ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТI
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
РIШЕННЯ
21.12.2006 Справа № 10/272
За позовом Обласного комунального підприємства
"Закарпаттеплокомуненерго", м. Ужгород
До Відділу освіти Міжгірської райдержадміністрації, м.
Ужгород
про стягнення суми 13387,4 грн.
Суддя I.В.Iвашкович
Представники
Від позивача: - Ціпле I.Ю. -юрисконсульт, довіреність № 1597
від 20.09.06.
Від відповідача - Субота I.Ю. - заступник начальника,
довіреність
№ 01-15/623 від 04.12.06, Кривка П.П., довіреність №
01-15/626 від 04.12.06.
СУТЬ СПОРУ: Обласне комунальне підприємство
"Закарпаттеплокомуненерго", м. Ужгород звернулось з позовом до
відділу освіти Міжгірської райдержадміністрації, смт. Міжгір"я про
стягнення 13387,40 грн., в т.ч. 11427,22грн. основного боргу за
послуги з теплопостачання, 1049,21 грн. пені, 547,23 грн.
інфляційних, 231,19 грн. 3 % річних.
Позов мотивує тим, що відповідач в порушення взятих на себе
зобов"язань за договором № 24 від 18.10.02 на постачання теплової
енергії не оплатив вартість наданих йому послуг з теплопостачання,
внаслідок чого станом на 01.10.2006р. заборгував суму 11427,22
грн. На підтвердження обставин виникнення заборгованості в розмірі
11427,22 грн. подав розгорнутий розрахунок нарахувань та проплат
за період з жовтня 2004р. по вересень 2006р., а також, додатково
подав на вимоги суду копії виставлених до оплати протягом
вказаного періоду щомісячних рахунків.
За несвоєчасну оплату послуг з теплопостачання відповідачу на
підставі умов договору та ст.ст. 549,550, 551, 552 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
нараховано пеню в розмірі 1049,21 грн.,
а також на підставі п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
нараховано інфляційні в розмірі 547,23 грн. та 3 %
річних - в розмірі 231,19 грн.
На вимогу суду згідно з ухвалою від 14.12.06. позивач подав
додаткове письмове пояснення щодо підстав зазначення у спірних
рахунках на оплату, виставлених протягом грудня 2005р. -квітня
2006р., назви постачальника -ДП "Газ -Тепло", а також стосовно
викладених у відзиві заперечень відповідача.
Відповідач проти позову заперечив в повному обсязі. У
письмовому відзиві на позов відповідач, обгрунтовуючи заперечення,
вказує на те, що спірна заборгованість нарахована позивачем за
послуги з теплопостачання у приміщення дитсадка по вул.
Добролюбова, 17, що перебуває на балансі Міжгірської селищної
ради. Вказує, що при укладені договору № 24 від 18.10.02 площа
цього приміщення була включена в загальну опалювальну площу,
обумовлену договором, оскільки там тимчасово проводилось навчання
дітей. Після переведення шкільних груп з 01.09.05 у новозбудовану
школу та звільнення займаного ними приміщення дитсадка, позивачу
надсилались письмові пропозиції про необхідність внесення змін до
договору у зв'язку із зміною опалювальної площі, що відповідає
вимогам п.п.2.9, 4.1.10 договору. Однак, на надіслані йому
повідомлення позивач не відреагував, хоча в даному випадку
достатньо повідомлення споживачем постачальника про зміну розміру
опалювальної площі для проведення послідуючих нарахувань.
Відповідач вважає безпідставними твердження позивача про
необхідність подачі документу про передачу тепловикористовуючого
об'єкту на баланс іншому споживачу, оскільки спірні приміщення
дитсадка по вул. Добролюбова, 17, як на момент укладення договору
із позивачем, так і на даний час знаходиться на балансі
Міжгірської селищної ради, а отже така передача не могла
відбуватися.
Представниками відповідача заперечення проти позову
підтримано. Просять відмовити в задоволенні позову повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши
матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
Між ОКП "Закарпаттеплокомуненерго", як Постачальником, та
відділом освіти Міжгірської райдержадміністрації, як Абонентом,
укладено договір № 24 від 18.10.02 на постачання теплової енергії,
Згідно з умовами укладеного договору Постачальник зобов'язався
відпускати Абоненту теплову енергію в горячій воді (парі), а
Абонент - приймати та оплачувати поставлену теплову енергію.
Пунктом 8 договору № 24 від 18.10.02 обумовлено строк його дії в
один рік з моменту підписання, а також допускається пролонгація
договору на наступний період, якщо за один місяць до закінчення
дії даного договору жодна із сторін письмово не повідомила іншу
про припинення його дії.
Встановлено також, що дія договору не може бути припинена до
закінчення або після початку опалювального сезону.
У відповідності до ст. 631 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
строком договору є час, протягом якого сторони можуть
здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до
договору.
Iз аналізу вищенаведених норм ст. 631 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
у
їх системному зв'язку з умовами договору № 24 від 18.10.02 щодо
строку його дії, слідує, що пролонгація договору на кожний
наступний період допускається, якщо протягом цього періоду сторони
можуть здійснити свої права і обов'язки відповідно до договору.
Судом встановлено, що в період перед початком опалювального
сезону 2005-2006р.р. між ДП "Газ - тепло", як Комітентом, та ОКП
"Закарпаттеплокомуненерго" , як
Комісіонером, було укладено договір комісії № 12/05-275 від
01.10.05. Умовами вказаного договору передбачено, що надання
споживачам послуг з тепло - та гарячого водопостачання
здійснюється згідно з договорами, які Комісіонер зобов'язується укласти від свого імені зі
Споживачами за дорученнями та за рахунок Комітента. Встановлено,
що теплова енергія, яка реалізується Комісіонером Споживачам, є
власністю Комітента, а право чини, укладені Комісіонером із
Споживачами, в обов'язковому порядку повинні передбачати
розрахунок останніх за спожиту теплову енергію виключно шляхом
перерахування грошових коштів на рахунок Комітента.
Отже, після укладення договору комісії № 12/05-275 від
01.10.05 надання Споживачам послуг з теплопостачання ОКП
"Закарпаттеплокомуненерго" (позивачем) здійснювалось на нових
правових засадах.
Виходячи з наведеного, суд констатує висновок про те, що
договір № 24 від 18.10.2002р. про постачання теплової енергії
припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку, оскільки
правовідносини сторін за цим договором з початку дії договору
комісії № 12/05-275 від 01.10.05 на могли бути реалізовані.
Iз аналізу поданого позивачем розрахунку заборгованості
вбачається, що за послуги з теплопостачання, що надані в період
дії договору № 24 від 18.10.02, а саме, в період опалювального
сезону 2004 -2005р.р., відповідачем оплачено в повному обсязі.
Фактично спір між сторонами виник у зв'язку з неповною
оплатою рахунків за послуги з теплопостачання за грудень
2005р. -квітень 2006р., які виставлено від імені Постачальника ДП
"Газ - Тепло".
Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
,
ст. 193 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
зобов'язання має
виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, інших
правових актів, договору, а за відсутності таких вимог та умов -
відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що
звичайно ставляться.
Відповідно до п. 2 ст. 1016 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
за договором, укладеним з третьою особою, комісіонер
набуває права навіть тоді, коли комітент був названий у договорі
або прийняв від третьої особи виконання договору. Отже, позивач
який є Комісіонером за договором комісії № 12/05-275 від 01.10.05
право вимоги до відповідача, як Споживача послуг з
теплопостачання, міг мати за умови укладення з ним відповідного
договору за дорученням Комітента.
Iз наведених вище обставин вбачається, що послуги з
теплопостачання за спірний період з грудня 2005р. по квітень
2006р. надавались відповідачу без наявності відповідного
укладеного з ним правочину, обов'язок укладення якого покладено на
позивача згідно з договором комісії № 12/05-275 від 01.10.2005р. У
зв'язку з цим для позивача, як Комісіонера за договором №
12/05-275 від 01.10.05, настають правові наслідки, згідно з п.п.
6.2 цього договору, умовами якого передбачено відповідальність
Комісіонера перед Комітентом за постачання Споживачам теплової
енергії без укладення відповідних правочинів.
Окрім того, за договором комісії № 12/05-275 від 01.10.05
Комісіонер прийняв на себе поруку
перед Комітентом за невиконання Споживачами своїх зобов'язань, у
зв'язку з чим він в силу норм, встановлених п.3 ст. 1016
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
має відповідати перед
комітентом за невиконання споживачами своїх зобов'язань.
Виходячи з наведених вище обгрунтувань, суд вважає, що у
позивача відсутні правові підстави для звернення до відповідача з
вимогами про оплату на його користь вартості послуг з
теплопостачання за спірний період з грудня 2005р. по квітень
2006р.
Позовні вимоги суд вважає необгрунтованими, у позові слід
відмовити в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 43, 49, 82,84, 85 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ВИРIШИВ:
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Суддя I.В. Iвашкович
Рішення оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, підписано 26.12.06.