УКРАЇНА
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Рішення
14.12.2006 Справа № 2/248
За первісним позовом Відкритого акціонерного товариства "Сортнасінняовоч", м. Ужгород
До відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Мілленніум-ММ", м. Ужгород
Про повернення (звільнення) орендованого приміщення за адресою: м. Ужгород, вул. Можайського, 22 "а" відповідно до договору оренди №1 від 15.03.01р.,
Та за зустрічним позовом ТОВ "Мілленніум-ММ", м. Ужгород
До відповідача ВАТ "Сортнасінняовоч", м. Ужгород
про стягнення суми 5804,62грн. переплати орендних платежів
Суддя О.Ф. Ремецькі
Представники сторін:
від позивача – Андрейко М.І. –голова правління
від відповідача – Лосяков Г.О. –представник по довіреності від 18.10.06р.
СУТЬ СПОРУ:
Представник позивача просить задоволити позовні вимоги в повному обсязі по мотивах, викладених в позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість матеріалами справи. Зокрема, в підставу своїх доводів вказує на те, що відповідач незважаючи на закінчення терміну дії договору орендоване приміщення не звільнив та за відповідним актом орендодавцю не повернув. Заперечує можливість продовження орендних відносин з огляду на їх недоцільність та відсутність економічного зиску від умов, які передбачались умовами договору. У поданому суду письмовому запереченні на позов вказує на те, що вимоги відповідача є безпідставними, оскільки умовами договору орендована площа була незмінна, а те, що орендар шляхом здійснення певних дій отримав частину приміщення у власність не є беззаперечним доводом для проведення на сьогоднішній день перерахунку орендної плати. Зміни в умови договору оренди сторонами не вносились, відповідно, відсутні підстави вважати доводи відповідача обґрунтованими, оскільки останнім орендна плата вносилась у визначеному сторонами розмірі за відсутності будь-яких заперечень з цього приводу.
Представник відповідача заперечує проти позовних вимог у повному обсязі та у поданому суду зустрічному позові просить стягнути з позивача суму переплати орендних платежів. В обґрунтування своїх доводів вказує на те, що в 2001 році відповідачем на частину орендованого приміщення було посвідчено право власності, відповідно розмір орендованої ним площі зменшився, що є підставою для повернення йому позивачем частини сплачених коштів з січня 2002 року. Вважає, що
Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 14.12.2006 року по справі №2/248
оскільки позивач безпідставно ухилився від врегулювання цього питання у досудовому порядку, зміни до договору оренди внесені не були, такі дії позивача змусили відповідача в подальшому сплачувати суму орендної плати, що значно перевищує ту, яка підлягає сплаті.
Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
За первісним позовом:
Між сторонами, а саме відкритим акціонерним товариством "Сортнасінняовоч", м. Ужгород та товариством з обмеженою відповідальністю "Мілленніцм-ММ", м. Ужгород 15 березня 2001 року було укладено договір за №1 оренди нежилого приміщення в м. Ужгород, вул.. Можайського, 22 "а" загальною площею 71,5кв.м. з метою використання під аптеку.
Умовами договору, зокрема, пунктом 3.1 договору, сторони було визначено строк дії договору терміном на п'ять років з моменту прийняття об'єкта, що орендується, за актом прийому-передачі. Згідно пункту 2.4 договору об'єкт, що орендується, вважається переданим в оренду з моменту підписання акту здачі-приймання.
Незважаючи на відсутність акту приймання-передачі сторонами не заперечується сам факт вступу в користування орендованим майном з моменту підписання самого тексту договору і по сьогоднішній день. Така обставина також підтверджується проведенням орендарем розрахунків по орендній платі.
Пунктом 3.2 договору передбачено, що у випадку, якщо жодна із сторін в термін 30 днів до закінчення даного договору не заявить про намір його розірвати, даний договір автоматично пролонгується на термін один рік. Натомість, позивачем листом №33 від 14.02.2006р. у визначений договором термін було попереджено відповідача про закінчення терміну дії договору та припинення його у відповідності до пункту 9.3 договору. В подальшому листами №46 від 04.04.2006р. та №47 від 11.04.2006р. позивач попередив про необхідність звільнення орендованого майна у зв'язку з закінченням строку дії договору.
Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України (435-15) , Цивільний кодекс України (435-15) (далі ЦК України (435-15) ) застосовується до цивільних відносин, які виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України (435-15) , положення цього Кодексу застосовуються до тих обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Оскільки господарські відносини сторін, що розглядаються у цій справі, виникли до набрання чинності відповідними положеннями ЦК України (435-15) та ГК України (436-15) , але продовжують існувати після набрання ними чинності, до прав і обов'язків, що існують між сторонами Договором, господарським судом застосовуються, зазначені положення (не виконані зобов'язання щодо звільнення орендованої площі).
Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільні законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором, законом.
Нормами статті 291 Господарського кодексу України визначено правові наслідки припинення умов договору у разі закінчення строку, на який його було
Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 14.12.2006 року по справі №2/248
укладено та необхідність орендаря повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, визначених договором.
Позивачем доведено, а відповідачем не заперечується той факт, що договір оренди від 15.03.2001р. з 15.03.2006р. припинив свою дію, а відповідно у відповідача виникло зобов'язання по поверненню об'єкту оренди позивачу. Відповідачем не подано доказів врегулювання спору, хоча така можливість надавалась йому судом.
З огляду на вищевикладене, враховуючи факт припинення дії договору оренди від 15.03.2006р., позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
За зустрічним позовом:
Відповідач просить зустрічний позов про стягнення з позивача на користь відповідача суми 5804,62грн. переплаченої орендної плати задоволити повністю.
Аналізуючи доводи сторін стосовно обґрунтованості заявленого відповідачем зустрічного позову суд констатує наступне.
Згідно пункту 1.1 договору розмір орендованої площі складав 71,5кв.м. та згідно пункту 4.1 договору сума орендної плати за використання площі переданого в оренду приміщення складала суму 429грн. щомісячно. З 1 липня 2004 року, а саме згідно листа позивача №69 від 23.06.2004р., розмір орендної плати за використання вищевказаної площі був збільшений до 514,80грн. з посиланням на коливання рівня інфляційних процесів. Матеріалами справи підтверджується факт своєчасного та повного внесення орендарем суми орендної плати з врахуванням разового збільшення її розміру до 514,80грн.
Водночас, як стверджує відповідач, 14.09.2001 року ТОВ "Мілленніум-ММ" було отримано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що розташовано в м. Ужгород, вул.. Можайського, 22 "а" та має загальну площу 17,4кв.м., тобто на частину орендованого ним приміщення. Дану обставину вказує як наявність у нього права на повернення частини встановленої щомісячної суми орендної плати з січня 2002 року, про що, як стверджує відповідач він повідомляв позивача неодноразово.
Однак, дані доводи відповідача не можуть бути взяті судом до уваги з огляду на наступне.
Відповідно до ст.ст. 32, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Натомість, матеріалами справи та відповідачем, не зважаючи на вимоги суду, не доведено факту звернення до позивача, тобто отримання останнім, відповідних листів з вимогою врегулювання даної ситуації. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем протягом дії всього договору оренди сплачувалась орендна плата у визначених договором обсягах та доказів про намагання її узгодити у визначеному законодавством порядку суду не подано, зміни в умови договору не було внесено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) ,
СУД ВИРІШИВ:
1. Первісний позов задоволити повністю.
Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Мілленніум-ММ", м. Ужгород, вул.. Михаловецька, 17 у строк до 14.01.2007р. звільнити на користь
Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 14.12.2006 року по справі №2/248
відкритого акціонерного товариства "Сортнасінняовоч", м. Ужгород, вул.. Можайського, 22 "а" об'єкт оренди, зокрема індивідуально визначене майно –вбудоване приміщення в м. Ужгород, вул.. Можайського, 22 "а" загальною площею 71,5кв.м.
В противному разі на вимогу позивача буде виданий наказ для примусового виконання рішення.
2. Стягнути з товариство з обмеженою відповідальністю "Мілленніум-ММ", м. Ужгород, вул.. Михаловецька, 17 на користь відкритого акціонерного товариства "Сортнасінняовоч", м. Ужгород, вул.. Можайського, 22 "а" сцмц 85грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 118грн. витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
3. В задоволенні зустрічного позову відмовити.
4. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.Ф. Ремецькі