За позовом Ужгородського сільського споживчого товариства, м. Ужгород

До відповідача виконавчого комітету Невицької сільської ради, с. Невицьке Ужгородського району

про визнання нечинним рішення виконавчого комітету Невицької сільської ради №2 від 31.01.2003 року "Про визнання права власності на приміщення складської будівлі в с. Невицьке по вул. Центральна, 38"

Суддя господарського суду О.Ф. Ремецькі

за участю представників:

від позивача – Дворак Е. –представник за дорученням №53 від 02.10.06р.

від відповідача – Гартманн М.Р. –представник за дорученням від 19.09.06р.

Суть спору :

В засіданні суду 28.12.2006р. провадження у справі було поновлено судом з огляду на закінчення терміну, встановленого судом. В тому ж засіданні судом в порядку статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України за згодою сторін було оголошено перерву для надання сторонам можливості подати суду докази в обґрунтування своїх доводів та заперечень.

Представник позивача просить задоволити позовні вимоги в повному обсязі по мотивах, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість матеріалами справи. Зокрема, у підставу своїх доводів вказує на те, що оспорюване ним рішення прийняте відповідачем в порушення вимог чинного законодавства, оскільки майно, яке є предметом такого рішення ніколи не перебувало у комунальній власності та побудоване за кошти позивача господарським способом. Водночас, у рішенні відповідача не вказано підстав передачі в комунальну власність бувалі складу, які згідно вимог чинного законодавства визначено тільки в декількох випадках, жоден з яких відповідачем не наведено (безхазяйне майно, будівництво такого майна за кошти громади чи реєстрація права власності на таке майно).

Представник відповідача заперечує проти позовних вимог в повному обсязі по мотивах, викладених в письмовому поясненні та вказує на те, що наведені позивачем обставини не відповідають дійсності, оскільки чинним законодавством, зокрема, ст.ст. 328, 329 Цивільного кодексу України визначено підстави, на яких набувається право власності на майно, зокрема, із підстав, не заборонених законом та з правочинів. Позивачем натомість не доведено право власності на будівлю складу, оскільки відсутні будь-які докази придбання її на підставі договору чи з інших передбачених законодавством підстав. Крім того, будівля складу не знаходиться на земельній ділянці, яка передана позивачу у користування у відповідності до Державного акту на право постійного користування землею, а на території громади

Продовження постанови господарського суду Закарпатської області від 29.12.2006 року по справі №2/240

села Невицьке. Відсутній також у позивача правовстановлюючий документ на дане складське приміщення, відповідно вважає прийняте виконкомом рішення таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Згідно рішення 5-ої сесії двадцять другого скликання Невицької сільської ради від 22.05.1996р. на підставі того, що складські приміщення, які знаходяться біля магазину с. Невицьке довгий час не використовуються і знаходяться в жахливому аварійному стані (згідно акту обстеження), розглянувши заяву пайовиків с. Невицьке та висновки депутатської та громадської комісії с. Невицьке, сільська рада прийняла рішення про взяття на баланс ради складське приміщення, яке знаходиться у дворі магазину для його ремонту та використання в цілях населення. В подальшому, дане приміщення для його найденого відновлення та використання згідно рішення шостої сесії двадцять другого скликання Невицької сільської ради від 28.11.1996р. передано в строкове платне користування строком на пять років під пекарню-магазин (згідно договору оренди державного майна від 01.10.1996р.).

Рішенням виконавчого комітету Невицької сільської ради від 31.01.2003р. за №2 визнано право власності на будівлю складського приміщення в с. Невицькому, вул. Центральна, 38 (у дворі магазину ССТ) в цілому за Невицькою сільською радою.

Позивач просить вищевказане рішення визнати нечинним з тих підстав, що відповідачем при його прийнятті порушено вимоги чинного законодавства.

Аналізуючи доводи сторін щодо відповідності оспорюваного рішення виконкому сільської ради вимогам чинного законодавства суд констатує наступне.

Рішенням дев'ятої сесії двадцять другого скликання Невицької сільської ради від 26.12.1997р. на підставі заяви Ужгородського сільського споживчого товариства за останнім було визнане право власності на будівлі магазину "Промтовари" та "Закусочної" у селі Невицьке згідно представлених архівних документів. Згідно реєстраційного посвідчення від 16.06.1998р. будівлю магазину "Промтовари" Ужгородським районним державним підприємством технічної інвентаризації на підставі вищевказаного рішення сільської ради зареєстровано в цілому у складі основної будівлі –літ. А, складу –літ. Б та навісу –літ. В за позивачем.

Статтею 23 Господарського кодексу України передбачено, що органи місцевого самоврядування здійснюють свої повноваження щодо суб'єктів господарювання виключно в межах, визначених Конституцією України (254к/96-ВР) , законами про місцеве самоврядування та іншими законами, що передбачають особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі, іншими законами. Органи місцевого самоврядування можуть здійснювати щодо суб'єктів господарювання також окремі повноваження органів виконавчої влади, надані їм законом. Відносини органів місцевого самоврядування з суб'єктами господарювання у випадках, передбачених законом, можуть здійснюватися також на договірних засадах. Правові акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийняті в межах їх повноважень, є обов'язковими для виконання усіма учасниками господарських відносин, які розташовані або здійснюють свою діяльність на відповідній території.

Підставою визнання оспорюваного рішення нечинним, є встановлення судом на час його прийняття порушення вимог чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який його видав.

Продовження постанови господарського суду Закарпатської області від 29.12.2006 року по справі №2/240

Позивачем в обґрунтування своїх доводів вказується на те, що будівля складу, яка оспорюваним рішенням зареєстрована за відповідачем, належить позивачу (матеріали справи арк.. 51-75), а листом від 18.12.2006р. №750/02-23 Ужгородська районна рада повідомляє, що будівля складу в с. Невицьке, вул. Центральна, 38 до комунальної власності районної ради не належали і не належать.

За таких обставин, прийняте відповідачем рішення не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки не ґрунтується на визначених законодавством підставах набуття права власності.

Керуючись ст.ст. 2, 122, 138, 143, 160, 162, 163, 186, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,

1. Адміністративний позов задоволити в повному обсязі.

2. Визнати нечинним рішення виконавчого комітету Невицької сільської ради №2 від 31.01.2003 року "Про визнання права власності на приміщення складської будівлі в с. Невицьке по вул. Центральна, 38".

3. Постанова набирає законної сили з 11.01.2007р.

4. Заява на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.