ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛIКИ КРИМ
РIШЕННЯ
Iменем України
18.12.2006
Справа №2-30/14402-2006
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кронос -
інвест",м. Запоріжжя, вул. Правди, буд. 53, кв. 229.
До відповідача Державного підприємства завод шампанських вин
"Новий світ", м. Судак, смт. Новий світ, вул. Суданська, буд. 16.
Про стягнення 36901,92 грн.
Суддя Ловягіна Ю.Ю.
П Р Е Д С Т А В Н И К И :
Від позивача - Андрєєв, дов. від 11.01.2005 р. № 1 - ЮЛ у
справі.
Від відповідача -
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кронос -
інвест" звернулося до господарського суду АР Крим з позовом про
стягнення з відповідача - ДП заводу шампанських вин "Новий світ"
36901,92 грн. пені.
Заявою від 27.09.2006 р. № 300 позивач збільшив свої вимоги,
просить стягнути з відповідача 493892,45 грн. пені та 478546,06
грн. збитків.
Заявою від 05.12.2006 р. № 371 позивач знову збільшив позовні
вимоги, просить стягнути 494674,55 грн. пені, розмір збитків не
збільшував і просить стягнути 478546,06 грн.
Свої вимоги позивач пояснює тим, що відповідач в
односторонньому порядку відмовився від поставки товару, чим
порушив умови договору від 22.02.2006 р. № 22/2-1(05).
Відповідач у відзивах від 02.10.2006 р. та 06.11.2006 р.
проти позову заперечує та просить у його задоволенні відмовити з
мотивів, що позивач порушив умови п.п. 3.1., 3.2., 5.3. договору і
не зазначив в заявках строки поставки. Крім того, відповідач
пояснює, що не відмовляв поставити товар, а попередив позивача про
те, що поставка товару не відбудеться до переукладення нової форми
договору, що не суперечить п. 3.3. договору.
21.11.06р. від позивача надійшло клопотання № 347 від
20.11.06р. про витребування доказів та призначення по справі
економічної експертизи, яке суд відхиляє, оскільки не вбачає
підстав для призначення економічної експертизи для з'ясування
обсягу та вартості товару, який, на думку позивача, був переданий
відповідачем мінуючи підприємство позивача та для встановлення
розміру збитків за порушення виключного права позивача на
розповсюдження товару (п. 1.2, 1.3 договору). Відповідно до ст. 75
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд вважає, що представлених доказів
достатньо і справа може бути розглянута за наявними в ній
матеріалами.
Розглянув матеріали справи, заслухав доводи представників
сторін, суд -
в с т а н о в и в:
22 лютого 2005 р. ДП ЗШВ "Новий світ" (постачальник) та ТОВ
"Кронос- інвест" (дистриб'ютор) уклали договір на ексклюзивний
продаж товару № 22/2-1(05), згідно з яким, постачальник поставляє,
а дистриб'ютор покупає товар з метою подальшої реалізації покупцям
і приймає на себе зобов'язання по розповсюдженню та реалізації
товару на умовах, передбачених даним договором.
Договір набирає сили з моменту підписання його сторонами та
діє до 31.12.2006 р., а в частині взаємозаліків - до повного
виконання зобов'язань сторонами. (п. 11.1 договору).
Як передбачено п. 2.1.1. договору постачальник зобов'язується
підтримувати дистриб'ютора в Регіоні через постійні та своєчасні
поставки товару згідно із замовленнями дистриб'ютора протягом
строку дії договору.
Планування поставок узгоджено сторонами в розділі III
договору.
Відповідно до п. 3.1., 3.2. договору, дистриб'ютор подає
орієнтований план продажу/поставки на квартал до 20 числа
наступного поточного місяця кварталу, а на наступний місяць до 20
числа поточного місяця із зазначенням кількості і асортименту
товару за допомогою факсимільного зв'язку і/або електронної пошти,
з послідуючим відправленням на адресу покупця письмового документа
протягом 2 - х банківських днів. Постачальник зобов'язаний
протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту одержання плану
продажу представити за допомогою факсимільного зв'язку план
відвантаження товару на наступний квартал та наступний місяць в
розрізі дат та асортименту для виконання названого плану
продажу/поставок.
Поставка товару здійснюється партіями на підставі заявок
дистриб'ютора (п. 5.2. договору).
Згідно з п. 5.3. договору строк поставки продукції - згідно
заявки дистриб'ютора, якщо інше не зазначено в заявці
дистриб'ютора. Днем поставки товару вважається дата підписання
уповноваженими представниками сторін товарних накладних.
15.08.2005 р. заявкою (планом) на поставку товару № 242 та
243 позивач просив відповідача представити йому план відвантаження
товару на вересень 2005 р. (а.с. 16) та вересень - грудень 2005 р.
(а.с. 17).
Відповідачем товар не поставлений, листом від 17.08.2006р. №
1166 (а.с. 21 - 22) він сповістив позивача про те, що заявки -
замовлення будуть виконані тільки після переукладення нової форми
договору.
Дослідивши представлені докази та заслухавши пояснення
представників сторін, суд вважає, що вимоги позивача підлягають
задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
продавець зобов'язаний передати товар покупцю у строк,
встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не
дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530
цього Кодексу.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його
виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). (п. 1
ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Не можуть бути прийняті до уваги доводи відповідача викладені
у відзивах від 02.10.2006 р. та 06.11.2006 р. про те, що позивач
не зазначив в заявках № 242 та 243 від 15.08.2006 р. строки
поставки, а тому відповідач не повинен нести відповідальність за
порушення умов договору.
Положення ст. 251 Цивільного кодексу України визначає, що
строк є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи
подія, яка має юридичне значення.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або
годинами. Строк, що визначається місяцями, спливає у відповідне
число останнього місяця строку. (ст.. 252, 254 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
).
Таким чином, визначення в зобов'язанні періоду, протягом
якого воно підлягає виконанню - це строк виконання. При цьому
належне виконання може здійснюватися в будь-який момент в межах
цього періоду.
Як вбачається з представлених заявок № 242 та 243 позивач
зазначив строк поставки товару, визначивши його період, а саме:
вересень 2005 р. та вересень - грудень 2005 р.
Таким чином, суд вважає, що позивачем у заявках був
встановлений строк (період) поставки, яка повинна була бути
здійснена постачальником (відповідачем) відповідно до 30 вересня
2005 р. (по заявці № 242) та до 31 грудня 2005 р. (по заявці №
243).
Пунктом 6.6. договору передбачено, що у разі порушення
строків поставки за виною постачальника, постачальник оплачує
дистриб'ютору штрафну неустойку в виді пені в розмірі подвійної
облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується
пеня від суми партії товару, що поставляється, за кожний день
прострочення за весь період прострочення.
Позивач пред'явив до стягнення пеню від вартості товару
замовленого у вересні 2005 р. на суму 213052,80 грн. за період з
20.08.2005 р. по 31.12.2005 р. у сумі 14861,16 грн. та від
вартості товару замовленого у вересні - грудні 2005 р. на суму
4459686,47 грн. за період з 01.01.2006 р. по 19.08.2006 р. у сумі
479813,45 грн. Усього просить стягнути пеню у сумі 493892,45 грн.
При цьому суд не може погодитися з визначеною позивачем датою
порушення його права - 20.08.2005 р.
Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
перебіг строку починається з наступного дня після відповідної
календарної дати або настання події, з якою пов'язано його
початок.
Позовна давність обчислюється за загальними правилами
визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 Кодексу (ст.
260 Цивільного кодексу України).
Як вже було зазначено, по заявці № 242 строк поставки - до 30
вересня 2005 р., по заявці № 243 - до 31 грудня 2005 р., тому суд
вважає, що пеня може бути нарахована з 01 жовтня 2005 р. та з 01
січня 2006 р.
Крім того, пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
передбачено, що нарахування штрафних санкцій за
прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено
законом або договором, припиняється через шість місяців від дня,
коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином, пеня за період з 01.10.2005 р. по 31.12.2005
р.(92 дня) від суми 213052,80 грн., по обліковій ставці - 9,5 %,
становить 10203,19 грн. (заявка № 242).
За період з 01.01.2006 р. по 01.07.2006 р. (з 01.01.2006 р. -
09.06.2006 р. - 160 дня, облікова ставка 9,5 %, з 10.06.2006 р. по
01.07.2006 р. - 22 дня, облікова ставка 8,5 %) від суми 4459686,47
грн., становить 417133,41 грн.
Усього загальна сума пені складає 427336,6 грн.
Однак, при задоволенні вимог в цій частині суд виходить з
наступного.
Відповідно до п. 3 ст. 511 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду
якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших
обставин, які мають істотне значення.
У разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі
порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір
санкцій. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим
учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів
боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. (ст.
233 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
).
Згідно з п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд, приймаючи рішення, має
право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу,
пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила
зобов'язання.
Таким чином, враховуючи, що порушення відповідачем
зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських
відносин, відповідач є державним підприємством, яке засновано на
державній власності та підпорядковане Міністерству аграрної
політики України, ст. 233 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
не передбачає
повного звільнення від уплати штрафних санкцій, суд вважає за
необхідне зменшити розмір пені на 90 % (від суми 427336,6 грн.) та
стягнути 42733,6 грн.
Крім того, позивач просить стягнути збитки в сумі 478546,06
грн. за відмову відповідача від виконання умов договору.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов
договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного
законодавства.
У відзивах від 02.10.2006 р. та 06.11.2006 р. відповідач
посилається на те, що своїм листом від 17.08.2005 р. № 1659 він не
відмовив позивачу в поставці товару, а попередив його, що поставка
можлива лише після переукладення договору, а тому, вважає, що
повністю виконав вимоги п. 3.3 договору.
Однак суд не згоден з доводами відповідача з наступних
підстав.
Пунктом 3.3. договору сторони передбачили, що кожна сторона
зобов'язана попередити іншу сторону про неможливість виконати
заявку в строк не пізніше, ніж за п'ять днів до її виконання.
До неможливості виконання зобов'язання відносяться такі
фактичні чи юридичні обставини, які надзвичайні і невідворотні в
певному випадку і перешкоджають виконанню зобов'язання
(непереборна сила). В комерційному обороті непереборна сила ще
називається форс-мажорні обставини.
Однак як вбачається з тексту листа від 17.08.2005 р. № 1659
(а.с. 21 - 22), відповідач не зазначив жодної причини неможливості
поставити товар, а навпаки, відмовився від виконання умов договору
з посиланням на переукладення нової форми договору.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його
умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або
законом.
Продавець зобов'язаний передати товар, визначений договором
купівлі-продажу (ст. 662 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
).
Норми статті 611 Цивільний кодекс України ( 435-15 ) (435-15)
встановлюють, що у разі порушення зобов'язання настають правові
наслідки, встановлені договором або законом, зокрема,
відшкодування збитків.
Згідно з пунктом 5 ст. 225 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
сторони господарського зобов'язання мають право за
взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків,
що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді
відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи
строків порушення зобов'язання сторонами.
Пунктом 11.8 договору сторони визначили, що у разі відмови
від здійснення поставки в рамках даного договору і/або виконання
договору до моменту спливу строку договору, якщо ця відмова не
обумовлена обставинами, зазначеними в даному договорі,
постачальник відшкодовує дистриб'ютору збитки (неодержаний
прибуток) шляхом уплати одноразової компенсації, встановленої
сторонами в розмірі 20 % від вартості договору.
Сума договору орієнтовано становить 11000000,0 грн. і
визначається як сумарне значення відвантаженого дистриб'ютору
товару по даному договору по товарним накладним. (п. 4.1.
договору).
Вартість відвантаженого товару становить 2392730,28 грн., що
підтверджується видатковими накладними, які є в матеріалах справи
(а.с. 52 - 64).
Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення
збитків обгрунтовані, підтверджуються розрахунком позивача (а.с.
50) та підлягають задоволенню, як заявлено позивачем, у сумі
478546,06 грн.
Держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення
судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до
ст. 49 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
пропорційно задоволеним вимогам від
суми 905882,66 грн., оскільки у разі коли господарський суд на
підставі п. 3 ст. 83 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
зменшує розмір
неустойки, витрати позивача, пов'язані зі сплатою державного мита,
відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій
позивачем. (підп. 6.3 Роз'яснення президії вищого арбітражного
суду України від 04.03.1998 р. № 02-5/78 ( v5_78800-98 ) (v5_78800-98)
"Про
деякі питання практики застосування розділу VI Господарського
процесуального кодексу України").
Керуючись ст.ст. 49, 82 - 84 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд -
ВИРIШIВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства завод шампанських вин
"Новий світ", м. Судак, смт. Новий світ, вул. Суданська, буд. 16
(р/р 26008261328001 в ФФ КБ "Приватбанк" м. Феодосія, МФО 384351,
ЄДРПОУ 00412665) на користь Товариства з обмеженою
відповідальністю "Кронос - інвест", м. Запоріжжя, вул. Правди,
буд. 53, кв. 229 (р/р 26002212501 в АБ "Металург" м. Запоріжжя,
МФО 313582, ЄДРПОУ 30505761) 42733,6 грн. пені, 478546,06 грн.
збитків, 9058,82 грн. державного мита та 109,92 грн. витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. В решті позовних вимог відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Ловягіна Ю.Ю.