КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.09.2006 № 31/336
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Губенко Н.М.
суддів: Барицької Т.Л.
Ропій Л.М.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Петренко І.А.-юрист (дов.№ 020/35 від 30.12.2005 Колесник О.Г.-заст.нач.юр.відділу (дов.№ 045/35 від 12.04.2006)
від відповідача - Луценко Т.В.-провід..юрисконсульт (дов.№ 86 від12.09.2006), Таранова Т.М.- представник (дов.№ 52 від 22.06.2006), Селіваненко А.В.-представник (дов.№ 53 від 22.06.2006)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ "Український графіт"
на рішення Господарського суду м.Києва від 30.06.2006
у справі № 31/336 (Качан Н.І.)
за позовом ВАТ "Український графіт"
до Державної адміністрації залізничного транспорту України "Укрзалізниця"
про стягнення 143 195 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.06.2006 у справі № 31/336 в задоволенні позову відмовлено.
Рішення мотивовано тим, що суд дійшов висновку про доведеність факту, що частини пневмоустановки, завантажені на платформу № 42832113 були помилково вказані в залізничній накладній № 001946; вантажовідправником не додержано вимог контракту щодо перевезення товару, до того ж листом № СП 1409/1 від 17.11.2004 ЗАТ СП "Фарм" підтверджує здійснення завантаження вантажу власними силами та засобами; враховуючи сукупність доказів по справі, суд приходить до висновку, що залізниця звільняється від відповідальності за нестачу вантажу з причин, пов’язаних з навантаженням та вивантаженням вантажу, якщо навантаження здійснювалось відправником, а перевезення вантажу здійснювалось на відкритих платформах та відсутні ознаки доступу до вантажу (ст. 23 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (998_011) (далі Угода); в даному випадку залізниця не засвідчувала кількість місць та масу вантажу.
В апеляційній скарзі на рішення Гоподарського суду міста Києва від 30.06.2006 у справі № 31/336 позивач просить рішення суду першої інстанції скасувати з підстав неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення та неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права і прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.
Підстави апеляційної скарги обгрунтовуються наступними доводами.
На думку заявника судом не враховано норми ст. 924 ЦК України, ст. 314 ГК України, ст. 12 Закону України " Про залізничний транспорт", порушено ст.111 Статуту залізниць, неправильно застосовано ст.23 Угоди.
Як стверджується заявником, судом не враховано, що вантаж прибув на станцію призначення із зовнішніми ознаками доступу до вантажу, про що зазначено в графі 2 комерційного акту :"невідповідність кількості місць, на трьох ящиках перебито по одній розтяжці"; при прийманні вантажу було встановлено, що пошкоджене (перебите) кріплення вантажу фактично є обв’язкою, тобто обв’язка була помилково вказана в комерційному акті як "розтяжка", а в графі № 93 накладної № 001947 – як "обтяжка дротяна". Таким чином, вважає заявник, пошкоджені (перебиті) обв’язки – це прямі докази наявності зовнішніх ознак доступу до вантажу та його втрату під час перевезення залізницею.
На думку заявника, оскільки вантаж прибув з пошкодженими засобами кріплення вантажу – перебитими обв’язками, тобто в комерційному відношенні несправний, з доступом до вантажу в двох ящиках, то судом неправильно застосовано ст.23 Угоду та порушено ст.111 Статуту залізниць.
В письмових поясненнях до апеляційної скарги відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись, зокрема, на те, що в комерційному акті № 777300/948 наведено опис навантаження, який свідчить про відсутність доступу до вантажу, про відсутність доступу до вантажу також зазначено в акті загальної форми № 10639; в пакувальних листах нічого про наявність якихось обв’язок на вантажних місцях не зазначено; факт пошкодження однієї розтяжки не свідчить про наявність доступу до вантажу; комерційний акт підписаний представником вантажоодержувача без зауважень, отже на момент одержання вантажу у вантажоодержувача не було сумнівів про те, що розтяжки є розтяжками, а не обв’язками; сам факт складання комерційного акту не є безперечним доказом вини залізниці, підставою складання комерційного акту є норми ст.18 Угоди; відповідно до п.п.1-5 п.3 ст.23 Угоди залізниця звільняється від відповідальності за нестачу вантажу з причин, пов’язаних з навантаженням та вивантаженням вантажу, якщо навантаження здійснювалось відправником; доказів того, що обладнання, зазначене в специфікації енергетичного обладнання, могло знаходитись на платформі № 42832113 не надано; позивачем пропущено строк позовної давності, який є присічним, тому позовні вимоги не можуть бути задоволені.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, враховуючи доводи письмового пояснення відповідача, колегія суддів встановила наступне.
Позивачем подано позов про стягнення 143 195 грн. збитків, завданих нестачею вантажу, виявленого за накладними №№ 001945, 001946, 001947.
За даними накладних № 001945 на платформі 44554616, № 001946 на платформі 44320745, № 001947 на платформі 42832113 Закритим акціонерним товариством спільним підприємством "ФАМ", Російська Федерація, за накладними відправником, відвантажено обладнання енергетичне 351397, частини пневмоустановки, відповідно в кількості 7 місць вагою 6264 кг, 7 місць 5352 кг, 2 місця 13554 кг на адресу позивача, одержувача за накладними.
Як вбачається із даних гр.6 залізничних накладних відвантаження здійснене в рахунок виконання контракту № 290304/606/804/1323-818/42335/36 від 28.04.2004.
09.11.2004 ст. Іловайськ складено акт загальної форми № 3580/2462 про те, що поїзд за зазначеними відправками не був зважений через несправні ваги та відповідно до письмового замовлення митного органу затримується на переважування.
Згідно із актом загальної форми ст. Іловайськ від 09.11.2004 № 150 при переважуванні вагонів встановлено вагу: вагон № 44320745 брутто 33 400 кг тара 21 000 кг нетто 12 400 кг, по документу – нетто 5352 кг; вагон № 42832113 – брутто 25 720 кг тара трафарета вагона 21 000 кг нетто 4 720 кг по документу нетто 13 554 кг; вагон № 44554616 – брутто 27 280 кг тара з трафарета вагона 21 000 кг нетто 6 280 кг, по документу нетто 6 264 кг.
Відповідно до акту загальної форми ст. Запоріжжя Ліве від 12.11.2004 № 10638 виявлено, що за накладною № 001946 по документу значиться 7 місць (2 зв’язки, 3 ящики, 2 – без пакування), фактично – 2 місця (2 без пакування).
Згідно із актом загальної форми ст.Запоріжжя Ліве від 12.11.2004 № 10639 за накладною № 001947 по документу значиться 2 місця, фактично 7 місць, вантаж закріплено 9-ма розтяжками, петлі кришок ящиків і петлі основ ящиків закручені болтами, болти не обварені; на трьох ящиках перебито по одній розтяжці; упаковка ящиків не нарушена; доступу до вантажу немає; по станції несправність усунена, розтяжки укручені.
Відповідно до комерційного акту № 777300/948 від 15.11.2004, складеного ст.Запоріжжя Ліве, при перевірці вантажу по накладній № 001947 встановлено, що в накладній значиться вантаж обладнання енергетичне 2 місця без пакування вага 13 554 кг, фактично виявилось 7 місць, із них: 2 зв’язки, 3 ящики, 2 без пакування, що більше на 5 місць..В розділі 22 комерційного акту № 777300/948 детально описані наявний на платформі вантаж, стан та обставини навантаження, зокрема, зазначено, що навантаження здійснено на справну платформу з дерев’яною підлогою, без бортів, 3 ящики - № 12/16 вагою 300 кг знаходився в торці платформи справа, № 7/16 вагою 482 і № 6/16 вагою 510 знаходились в торці платформи зліва, вантаж закріплено дерев’яними брусками 100х100х2500 – 6 шт., 100х100х1500 – 1 шт., 100х100х500 – 12 шт. 100х100х20 – 6 шт., бруски прибиті до підлоги гвіздками; зсуву вантажу і кріплення немає; при огляді ящиків виявилось, що ящики металеві, пошкоджень, вм’ятин немає; на ящиках зйомні металеві кришки, кришка прикручена до ящика болтами № 8 з гайками, не обварені, легко розкручуються без застосування приладів; гайки і болти покриті іржею, слідів розкручування на різьбі немає. Також зазначено, що вантажовідправником здійснено відвантаження з порушенням Правил перевезення, в гр.33 залізничної накладної вказано, що навантаження проведено згідно із гл.5 параграф 8 ТУ, що не передбачає навантаження зв’язок і ящиків.
Згідно із комерційним актом № 777301/949 від 15.11.2004, складеного ст.Запоріжжя Ліве, при перевірці вантажу за відправкою № 001946 встановлено, що по документу значиться обладнання енергетичне 2 зв’язки, 3 ящики, 2 без пакування, вага 5 352 кг, фактично на платформі виявилось 2 місця без пакування, що менше ніж в документі на 5 місць; при огляді виявилось, що вантаж навантажено на справну платформу з дерев’яною підлогою, без бортів, місця маркировані синьою фарбою, № 3/16 500х277х341 вага 12 890 кг і № 4/16 560х277х341 вага 12 890 кг; вантаж ув’язано дротяною розтяжкою по 8 з кожної сторони дротом в 6 ниток діаметром 6 мм; вантаж розташований вздовш вагону, зварений між собою скобами 8 шт.закріплений від зсуву дерев’яним брусом 100х100х2700 – 4 шт., 100х100х700 – 6 шт., прибитий гвіздками до підлоги платформи; зміщення та зсуву вантажу немає, вантаж, якого не вистачало, на платформі поміститись не міг.
Як вбачається із розрахунку ціни позову вимоги позивача становлять вартість вантажу, якого не було виявлено при одержанні від перевізника проти даних пакувального листа відправника № 3.
Відповідно до даних актів загальної форми, комерційних актів, хоча в гр.10 залізничної накладної № 001946 і вказано про завантаження 2-х зв’язок, 3-х ящиків, 2-х місць без пакування, навантаження з такими місцями вантажу виявлено за накладною № 001947.
В акті загальної форми № 10639 зазначено, що пакування ящиків за накладною № 001947 не порушене, доступу до вантажу немає. Як підтверджено комерційним актом № 777300/948 вантаж за накладною № 001947 прибув на станцію призначення на справному рухомому складі, ящики не пошкоджені, гайки та болти на ящиках вкриті іржею, слідів розкручування на різьбі немає.
Таким чином ознак доступу до вантажу на шляху проходження із матеріалів справи не вбачається.
В гр.22 накладної № 001947 не зазначено ким навантажено вантаж. Згідно із п.4 §3 ст.23 Угоди якщо в графі "Навантажено" відсутні дані про те, ким навантажено вантаж, вважається, що навантаження здійснювалось відправникам.
§ 1 ст. 23 Угоди встановлено, що залізниця є відповідальною в межах умов, встановлених даним розділом за шкоду, спричинену повною або частковою втратою, нестачею маси, пошкодженням, псуванням чи пониженням якості вантажу з інших причин за час з моменту приймання вантажу до перевезення до видачі його на станції призначення, а згідно із §4 пп.1, 3 залізниці звільняються від відповідальності за нестачу маси штучного вантажу, що перевозиться в тарі чи в обв’язці, якщо вантаж було видано одержувачу при повній кількості місць, в справній тарі чи обв’язці і при відсутності зовнішніх ознак доступу до вмісту, які могли б бути причиною нестачі маси вантажу; за нестачу маси та кількості місць вантажу, якщо вантаж, навантажений відправником в вагон або контейнер, в якому перевозився вантаж, був виданий одержувачу за справними пломбами відправника або станції відправлення, накладених відповідно до положень §8 ст.9, а також без зовнішніх ознак доступу до вантажу, які могли б бути причиною нестачі маси і кількості місць вантажу.
Таким чином відсутні підстави для покладення відповідальності на залізницю за невідповідність кількості фактично виявленого вантажу при одержанні вантажоодержувачем проти даних пакувальних листів вантажовідправника.
Крім того, слід зазначити про таке.
Відповідно до ч.2 ст. 10 ЦК України якщо у чинному міжнародному договорі України, укладеному у встановленому законом порядку, містяться інші правила, ніж ті, що встановлені відповідним актом цивільного законодавства, застосовуються правила відповідного міжнародного договору України.
§4ст.31 Угоди встановлено, що претензії та вимоги, по яких сплив строк давності, не можуть бути пред’явлені також у вигляді позовів, а враховуючи те, що вантаж виданий одержувачу в листопаді 2004р., письмова претензія пред’явлена одержувачем до залізниці 26.01.2005, яку залізниця відхилила у липні 2005р., то позивачем позов пред’явлено у травні 2006р. після спливу 9-ти місячного строку, встановленого в §1 ст.31 Угоди, Угодою не передбачено право відновлення передбаченого строку давності. Строк позовної давності, встановлений ст.31 Угоди, не підлягає поновленню судом навіть за поважних причин його пропуску ( п.2.13 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 29.05.2002 № 04-5/601).
Оскільки позов пред’явлено після спливу строку позовної давності, остання обставина є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову в разі необхідності його задоволення по суті.
Із доводами апеляційної скарги немає підстав погодитись, зважаючи на викладене та наступні обставини.
В додатках 1 і 2 до Угоди (998_011) між залізничними адміністраціями держав-учасниць СНД, Латвійської Республіки, Литовської Республіки, Естонської Республіки "Про особливості застосування окремих норм Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМВС), прийнятої рішенням дев’ятнадцятого засідання Ради по залізничному транспорту, м.Баку, 01.10 1997, передбачено, що при перевезенні між станціями сторін Угоди 01.10.1997 положення §4пп.2,3 УМВС не застосовуються, а належить керуватись Технічними умовами навантаження та кріпленн вантажів.
В залізничній накладній № 001947, гр. 10, зазначено, що навантаження здійснено на опорах, розтяжках, на зворотній стороні 5-го листка накладної відправником зазначено, що вантаж розміщено та закріплено згідно із ТУ гл.5 п.8 із застосуванням 4-х видів брусів, розтяжки дротяної в 4 нитки, обтяжки дротяної в 4 нитки.
Згідно із п.4.1 Технічних умов розміщення та кріплення вантажів у вагонах та контейнерах, затверджених МШС Росії 27.05.2003 3 ЦМ-943 розтяжка – це засіб кріплення, що закріплюється одним кінцем за ув’язочне устаткування на вантажі, іншим – за спеціально призначене для цього ув’язочне устаткування на кузові вагону.
Зазначеним ТУ не наведено визначення такого засобу кріплення вантажу, як обтяжка а пунктом 8 гл.5 передбачені наступні засоби кріплення: бруски, розтяжки, обв’язки.
В акті загальної форми № 10639 зазначено, що на трьох ящиках перебито по одній розтяжці.
Терміни "розтяжка" та "обтяжка" вжито безпосередньо відправником в накладній, який несе відповідальність за правильність відомостей та заяв, вказаних в накладній згідно із §1 ст.12 Угоди, нормами Угоди не передбачено право вантажоодержувача коригувати дані відправника, отже твердження заявника про помилкове вказування відправником якихось відомостей в накладній немає підстав прийняти до уваги.
Твердження, що в комерційному акті помилково вказано: "розтяжка" а належало вказати: "обв’язка" є голослівним, адже в акті загальної форми № 10639 зазначено, що було перебито саме по одній розтяжці.
Твердження про те, що дані графи 2 комерційного акту свідчать, що вантаж прибув на станцію призначення із зовнішніми ознаками доступу до вантажу не відповідають матеріалам справи та, зокрема змісту самого комерційного акту, адже невідповідність кількості місць даним накладної, а саме фактично навантажено більше місць, ніж зазначено в накладній, свідчить про неналежне оформлення докуметів вантажовідправником, а не про несправність перевезення, також ноявність перебитих розтяжок, по одній на кожному ящику, свідчить про те, що частина засобів кріплення вантажу стала непридатною для кріплення вантажу - порушена цілісність по одній розтяжці на 3-х ящиках, при цьому розтяжки є засобами кріплення вантажу, а не засобами збереження вантажу; як видно із п.8 гл.5 вищезазначених ТУ бруски, рами, розтяжки, обв’язки застосовуються для уникнення переміщення вантажу в процесі транспортування. Перебиття розтяжок могло виникнути внаслідок їх неналежної якості, проте їх перебиття не потягло за собою зміщення вантажу, тобто тих наслідків руху потягу, метою уникнення яких слугувало кріплення, в тому числі перебиті розтяжки як його складова частина. Негативними наслідками перебиття розтяжок могло бути пошкодження вантажу внаслідок його зміщення, однак між перебиттям розтяжок та внутрішньотарною нестачею немає причинно-наслідкового зв’язку.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстаціїї, у зв’язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2006 у справі № 31/336 залишити без змін, а скаргу без задоволення.
2. Справу № 31/336 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Губенко Н.М. Судді Барицька Т.Л. Ропій Л.М.
14.09.06 (відправлено)