2006 р. по справі за позовом Посереднікова С.Ю. до Будняк О.Ю., ТОВ "Вінсо - Тіссен", 3-я особа - Панасюк О.В. про визнання недійсною довіреності. Згідно до даних рішень, Панасюк О.В. не тільки з 02.06.2006 р. є дійсним головою правління позивача, але й на момент укладення оспорюваних угод мав необхідні на те повноваження, що підтверджується Апеляційним судом м. Києва. Жодна з уповноважених на те сторін оспорюваних угод не тільки до часу звернення з цією апеляційною скаргою не оскаржила, а й прийняла до подальшого виконання. Договори застави від 28.11.2005 р., про задоволення вимог від 29.12.2005 р. та купівлі-продажу від 18.04.2006 р. посвідчені нотаріально. У рішенні вирішені права інших осіб, в т.ч. і Панасюка О.В., вирішення яких підвідомче судам загальної юрисдикції.

Розгляд справи було призначено на 12.09.2006 р. об 11:00, про що сторони, згідно приписів ст.98 ГПК України (1798-12) , були належним чином повідомлені.

Представник Відповідача-1 у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не сповістив, клопотань про відкладення розгляду справи не надав і судова колегія, враховуючи думку інших учасників процесу, прийняла рішення про розгляд справи за його відсутністю.

Судова колегія відхилила клопотання скаржника про залучення до матеріалів справи доданих ним до скарги додаткових доказів (рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 02.06.2006 р. та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 06.06.2006 р.), оскільки скаржник, відповідно до приписів ст.101 ГПК України (1798-12) , не обгрунтував неможливість надання цих доказів суду першої інстанції та не навів поважних причин не надання цих документів цьому суду, а судова колегія таких підстав не вбачає.

Судова колегія також відхилила клопотання скаржника про відкладення розгляду справи до розгляду Апеляційним судом Одеської області апеляційної скарги на ухвалу про забезпечення позову у справі №4600, оскільки наслідки розгляду питання про забезпечення позову в іншій справи не впливають на розгляд цієї справи та не можуть мати наслідків при її розгляді.

Представник скаржника, Відповідача-2, в усних поясненнях наданих апеляційному суду підтримав скаргу і просив її задовольнити на викладених у ній підставах.

Представник Позивача просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення без змін.

За згодою представників сторін, згідно ст.85 ГПК України (1798-12) , в судовому засіданні оголошувались лише вступна та резолютивна частини судової постанови.

Заслухавши усні пояснення представників сторін, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши обставини справи, наявні у ній докази, відповідність викладеним в рішенні висновкам цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать, що рішенням загальних зборів акціонерів від 23.06.2005 р. Панасюка О.В. було призначено на посаду голови правління Позивача та про укладення з ним трудового контракту. З матеріалів справи вбачається, що оспорювані Позивачем у позові угоди від імені Позивача укладав та підписував саме Панасюк О.В. як голова правління Позивача.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Одеської області від 21.04.2006 р. у справі №6-28/465-05-10251, а також рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 17.04.2006 р. у справі №2-1166-06, які набули законної сили, визнано не дійсним акт ненормативного характеру - рішення загальних зборів акціонерів від 23.06.2005 р. та визнано не дійсним контракт від 24.06.2005 р., укладений Гетьманською Л.В., як головою Спостережної ради Позивача, з Панасюком О.В. щодо виконання останнім функцій голови правління Позивача, з моменту його (контракту) укладання.

За таких обставин, враховуючи вищезазначені судові рішення та встановлені ними факти, які, відповідно до ст.35 ГПК України (1798-12) , мають приюдиційне значення, місцевий суд дійшов обгрунтованого висновку, що у Панасюка О.В. не було повноважень на укладання оспороюваних з цієї справи угод. Як вірно встановив та зазначив у рішенні місцевий суд, доказів того, що в подальшому ці угоди були схвалені Позивачем, відповідачі суду не надали.

З огляду на викладене, тільки на цій підставі місцевий суд мав право і обгрунтовано визнав недійсними всі зазначені у позові договори, укладені від імені Позивача Панасюком О.В..

Судова колегія також погоджується з висновком місцевого суду, що договори №298 від 01.08.2005 р., №300 від 01.08.2005 р., №304 від 05.08.2005 р., №307 від 05.08.2005 р., №308 від 15.08.2005 р. було укладено без наміру створення правових наслідків і реально не виконувались, оскільки доказів того, що Відповідач-1 здійснював Позивачу поставки товарів відповідачі не надали, хоча, відповідно до приписів ст.33 ГПК України (1798-12) , обов'язок по доказуванню цих обставин лежить на них, а Позивач не визнає здійснення таких поставок.

Посилання скаржника у скарзі на те, що не відображення в бухгалтерському обліку Позивача цих договорів не може бути підставою для визнання їх недійсними не може прийматись до уваги, оскільки в даному випадку йдеться не про неналежне ведення обліку договорів, а про не виконання цих договорів взагалі, що підтверджується відсутністю в бухгалтерській звітності даних про поставку Відповідачем-1 товарів Позивачу за цими договорами, тобто підтвердження факту не виникнення у Позивача боргових зобов'язань перед Відповідачем-1.

За таких обставин, договір №338 від 14.11.2005р. про припинення зобов'язань по вищезазначеним договорам шляхом заміни його новими зобов'язаннями не можна визнати волевиявленням сторін на виникнення, зміну та припинення прав та обов'язків, тобто договором у розумінні норм ЦК України (435-15) , оскільки в результаті його укладання у сторін не могло виникнути будь-яких прав та обов'язків по зміні зобов'язань, які реально не існували.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що місцевий суд вмотивовано визнав цей договір недійсним.

Договір застави від 28.11.2005р. було укладено для забезпечення договору №338 від 14.11.2005р.. Дійсність та обгрунтованість укладення договору застави повинна бути пов'язана з наявністю зобов'язання боржника, в даному випадку Позивача, тобто договір застави носить похідний характер і заставою може забезпечуватись лише реально існуючий обов'язок виконати певні дії, в т.ч. сплатити борг. Приймаючи до уваги, що у Позивача перед Відповідачем-2 такого обов'язку, як зазначено вище, не існувало, укладення договору застави суперечить вимогам чинного законодавства.

Як вірно зазначив місцевий суд, договір від 29.12.2005 р. був укладений всупереч вимог ст. 33 Закону України "Про іпотеку" (898-15) (до моменту настання строку вимоги за основним зобов'язанням, за відсутності інших підстав для дострокового звернення стягнення на предмет іпотеки -остаточний розрахунок мав бути здійснений 26.01.2006 р.), а, крім того, його було укладено на виконання договору застави, укладання якого, як зазначалось вище, суперечило вимогам законодавства.

За таких обставин, судова колегія вважає, що місцевий суд дійшов обгрунтованого висновку, що Відповідач-1 не набув права власності на майновий комплекс Позивача і, відповідно, не мав права відчужувати це майно Відповідачу-2.

Крім того, матеріали справи свідчать і цю обставину дослідив місцевий суд, що ухвалою господарського суду Одеської області від 18.04.2006 р. у справі №28/137-06-3893 (rs55500) був накладений арешт на майновий комплекс Позивача. Крім того, арешт на вказаний комплекс був накладений ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 18.04.2006 р. по справі №2-6035 2006 р.. За таких обставин, договір купівлі-продажу від 18.04.2006 р. було укладено відповідачами у порушення вимог ст.ст. 317,321 ЦК України (435-15) .

Посилання скаржника на те, що він є добросовісним набувачем не може прийматись до уваги, оскільки він, купуючи це майно, повинен був перевірити, чи дійсно воно належить продавцю (відповідачу-1) та чи не знаходиться воно під арештом, але він не виконав цих дій. Якщо б він добросовісно виконав ці дії, він би знав, що майно знаходиться під арештом і його не можна придбати.

Посилання скаржника у скарзі на не врахування місцевим судом при розгляд і справи рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 02.06.2006 р. про поновлення Панасюка О.В. на роботі, а також ухвали Апеляційного суду м. Києва від 06.06.2006 р. по справі за позовом Посереднікова С.Ю. до Будняк О.Ю., ТОВ "Вінсо - Тіссен", 3-я особа - Панасюк О.В., про визнання недійсною довіреності, не може прийматись до уваги та бути підставою для скасування судового рішення, оскільки зазначені документи не надавались суду першої інстанції в якості доказів і, відповідно, не досліджувались ним, а тому не могли і не повинні бути враховані, а судова колегія відхилила клопотання скаржника про залучення їх до матеріалів справи.

За таких обставин, викладені скаржником у скарзі доводи щодо невідповідності висновків місцевого суду законодавству, не підтверджуються належними доказами і спростовуються вищезазначеними фактичними обставини та наявними у матеріалах справи доказами, а тому не можуть прийматись до уваги та бути підставою для скасування судового рішення.

Перевіряючи, згідно приписів ст.101 ГПК України (1798-12) , законність і обгрунтованість рішення місцевого суду в повному обсязі, тобто не тільки на підставах викладених в апеляційній скарзі, судова колегія не встановила будь - яких порушень норм матеріального і процесуального права з боку місцевого суду і вважає, що зроблені місцевим судом висновки відповідають фактичним обставинам справи, наявним в ній доказам та приписам чинного законодавства.

З огляду на викладене, судова колегія не вбачає будь-яких, передбачених ст.104 ГПК України (1798-12) , правових підстав для скасування рішення місцевого суду.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України (1798-12) , колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Одеської області від 17.07.2006 р. у справі №28/137-06-3893 (rs55500) -залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ "Дубль А" (м. Одеса) на зазначене рішення - без задоволення.

Постанова, згідно ст.105 ГПК України (1798-12) , набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.