Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Картере В.I.

суддів: Пироговського В.Т., Жекова В.I.

при секретарі судового засідання -Буравльовій О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Прикордонник", Ренійського району, Одеської області

на рішення господарського суду Одеської області від 12.07.06р.

по справі № 26/133-06-3223 (rs53947)

за позовом Приватного підприємства "Агроресурси", м. Iзмаїл

до : - СВК "Прикордонник",

- Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Картал", Ренійського району, Одеської області

про стягнення 100 тонн фуражного ячменю та 10 000 грн. штрафу

за участю представників:

від позивача -не з'явився,

від СВК "Прикордонник"-Пержу В.Ф.

від СВК "Картал"-Кіронакі М.Є., Кошевая П.Г.,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Агроресурси"звернулося до господарського суду Одеської області з позовом та уточненням до нього, в яких просило стягнути з СВК "Прикордонник"100 тонн фуражного ячменю та 10 000 грн. штрафу, на виконання вимог форвардного контракту №20 від 16.12.02р.

Рішенням господарського суду Одеської області від 12.07.06р. (суддя Никифорчук М.I.) позов задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з СВК "Прикордонник"на користь ПП "Агроресурси"100 тонн фуражного ячменю, 10 000 грн. штрафу, а також державне мито в сумі 102 грн. та 118 грн. -витрати на IТЗ судового процесу.

Другого відповідача по справі -СВК "Картал"від відповідальності звільнено.

Не погодившись з рішенням суду, СВК "Прикордонник"подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, скаржник посилається на порушення місцевим господарським судом приписів ст. ст. 32,35,36,43 ГПК України (1798-12) в частині оцінки доказів та ст.ст. 526,550,617 ГК України (436-15) в частині розгляду питання про стягнення штрафних санкцій.

Позивач та СВК "Картал"відзивів на апеляційну скаргу не надали.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, та проаналізувавши на підставі встановлених в ній фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального і процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав:

16.12.2002р. ПП "Вінер-Трейд"уклало з СВК "Прикордонник"форвардний контракт №20, за умовами якого ПП "Вінер-Трейд"зобов'язалося перерахувати на рахунок СВК "Прикордонник", в якості передплати 27 000 грн., а останній зобов'язався на вказану суму поставити на умовах EXW: Iзмаїльський франко-елеватор в строк до 01.07.03р. взаємо узгодженими партіями ячмінь фуражний в кількості 100 тонн з врожаю 2003 року, а разі недостатності зібраного у 2003 році врожаю також і за рахунок врожаю 2004р.

Сторони також погодили відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору.

Зокрема розділом V контракту передбачено, що у разі порушення строку поставки визначеного у контракті СВК "Прикордонник"виплачує ПП "Вінер-Трейд"пеню у розмірі 0,5 % від вартості непоставленої в строк продукції за кожний день затримки або одноразовий штраф у сумі 100грн. за кожну недопоставлену тону продукції.

Крім того сторони контракту погодили порядок звільнення від відповідальності у зв'язку із настанням форс-мажорних обставин, в тому числі контрактом (розділ VI) передбачено, що у разі стихійного лиха автоматично продовжується строк виконання зобов'язань відповідно до часу, протягом якого будуть діяти ці обставини та їх наслідки.

На виконання умов зазначеного контракту ПП "Вінер -Трейд"платіжним дорученням №29 від 19.12.02р. перерахувало СВК "Прикордонник"27000 грн., проте ячмінь фуражний в кількості 100 тонн не поставлений покупцю у 2003р. у зв'язку з форс мажорними обставинами -загибеллю посівів внаслідок комплексу несприятливих агрометеорологічних умов перезимівлі озимих культур 2002-2003р., що підтверджується відповідним висновком Торгово-промислової палати України.

10.02.04р. ПП "Вінер-Трейд"та ТОВ "Агроресурси"уклали договір № 10 уступки вимоги боргу, відповідно до якого ТОВ "Агроресурси"став кредитором СВК "Прикордонник"та придбав право вимоги з останнього боргу, що витікає у умов форвардного контракту № 20 від 16.12.02р.

У 2004 році СВК "Прикордонник"не виконало умови вказаного вище форвардного контракту, при цьому господарському суду не надано будь-яких доказів існування обставин, з якими закон пов'язує звільнення сторони договору від обов'язку виконання зобов'язання по договору та відповідальності за невиконання цього зобов'язання.

Цивільні відносини по форвардному контракту №20 від 16.12.2002р. виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, однак права та обов'язки за цим контрактом продовжують існувати після набрання чинності ЦК України (435-15) , у зв'язку з чим відповідно до приписів п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (435-15) до цих прав та обов'язків застосовуються положення ЦК України (435-15) .

Відповідно до приписів ст. ст. 525, 526 та 530 ЦК України (435-15) одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається і зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у встановлений строк.

Враховуючи настання форс-мажорних обставин у 2003 році, які зумовили загибель посівів озимого ячменю та відсутність таких обставин у 2004 році та виходячи з умов форвардного контракту № 20 від 16.12.02р. і договору уступки вимоги боргу № 10 від 10.02.04р.СВК "Прикордонник" у 2004 році повинен був поставити ТОВ "Агроресурси"з врожаю 2004 року 100 тонн фуражного ячменю, однак така поставка здійснена не була.

Отже, цілком правомірним є висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення з СВК "Прикордонник"заборгованості по форвардному контракту № 20 від 16.12.02р., а саме 100 тонн фуражного ячменю.

Також, місцевий господарський суд правомірно відхилив доводи СВК "Прикордонник"про те, що правонаступником його зобов'язань по по форвардному контракту № 20 від 16.12.02р. у 2004р. вже був СВК "Картал", утворений шляхом реорганізації СВК "Прикордонник", оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази державної реєстрації реорганізації СВК "Прикордонник", наслідком якої є правонаступництво СВК "Картал"по зобов'язанням СВК "Прикордонник".

Апеляційний господарський суд не приймає до уваги посилання скаржника на порушення судом приписів ст. ст. 32,35,36,43 ГПК України (1798-12) , оскільки наявність таких порушень не підтверджується матеріалами справи.

Разом з тим, не можна погодитися із висновком місцевого господарського суду щодо стягнення штрафу у сумі 10000,00 грн., оскільки позивачем пропущений строк позовної давності стягнення даного виду неустойки, який згідно ст. 258 ЦК України (435-15) дорівнює одному року.

Як слідує з наведеного вище підстави стягнення штрафу виникли після закінчення збору врожаю 2004р., а відтак позивач міг заявити вимоги про стягнення штрафу у сумі 10000,00грн. протягом 2005р., однак звернувся із такими вимогами лише у 2006 році, тобто з пропуском строку позовної давності, у зв'язку з чим у задоволені цих вимог слід відмовити.

З огляду на викладене оскаржене рішення підлягає зміні у зв'язку порушенням норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 85, 99, 101-105 ГПК України (1798-12) , апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 12.07.06р. по справі №26/133-06-3223 (rs53947) змінити.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Прикордонник"на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроресурси"100 тонн фуражного ячменю.

В решті позову відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України (1798-12) набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.