Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого судді: Лавренюк О.Т.

суддів: Савицького Я.Ф., Гладишевої Т.Я.

при секретарі судового засідання: Iоффе С.Б.

за участю представників сторін:

від позивача: Понадюк Ю.I., дов. б/н від 10.01.2006 р.

Яцун В.Д., паспорт серія СА № 770778 від 08.07.1998 р.

від відповідача 1: не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином

від відповідача 2: Биковська С.О., дов. № 18830 від 02.11.2005 р.

Колеснік О.I., дов. № 5903 від 30.05.2005 р.

від відповідача 3: Кривогуз С.Ю., дов. № 15-04-12/35 від 10.01.2006 р.

від 3-ої особи: не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином

від прокуратури: Рожкова Ю.О., посвідчення № 287

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-будівельні технології" (далі по тексту -ТОВ "Промислово-будівельні технології")

на рішення господарського суду Одеської області від 03.07.2006 р.

по справі № 6-21/144-05-4723

за позовом ТОВ "Промислово-будівельні технології"

до 1) Управління внутрішніх справ України в Одеській області

2) Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції

3) Управління Державного казначейства України в Одеській області

3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю "Продмаркет"

за участю прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Роздільнянської МДПI та УДК в Одеській області

про визнання права власності на майно, стягнення 899 088,28 грн., з яких 3999 088,28 грн. -матеріальна шкода, 500 000,00 грн. -збитки у вигляді неотриманого доходу

В С Т А Н О В И Л А:

01.06.2005 р. ТОВ "Промислово-будівельні матеріали" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до УМВС України в Одеській області, в якому просило винести рішення про визнання права власності на вилучений товар та зобов'язати відповідача повернути вилучений товар.

17.03.2006 р. позивач змінив позовні вимоги і надав позовну заяву до УМВС України, Роздільнінської МДПI, Управління державного казначейства в Одеській області, в якій просить визнати за ним право власності на придбаний у ТОВ "Продмаркет" товар -курячі стегенця у кількості 35007,744 кг. вартістю 399088,28 грн., стягнути заподіяну незаконним вилученням та переробкою майна шкоду в сумі 399088,28 грн та шкоду у вигляді неодержаного доходу в сумі 500 000,00 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 03.07.2006 р. по справі № 6-21/144-05-4723 (суддя Демешин О.А.) в задоволені позову відмовлено.

Судове рішення вмотивоване тим, що доказів про наявність права власності на вилучений товар позивачем не надано.

Не погоджуючись з рішенням суду, ТОВ "Промислово-будівельні матеріали" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вказує на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідач Роздільнінська МДПI надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач - УДК в Одеській області - відзив на апеляційну скаргу не надав, в судовому засіданні представник відповідача просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду без змін.

Представник прокуратури Одеської області в судовому засіданні просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду без змін.

Представник УМВС України в Одеській області та представник третьої особи в судове засідання не з'явилися, про день та час слухання справи повідомлені належним чином.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і оцінки фактичних обставин справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 04.05.2005 р. між ТОВ "Промислово-будівельні матеріали" та ТОВ "Продмаркет" було укладено договір купівлі - продажу № 446, згідно з яким позивач придбав курячі стегенця в розмірі 35007,744 кг.: з яких 276 упаковок по 18,144 кг., 1667 упаковок по 15 кг., 333 упаковки по 15 кг.

На підставі акту прийому - передачі від 04.05.2005 р. вказаний товар у названій кількості був одержаний позивачем.

Відповідно до діючого законодавства, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним Кодексом України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно -правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 203 Цивільного Кодексу України (435-15) зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. При укладені правочину обов'язкове дотримання передбаченої законом форми (простої або нотаріальної), порушення цієї форми тягне за собою відповідно до закону визнання правочину недійсним.

Згідно ст. 207 ЦКУ (435-15) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ст. 207 Господарського Кодексу України (436-15) господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Як вбачається з матеріалів справи, договір купівлі- продажу від 04.05.2005 р. відповідає вищевказаним вимогам, вимог про визнання даного договору недійсним не заявлено.

Висновком експерта № 782 від 30.09.2005 р. встановлено, що договір купівлі -продажу, акт прийому -передачі придбаного товару, податкова накладна скріплені печаткою ТОВ "Продмаркет", висновком експерта № 783 від 30.09.2005 р. встановлено, що підписи на вказаних документах складено Яцун В.Д. та директором ТОВ "Продмаркет" Сташок Ю.I.

Таким чином судова колегія приходить до висновку про дійсність договору купівлі-продажу курячих стегон, укладеного між позивачем та ТОВ "Продмаркет" 04.05.2006 р.

Пояснення від імені Сташок Ю.I. від 06.06.2005 р., в яких заперечується укладення договору, спростовуються висновком експерта № 783 від 30.09.2005 р. згідно з яким підписи від імені Сташок Ю.I. виконані не Сташок Ю.I., а іншою особою.

06.05.2005 р. було затримано автомобіль МАН, д.н. АР9441 АА, огляд якого під час затримання проведено не було. Додаткового огляду автомобіля з метою встановлення вантажу проведено не було, будь-якого акту про вилучення вантажу не сладалося

Відповідно до п. 6 ст. 11 Закону України "Про міліцію" (565-12) робітники міліції мають право проводити огляд осіб, зазначених у пункті 5 цієї статті, речей, що знаходяться при них, транспортних засобів і вилучати документи та предмети, що можуть бути речовими доказами або використані на шкоду їх здоров'ю. Затримання автомобіля та вилучення будь -якого вантажу пунктом 5 даної статті не передбачено.

Статтями 190, 191 Кримінально-процесуального кодексу України (1001-05) передбачені підстави для проведення огляду та порядок проведення огляду, яких на момент затримки автомобіля та вилучення вантажу у робітників міліції не було, тобто вилучення майна було проведено з порушенням вимог законодавства.

07.05.2005 р. було складено акт про передачу на відповідальне зберігання вилученого 06.05.2005 р. майна - заморожені стегнеця в коробках вагою по 15 кг -1990 штук, в коробках вагою по 18 кг -275 штук.

09.06.2005 р. згідно акту № 9 опису і попередньої оцінки майна, прийнятого на облік до визнання його безхазяйним, складеного Роздільнянською МДПI, стегнеця курячі були передані на відповідальне зберігання ТОВ "Оберіг".

22.07.2005 р. вилучене майно було передано для подальшої переробки на підставі рішення начальника Роздільнянської МДПI № 2.

Відповідно до ст. 335 ЦК України (435-15) , безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Безхазяйні рухомі речі можуть набуватися у власність за набувальною давністю, крім випадків, встановлених ст. 336, 338, 341 і 343 ЦК України (435-15) . Ст. 170-173 ЦК України (435-15) передбачено, що держава бере участь у цивільних відносинах як суб'єкт публічного права. Держава набуває права власності на майно, в т.ч. кошти, що їй належать. У власність держави надходить майно, що є скарбом і визнано пам'яткою історії та культури (ст. 343), конфісковане майно (ст. 354), реквізоване майно (ст. 353), майно, що є пам'ятником історії та культури та безгосподарно утримується власником (ст. 340).

Суб'єктом публічного права визначають також територіальні громади, правовий статус яких визначає Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) від 21.05.1992 р. Територіальна громада також може набути права власності на майно, зокрема, на майно, що є безхазяйним (ст. 335), на знахідку (ст. 337), на бездоглядну домашню тварину (ст .340). Конституція України (254к/96-ВР) встановлює, що органи держаної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 12 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) податкові інспекції виконують, в т.ч., таку функцію, як проведення роботи, пов'язаної з виявленням, обліку, оцінкою та реалізацією у встановленому Законом порядку безхазяйного майна, що перейшло за правом успадкуванням до держави, скарбів і конфіскованого майна.

Порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави і розпорядження ним, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1998 р. № 1340 (1340-98-п) , яким і повинні користатися податкові органи.

Позову про примусову конфіскацію майна чи визнання його безхозним не заявлялося, вилучене майно у встановленому порядку безхазяйним не визнавалося.

За таких обставин судова колегія вважає, що вилучене 06.05.2005 р. Майно - курячі стегнеця, належали на праві власності позивачу на підставі договору купівлі -продажу від 04.05.2005 р. і тому його вимоги про стягнення вартості вилученого майна підлягають задоволенню.

Посилання відповідачів на начебто невідповідність придбаного товару, вказаного в договорі купівлі-продажу та в акті передачі вилученого майна на відповідальне зберігання, не може бути доказом відсутності права власності на спірне майно, так як огляд вантажу у встановленому порядку не проводився, акт огляду та вилучення майна не складався і, крім того, розбіжність між договором та актом передачі майна зберігання складається лише з однієї упаковки вагою 15 кг., та 10 упаковок вагою 18 кг, причини якої, у зв'язку з відсутністю акту вилучення, встановити неможливо.

Враховуючи, що шкода позивачу спричинена у результаті неправомірних дій працівників УМВС України в Одеській області, судова колегія вважає, що причинена шкода повинна бути відшкодована УМВС України в Одеській області.

Вимоги позивача про стягнення збитків у вигляді неотриманого доходу у розмірі 500 000,00 грн. не підтверджені належними доказами, задоволенню не підлягають.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню, розподіл судових витрат здійсненню відповідно до ст. 105 ГПК України (1798-12) .

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України (1798-12) , колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 03.07.2006 р. по справі № 6-21/144-05-4723 скасувати.

Позов ТОВ "Промислово- будівельні технології" задовольнити частково.

Стягнути з УМВС України в Одеській області на користь ТОВ "Промислово-будівельні технології" 399 088,00 грн., витрати на держмито -3999,00 грн., витрати на IТЗ судового процесу 118,00 грн.

Зобов'язати господарський суд Одеської області видати відповідний наказ з зазначенням реквізитів сторін.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.