ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТI
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
РIШЕННЯ
06.12.06
Справа № 15/499-06.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Об'єднаний Фондовий Реєстратор"
до відповідачів: 1. Відкритого акціонерного товариства
"Сумиобленерго"
2. Товариства з обмеженою відповідальністю
"Iнтер-Сервіс-Реєстр"
третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Державна
комісія з цінних паперів та фондового ринку України
про визнання договору недійсним
СУДДЯ Резниченко О.Ю.
За участю представників сторін:
Від позивача: Матвєєва Н.Ф., довіреність від 12.047.2006р.
№17 (була присутня в судовому засіданні 04.12.2006р.)
Від відповідачів: 1.Турчин С.М., довіреність від 09.12.2005р.
№10-19/17-Д/111 (був присутній в судовому засіданні 04.12.2006р.),
Якименко О.I., довіреність від 11.10.2006р. №10-19/17-Д/108
2.не з'явився
третя особа, що не заявляє самостійних вимог: не з'явився
В судовому засіданні 04.12.2006р. оголошувалась перерва для
підготовки повного тексту рішення до 06.12.2006р. об 12 год. 15
хв.
Суть спору: Позивач просить визнати недійсним договір на
виконання операцій по веденню реєстру власників іменних цінних
паперів ВАТ "Сумиобленерго" від 22.04.2004р. №05/04, укладений між
відповідачами з огляду на те, що зазначений договір укладений з
порушенням вимог Закону України "Про національну депозитарну
систему та особливості електронного обігу цінних паперів в
Україні" ( 710/97-ВР ) (710/97-ВР)
№ 710/97-ВР від 10.12.1997р.
Перший відповідач проти позову заперечує, так як позивач по
справі не є контрагентом договору №05/04 від 22.04.2004р., його
права та інтереси не порушуються зазначеною угодою. Крім цього,
позивач не є реєстратором власників іменних цінних паперів ВАТ
"Сумиобленерго".
Другий відповідач відзив на позов не подав, в судове
засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду був
повідомлений належним чином, тому справа розглядається згідно із
ст. 75 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Третя особа надіслала пояснення по справі, просить розгляд
справи здійснювати без участі її представника, так як рішення суду
у справі не матиме відповідного впливу на права чи обов'язки
третьої особи.
Представником позивача заявлено 04.12.2006р. клопотання про
залучення до матеріалів справи копії заяви про збільшення розміру
позовних вимог №631 від 28.12.2006р., яка була направлена до суду,
але на час проведення судового засідання до суду не надійшла.
Після закінчення судового засідання 04.12.2006р. до суду
надійшов оригінал заяви про збільшення розміру позовних вимог, в
якій позивач просить також визнати реєстр власників іменних цінних
паперів ВАТ "Сумиобленерго" складений другим відповідачем
недійсним та таким, що втратив чинність з моменту укладення
договору на виконання операцій по веденню реєстру власників
іменних цінних паперів ВАТ "Сумиобленерго" від 22.04.2004р.
№05/04. Заява про збільшення розміру позовних вимог надіслана
відповідачам та третій особі, відповідає вимогам ст. 22 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
та приймається судом до розгляду.
05.12.2006р. до суду надійшли додаткові пояснення по справі
від ВАТ "Сумиобленерго".
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення
представника позивача та першого відповідача, суд
ВСТАНОВИВ:
22.09.2004р. між відповідачами був укладений договір №05/04
на виконання операцій по веденню реєстру власників іменних цінних
паперів ВАТ "Сумиобленерго", за умовами якого другий відповідач
прийняв на себе зобов'язання по веденню реєстру власників іменних
цінних паперів ВАТ "Сумиобленерго" незалежно від їх типу та
кількості, а перший відповідач був зобов'язаний прийняти виконання
відповідно до актів виконаних робіт та здійснити оплату.
Позивач вважає, що зазначений договір укладений з порушенням
вимог чинного законодавства, а саме - п. 2 ст. 9 Закону України
"Про національну депозитарну систему та особливості електронного
обігу цінних паперів в Україні" ( 710/97-ВР ) (710/97-ВР)
(далі по тексту -
Закон), п. 1.2 Положення про порядок ведення реєстрів власників
іменних цінних паперів, затвердженого рішенням Державної комісії з
цінних паперів та фондового ринку України від 26.05.1998р. №60,
тому - відповідно до ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
повинен бути визнаний судом недійсним.
Так, згідно із п. 2 ст. 9 Закону рішення про передачу ведення
реєстру власників іменних цінних паперів повинно прийматися
виключно загальними зборами акціонерів. Однак, загальними зборами
акціонерів першого відповідача рішення про передачу реєстру ВАТ
"Сумиобленерго" реєстратору ТОВ "Iнтер-Сервіс-Реєстр" та про
укладення з ним договору на ведення реєстру не приймалося. Таке
рішення прийнято виконавчим органом акціонерного товариства -
правлінням ВАТ "Сумиобленерго" (протокол №6 від 16.04.2004р.) та
узгоджено із спостережною радою ВАТ "Сумиобленерго" (протокол №9
від 21.04.2004р.).
Крім цього, на думку позивача, укладання відповідачами
договору №05/04 порушує його права, так як між позивачем та першим
відповідачем 30.10.1998р. був укладений договір №2 на виконання
операцій по веденню реєстру власників цінних паперів ВАТ
"Сумиобленерго". Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону договір на
ведення реєстру емітент може укласти лише з одним реєстратором.
Договір №2 від 30.10.1998р. на день розгляду справи у суді не
розірваний між позивачем та першим відповідачем. Тому, наявність
договору №04/05 від 22.04.2004р. перешкоджає позивачу у здійсненні
обов'язків за договором №2 від 30.10.1998р. і призводить до
майнової та немайнової відповідальності перед емітентом (першим
відповідачем). Таким чином, відповідно до ст.2 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
ТОВ "Об'єднаний Фондовий Реєстратор" є належним
позивачем у справі.
Суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з
огляду на наступне:
Відповідно до ст. 2 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, господарський
суд порушує справи за позовними заявами підприємств та
організацій, які звертаються до господарського суду за захистом
своїх прав та охоронюваних законом інтересів. Позивачами у
справах, пов'язаних з визнанням угод недійсними, крім контрагентів
за договором, прокурора, державних та інших органів може бути
будь-яке підприємство, установа, організація, чиї права та
охоронювані законом інтереси порушує ця угода (п. 4 Роз'яснення
Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики
вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними"
№02-5/111 від 12.03.1999р.).
Позивач не є стороною договору №05/04 від 22.04.2004р. В
обгрунтування порушення прав позивача укладанням між відповідачами
вказаного договору у позовній заяві та у поясненнях в судовому
засіданні представника позивача зазначається факт неможливості
виконувати позивачем своїх обов'язків та реалізувати права за
договором №2 від 30.10.1998р.
Договори №2 від 30.10.1998р. та №05/04 від 22.04.2004р. є
самостійними господарсько-правовими зобов'язаннями, до яких
повинні застосовуватися загальні положення ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
та ГК України ( 436-15 ) (436-15)
щодо виконання господарських зобов'язань,
відповідальності за їх невиконання чи неналежне виконання.
Ст. 16 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
передбачені способи захисту
цивільних прав, серед яких, у тому числі визначено визнання
правочину недійсним.
Позивачем у якості захисту своїх прав за договором №2 від
30.10.1998р. необгрунтовано обрано такий спосіб як визнання
недійсним іншого господарського договору, укладеного між
самостійними суб'єктами господарювання. Договір №05/04 від
22.04.2004р. взагалі не стосується прав та обов'язків позивача.
Посилання позивача на неможливість виконувати свої обов'язки за
договором №2 від 30.10.1998р. спростовується наступним.
Так, позивачем був заявлений до господарського суду Сумської
області позов до ВАТ "Сумиобленерго" про стягнення заборгованості
за договором №2 від 30.10.1998р. у розмірі 139 855 грн. 86 коп. за
період з червня 2003р. по травень 2006р. (справа №17/639-06). У
позовній заяві позивачем стверджується про факт виконання для
першого відповідача операцій по зберіганню та веденню реєстру,
архіву, журналів та інше за період з червні 2003р. по травень
2006р. Крім цього, позивачем систематично виставлялись рахунки до
сплати відповідно до умов договору №2 від 30.10.1998р. та
надавалися проекти актів виконаних робіт.
Таким чином, суд дійшов висновку, що угода №05/04 від
22.04.2004р., укладена між відповідачами, права позивача не
порушує. Відповідно до ст. 1 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
підприємства
звертаються до господарського суду за захистом своїх порушених
прав або оспорюваних законом інтересів. За відсутності порушення
оспорюваного права позивача підстави для задоволення позову, тобто
для відновлення порушених прав, відсутні.
За таких умов, згідно зі ст. 34 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, всі
інші доводи та заперечення сторін та подані на їх підтвердження
докази судом не приймаються, оскільки не мають значення для
справи.
Відповідно до ст.49 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
судові витрати
покладаються на позивача.
На підставі викдаденого, керуючись ст. ст. 1, 2, 33, 34, 49,
82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд, -
В И Р I Ш И В :
1. В позові відмовити.
СУДДЯ О.Ю.Резниченко
Повний текст рішення оголошений та підписаний в судовому
засіданні 06.12.06р.