ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
IВАНО-ФРАНКIВСЬКОЇ ОБЛАСТI
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2006 р.
Справа № А-14/143-6/161
Господарський суд Iвано-Франківської області у складі:
Cуддя Грица Юрій Iванович
При секретарі Цюрак Андрій Михайлович
за позовом ВАТ "Будівельні матеріали" вул. Мазепи,
164,Iвано - Франківськ,76000
до відповідача Виконавчий комітет Iвано - Франківської
міської ради вул. Грушевського,21,Iвано-Франківськ,76000
до відповідача Iвано-Франківської міської ради,
вул.Грушевського,21,Iвано-Франківськ,76000
3-тя особа підприємець ОСОБА_1 АДРЕСА_1
3-тя особа підприємець ОСОБА_2 АДРЕСА_2
3-тя особа Управлання земельних ресурсів м. Iвано-Франківська
про адміністративний спір
Представники:
Від відповідача: Сегін I.Р., (довіреність
IНФОРМАЦIЯ_2171/05-17/07-в від 02.08.06 представник )
Від позивача: Андрійчук О.В., (довіреність № б/н від 02.03.06
представник )
Від позивача: Дварський В.М., (довіреність № 3/24 від
15.02.05 юрисконсульт )
Від третьої особи: ОСОБА_3, (довіреність IНФОРМАЦIЯ_1 від 12
.04.06 провідний спеціаліст-юрист )
Від третьої особи: ОСОБА_4, представник, довіреність
IНФОРМАЦIЯ_2 від 29.06.06
Розпорядженням голови суду від 13.06.06 в зв"язку з
закінченням повноважень судді Булки В.I. справу А-14/143 передано
на розгляд судді Гриці Ю.I. та присвоєно номер А-14/143 -6/161.
СУТЬ СПРАВИ: подано позов про визнання нечинним рішення
виконавчого комітету Iвано-Франківської міської ради НОМЕР_1 від
18.05.04
В судовому засіданні оголошувалася перерва до 13.12.06.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав. В обгрунтування
позовних вимог вказує, що відповідно до рішення Виконавчого
комітету Iвано-Франківської міської ради НОМЕР_2 від 16 червня
1998 року Орендному підприємству Iвано-Франківського
заводоуправління будівельних матеріалів було надано у постійне
користування земельну ділянку площею 6,6897 гектарів для
розміщення і експлуатації будівель і споруд в межах згідно з
планом землекористування, АДРЕСА_3. В силу вимог чинного на той
час законодавства України Орендне підприємство Iвано-Франківського
заводоуправління будівельних матеріалів було перетворене у
Відкрите акціонерне товариство "Будівельні матеріали", ставши
правонаступником свого попередника, в тому числі в частині
постійного користування земельною ділянкою. Погодження передачі
частини земельної ділянки в оренду третім особам, належної
позивачу на праві постійного користування не відбулося, у зв'язку
з чим, рішення Виконавчого комітету Iвано-Франківської ради
НОМЕР_1 від 18.05.2004 року прийняте всупереч законодавству
України.
Відповідач -Iвано-Франківький міськвиконком подав суду відзив
на позов, в якому проти позову заперечив, посилаючись на те, що
оспорюване рішення прийняте ним відповідно до чинного
законодавства . Зокрема вказує, що на підставі Державного акту на
право користування земельною ділянкою НОМЕР_3 від 17.07.98
земельна ділянка АДРЕСА_3 площею 6, 6897 га знаходилася у
користуванні орендного підприємства Iвано-Франківського
заводоуправління будівельних матеріалів. На базі орендного
підприємства шляхом реорганізації було створене ВАТ "Будівельні
матеріали". Таким чином, на думку відповідача, реорганізація
орендного підприємства Iвано-Франківського заводоуправління
будівельних матеріалів шляхом перетворення у ВАТ "Будівельні
матеріали" є юридичним фактом для припинення його права на
користування земельною ділянкою.
Відповідач -Iвано-Франківська міська рада проти позову
заперечує з тих самих підстав, проте відзив на позов не подав.
Третя особа на стороні відповідача-ОСОБА_1, з позовними
вимогами позивача не погодилася, вважає їх безпідставними та
таким, що не підлягають задоволенню, оскільки ВАТ "Будівельні
матеріали" не набуло права постійного користування спірною
земельною ділянкою, згідно вимог законодавства, в результаті
перетворення Орендного підприємства Iвано-Франківського
заводоуправління будівельних матеріалів у ВАТ "Будівельні
матеріали", та не переоформила правовстановлюючі документи на
земельну ділянку.
Третя особа на стороні відповідача - ОСОБА_2 заперечення
відповідачів підтримала, проте відзиву на позов не подала.
В ході розгляду справи на стороні відповідачів було залучено
третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет
спору -Управління земельних ресурсів м. Iвано - Франківська, яке
підтримало заперечення відповідачів та третіх осіб, з позовними
вимогами не погоджується.
11 грудня 2006 року позивачем було подано заяву про зміну
позовних вимог, в якій він просить визнати нечинним п.9 Рішення
виконавчого комітету Iвано -Франківської міської ради від
18.05.2004 року НОМЕР_1; визнати нечинним п. 46 Рішення
виконавчого комітету Iвано -Франківської міської ради від
18.05.2004 року НОМЕР_1 в частині встановлення земельних
сервітутів на використання земельних ділянок площею 0,4573 га,
площею 0,3874 га, АДРЕСА_3, поруч цегельного заводу, наданих в
оренду підприємцям ОСОБА_1, ОСОБА_2 відповідно; визнати нечинним
п.47 рішення виконавчого комітету Iвано -Франківської міської ради
від 18.05.2004 року НОМЕР_1 в частині внесення змін міським
управлінням земельних ресурсів в земельно -облікові документи, що
стосується земельних ділянок площею 0,4573 га, площею 0,3874 га,
АДРЕСА_3, поруч цегельного заводу, наданих в оренду підприємцям
ОСОБА_1, ОСОБА_2 відповідно.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін
та третіх осіб у судовому засіданні, суд встановив, що 16.02.1996
року згідно Договору НОМЕР_4-в купівлі -продажу державного майна
орендного підприємства Iвано -Франківського заводоуправління
будівельних матеріалів Регіональне відділення ФДМ України по
Iвано-Франківській області продало, а організація орендарів
орендного підприємства Iвано -Франківського заводоуправління
будівельних матеріалів придбало державне майно цілісного майнового
комплексу орендного підприємства Iвано -Франківського
заводоуправління будівельних матеріалів.
Відповідно до рішення Виконавчого комітету Iвано-Франківської
міської ради НОМЕР_2 від 16 червня 1998 року Орендному
підприємству Iвано-Франківського заводоуправління будівельних
матеріалів було надано у постійне користування земельну ділянку
площею 6,6897 гектарів для розміщення і експлуатації будівель і
споруд в межах згідно з планом землекористування, АДРЕСА_3. На
підставі рішення про надання землі у постійне користування НОМЕР_2
від 16 червня 1998 року, Iвано-Франківською міською Радою було
видано Держаний акт на право постійного користування землею серії
IНФОРМАЦIЯ_3 від 17.07.1998 р., реєстраційний номер НОМЕР_5.
Відповідно до ст.22 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
право власності на землю або право користування наданою земельною
ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організація
меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) й отримання
документа, що засвідчує це право. Статтею 23 Земельного кодексу
України ( 2768-14 ) (2768-14)
і ст.33 Закону України "Про місцеве
самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
передбачено, що право
власності або право постійного користування землею завіряється
державними актами, що їх видають та реєструють місцеві ради.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про
порядок перетворення в процесі приватизації державних підприємств
у відкриті акціонерні товариства" №1099 ( 1099-96-п ) (1099-96-п)
від
11.09.1996 року, Закону України "Про господарські товариства"
( 1576-12 ) (1576-12)
№1576 від 19.09.1991 року (із змінами та
доповненнями), Закону України "Про приватизацію державного майна"
( 2163-12 ) (2163-12)
№89/97 від 19.02.1997 року, Орендне підприємство
Iвано-Франківського заводоуправління будівельних матеріалів згідно
з наказом регіонального відділення ФДМУ по Iвано-Франківській
області та установчим договором від 20.07.1998 року було
перетворене у Відкрите акціонерне товариство "Будівельні
матеріали".
Установчим договором про створення акціонерного товариства
від 20.07.1998р. передбачено, що даний Договір визначає порядок
здійснення засновниками спільної діяльності по перетворенню
орендного підприємства у відкрите акціонерне товариство
"Будівельні матеріали" (преамбула). Статтею 2, абз.2, Установчого
договору встановлено, що товариство є власником майна, переданого
йому засновниками у власність, а також майна, одержаного в
результаті його фінансово-господарської діяльності, та набутого на
підставах, не заборонених чинним законодавством України.
Товариство є правонаступником орендного підприємства
Iвано -Франківського заводоуправління будівельних матеріалів та з
дня його реєстрації приймає його активи та пасиви, що
підтверджується ст.5 Установчого договору.
Згідно з пунктом 3.3. Статуту позивача, зареєстрованого в
порядку реєстрації змін до установчих документів IНФОРМАЦIЯ_4 від
03.06.2005 року, ВАТ "Будівельні матеріали" є правонаступником
Орендного підприємства Iвано-Франківського заводоуправління
будівельних матеріалів.
Рішенням Виконавчого комітету Iвано -Франківської міської
ради від 18.05.2004 року НОМЕР_1 земельну ділянку загальною площею
0,8447 га АДРЕСА_3, поруч цегельного заводу, вилучено у ТзОВ
"Полонина ЛТД", що належала йому на підставі державного акта на
право постійного користування землею, виданого від 27.07.2001р.
НОМЕР_6, та надано в оренду підприємцям ОСОБА_2, ОСОБА_1
Згідно листа Головного управління земельних ресурсів від
14.11.2005р. IНФОРМАЦIЯ_5 вбачається, що при винесенні меж в
натурі виявилося, що частини земельних ділянок, наданих в оренду
(за рахунок земельної ділянки, вилученої в ТзОВ "Полонина ЛТД")
підприємцям ОСОБА_1 та ОСОБА_2, накладаються на земельну ділянку,
яку використовує ВАТ "Будівельні матеріали" (орієнтовною площею
0,08 га).
При прийнятті рішення виконавчим комітетом
Iвано -Франківської ради, яким затверджено матеріали
земельно -кадастрової інвентаризації земельної ділянки підприємцю
ОСОБА_1, (п.9 Рішення), та укладенні договору оренди земельної
ділянки, погодження меж земельної ділянки з ВАТ "Будівельні
матеріали", як із суміжним землекористувачем, всупереч вимогам
ст.198 ЗК України, здійснено не було.
Крім того, вилучення земельних ділянок, наданих у постійне
користування із земель державної та комунальної власності,
провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішення
відповідної ради згідно її повноважень. У разі незгоди
землекористувача з вилученням земельної ділянки питання
вирішується в судовому порядку (ст.149 ЗК України). Рішення судів
з даного питання в матеріалах справи відсутні.
Необхідність отримання дозволу ВАТ "Будівельні матеріали" на
вилучення частини земельної ділянки, належної йому на праві
постійного користування, стверджується наступним. Пункт 6
Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок перетворення в
процесі приватизації державних підприємств у відкриті акціонерні
товариства" №1099 ( 1099-96-п ) (1099-96-п)
від 11.09.1996 року визначає, що з
моменту державної реєстрації відкрите акціонерне товариство стає
правонаступником прав і обов'язків підприємства, що
приватизується. Аналогічні приписи містить і стаття 17 Закону
України "Про приватизацію державного майна" ( 2163-12 ) (2163-12)
№89/97 від
19.02.1997 року. Чинне законодавство визначає, що особа, яка стала
правонаступником іншої особи в результаті реорганізації, не може в
подальшому відмовитися від правонаступництва. Тобто незалежно від
будь-яких обставин, правонаступник продовжує користуватися правами
перетвореного підприємства та нести його обов'язки.
Згідно ч.7 ст.34 Закону України "Про підприємства в Україні"
( 698-12 ) (698-12)
(діючого на момент перетворення) при перетворенні
одного підприємства в інше до нього переходять усі майнові права і
обов'язки колишнього підприємства.
Чинний на той час Земельний кодекс України ( 2768-14 ) (2768-14)
від
18.12.1992р. серед підстав припинення права користування землею,
передбачав таку підставу як припинення діяльності підприємства
(ст.27 ЗК України).
Цивільний кодекс УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
від 1963р. в ст.37 до
підстав припинення юридичної особи відносив злиття, поділ або
приєднання. Така підстава як реорганізація підприємства у формі
перетворення в поняття "припинення юридичної особи" не
відносилася.
Відповідно до ч.4 ст.34 Закону України "Про підприємства в
Україні" ( 698-12 ) (698-12)
(чинний на момент здійснення реорганізації ВАТ
"Будівельні матеріали") підприємство вважалося реорганізованим або
ліквідованим з моменту виключення його з державного реєстру
України.
Згідно ст. 8 Закону України "Про підприємництво" ( 698-12 ) (698-12)
(діючого на момент перетворення), п.25,26,27 Постанови Кабінету
Міністрів України від 29.04.1994р. 276 скасування державної
реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи
здійснюється органом державної реєстрації за особистою заявою
власника (власників) або уповноваженого ним (ними) на це органу, а
також на підставі рішення суду, арбітражного суду у разі: визнання
недійсними або такими, що суперечать законодавству, установчих
документів; провадження діяльності, яка суперечить установчим
документам та законодавству; несвоєчасного повідомлення суб'єктом
підприємницької діяльності про зміну свого місцезнаходження.
Скасування державної реєстрації є підставою для проведення заходів
щодо ліквідації суб'єкта підприємницької діяльності як юридичної
особи. Орган державної реєстрації, який прийняв рішення про
скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької
діяльності, виключає його із журналу обліку реєстрації.
Відповідно до ст.8 Закону України "Про підприємництво"
( 698-12 ) (698-12)
, п.15 Постанови Кабінету Міністрів України від
29.04.19994р. "Про затвердження Положення про державну реєстрацію
суб'єктів підприємницької діяльності та про реєстраційний збір за
державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності" (чинні
на момент перетворення ВАТ "Будівельні матеріали") відбулася
перереєстрація, що проводиться у разі зміни назви, організаційної
форми або форми власності суб'єктів підприємництва в порядку,
встановленому для їх реєстрації. У разі перереєстрації оригінал
раніше виданого свідоцтва про державну реєстрацію повертався до
органу державної реєстрації. Отже, оригінал свідоцтва Орендного
підприємства Iвано-Франківського заводоуправління будівельних
матеріалів був повернутий, натомість видане нове свідоцтво про
державну реєстрацію ВАТ "Будівельні матеріали" із збереженням коду
ЄДРПОУ, що підтверджується також абз.2 п.15 Постанови Кабінету
Міністрів України від 22.01.1996р. №118 "Про створення Єдиного
державного реєстру підприємств та організацій України"
( 118-96-п ) (118-96-п)
, де передбачено, що у разі перереєстрації (створення)
суб'єкта господарської діяльності, що є правонаступником прав і
майнових зобов'язань свого попередника, за ним зберігається
ідентифікаційний код попередника (в новій редакції від
22.06.2005р. дано норма викладена дещо по -іншому, зокрема, в п. 6
вказано, що у разі перетворення юридичної особи за
правонаступником зберігається її ідентифікаційний код).
Таким чином, ВАТ "Будівельні матеріали" створене внаслідок
реорганізації у формі перетворення із збереженням його в ЄДРПОУ з
кодом попередника, тобто ОП Iвано -Франківського ЗУБМ.
Заперечення представника третьої особи підприємця ОСОБА_1 про
припинення права постійного користування земельною ділянкою ВАТ
"Будівельні матеріали" не можуть бути взяті до уваги, так як судом
встановлено, що ОП Iвано -Франківське ЗУБМ свою діяльність не
припинило, згідно вимог законодавства України, тому підстави для
застосування п.3 ч.1 ст.27 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
,
де передбачено, що право користування земельною ділянкою або її
частиною припиняється у разі припинення діяльності підприємства-
відсутні.
Крім того, з моменту переходу до ВАТ "Будівельні матеріали"
права користування земельною ділянкою, в силу приписів ч.2 ст.2
Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
№ 2535 від
03.07.1992 року (зі змінами та доповненнями) та на підставі
Державного акту на право постійного користування серії
IНФОРМАЦIЯ_3 від 17.07.1998 року, позивач сплачував земельний
податок за ділянку АДРЕСА_3, розміром 6,6897 га. за ставками,
передбаченими для земельних ділянок, грошову оцінку яких не
встановлено.
На підставі рішення VI сесії Iвано-Франківської міської Ради
від 12.03.1999 року, яким було затверджено грошову оцінку землі та
повідомлення Iвано-Франківського міського відділу земельних
ресурсів НОМЕР_7 від 26 травня 1999 року, ВАТ "Будівельні
матеріали" було проведено уточнюючий розрахунок за даними грошової
оцінки земельної ділянки та, відповідно, змінено нарахування
земельного податку. Доказами належного розрахунку та сплати
земельного податку за вказану земельну ділянку копії розрахунків
земельного податку з відмітками податкового органу.
Відповідно до довідки Iвано-Франківського міського відділу
земельних ресурсів НОМЕР_8 від 27.06.2000 року грошова оцінка
земельної ділянки, площею 6,6897 га АДРЕСА_3, станом на 22.06.2000
року склала 8776217,4 грн., тому нарахування і сплату земельного
податку з вказаного періоду ВАТ "Будівельні матеріали" почало
проводити відповідно до наведеної оцінки.
Наведене вказує, що впродовж восьми років ВАТ "Будівельні
матеріали" на законних підставах здійснювало користування
земельною ділянкою, площею 6,6897 га АДРЕСА_3, систематично
сплачувало земельний податок, не допускало використання земельної
ділянки не за цільовим призначенням або способами, які суперечать
екологічним вимогам. Крім того, ВАТ "Будівельні матеріали"
впродовж цих років добросовісно користувалося правами
землекористувачів, наданими як ст. 39 Земельного кодексу України
( 2768-14 ) (2768-14)
(№561-XII від 18.12.1990р.) так і ст. 95 Земельного
кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
(№2768 від 25.10.2001р.) та сумлінно
виконувало обов'язки землекористувачів, визначені як ст. 40
Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
(№561-XII від 18.12.1990р.)
так і ст. 96 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
(№2'768 від
25.10.2001р.).
Суд не погоджується також із запереченнями відповідачів та
третьої особи - підприємця ОСОБА_1, щодо не набуття позивачем
права постійного користування земельною ділянкою, оскільки
останній не переоформив Державний акт на право землекористування у
встановленому законом порядку, виходячи з наступного.
Чинне законодавство визначає, що особи, яким відповідними
Радами у встановленому порядку було надано земельні ділянки у
постійне володіння, зберігають свої права на використання цих
ділянок до оформлення права власності або землекористування в
порядку, передбаченому Земельним кодексом України ( 2768-14 ) (2768-14)
.
Положення пункту 6 розділу X Земельного кодексу України
( 2768-14 ) (2768-14)
(№2768 від 25.10.2001р.), відповідно до якого юридичні
особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але
за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1
січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право
власності або право оренди на них, втратили чинність, як такі, що
є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду N
5-рп/2005 від 22.09.2005 ( v005p710-05 ) (v005p710-05)
року.
Також, п.2 постанови Кабінету Міністрів України "Про
затвердження форм державного акта на право власності на земельну
ділянку та державного акта на право постійного користування
земельною ділянкою" від 02.04.2002р. №449 ( 449-2002-п ) (449-2002-п)
встановлено, що видані раніше державні акти на право постійного
користування землею залишаються чинними і підлягають заміні в разі
добровільного звернення громадян або юридичних осіб.
Отже, на рівні законодавства України відсутня імперативна
норма щодо чітко встановленого строку заміни акта на право
постійного користування землею, навпаки, вимога заміни акта на
новий зразок носить диспозитивний характер і може бути здійснена
лише в добровільному порядку за бажанням користувача земельної
ділянки.
Статтею 155 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
встановлено, що у разі видання органом виконавчої влади або
органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права
особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй
земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Враховуючи вищевикладене,на думку суду, земельна ділянка
площею 6,6897 га. АДРЕСА_3 була надана в постійне користування
правомірно, на підставі рішення компетентного органу, право
позивача на земельну ділянку існувало і існує, оскільки він є
правонаступником Орендного підприємства Iвано-Франківського
заводоуправління будівельних матеріалів, а правові підстави для
позбавлення або обмеження права користування даною ділянкою
відсутні, а тому рішення виконавчого комітету Iвано -Франківської
ради від 18.05.2004р. НОМЕР_1 підлягає визнанню частково нечинним.
За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні
і підлягають задоволенню.
Судові витрати в порядку ст. 94 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, стягнути з місцевого бюджету
Керуючись ст.124 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
,
Земельним кодексом України ( 2768-14 ) (2768-14)
, Законом України "Про
підприємництво" ( 698-12 ) (698-12)
, Законом України "Про господарські
товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
№1576 від 19.09.1991 року (із змінами та
доповненнями), Законом України "Про приватизацію державного майна"
( 2163-12 ) (2163-12)
Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні"
( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
, Постановою Кабінету Міністрів України "Про порядок
перетворення в процесі приватизації державних підприємств у
відкриті акціонерні товариства" №1099 ( 1099-96-п ) (1099-96-п)
від 11.09.1996
року, ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
позов задоволити.
Визнати нечинним п.9 Рішення виконавчого комітету
Iвано -Франківської міської ради від 18.05.2004 року НОМЕР_1;
визнати нечинним п. 46 Рішення виконавчого комітету
Iвано -Франківської міської ради від 18.05.2004 року НОМЕР_1 в
частині встановлення земельних сервітутів на використання
земельних ділянок площею 0,4573 га, площею 0,3874 га, АДРЕСА_3,
поруч цегельного заводу, наданих в оренду підприємцям ОСОБА_1,
ОСОБА_2 відповідно; визнати нечинним п.47 рішення виконавчого
комітету Iвано -Франківської міської ради від 18.05.2004 року
НОМЕР_1 в частині внесення змін міським управлінням земельних
ресурсів в земельно -облікові документи, що стосується земельних
ділянок площею 0,4573 га, площею 0,3874 га, АДРЕСА_3, поруч
цегельного заводу, наданих в оренду підприємцям ОСОБА_1, ОСОБА_2
відповідно.
Стягнути з місцевого бюджету м.Iвано-Франківська на користь
ВАТ "Будівельні матеріали" - 3 грн 40 коп судового збору.
На постанову господарського суду, яка не набрала законної
сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор
апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття
(підписання) постанови через місцевий господарський суд.
Суддя Грица Юрій Iванович
Виготовлено в АС "Діловодство суду"
________________ Рочняк Олександра Вікторівна