РIШЕННЯ
22.02.07 Справа№ 4/2548-27/350
За позовом: ПП ОСОБА_1., м.Рівне
до відповідача: ПП ОСОБА_2, м.Жидачів
третя особа: ТзОВ "Кооімекс Україна", м.Мукачево
про стягнення 24589,27 грн.
Суддя Н.Судова-Хомюк
Представники:
від позивача - ОСОБА_3. - представник
від відповідача - н/з
Представнику позивача роз'яснено його права та обов'язки
відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Суть спору:
Позовні вимоги заявлено ПП ОСОБА_1., м.Рівне до ПП ОСОБА_2,
м.Жидачів про стягнення 24589,27 грн.
Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному
обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позов
не подав.
Справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для
вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення
представника позивача, суд встановив.
04.10.2006 року між ПП ОСОБА_1., м.Рівне та ПП ОСОБА_2,
м.Жидачів укладено договір доручення.
Відповідно до ст.ст. 638, 639 Цивільного Кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
договір є укладеним, якщо сторони в належній формі
досягли згоди з усіх істотних умов договору, договір може бути
укладений у будь-якій формі, якщо інше не встановлено законом, у
даному випадку сторони уклали договір у письмовій формі. Сторони є
вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні
умов договору з урахуванням вимог закону (ст. 627 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
).
Відповідно до п.1.1 даного договору позивач зобов'язався від
імені і за рахунок відповідача здійснювати наступні юридичні дії:
заключати договори з третіми особами (виконавцями) для організації
міжнародних перевезень вантажів, а також проводити повний
розрахунок з виконавцями з коштів отриманих від довірителя.
Згідно додатку до цього договору, а саме замовлення до
договору від 04.10.2006 року позивач мав завантажити автомобіль
05-06.10.2006 року у м.Парма (Iталія) та здійснити перевезення
вантажу маршрутом: Парма-Дніпропетровськ. Вартість перевезення
становить 3650 євро, що еквівалентно 23477,16 грн. станом на
04.10.2006 року.
На виконання умов договору від 04.10.2006 року, а саме п.1.1.
позивач заключив договір-заявку з третьою особою -ТзОВ
"Кооімекс-Україна" про здійснення останнім автомобільного
перевезення вантажу по маршруту: м.Парма
(Iталія) -м.Дніпропетровськ (Україна).
12.10.2006 року автомобіль, здійснюючи рейс
Парма-Дніпропетровськ прибув на місце вивантаження в
м.Дніпропетровську на територію ПП "Дар". Факт перетину кордону
підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною
№НОМЕР_1.
У відповідності до п.1.1. договору доручення від 04.10.2006
року позивач проводить повний розрахунок з виконавцем з коштів,
отриманих від відповідача. Розрахунок повинен був здійснюватися
при розвантаженні у м.Дніпропетровську -дана умова зазначена в
замовленні до договору від 04.10.2006 року та є його невід'ємною
частиною.
Пунктом 5.1. визначено, що за виконання послуг повіреним
довіритель здійснює оплату у валюті виставленого рахунку шляхом
перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок повіреного
на підставі отриманих рахунків протягом 10 днів з дня їх
отримання, ящо інше не обумовлене в заявці.
Пунктом 1 ст.530 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
визначено, що якщо у
зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно
підлягає виконання у цей строк (термін). Відповідно до умов
договору відповідач мав виконати своє зобов'язання при
розванаженні автомобіля в м.Дніпропетровську, а саме 12.10.2006
року.
Відповідно до умов договору та додатку до договору від
04.10.2006 року та ст.509 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, п.1 ст.307 ГК
України ( 436-15 ) (436-15)
відповідач не виконав своє зобов'язання,
несплативши за перевезення вантажу встановлену плату, а саме 3650
євро, що еквівалентно 23477,16 грн.
На виконання вимог ст.315 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
17.10.2006
року відповідачу був надісланий претензійний лист з вимогою
розрахуватися за перевезення, яке було здійснене по маршруту
м.Парма -м.Дніпропетровськ. Відповідач претензію залишив без
відповіді, кошти не сплатив.
У зв'язку з цим, станом на 20.11.2006 року заборгованість
відповідача перед позивачем становить 3650 євро, що еквівалентно
23477,16 грн.
Відповідно до п.5.1. договору та ч.3 ст. 549 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
позивачем нарахована відповідачу пеня за несвоєчасне
виконання грошових зобов'язань у розмірі 426,45 грн.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача в
порядку ч.2 ст.625 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
інфляційні втрати в
розмірі 610,40 грн. та 3% річних, що становлять 75,26 грн.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу ( 436-15 ) (436-15)
України ( 436-15 ) (436-15)
, зобов'язання повинні виконуватися належним
чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону,
договору.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги
обгрунтовані поданими доказами, і підлягають до задоволення з
урахуванням уточнення позовних вимог.
Судові витрати покласти на відповідача, відповідно до ст. 49
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Керуючись ст.193, 307, 315 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, ст.ст.
509, 526, 549, 625, 627, 638, 639 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, ст.ст.
43, 49, 54-57, 82, 84, 85,121 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд -
В И Р I Ш И В:
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2, Львівська обл.,
м.Жидачів, АДРЕСА_1 (р/р НОМЕР_2 в ЛФ ВАТ "Мегабанк", МФО 385413,
ідент.код НОМЕР_3) на користь приватного підприємця ОСОБА_1, м.
Рівне, АДРЕСА_2 (р/р НОМЕР_4 в Ощадбанку м.Рівне, МФО 333368,
ідент.код НОМЕР_5) -23477,16 грн. основного боргу, 426,45 грн.
пені, 610,40 грн. інфляційних втрат, 75,26 грн. 3% річних, 245,89
грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу.
Наказ видати.
Суддя Судова-Хомюк Н.М.