ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВIВСЬКОЇ ОБЛАСТI
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РIШЕННЯ
01.12.06 Справа№ 4/323-27/52
За позовом: ДП зовнішньоекономічної діяльності
"УКРIНТЕРЕНЕРГО", м.Київ
До відповідача: ВАТ "ЗАХIДЕНЕРГО", м.Львів
Про стягнення 14 829 028,15 грн.
та
за зустрічним позовом: ВАТ "ЗАХIДЕНЕРГО", м.Львів
До відповідача: ДП зовнішньоекономічної діяльності
"УКРIНТЕРЕНЕРГО", м.Київ
Про визнання недійсними актів прийому-передачі вугілля №32
від 17.07.2003 р., №33 від 21.07.2003 р., №34 від 15.08.2003 р.,
№35 від 22.08.2003 р., №36 від 27.08.2003 р., №1/40-Л від
23.12.2003 р., № 2/41-Л від 23.12.2003р.
Суддя Н. Судова-Хомюк Представники:
від позивача: Цененко К.С. -начальник юридичного відділу
від відповідача : Федорів С.С, Сивик А.П., Олексин В.П. -
представники
Суть спору:
Позовні вимоги заявлені ДП зовнішньоекономічної діяльності
"УКРIНТЕРЕНЕРГО", м.Київ до ВАТ "ЗАХIДЕНЕРГО", м.Львів про
стягнення 14 829 028,15 грн. та зустрічна позовна заява за позовом
ВАТ "ЗАХIДЕНЕРГО", м.Львів до ДП зовнішньоекономічної діяльності
"УКРIНТЕРЕНЕРГО", м.Київ про визнання недійсними актів
прийому-передачі вугілля №32 від 17.07.2003 р., №33 від 21.07.2003
р., №34 від 15.08.2003 р., №35 від 22.08.2003 р., №36 від
27.08.2003 р., №1/40-Л від 23.12.2003 р., № 2/41-Л від
23.12.2003р..
В судовому засіданні 17.10.2006 р. було оголошено перерву до
27.10.2006 р., яку продовжено до 01.11.2006 р., до 22.11.2006 р.
та до 01.12.2006 р.
Постановою Вищого господарського суду України від 13.12.2005
р. у сnpaві №4/1364-2/135 задоволено касаційну скаргу ВАТ
"Західенерго" на рішення господарського суду Львівської області
від 20.09.2004 р., вказане рішення скасовано, справу передано на
новий розгляд до господарського суду Львівської області.
17.05.2006 р. провадження у справі було зупинено до вирішення
кримінальної справи №03340094 Ладижинським міським судом.
04.10.2006 р. провадження у справі поновлено в зв"язку з
направленням Ладижинським міським судом Вінницької області
кримінальної справи №03340094 на додаткове розслідування. Ухвалою
Львівського апеляційного господарського суду від 11.09.2006 р.
прийнято відмову від апеляційної скарги ДП зовнішньоекономічної
діяльності "УКРIНТЕРЕНЕРГО" на ухвалу про зупинення провадження у
справі, провадження по апеляційній скарзі припинено.
Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю,
зустрічні позовні вимоги заперечив з підстав, викладених у відзиві
на зустрічний позов від 17.10.2006 р.
Представники відповідача позовні вимоги заперечують, просять
у первісному позові відмовити, позовні вимоги за зустрічним
позовом задоволити повністю.
Розглянувши подані докази у їх сукупності, заслухавши
пояснения представників сторін, суд встановив наступне.
Відповідно до укладеного між ДП зовнішньоекономічної
діяльності "УКРIНТЕРЕНЕРГО" та ВАТ "ЗАХIДЕНЕРГО" договору поставки
№44/3-202 від 05.12.2002 р., позивач поставив відповідачу, а
відповідач прийняв вугілля у кількості 69946 тонн на загальну суму
13 287 974,25 грн., що підтверджується підписаними сторонами
відповідно до п. 1 доповнення №3 до додатку №2 від 05.12.2002 р.
актами прийняття -передачі від 17.07.2003 р. №32, від 21.07.2003
р. №33, від 15.08.2003 р. №34, від 22.08.2003 р. №35, від
27.08.2003 р. №36, від 12.08.2003 р. №38, від 30.09.2003 р. №39Б,
від 23.12.2003 р. №1/40-Л, від 23.12.2003 р. №2/41-Л від
23.12.2003р..
В свою чергу, ДП зовнішньоекономічної діяльності
"УКРIНТЕРЕНЕРГО" укладено договір №44/3-206 від 10.12.2002 р. з ПП
"Донвугілляпостачання", м. Донецьк,яке фактично, через визначені
станції відвантаження вугілля, являлось постачальником спірних
партій вугілля.
Сторона позивача вказує,що згідно Доповнення №3 до Додатку №2
від 05.12.2003р.до договору поставки № 44/3-202 від 05.12.2002р.,
а саме п.5.5 договору,право власності на поставлене вугілля від
постачальника до покупця-сторона відповідача,переходить з моменту
підписання сторонами акту прийняття-передачі вугілля.Долучені до
матеріалів справи акти прийняття-передачі вугілля завірені
уповноваженими представниками, що породжує обов"язок у сторони
відповідача оплатити вартість отриманого вугілля.
Відповідно до п. 5.1 договору №44/3-202 від 05.12.2002 р.
приймання вугілля по кількості та якості здійснюється у
відповідності з вимогами інструкції Держарбітражу при Раді
Міністрів СРСР від 15.06.1965 р. №П-6 та від 25.04.1966 р. №П-7 з
подальшими змінами та доповненнями, Положенням про поставки
продукції виробничо -технічного призначення, затвердженим
постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988 р. №888, ГОСТ
10742-71 "Метод отбора и обработки проб для лабораторных
испытаний" та/або іншими нормативними актами України, прийнятими
щодо цих питань або на зміну вищевказаних.
Згідно з доповненням №3 від 10.01.2003 р. до договору
поставки №44/3-202 від 05.12.2002 р. (п. 5.2.2 договору) приймання
вугілля по якості здійснюється за даними, визначеними
хімлабораторією ТЕС вантажоотримувача (Ладижинської ТЕС).
Проте, в порушення п. 5.2.2 договору №44/3-202 від 05.12.2002
р. результати аналізу якості вугільної продукції за даними
хімічної лабораторії Ладижинської ТЕС в двосторонніх актах звірки
№34 від 15.07.2003 р., №35 від 22.08.2003 р., №36 від 30.08.2003
р. між Ладижинською ТЕС та ПП "Донвугілляпостачання" не враховані.
Згідно з п. 5.2.3 договору, при необхідності проведення
аналізу третього примірника проб, відібраних ТЕС вантажоотримувача
під час приймання вугілля, сторони домовились, що експертиза
доручається незалежним експертам ТПП України. Висновки
лабораторних досліджень ТПП України є остаточними для сторін.
Долучені до матеріалів справи документи вказують про
відображення в актах звірки від 15.08.2003 р. №34, від 22.08.2003
р. №35, від 27.08.2003 р. №36 показників якості палива за даними
посвідчень якості постачальника, а не лабораторії станції
(порушення п. 5.2.2 договору). Протоколами №№ 1,2,3 (а.с.164-174),
які оформлені комісією Ладижинської ТЕС, здійснена переоцінка
вартості вугілля, оформленого актами №№ 34,35,36 відповідно до
його фактичної якості, згідно даних лабораторії ТЕС.
Ладижинська ТЕС ВАТ "Західенерго" листами №04-3133 від
09.09.2003 р., №04-4014 від 10.11.2003 р. зверталася до
підприємства позивача з вимогою переоформлення актів
приймання -передачі вугілля №№34,35,36 відповідно до фактичних
даних якості поставленого вугілля. Сторона позивача результатів
розгляду даних листів не надала та не представила доказів
заперечення обставин, які висвітлені вказаними протоколами №№
1,2,3.
За результатами проведеної документальної ревізії
фінансово -господарської діяльності Ладижинської ТЕС, що
проводилась Контрольно -ревізійним управлінням у Вінницькій
області, був складений акт від 08.12.2003 р. Призначення
документальної ревізії було зумовлено розглядом кримінальної
справи №03340094 Ладижинським міським судом. За наслідками
проведеної ревізії встановлено, що в спірних актах звірки та
розрахунках проставлялись результати хімічного аналізу вугілля
показники постачальника, а не результати хімічного аналізу
вугілля, проведеного хімічною лабораторією Ладижинської ТЕС.
Вказаний акт КРУ підтверджує, що контроль за якісним та
кількісним надходженням палива, згідно посадової інструкції, був
покладений на провідного інженера паливно -транспортного цеху
Ладижинської ТЕС Лапайко О.М.. Постановою Ладижинського міського
суду від 13.06.2005 р. кримінальну справу про обвинувачення
вказаної особи було повернуто для організації проведення
додаткового розслідування. Суд зобов"язав прокуратуру в ході
додаткового розслідування дати правильну кваліфікацію діям
підсудного Лапайко О.М. Судова постанова вказує, що за
обвинувальним висновком громадянин Лапайко О.М., являючись
відповідальним за якісну та кількісну поставку палива, не оформляв
акти про поставку неякісного вугілля, вносив в акти звіряння
показники, що не відповідали показникам лабораторії хімічного цеху
Ладижинської ТЕС.
Згідно ст.32 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, доказами у справі є
будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у
визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність
обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також
інші обставини, які мають значення для правильного вирішення
господарського спору.
Наведені обставини приймаються господарським судом, як докази
невідповідності якісним показникам партій вугілля при складанні
актів звіряння №32 від 07.07.2003 р. та №33 від 09.07.2003 р.
З 01.05.2003 р. відповідно до договору №244 від 01.04.2003
р., укладеного між Ладижинською ТЕС та Вінницькою
торгово -промисловою палатою, на ТЕС до проведення товарознавчих
експертиз залучаються спеціалісти ТПП для складання актів
експертиз встановленої форми при невідповідності кількості та
якості отриманої від постачальників продукції. Так, за участю
представника Вінницької торгово -промислової палати було проведено
низку аналізів якості поставленого ПП "Донвугілляпостачання"
вугілля (в тому числі оформленого актами звірки №№ 34, 35, 36,
40Л, 41Л) №В -303/7 від 12.07.2003 р., №В-303/10 від 15.07.2003 р.
(залізничні накладні 49768603, 49768601, 49452305 -акт звірки
№34); №В -339/2 від 18.07.2003 р., №В -339/1 від 18.07.2003 р.
(залізничні накладні 49452369, 49452368, 49452370, 49397904,
49397907, 49397908, 49397906 -акт звірки №35); №В -339/8 від
23.07.2003 р., №В -339/12 від 24.07.2003 р. (залізничні накладні
087021, 49542219 -акт звірки №36); №В -369/4 від 04.08.2003 р.,
№В -369/8 від 11.08.2003 р. (залізничні накладні 49737845,
49737846, 49737847, 49737848, 49737849, 49029443, 49029442 -акт
звірки № 41 Л), №В -369/2 від 04.08.2003 р. (залізнична накладна
49104813 -акт звірки № 40Л).
На підставі проведеної перевірки у відповідності з наказом
Міністерства палива та енергетики України № 75 від 10.03.2006 р.
"Про перевірку окремих питань фінансово -господарської діяльності
ВАТ "Західенерго" та ДПЗД "Укрінтеренерго" складено довідку, в
якій зазначено, що внаслідок оформлення актів звірки (№34 від
15.07.2003 р., №35 від 22.08.2003 р., №36 від 30.08.2003 р., №40 Л
від 07.11.2003 р., №41 Л від 07.11.2003 р.) по вугіллю, яке було
поставлено протягом червня -серпня 2003 р. ПП
"Донвугілляпостачання" (договір №44/3-202 від 05.12.2002 р. між
ВАТ "Західенерго" та ДПЗД "Укрінтеренерго") за даними посвідчень
якості постачальника, а не за результатами хімлабораторії ТЕС було
фактично завищено вартість отриманого вугілля: акти
прийому-передачі вугілля №34 від 15.08.2003 р., №35 від 22.08.2003
р., №36 від 27.08.2003 р., №1/40-Л від 23.12.2003 р. всього на 3
125 002,23 грн. Згідно п. 5.2.3 спірного договору, сторони
домовились, що висновки лабораторних досліджень ТПП України є
остаточними для сторін.
Внаслідок проведеної КРУ у Вінницькій області ревізії
фінансово -господарської діяльності Ладижинської ТЕС, був
складений акт від 08.12.2003 р., в якому також вказано, що
вартість отриманого вугілля визначалась не за результатами
аналізів лабораторії хімічного цеху Ладижинської ТЕС, а за
результатами аналізів постачальника, що привело до завищення
фактичної вартості вугілля. Даною довідкою стверджується, що
станом на 01.11.2003 р. заборгованість відповідача перед ДПЗД
"Укрінтеренерго" по договору №44/3-202 від 05.12.2002 р. становить
4 973 077,33 грн.
Наведені обставини заперечують факт належного визначення
якості поставленого вугілля, а тому у суду відсутні підстави
визначати вартість отриманої Ладижинською ТЕС партії вугілля лише
по актах звірки від 17.07.2003 р. №32, від 21.07.2003 р. №33, від
15.08.2003 р. №34, від 22.08.2003 р. №35, від 27.08.2003 р. №36,
від 12.08.2003 р. №38, від 30.09.2003 р. №39Б, від 23.12.2003 р.
№1/40-Л, від 23.12.2003 р. №2/41-Л.
Стосовно зустрічних позовних вимог, суд встановив наступне.
Визнання недійсним актів прийому -передачі вугілля може бути
предметом окремого судового спору у контексті ст 202 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, але за умови доведення стороною спору підстав
недійсності правочину.
Згідно п. 1 ст.215 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, підставою
недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину
стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами
першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Ст. 203 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, зокрема п.п. 1,3,5,6,
встановлено вимоги, додержання яких є необхідним для чинності
правочину.
Стороною позивача за зустрічним позовом не доведено у
порядку, передбаченому ст.ст. 32,33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, що
оспорювані акти прийому -передачі є правочинами, а отже не
доведено, що до них мають застосовуватися загальні положення про
визнання правочинів недійсними.
Ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
встановлено, що господарський
суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується
на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі
всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь
встановленої сили.
Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими
інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для
господарського суду не є обов'язковим.
Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно
оцінивши подані докази у їх сукупності, суд вважає, що позивачем
не представлено об"єктивних доказів підтвердження позовних вимоги
в частині поставки вугілля по актам прийому -передачі від
17.07.2003 р. №32, від 21.07.2003 р. №33, від 15.08.2003 р. №34,
від 22.08.2003 р. №35, від 27.08.2003 р. №36, від 23.12.2003 р.
№1/40-Л, від 23.12.2003 р., № 2/41-Л від 23.12.2003р.
Суд вважає обгрунтованими вимоги по стягненню заборгованості
згідно актів прийому передачі вугілля №38 від 12.08.2003 р. на
суму 137 583,31 грн. та №39Б від 30.09.2003 р. на суму 531 989,32
грн.
Згідно ст. 193 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, кожна сторона повинна
вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею
зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення
загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою
для застосування господарських санкцій, а саме до стягнення з
відповідача пені в розмірі
14 214,08 грн.
Згідно ст. 625 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, боржник, який
прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора
зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого
індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти
річних від простроченої суми. Таким чином, до стягнення з
відповідача підлягають 3% річних в сумі 2920,91 грн. та інфляційні
втрати, що становлять 9 529,96 грн.
Судові витрати суд покладає на відповідача пропорційно
розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 215,203,625 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
, ст,ст. 193, ГК України ( 436-15 ) (436-15)
,
ст.ст.32,33,43,49,82,83,84,85, 115-118,121 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд, -
В И Р I Ш И В :
1. Позовні вимоги за первісним позовом задоволити частково.
2. Відмовити у стягненні заборгованості по актам
прийому -передачі від 17.07.2003 р. №32, від 21.07.2003 р. №33,
від 15.08.2003 р. №34, від 22.08.2003 р. №35, від 27.08.2003 р.
№36, від 23.12.2003 р. №1/40-Л, від 23.12.2003 р. №2/41-Л. та
нарахованих штрафних санкцій по цих актах.
3. Стягнути з ВАТ "Західенерго", що знаходиться за адресою:
79026, м.Львів, вул. Козельницька, 15 (р/р №26001302413357 в
Львівському центральному відділенні Промінвестбанку, МФО 325633,
код ЄДРПОУ 23269555), на користь ДПЗД "Укрінтеренерго", що
знаходиться за адресою: 04080, м.Київ, вул. Фрунзе, 85 (р/р
№26008300006593 в АКБ "Форум", МФО 322948, код ЄДРПОУ 19480600)
669572,63 грн. основного боргу, 14 214,08 грн. пені, 3% річних в
сумі 2920,91 грн., інфляційні втрати, що становлять 9 529,96 грн.,
6962,37 грн. держмита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу з відстрочкою виконання рішення на
один місяць.
4. Відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог.
Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Суддя Судова-Хомюк Н.М.