РIШЕННЯ
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.12.06 Справа № 14/560
Суддя Лісовицький С.А., розглянувши матеріали справи за
позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Блок", м.
Свердловськ
до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії
"Хліб України" "Солідарненський елеватор", с.Солідарне,
Білокуракінського району
про стягнення 1648381 грн. 10 коп.
при секретарі Герасименко Р.В.
За участю представників сторін:
від позивача -Євценко Р.I., дов. № 3 від 27.11.06
від відповідача - Петров Є.В., дов. № 39/3 від 08.12.06,
Мелехова В.С., дов. № 39/1 від 08.12.06
За клопотанням сторін звукова фіксація не здійснювалась.
Суть спору: позивачем заявлена вимога про стягнення з
відповідача збитків у сумі 1318684 грн. 40 коп., що понесені ним
внаслідок не збереження належного йому майна -зерна, згідно
договору від 20.07.05 № 27"А" та упущеної вигоди 329696 грн. 70
коп.
Відповідач заперечує проти позову з мотивів, викладених у
відзиві.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін
суд, -
В С Т А Н О В И В:
20 липня 2005 року ТОВ "Блок" та ДП ДАК "Хліб
України""Солідарненський елеватор", уклали Договір складського
зберігання зерна №27а. Відповідно до п. 1 Договору Поклажодавець
зобов'язаний передати зерно, а Зерновий склад зобов'язаний
прийняти його на зберігання на умовах, визначених цим Договором.
Зерно, згідно цього Договору - плоди зернових, зернобобових та
олійних культур, які використовується для харчових, насіннєвих,
кормових та технічних цілей. Згідно з п. 3.1. Договору Зерновий
склад приймає від Поклажодавця зерно, забезпечує кількісне і
якісне його зберігання та здійснює відпуск зерна Поклажодавцю.
ТОВ "Блок"купило насіння соняшника, яке знаходилось на
зберіганні на ДП ДАК "Хліб України""Солідарненський елеватор", що
підтверджується складськими квитанціями № 73 на 943304 кг. від
30.06.2006 року, № 75 на 204294 кг. від 11.07.2006 року, № 76 на
1910318 від 11.07.2006 року. Всього на зберіганні знаходилось
3057916 кг.
За домовленістю між ТОВ "Блок"та ДП ДАК "Хліб
України""Солідарненський елеватор", на підставі п. 9.1. Договору,
оплату послуг Зернового складу було здійснені натуральним шляхом,
а саме передачею у власність Зерновому складу насіння соняшнику
кількості 49567 кг.
Залишок насіння соняшнику склав 3008349 кг.
Частину насіння соняшника було продано, не відвантаженими
залишились 1098989 кг. насіння соняшника.
Згідно п. 6.2 Договору, відпуск зерна здійснюється Зерновим
складом партіями на підставі письмової заяви Поклажодавця із
зазначенням найменування зерна, його кількість (ваги), назви
експедитора, вид транспорту та дати відвантаження зерна.
Відповідно до п. 6.1 Договору не пізніше ніж за 5 (п'ять)
робочих днів до запланованої дати відвантаження зерна ТОВ "Блок"
письмово повідомило про це Зерновий склад і узгодили листом від 25
липня 2006 року вид, кількість (вагу) відвантаження зерна. Згідно
з п. 6. Договору відвантаження зерна проводиться після повної
оплати Поклажодавцем послуг Зернового складу, що й було здійснено
ТОВ "Блок" відповідно до наданих Зерновим складом рахунків, що
підтверджується платіжними дорученнями № 605 від 07.07.2006 р., №
610 від 10.07.2006 р., № 709 від 24.07.2006 р.
Не повернутий соняшник було куплено Позивачем у приватних
підприємців Дерев'янченко О.А., Iнжутова В.О., Ващук М.В., ціна
придбання складала 1170 гривень за тонну. В той же час, ТОВ
"Блок", уклало Договір № 18-07/06СХ з ПП "Квадро" на поставку
насіння соняшника, яке зберігається на ДП ДАК "Хліб
України""Солідарненський елеватор". Ціна соняшника за цим
договором склала 1200 гривень за тонну. В зв'язку з тим, що
насіння соняшнику не було повернуто в строк, передбачений
договором зберігання, і мало місце прострочення боржника ДП ДАК
"Хліб України""Солідарненський елеватор", ТОВ Блок" не змогло
виконати свої зобов'язання по поставці насіння соняшнику з ПП
"Квадро"за Договором № 18-07/06СХ, і по цій причині не отримало
вигоди з цієї угоди.
Як пояснив відповідач, насіння, належне позивачу, викрадено.
За даним фактом порушена кримінальна справа.
Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача
збитків у сумі 1318684 грн. 40 коп., що понесені ним внаслідок не
збереження належного йому майна -зерна, згідно договору від
20.07.05 № 27"А" та упущеної вигоди 329696 грн. 70 коп.
Оцінивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позов
обгрунтований і підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 953 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
,
зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ,
навіть якщо строк її зберігання не закінчився.
Твердження відповідача, що сторонами не узгоджені усі
необхідні умови відпуску зерна, передбачені пунктами 6.1-6.2
договору № 27 "А" від 20.07.05, оцінюються судом критично.
Позивач у листі від 25.07.06 зазначив кількість та якісні
показники насіння соняшнику.
Пункт 6.1 даного договору передбачає, що таке повідомлення
повинно мати місце за 5 днів до відвантаження. Лист надісланий
26.07.06. З урахуванням поштового перебігу відвантаження повинно
здійснюватись 03.08.06.
Обов'язок надати необхідний транспорт покладений на позивача
(п.6.3 договору).
Отже відповідачу нічого не заважало підготувати необхідну
кількість насіння соняшнику для передачі позивачу, строк
відвантаження насіння соняшника, який знаходивсь на зберіганні -
сплинув.
Відповідно до ст. 193 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, ст. 526 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
суб'єкти господарювання та інші учасники
господарських відносин повинні виконувати господарські
зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших
нормативно-правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити
усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання,
враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення
загальногосподарського інтересу.
Невиконання Відповідачем зобов'язання належним чином щодо
здійснення відвантаження протягом п'яти днів з моменту отримання
письмового повідомлення з проханням відвантажити 1800 (одна тисяча
вісімсот) тон насіння соняшника є порушенням зобов'язання,
наслідком якого є настання правової відповідальності. Відповідно
до ч. 2 ст. 612 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, Боржник, який прострочив
виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані
простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково
настала після прострочення. Відповідно до п. 11.1. Договору у разі
невиконання або неналежного виконання умов цього Договору винна
сторона відшкодовує завдані збитки, у порядку, передбаченому
чинним законодавством, якщо інше не передбачено цим Договором.
Згідно зі ст. 22 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
особа, якій завдано збитків
у результаті порушення її цивільного права, має право на їх
відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі
знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа
зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права
(реальні збитки).
Посилання відповідача на статтю 34 Закону України "Про зерно
та ринок зерна в Україні" ( 37-15 ) (37-15)
що збитки, завдані
поклажодавцеві за втрату та нестачу зерна відшкодовуються зерновим
складом: - у розмірі вартості втраченого або такого, що його не
вистачає, зерна, також оцінюються судом критично. Дана норма не
виключає можливості стягнення упущеної вигоди.
Згідно статті 33 Закону України "Про зерно та ринок зерна в
Україні" ( 37-15 ) (37-15)
за втрату, нестачу чи пошкодження зерна,
прийнятого на зберігання, зерновий склад несе відповідальність на
підставах, передбачених законодавством.
Відповідно до статті 950 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на
зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.
Професійний зберігач відповідає за втрату (нестачу) або
пошкодження речі, якщо не доведе, що це сталося внаслідок
непереборної сили, або через такі властивості речі, про які
зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або
внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця.
- Відповідно до ч. 3 ст. 612 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, якщо
внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило
інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття
виконання і вимагати відшкодування збитків.
26 вересня 2006 року відповідачу позивачем була направлена
претензія у якій позивач відмовився від виконання зобов'язання
відповідачем у натурі та вимагав перерахувати суму в розмірі
1318684,40 грн. - реальні збитки, 329696,70 грн. - упущена вигода,
1000000 грн. - відшкодування шкоди діловій репутації. Претензія
залишена без розгляду, строки розгляду претензії, встановлені ст.
7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, сплинули.
Позивач просить стягнути вартість 1098989 кг. насіння
соняшнику, отже реальні збитки складають: 1098989 кг. * 1,20 грн.
= 1318684,40 гривень за ціною згідно довідки Луганської
агропромислової товарної біржі.
Не отримана (упущена) вигода склала: 1200 -1170 = 30 гривень
на одній тонні насіння соняшника.
Загальний розмір упущеної вигоди складає 1098989 кг. * 0,30
гривень = 329696,70 гривень.
Відповідач не надав доказів, які б спростували твердження
позивача.
За таких підстав позовні вимоги судом задовольняються.
Відповідно до ст.49 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
судові витрати
покладаються на відповідача.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.49, 82, 84, 85 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
суд, -
В И Р I Ш И В:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства Державної акціонерної
компанії "Хліб України" "Солідарненський елеватор", с. Солідарне,
вул.Центральна, 1, Луганська область, Білокуракинський район р/р
2600611193 в ЛОД АППБ "Аваль", МФО 304007, код ЕДРПОУ 00957293 на
користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Блок", Луганська
область, м. Свердловськ, вул. Енгельса, 51, р/р 2600114384 у
відділенні ЛОД АППБ "АВАЛЬ", код банку 304007, код ЄДРПОУ
20174245, збитки у сумі 1318684 грн. 40 коп., упущену вигоду у
сумі 329696 грн. 70 коп., витрати на сплачене держмито 16483 грн.
81 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу
118 грн. Наказ видати.
У судовому засіданні 18.12.06 було оголошено лише вступну і
резолютивну частину рішення. Дане рішення набирає законної сили
після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення,
оформленого відповідно до ст.84 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Дата підписання рішення 25.12.06.
Суддя Є.А. Лісовицький