ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛIКИ КРИМ
РIШЕННЯ
Iменем України
13.03.2007
Справа №2-20/1771-2007
За позовом : Державного підприємства рудникової геології,
промисловихгеологорозвідувальних робіт і технічного буріння
"Укрчорметгеологія", 98309, м. Керч, АДРЕСА_2
До відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1,
АДРЕСА_1
Про стягнення 12740, 20 грн., зобов'язання вчинити певні дії
Суддя Луцяк М. I.
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача : Васюченко А. I., дов- ть від 10.01.07 р.
НОМЕР_1/9
Від відповідача : не з'являвся
Обставини справи:
Позивач звернувся у Господарський суд АРК із позовом до
суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення 12740,
20 грн. збитків. Крім того, позивач просив визнати відповідача
фактичним землекористувачем ділянки площею 0,16 га та зажадати від
нього з дня набрання рішенням законної сили кожен місць сплачувати
податок на землю. Також просив зобов'язати відповідача по набранню
рішенням законної сили знести самовільно збудовані прибудови,
визначені на генеральному плані літерами Г, Д, Е, Ж, З убрати
територію від будматеріалів в районі вигребної ями і лабораторії,
встановити межову границю на відстані одного метру від будинків,
позначених на ген. плані літерами А і Б в сторону вигребної ями і
лабораторії і межову границю між будинками, позначеними на ген.
плані літерою А і № 12 - посередині між цими будинками. Також
позивач просив стягнути з відповідача судові витрати по сплаті
держмита і витрати на інформаційне-технічне забезпечення .
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на
самовільне зайняття, використання без правовстановлюючих
документів всупереч ч. 3 ст. 125 Земельного кодексу ( 2768-14 ) (2768-14)
відповідачем земельних ділянок, що знаходяться в користуванні ДП
"Укчорметгеологія" площею 0, 16 та 0, 25 га підтвердженням чого є
акт огляду від 25.05.06 р., заява відповідача від 24.05.06 р.,
наказ НОМЕР_1 від 25.05.06 р. чім і завдано збитків на 5288, 27
грн. та 3864, 27 грн. Окрім того, оскільки складування
відповідачем будівельних матеріалів на ділянці 0, 25 га
перешкоджало роботі лабораторії позивача він поніс затрати
пов'язані утриманням, доступом до іншої лабораторії на суму 3587,
66 грн.
Відповідач надіслав відзив на позов, у якому зазначалося, що
він звертався до Керченської міської ради з заявою про виділення
земельної ділянки під придбані об'єкти, але позивач добровільно
від земельних ділянок не відмовлявся. Також вказував, що за
позначений період він не являвся фізичною особою-підприємцем,
самовільний захват території позивача в червні 2005 р. не
проводився, а за землю по АДРЕСА_1 він сплачує земельний податок.
У зв'язку із викладеним просив позов залишити без розгляду,
запропонувати позивачу вирішити земельний спір в органах
виконавчої влади з земельних ресурсів в м. Керчі, договір НОМЕР_2
про оренду земельної ділянки вважати недійсним.
Також від імені відповідача надсилалася телеграма про
відкладення засідання через поважні причини, але, що це є за
поважні причини не зазначено.
З огляду на обізнаність відповідача про дату розгляду справи,
надання відповідного відзиву на позов, сплив строку розгляду суд
вважає можливим розгляд справи за наявними матеріалами, розгляду
справи відкладенню не підлягає.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення
представника позивача, суд -
УСТАНОВИВ:
Рішенням виконавчого комітету Керченської міської ради
НОМЕР_3 від 15.05.1992 р. було затверджено проект відведення
земельних ділянок управління "Укрчорметгеологія" у м. Керчі,
відведено в постійне користування під виробничу базу земельну
ділянку площею 2, 981 га по АДРЕСА_2 в межах згідно із доданою
викопіровкою на плані міста.
Згідно договорів купівлі-продажу приміщення на аукціоні
НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6 від 14.01.2002 р. фізичною особою
ОСОБА_1 придбано кам'яну будівлю площею 183, 1 кв. м., кам'яну
будівлю лабораторії в літ. А-а загальною площею 380,5 кв. м.,
кам'яну будівлю кернохранілища (літ В, В 1, в) загальною площею
195, 5 кв. м. у АДРЕСА_2.
Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та
фізичних осіб -підприємців станом на 03.01.07 р. є наявним запис
про державну реєстрацію ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_7)
здійснену 19.06.06 р., отже, спір підлягає розгляду та вирішенню у
господарському суді.
Вимоги позивача обгрунтовуються тим, що відповідач самовільно
використовує земельні ділянки 0, 16 та 0, 25 га, що передано до
користування позивача у АДРЕСА_2, також вказується на самовільне
зведення ним прибудов до придбаних будівель, складування
будівельних матеріалів.
Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
судочинство у господарських судах здійснюється
на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь
у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду
доказами, мають довести ті обставини, на які вони посилаються як
на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
).
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
право власності та право постійного користування на земельну
ділянку виникає після одержання її власником або користувачем
документа, що посвідчує право власності чи право постійного
користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її
меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує
право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Як вбачається з матеріалів справи 24.05.06 р. відповідач
звертався до директора ДП "Укрчорметгеологія" із заявою, в якій
позначав про те, що з 2002 р. він вступив в володіння приміщеннями
по АДРЕСА_2 (АДРЕСА_1), які находяться на території земельного
відводу ДП "Укрчорметгеологія" та просив погодити межі розділу
земельної ділянки згідно проекту, а також пропонував відшкодувати
витрати за користування земельною ділянкою 0, 16 га.
На підставі заяви відповідача директором ДП
"Укрчорметгеологія" було видано наказ НОМЕР_1 від 25.05.06 р. щодо
проведення обміру території зайнятої ОСОБА_1 За наслідками обміру
25.05.06 р. складався акт, у якому зазначалося про використання
відповідачем площі 1584, 95 кв. м., акт як вбачається був
підписаний і ОСОБА_1
15.09.2006 р. за участі представників ДП "Укрчорметгеологія"
складено акт про зайняття відповідачем зі східної сторони
лабораторії території площею 252, 2 кв. м. (0, 25 га).
Також на підтвердження своїх доводів позивачем надано ряд
фотографій де відображено здійснені прибудови та зайнята
відповідачем територія.
У службовій записці від начальника хіміко-екологічної
лабораторії ДП "Укрчорметгелогія" від 06.09.06 р. зазначається, що
з липня 2005 р. підприємцем ОСОБА_1 складується біля підприємства
будівельні матеріали, у зв'язку з чим проводити деякі види точних
досліджень приходиться на території ЗАТ "Камиш-Бурун", що тягне
додаткові витрати.
З листа прокурора м. Керч від 14.08.06 р. НОМЕР_8 до позивача
слідує, що постановою інспекції державного
архітектурно-будівельного контролю від 22.06.2006 р. ОСОБА_1
визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення
передбаченого ст. 97 (Самовільне будівництво будинків або споруд)
Кодексу про адміністративні правопорушення України та накладено
стягнення у вигляді штрафу.
Відповідачем не надавалося доказів на спростування
використання ним земельних ділянок, що надавалися у користування
позивачу та щодо вилучення яких у встановленому порядку не має
відповідних доказів, також не вбачається наявності у нього
відповідних правовстановчих документів згідно ст. 126 Земельного
кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
2001 р., дозволів на будівництво,
здійснення будівельних робіт зі зведення прибудов, що позначено на
ген. плані літ. Г, Д, Е, Ж, З.
Як наслідок зайняття, використання земельних ділянок у
діяльності відповідача позивач змушений нести додаткові витрати у
зв'язку із утриманням, роботою лабораторії на території ЗАТ
"Камиш-Бурунський комбінат", адже проведення дослідних робіт
потребує певних умов. Витрати на паливно-мастильні матеріали
згідно поданих позивачем розрахунків склали 2579, 43 грн.
Відповідно до довідки від 22.11.06 р. оплата за електроенергію в
період з червня 2005 р. по жовтень 2006 р. склала 1008, 23 грн.
Згідно із ст. 2 закону України "Про плату за землю"
( 2535-12 ) (2535-12)
використання землі в Україні є платним. Позивач
продовжує нараховувати земельний податок за використання ділянок
0, 16 га і 0, 25 га, що фактично зайнято відповідачем. Суми
земельного податку згідно розрахунків склали : по земельній
ділянці 0, 25 га за період з 01.06.05 р. по 31.10.06 р. - 2844, 45
грн., крім того сплачувалися штрафні санкції у сумі 1019, 82 грн.;
по земельній ділянці 0, 16 га за період з 01.11.03 р. по 31.10.06
р. - 3697, 20 грн., також було нараховано санкції за несвоєчасну
оплату у 1591, 07 грн.
Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
учасник господарських відносин, який порушив
господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення
господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки
суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками
розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або
пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які
управнена сторона одержала б у разі належного виконання
зобов'язання або додержання правил здійснення господарської
діяльності другою стороною.
Оскільки відповідачем було порушено встановлені вимоги щодо
здійснення господарської діяльності, що призвело до негативних
наслідків для позивача як у вигляді додаткових витрат, так і у
продовженні нарахування, внесення плати за землю, під час коли ця
земля використовувалась іншою особою, є наявними підстави для
стягнення сум збитку. Проте у частині щодо відшкодування штрафних
санкцій суд не вбачає відповідного причинного зв'язку між
безпосередньо діями відповідача та несплатою сум земельного
податку позивачем, який мав заборгованість (а. с. 39 -41),
нарахуванням санкцій.
Не приймаються судом посилання відповідача на сплату
земельного податку адже не визначено за яку саме ділянку, якої
площі та на підставі чого вносилися відповідні кошти.
Щодо визнання відповідача фактичним землекористувачем
земельної ділянки площею 0, 16 га та зобов'язання його сплачувати
податок на землю, то такі вимоги на думку суду не відповідають
способам захисту прав суб'єктів господарювання, що визначені ст.20
Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
та не узгоджуються із
приписами закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
, до того
ж позивач не є відповідним контролюючим органом щодо сплати
податків, зборів, а тому у цієї частині позову має бути
відмовлено.
Ст. 376 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
встановлено, що
самочинне будівництво нерухомого майна не тягне набуття прав
власності на нього.
Відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню
власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат,
понесених за час незаконного користування ними. Приведення
земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи
знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок
громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні
ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок
провадиться за рішенням суду.
Таким чином, вимоги позивача щодо звільнення, приведення
земельних ділянок у належний стан грунтуються на законі та
підлягають задоволенню.
Суд не вбачає можливості задоволення вимоги стосовно
встановлення межової границі за відсутності, ненадання
правовстановлювальних документів відповідача.
За викладених обставин, суд вважає позовні вимоги такими, що
підлягають частковому задоволенню, має бути стягнуто 10129, 31
грн. збитків, зобов'язано відповідача знести самочинно збудовані
прибудови, звільнити територію, у іншій частині має бути
відмовлено.
Щодо посилань відповідача на договір НОМЕР_2 про оренду
земельної ділянки, то це не є предметом даного спору, зустрічного
позову у рамках справи не заявлялося. Окрім того, суд не вбачає,
що сторони досягли відповідної згоди по всім істотним умовам та
договір набув чинності, була здійснена його реєстрація,
підтвердження прав сторін розпоряджатися землею не має.
У відповідності зі ст. 44, 49 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
підлягають стягненню з відповідача на
користь позивача витрати по оплаті держмита пропорційно до
задоволених вимог та витрати по оплаті інформаційно-технічного
забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.
З обліком викладеного, керуючись ст. 49, 82- 84
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд -
ВИРIШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної
особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_7) на користь
Державного підприємства рудникової геології, промислових
геологорозвідувальних робіт і технічного буріння
"Укрчорметгеологія" (98309, м. Керч, АДРЕСА_2 ) 10129, 31 грн.
збитків, а також 187 грн. витрат по держмиту, 118,00 грн. витрат
по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.
3. Зобов'язати суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної
особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_7) знести
самовільно збудовані прибудови у м. Керч, АДРЕСА_2 позначені на
ген. плані літерами Г, Д, Е, Ж, З та убрати територію від
будівельних матеріалів в районі вигребної ями та лабораторії ДП
"Укрчорметгеологія" .
4. В іншій частині відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Луцяк М.I.