ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТI
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
РIШЕННЯ
"01" лютого 2007 р.
Справа № 17-30-9-25/276-05-9424
За позовом: Об'єднання співвласників багатоквартирного
будинку "Парус"
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет
спору на стороні позивача:
Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської
міської ради
До відповідача: Громадська організація "Спілка арбітражних
керуючих, розпорядників
майна, ліквідаторів в Одеській області"
Про стягнення заборгованості в сумі 10500 грн., зобов'язання
сплатити 5250 грн.
Колегія судді у складі:
головуючого судді Зуєвої Л.Є.
суддів Бакланової Н.В.
Железної С.П.
Представники сторін:
Від позивача: Мальцев Є.П. на підставі довіреності від
12.09.2006р.
Відповідача: Фірсов Д.О., на підставі довіреності від
09.10.06 р.
Від третьої особи: Юхтенко Л.Р .на підставі довіреності №
01-13/65 від 12.01.2007р.
Суть спору: Об'єднання співвласників багатоквартирного
будинку "Парус" звернулося до суду з позовною заявою до
громадської організації "Спілка арбітражних керуючих,
розпорядників майна, ліквідаторів в Одеській області" про
стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість в
розмірі 10500 грн. за період з 01.04.04 р. по 01.06.05 р. (14
місяців) в якості їх часткової участі в понесених позивачем
витратах на утримання і обслуговування будинку і прибудинкової
території за вказаний період;зобов'язання відповідача оплатити
5250 грн. (750 в місяць х 7 місяців) за місяці, що пройшли
поточного року з 01 червня по 31 грудня 2005 р.; зобов'язання
відповідача укласти з позивачем договір з 01.01.06 р. на
обслуговування та утримання будинку, як з житлово-експлуатаційною
організацією, на балансі якої знаходиться даний будинок з метою
подальшої оплати житлово-експулатаційних витрат по утриманню
будинку.
Рішенням господарського суду Одеської області від
22.12.2005р. у задоволенні позовних вимог Об'єднанню співвласників
багатоквартирного будинку "Парус" відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від
23.08.2006р. рішення господарського суду Одеської області від
22.12.2005р. скасовано, а справу передано на новий розгляд до
господарського суду Одеської області .
Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.09.2006р.
справу прийнято до свого провадження суддею Баклановою Н.В. та
присвоєно справі № 9-25/276-05-9424.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.09.2006р.
залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє
самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача
Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської
міської ради.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.10.2006р.
на підставі розпорядження голови господарського суду Одеської
області від 10.10.2006р. призначено колегіальний розгляд справи у
складі колегії суддів головуючий Рога Н.В., судді Бакланова Н.В.,
Железна С.П. та справі присвоєно № 30-9-25/276-05-9424.
Розпорядженням заступника голови господарського суду Одеської
області від 04.12.2006р., у звязку з закінченням повноважень суддю
Рога Н.В. замінено на суддю Зуєву Л.Є.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.12.2006р.
справу прийнято до провадження суддею Зуєвою Л.Є. та присвоєно
справі №17- 30- 9-25/276-05-9424.
Представник позивача на заявлених позовних вимогах наполягає,
з врахуванням наданих уточнень до позовної, в яких Об'єднання
співвласників багатоквартирного будинку "Парус" просить стягнути з
відповідача заборгованість в сумі 21785,94 грн. за послуги на
утримання будинку та при будинкової території.
Відповідач заявлений позов позивача не визнає, про що
зазначив у відзиві на позовну заяву та наданих в ході розгляду
справи поясненнях, де зазначає, що відповідно до ст.2 Закону
України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку"
( 2866-14 ) (2866-14)
цей закон регулює відносини між власниками квартир,
приміщень та об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку,
тому відповідно відповідач як орендар не може бути суб'єктом цих
відносин. Відповідач також вказує на те, що ст.13 вищевказаного
закону прямо визначає, що договір укладається між власником
приміщення та об'єднанням, на основі типового договору. Звідси,
відповідач робить висновок, що так як Громадська організація
"Спілка арбітражних керуючих, розпорядників майна, ліквідаторів в
Одеській області" не є власником приміщення, а лише орендар, тому
не є неналежним відповідачем по даній справі.
Також, відповідач наполягає на тому, що позивач крім того, що
зробив пропозицію укласти договір особі, яка в силу закону не може
бути суб'єктом господарювання, не дотримався правил та форми
здійснення цієї процедури, тому його листи, які містять лише
пропозицію сплатити грошові кошти не можуть розглядатися як оферта
на укладення договору. При цьому Громадська організація "Спілка
арбітражних керуючих, розпорядників майна, ліквідаторів в Одеській
області" зазначає, що не отримувала проект договору.
Обгрунтовуючи свої заперечення відповідач відзначає, що
взагалі не є споживачем зазначених позивачем послуг, витрати на
оплату яких останній намагається зобов'язати його сплатити.
Стосовно оплати ремонтних робіт відповідач звертає увагу суду на
те, що ст.24 вищенаведеного закону встановлено обов'язок саме
власника приміщення брати участь у капітальному та поточному
ремонті будинку та такий самий обов'язок встановлено для
колишнього власника, на балансі якого перебував будинок, що
виключає можливість зобов'язання відповідача сплачувати ці
витрати.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет
спору на стороні позивача Представництво по управлінню комунальною
власністю Одеської міської ради підтримує позов з огляду на те,
що, відповідно до п.4.2. (л) договору оренди № 3/2 від
04.07.2003р., орендар - громадська організація "Спілка арбітражних
керуючих, розпорядників майна, ліквідаторів в Одеській області"
зобов'язана укласти з Балансоутримувачем орендованого приміщення
договір на відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання
приміщення.
На цей час балансоутримувачем зазначеного нежилого приміщення
є ОСББ "Парус". Отже, на виконання п. 4.2 (л) договору оренди №
3/2 від 04.07.2003р., громадська організація "Спілка арбітражних
керуючих, розпорядників майна, ліквідаторів в Одеській області"
зобов'язана укласти з ОСББ "Парус" договір на утримання приміщення
та сплачувати фактичні витрати утримання наведеного приміщення.
Згідно з п. 4.2. (в) договору оренди № 3/2 від 04.07.2003р.,
орендар зобов'язаний сплачувати фактичні витрати з комунальних
послуг. Відповідно до Закону України "Про відповідальність
суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати
за спожиті комунальні послуги та утримання при будинкових
територій" ( 686-14 ) (686-14)
, витрати несе суб'єкт, який потребляє
комунальні послуги та утриману прибудинкову територію.
Фактичним користувачем послуг по утриманню будинку та
прибудинкової території є громадська організація "Спілка
арбітражних керуючих, розпорядників майна, ліквідаторів в Одеській
області" - орендар приміщення, розташованого в будинку № 14 по
вул. Дерибасівська, на підставі договору оренди, укладеного з
Представництвом, тому на думку Представництва у даному випадку
повинно бути застосований Закон України "Про відповідальність
суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати
за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових
території" ( 686-14 ) (686-14)
.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи
сторін,, суд встановив наступне:
13.02.04 р Виконавчим комітетом Одеської міської ради був
зареєстрований статут об'єднання співвласників багатоквартирного
будинку "Парус" згідно п.1.1. якого ОСББ "Парус" створено
власниками квартир та/або приміщень багатоквартирного будинку № 14
на вулиці Дерибасівській в місті Одесі відповідно до Закону
України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку"
( 2866-14 ) (2866-14)
.
Метою створення об'єднання є забезпечення захисту його
членів, відповідно до п.11.1. цього Типового статуту, та
дотримання ними обов'язків щодо належного утримання та
використання неподільного і загального майна (п.2.1. статуту).
Розпорядженням міського голови від 11.02.05 р. № 143-01р "Про
передачу житлового будинку на баланс об'єднання співвласників
багатоквартирного будинку "Парус" було зобов'язано управління
мікрорайоном "Жовтневий" Приморської районної адміністрації
передати з балансу, за актом приймання-передачі, житловий будинок,
що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Дерибасівська, 14 на
баланс об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Парус".
Як доказ фактичної передачі будинку позивач подав до матеріалів
справи довідку КП ДЕЗ "Жовтневий" без дати та номера, де
зазначено, що будинок 14 по вул. Дерибасівській на балансі КП ДЕЗ
"Жовтневий" не обраховується, так як переданий в управління ОСББ
"Парус".
04.07.03 р. між Представництвом по управлінню комунальною
власністю Одеської міської ради народних депутатів (Орендодавець)
та Громадською організацією "Спілка арбітражних керуючих,
розпорядників майна, ліквідаторів в Одеській області" (Орендар)
був укладений договір № 3/2 оренди нежитлового приміщення, п.п.
1.1., 1.2. якого передбачено, що Орендодавець передає, а Орендар
приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення,
розташоване за адресою м. Одеса, вул. Дерибасівська, 14 на другому
поверсі, загальною площею 244,1 кв.м. на підставі розпорядження
міського голови №825-01р від 04.07.03 р. під розміщення
організації, строк дії договору оренди з 04.07.03 р. по 04.07.08
р.
Згідно підпункту в) п.4.2., п.4.3 договору до зобов'язань
Орендаря віднесені такі зобов'язання як: сплата фактичних витрат
за користування водою, каналізацією, газом, електроенергією,
центральним опаленням, іншими комунальними послугами, а також за
користування земельною ділянкою, для чого у місячний термін
оформити договори з відповідними службами; своєчасно здійснювати
капітальний і поточний ремонт орендованого нежитлового приміщення
(будівлі).
З наявних в матеріалах справи документів, зокрема наявного
договору про постачання теплової енергії в гарячій воді №ТЕЦ 1238
від 04.10.04 р. суд може зробити висновок, що відповідач виконував
свої зобов'язання по утриманню орендованого приміщення, визначені
договором оренди від 04.07.03 р. № 3/2, оскільки доказів в
протилежне сторони суду не надали.
В підтвердження проведених витрат на утримання і
обслуговування будинку і прибудинкової території позивач надав
суду договір № 6286 від 26.07.04 р. про постачання електричної
енергії з додатками до нього, угоду №8463-М на виконання
(передачу) робіт від 26.08.04 р., укладену з ДП "Одеський
регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації",
предметом якого є надання метрологічних послуг, у т.ч. повірка
засобів вимірювальної техніки (ЗВТ), протокол узгодження
договірної ціни на виконання робіт та акт здачі-приймання робіт до
нього, договір підряду № 126 від 05.08.04 р., кошторис вартості
ремонтних робіт, договір на вивіз твердих побутових відходів №
11017/1/ПОО1/0 від 15.04.04 р., тимчасовий договір на послуги
водопостачання та водовідведення № 144/1 від 21.06.04 р., договір
№ УСЮ ЮЛ-21502/05-2004 на надання послуг зв'язку від 26.05.04р.,
договір № УСЮ ЮЛ-21502/05-2004 від 21.05.04 р., платіжні
відомості, видаткові касові ордера на оплату заробітної плати,
платіжні документи на оплату страхових внесків на випадок
безробіття, до пенсійного фонду, відрахувань прибуткового податку
із заробітної оплати, за використану електроенергію, за
використану воду, за вивіз ТБО, за послуги зв'язку та інші
витрати.
З вимогою про необхідність проведення оплати витрат на
утримання будинку та прибудинкової території ОСББ "Парус" листом
від 01.04.04 р. звернувся до всіх власників будинку та до
Громадської організації "Спілка арбітражних керуючих,
розпорядників майна, ліквідаторів в Одеській області", на який
відповідач надав відповідь листом від 18.05.04 р. № 191, де
зазначає, що для прийняття рішення з питання підписання
запропонованого договору просить надати інформацію про калькуляцію
тарифів на вказані в договорі послуги та сам договір.
В матеріалах справи наявні також листи ОСББ "Парус" від
27.05.04 р., 17.09.04 р., 06.10.04 р., адресовані відповідачу, в
яких повідомляється про наявність у останнього заборгованості по
оплаті витрат по управлінню будинком.
29.06.05 р. позивачем було надіслано відповідачеві претензію
за вих.№1 на суму заборгованості в розмірі 10500 грн., розраховану
за період з 01.04.04 р. по 01.06.05 р., на яку останнім надіслано
відповідь листом від 09.07.05 р. за вих.№125, де з посиланням на
норми чинного законодавства відмовлено в задоволенні заявлених в
претензії вимог у зв'язку із їх безпідставністю та незаконністю.
З огляду на зазначене та невідшкодування відповідачем
понесених ОСББ "Парус" витрат на утримання і обслуговування
будинку і прибудинкової території, останній вбачає наявність своїх
порушених прав, що стало підставою для звернення до суду з даною
позовною заявою.
Дослідивши обставини справи та надані сторонами докази суд
дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з
наступних правових підстав.
Засадами чинного Цивільного кодексу України в редакції від
16.01.03 р. передбачено, що кожна особа має право на захист свого
цивільного права у разі його порушення, невизнання або
оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який
не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. (ст. 15
ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
від 16.01.03 р.).
Відповідно до ст. 16 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
кожна особа має
право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового
або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав
та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину
недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення
становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання
обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення
правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи
відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної
(немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій
бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної
Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх
посадових і службових осіб.
Згідно ч.9 ст.1 Закону України "Про об'єднання співвласників
багатоквартирного будинку" ( 2866-14 ) (2866-14)
№ 2866-III від 29.11.01 р.
об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі -
об'єднання) - юридична особа, створена власниками для сприяння
використанню їхнього власного майна та управління, утримання і
використання неподільного та загального майна.
Статтею 2 Закону України "Про об'єднання співвласників
багатоквартирного будинку" ( 2866-14 ) (2866-14)
№ 2866-III від 29.11.01 р.
визначено, що цей Закон регулює: порядок створення, реєстрації,
реорганізації, діяльності і ліквідації об'єднань, асоціацій;
відносини суб'єктів права власності щодо користування та
розпорядження нерухомим майном у об'єднанні, асоціації; відносини
між об'єднаннями та асоціаціями; відносини між об'єднаннями,
асоціаціями і органами державної влади та органами місцевого
самоврядування; відносини між об'єднаннями і господарюючими
суб'єктами.
Частинами 1, 5 ст.4 Закону України "Про об'єднання
співвласників багатоквартирного будинку" ( 2866-14 ) (2866-14)
передбачено,
що об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав його
членів та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та
використання неподільного і загального майна, забезпечення
своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів,
передбачених законодавством та статутними документами. Об'єднання
може здійснювати господарську діяльність для забезпечення власних
потреб безпосередньо або шляхом укладення договорів з фізичними чи
юридичними особами.
Об'єднання може бути створене в будинку будь-якої форми
власності з числа тих, хто приватизував або придбав квартиру, а
також власника будинку або його уповноваженої особи, власників
жилих приміщень, а також власників нежилих приміщень (ч.1 ст.6
Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного
будинку" ( 2866-14 ) (2866-14)
).
Членом об'єднання може бути фізична чи юридична особа, яка є
власником квартири (квартир) або приміщення (приміщень) у
багатоквартирному будинку. Членство в об'єднанні є добровільним і
може набуватися одночасно з створенням об'єднання при проведенні
установчих зборів, а також індивідуально, на основі письмової
заяви, в будь-який момент його існування. Власники приміщень,
розташованих у межах одного житлового комплексу, які не є членами
об'єднання, можуть укладати з об'єднанням угоди про співпрацю та
дії у спільних інтересах (ч.ч 1, 2, 5 ст.9 Закону України "Про
об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" ( 2866-14 ) (2866-14)
).
Для забезпечення виконання власниками приміщень своїх
обов'язків об'єднання має право: вимагати відшкодування збитків,
заподіяних неподільному та загальному майну об'єднання з вини
власника або інших осіб, які користуються його власністю; вимагати
своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим
Законом та статутом об'єднання платежів, зборів і внесків від
власників приміщень, а також відрахувань до резервного і
ремонтного фондів (ч.ч. 1, 3, 4 ст.17 Закону України "Про
об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" ( 2866-14 ) (2866-14)
).
За наявності технічної можливості проведення поквартирного
обліку споживання водо-, тепло-, газо-, електропостачання,
гарячого водопостачання та інших послуг власники жилих і нежилих
приміщень можуть перераховувати кошти безпосередньо на рахунки
підприємств, організацій, які надають ці послуги, за відповідними
тарифами для кожного виду послуг у порядку, встановленому законом.
Кошти, що сплачуються власниками приміщень за надані їм комунальні
послуги, можуть згідно з укладеними договорами надходити на
рахунок об'єднання для накопичення і наступного перерахунку
підприємствам, організаціям, які надають ці послуги. Перерахування
коштів підприємствам, організаціям, які надають послуги,
здійснюється щомісячно у визначений день відповідно до договору
між об'єднанням і цими підприємствами, організаціями. У разі, якщо
правління об'єднання самостійно здійснює функції управителя, воно
за договором з постачальниками комунальних послуг може бути
колективним замовником (абонентом) таких послуг. У цьому випадку
об'єднання несе повну відповідальність за своєчасну сплату
вартості фактично спожитих членами об'єднання комунальних послуг.
Власники квартир, приміщень, що не обладнані приладами обліку,
зобов'язані укласти договір про обслуговування та оплату
комунальних послуг з управителем незалежно від членства в
об'єднанні. Відмова від укладення договору, від оплати рахунків
або несплата рахунків не допускається. Такі дії є порушенням прав
інших членів об'єднання і підставою для звернення до суду про
стягнення заборгованості із плати по відповідних рахунках у
примусовому порядку (ч.ч. 1, 3, 5, 7, 8 ст. 22 Закону України "Про
об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" ( 2866-14 ) (2866-14)
).
Утримання і ремонт приміщень, які перебувають у власності,
здійснюються відповідно до законодавства України. Власник
приміщення зобов'язаний відповідно до законодавства забезпечити
використання, утримання, реконструкцію, реставрацію, капітальний
ремонт приміщень або їх частин без завдання шкоди майну і
порушення прав та інтересів інших власників. Видатки на утримання
і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній
власності, визначаються статутом об'єднання та договором про їх
використання (ч.ч. 1, 2, 3, ст.23 Закону України "Про об'єднання
співвласників багатоквартирного будинку" ( 2866-14 ) (2866-14)
).
Аналіз вищенаведених норм законодавства дає підстави суду
вважати необгрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з
відповідача заборгованості в сумі 21785,94 грн. за послуги на
утримання будинку та при будинкової території оскільки Громадська
організація "Спілка арбітражних керуючих, розпорядників майна,
ліквідаторів в Одеській області не є ні власником приміщення, у
відношенні якого позивачем зроблено розрахунок витрат на утримання
і обслуговування будинку та прибудинкової території, ні членом
ОСББ "Парус", договору з останнім на утримання та використання
неподільного і загального майна не укладав, а також як орендар
цього приміщення договір на утримання і обслуговування будинку та
прибудинкової території не укладав, тобто ні в яких
правовідносинах з позивачем не перебував та не пере буває на час
розгляду справи у суді.
Звертаючись з позовною заявою до громадської організації
"Спілка арбітражних керуючих, розпорядників майна, ліквідаторів в
Одеській області" позивачем були заявлені вимоги про стягнення з
відповідача на користь позивача заборгованісті в розмірі 10500
грн. в якості їх часткової участі в понесених позивачем витратах
на утримання і обслуговування будинку і прибудинкової території;
зобов'язання відповідача оплатити 5250 грн. та зобов'язання
відповідача укласти з позивачем договір з 01.01.06 р. на
обслуговування та утримання будинку, як з житлово-експлуатаційною
організацією, на балансі якої знаходиться даний будинок з метою
подальшої оплати житлово-експулатаційних витрат по утриманню
будинку.
Однак в ході розгляду справи позивач неодноразово уточнював
свої позовні вимоги та користуючись своїми процесуальними правами,
згідно ст.22 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, уточнив свої позовні вимоги
05.12.2006р. та виклав їх остаточно в наступній редакції: "Прошу
стягнути з відповідача заборгованість в сумі 21785,94 грн. за
послуги на утримання будинку та при будинкової території". При
цьому позовні вимоги щодо зобовязання укласти відповідний договір
представником ОСББ "Парус" не заявлялися, що було підтверджено ним
в ході розгляду справи у судовому засіданні 01.02.2007р. та заявою
про уточнення позовних вимог від 05.12.2006р.
Звертаючись з вимогами стягнення з відповідача заборгованісті
в сумі 21785,94 грн. за послуги на утримання будинку та при
будинкової території позивач обгрунтовує свої вимоги нормами
матеріального права, а саме ст.511, 528,636 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Суд вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до
ст.11 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
цивільні права та обов'язки виникають
із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а
підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та
інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид
правомірних дій -це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані
на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
При цьому, ст.12 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
передбачає, що особа
здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
У відповідності зі ст.204 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
договори
укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є
правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо
не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому
зобов'язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.
Відповідно до п.1 ст. 509 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
зобов'язанням
є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана
вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати
майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або
утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від
боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання -це вид цивільних
правовідносин.
Зобовязальні правовідносини (зобовязання) називають
відносними правовідносинами, оскільки їх субєктами завжди є чітко
визначене коло осіб, як управомочених, так і зобовязаних, на
відміну від абсолютних правовідносин, де управомоченій особі
протистоїть невизначене коло зобовязаних осіб.
Статтею 510 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
сторонами у зобовязанні є
боржник і кредитор, при цьому на стороні боржника або кредитора
можуть бути одна або одночасно декілька осіб.
Як вбачається з матеріалів справи позивач просить стягнути з
відповідача на свою користь заборгованість в сумі 21785,94 грн. за
послуги на утримання будинку та при будинкової території .
Заборгованість, як цивільно-правова категорія - це кошти, які
не сплачені боржником на користь кредитора по певному зобовязанню,
яке виникає із дій осіб, що передбачені актами цивільного
законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовЧязків
є договори та інші правочини.
Посилання позивача на вимоги ст.511, 528,636 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, як на підставу свої позовних вимог судом приймаються
як неправильне застосування норм матеріального права, оскільки ст.
511 ЦК передбачено, що зобовязання не створює обовязку для третьої
особи. У випадках встановлених договором, зобовязання може
породжувати для третьої особи права щодо боржника та кредитора.
Статтею 636 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
договором на користь
третьої особи є договір, в якому боржник зобовязаний виконати свій
обовязок на користь третьої особи, яка встановлена або не
встановлена у договорі.
Розглядом матеріалів справи встановлено, що відповідно до
п.4.2. (л) договору оренди № 3/2 від 04.07.2003р., орендар -
громадська організація "Спілка арбітражних керуючих, розпорядників
майна, ліквідаторів в Одеській області" зобов'язана укласти з
балансоутримувачем орендованого приміщення договір на
відшкодування витрат балансоутримувача на утримання приміщення. На
час розгляду справи у суді балансоутримувачем зазначеного нежилого
приміщення є позивач по справі ОСББ "Парус". Отже, на виконання п.
4.2 (л) договору оренди № 3/2 від 04.07.2003р., громадська
організація "Спілка арбітражних керуючих, розпорядників майна,
ліквідаторів в Одеській області" зобов'язана була укласти з ОСББ
"Парус" договір на утримання приміщення та на підставі цього
договору сплачувати фактичні витрати утримання приміщення.
Таким чином договором оренди № 3/2 від 04.07.2003р. визначено
відповідне зобовязання відповідача щодо укладання договору на
утримання орендованого приміщення, при цьому відповідно до ч.2
ст.636 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
виконання договору на користь третьої
особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя
особа, на користь якої передбачено виконання. Однак ні
Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської
міської ради, ні позивачем позовні вимоги щодо зобовязання
відповідача виконати умови договору на користь третьої особи не
заявлені.
Відповідно до ст..54 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
позовна заява
серед іншого повинна містити також посилання на законодавство, на
підставі якого подається позов та заявляються відповідні позовні
вимоги. Невірне посилання позивача на норму матеріального права,
яка є підставою позовних вимог, кваліфікується судом як
неправильне застосування норм матеріального права та є підставою
для відмови в позові.
Таким чином, оскільки між сторонами по справі не укладено
будь-яких цивільно-правових угод, та позивач відмовився від вимоги
щодо зобовязання відповідача укласти договір на утримання будинку
та прибудинкової території, колегія суддів дійшла висновку щодо
правові підстави стягнення заборгованості в сумі 21785,94 грн.
відсутні, ці вимоги є безпідставними та такими, що задоволенню не
підлягають.
Відповідно до ст.32 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
доказами у справі
є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у
визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність
обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також
інші обставини, які мають значення для правильного вирішення
господарського спору.
Статтею 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачено, що кожна
сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як
на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім
переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному
розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності,
керуючись законом (ст.43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
).
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що заявлені
позивачем позовні вимоги про стягнення з Громадської організації
"Спілка арбітражних керуючих, розпорядників майна, ліквідаторів в
Одеській області" заборгованості в сумі 21785,94 грн. за послуги
на утримання будинку та при будинкової території є безпідставними,
неправильно обгрунтованими нормами матеріального права та
являються такими що задоволенню не підлягають, у звязку з чим у
задоволенні позову слід відмовити.
Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу покласти на позивача, згідно зі
ст.ст. 44, 49 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
суд, -
ВИРIШИВ:
1. У задоволенні позову відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Повний текст рішення складено та підписано 08.02.2007р.
Головуючий суддя Зуєва Л.Є.
Суддя Бакланова Н.В.
Суддя Железна С.П.