ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТI
У Х В А Л А
27.12.06 р. № 15/102-62
за позовом Київського транспортного прокурора в інтересах
держави в особі центрального органу виконавчої влади Міністерства
транспорту і зв'язку України, Державного територіально-галузевого
об'єднання "Південно-Західна залізниця" м. Київ
до відповідача відкритого акціонерного товариства
"Краматорський цементний завод "Пушка" м. Краматорськ
про стягнення штрафу у сумі 9830 грн. за неправильне
зазначення у накладній коду вантажоодержувача.
Суддя К.В. Богатир
До господарського суду Донецької області із позовом до
відкритого акціонерного товариства "Краматорський цементний завод
"Пушка" м. Краматорськ про стягнення штрафу у сумі 9830 грн. за
неправильне зазначення у накладній коду вантажоодержувача,
звернувся Київський транспортний прокурор в інтересах держави в
особі центрального органу виконавчої влади Міністерства транспорту
і зв'язку України, Державного територіально-галузевого об'єднання
"Південно-Західна залізниця" м. Київ.
Розглянувши позовну заяву Київського транспортного прокурора
в інтересах держави в особі центрального органу виконавчої влади
Міністерства транспорту і зв'язку України, Державного
територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця"
м. Київ (лист № 1935вих/06 від 22.12.2006 р.) та додані до неї
матеріали, які надійшли до суду 25.12.2006 р. за вх. №
02-38/15373, судом встановлено наступне:
Київський транспортний прокурор позовні вимоги обгрунтував
неналежним виконанням відповідачем вимог щодо оформлення
перевізних документів, а саме: вантажовідправник неправильно
зазначив код одержувача вантажу в залізничній накладній №
48858722.
Пунктом 2 статті 121 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
на
прокуратуру України покладається функція представляти інтереси
громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Відповідно до ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру"
( 1789-12 ) (1789-12)
підставою представництва в суді держави є наявність
порушень або загрози порушень економічних, політичних, та інших
державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності)
фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними і
державою.
Згідно з частинами 1, 2 статті 2 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд
порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників,
які звертаються до господарського суду в інтересах держави.
Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах
держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому саме полягає
порушення інтересів держави і обгрунтовує необхідність їх захисту,
а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати
відповідні функції у спірних питаннях.
Конституційний суд України в рішенні від 08.04.1999 року
визначив, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному
випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на
підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може
відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави,
обгрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає
орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у
спірних відносинах.
Пунктом 2 резолютивної частини рішення Конституційного суду
України визначено, що під поняттям орган, уповноважений державою
здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначених в
ч.2 ст.2 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, треба розуміти орган державної влади або орган
місцевого самоврядування, який законом наділений повноваженнями
органу виконавчої влади.
В пункті 5 мотивувальної частини рішення Конституційного суду
України передбачено, що орган, уповноважений державою здійснювати
відповідні функції у спірних відносинах фактично є позивачем у
справі, порушеної за позовною заявою прокурора і на підставі ч.1
ст.2 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
є стороною в арбітражному процесі,
цей орган здійснює процесуальні дії відповідно до вимог ст. 22 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Таким чином, прокурор може бути представником сторони у
справі тільки у випадку, коли цією стороною у справі є орган
державної влади або орган місцевого самоврядування, наділені
повноваженнями виконавчої влади. Тобто, враховуючи вищенаведені
норми діючого законодавства України, прокурор повинен звертатися
до господарських судів саме в інтересах держави, а ні в інтересах
підприємств, організацій, установ.
Виходячи з документів, доданих до позовної заяви, позовні
вимоги випливають із виконання зобов'язання за договором № 6347933
від 22.11.2005 р. про організацію перевезень вантажів і проведення
розрахунків за перевезення та наданні залізницею послуги,
укладеним між вантажоотримувачем - Державним
територіально-галузевим об'єднанням "Південно-Західна залізниця"
м. Київ та замовником - Київською філією товариства з обмеженою
відповідальністю "Баско". На виконання умов договору перевезення
вантажовідправник - відкрите акціонерне товариство "Краматорський
цементний завод "Пушка" м. Краматорськ за накладною № 48858722 від
29.09.2006 р. залізничним транспортом відправив вантаж на адресу
вантажоодержувача - Київської філії товариства з обмеженою
відповідальністю "Баско".
Тобто, в даному випадку вбачаються взаємовідносини суб'єктів
господарювання, в яких не є учасником будь-який орган державної
влади.
Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви Київського
транспортного прокурора, господарський суд перевірив правильність
визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок
щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних
із захистом інтересів держави.
Згідно позовної заяви Київського транспортного прокурора та
доданих до неї документів вбачається, що Державне
територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" м.
Київ має статус юридичної особи, самостійний баланс, розрахунковий
рахунок в установах банків, печатку зі своїм найменуванням і
штамп. Підприємство є самостійним господарюючим суб'єктом, може
від свого імені набувати майнових та особистих немайнових прав,
нести обов'язки, бути позивачем та відповідачем в господарському
суді, укладати угоди.
Згідно ст. 306 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
перевезенням вантажів визнається господарська діяльність.
Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники,
вантажовідправники та вантажоодержувачі. Перевезення вантажів
здійснює вантажний залізничний транспорт.
На підставі викладеного суд вважає, що Київським транспортним
прокурором у даній позовній заяві було штучно визначено
Міністерство транспорту і зв'язку України як орган державної
влади, інтереси якого були порушені, оскільки зазначений орган не
є учасником спірних господарських відносин, які склались між
перевізником - Державним територіально-галузевим об'єднанням
"Південно-Західна залізниця" м. Київ, вантажоодержувачем -
Київською філією товариства з обмеженою відповідальністю "Баско",
вантажовідправником - відкритим акціонерним товариством
"Краматорський цементний завод "Пушка" м. Краматорськ.
Таким чином, Київським транспортним прокурором фактично
подано позов не в інтересах держави, а в інтересах самостійного
суб'єкта господарської діяльності, тому згідно частини 1 статті 62
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
позов не
підлягає розгляду у господарських судах України.
Оцінивши представлені в суд позивачем документи, керуючись
пунктом 1 статті 62 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999
року, суд -
УХВАЛИВ :
Відмовити у прийнятті позовної заяви Київського транспортного
прокурора в інтересах держави в особі центрального органу
виконавчої влади Міністерства транспорту і зв'язку України,
Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна
залізниця" м. Київ про стягнення штрафу у сумі 9830 грн. за
неправильне зазначення у накладній коду вантажоодержувача.
Позовні матеріали повернути Київському транспортному
прокурору.
Додаток: позовна заява з доданими документами всього на 12
аркушах, конверт.
Суддя Богатир К.В.
пом. судді Обезінський О.В.
тел.381-91-18