ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВIВСЬКОЇ ОБЛАСТI
 
                             РIШЕННЯ
 
     30.11.06 Справа№ 4/1982-26/330
 
     За позовом: Суб'єкта підприємницької діяльності  ОСОБА_1,  м.
Кривий Ріг Дніпропетровської області
 
     До  відповідача:  Буського  міжгосподарського  комбікормового
заводу, смт. Красне Буського району Львівської області
 
     Про: стягнення заборгованості  за  договором  купівлі-продажу
НОМЕР_1 в сумі 5 472,00 грн.
 
     За    зустрічним    позовом:    Буського    міжгосподарського
комбікормового заводу,
 
     смт. Красне Буського району Львівської області
 
     До відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1
 
     м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
 
     Про: визнання недійсним договору купівлі-продажу НОМЕР_1.
 
                                                 Суддя Ю.Б. Деркач
 
     Представники:
 
     від позивача: не з'явився
 
     від відповідача: ОСОБА_2. -представник
 
     Сторонам роз'яснено їх права та обов'язки передбачені  ст.ст.
20, 22 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     Повний текст рішення виготовлено та підписано 07.12.2006 р.
 
     Суть  спору:  Розглядається  справа   за   позовом   суб'єкта
підприємницької    діяльності    ОСОБА_1,    м.     Кривий     Ріг
Дніпропетровської     області      Буського      міжгосподарського
комбікормового заводу,  смт.  Красне  Буського  району  Львівської
області про стягнення заборгованості за договором  купівлі-продажу
НОМЕР_1. в сумі 5 472,00  грн.,  за  зустрічним  позовом  Буського
міжгосподарського  комбікормового  заводу,  смт.  Красне  Буського
району Львівської області до суб'єкта  підприємницької  діяльності
ОСОБА_1 м.  Кривий  Ріг  Дніпропетровської  області  про  визнання
недійсним договору купівлі-продажу НОМЕР_1.
 
     Ухвалою суду від 20.09.2006 р. порушено провадження у  справі
і справу призначено до  розгляду  в  засіданні  на  17.10.2006  р.
Ухвалою суду  від  17.10.2006  р.  розгляд  справи  відкладено  на
14.11.2006 р. 17.10.2006р. Відповідачем  подано  зустрічний  позов
про   визнання   недійсним   договору   купівлі-продажу   НОМЕР_1.
23.10.2006р. суд виніс ухвалу про об'єднання  в  одне  провадження
зустрічного і первісного позовів та призначив зустрічний позов  до
розгляду в засіданні на 14.11.2006 р.  14.11.2006  р.  в  судовому
засіданні оголошено перерву до 30.11.2006 р.
 
     30.11.2006 р. Позивач явку повноважного представника в судове
засідання не забезпечив, проте позовні вимоги підтримав в  повному
обсязі з  підстав,  викладених  у  позовній  заяві  та  додаткових
письмових поясненнях до позовної заяви; проти зустрічних  позовних
вимог заперечив з підстав, викладених в  письмових  поясненнях  по
суті зустрічних позовних  вимог;  просить  розглядати  справу  без
участі повноважного представника за наявними в справі матеріалами.
 
     Відповідач явку повноважного представника в судове  засідання
забезпечив, проти позовних вимог за первісним позовом заперечив  з
підстав,  викладених  у  відзиві  на   позовну   заяву   НОМЕР_2.;
20.11.2006 р. в канцелярію господарського суду подав заяву НОМЕР_3
про відмову від зустрічного позову про визнання недійсним договору
купівлі-продажу НОМЕР_1.
 
     Розглянувши  матеріали   справи,   заслухавши   представників
сторін, дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:
 
     Між  Буським  міжгосподарським   комбікормовим   заводом   та
Суб'єктом  підприємницької  діяльності  ОСОБА_1  22.03.2004р.  був
укладений договір купівлі-продажу НОМЕР_1, відповідно до якого СПД
ОСОБА_1.   зобов'язувалась   передати   у    власність    Буського
міжгосподарського  комбікормового  заводу  товар,  а  Буський  МКЗ
відповідно взяв на себе зобов'язання прийняти і оплатити цей товар
на умовах, вказаних у Договорі.
 
     Відповідно до умов договору відповідачу було поставлено  жмих
соняшника в кількості 11,20 т на загальну суму 7 280,00 грн.
 
     В позовній заяві позивач стверджує, що своє зобов'язання, яке
випливає з умов договору,  а  саме  передачу  товару  у  власність
покупця,  продавець  виконав,  і  як  доказ  наводить  накладну  №
НОМЕР_4.
 
     Відповідно  до  умов  договору  оплата   по   ньому   повинна
здійснитись на протязі 3 банківських днів.
 
     Відповідно до  п.3.2  Договору,  у  випадку  несвоєчасної  чи
неповної оплати товару, покупець зобов'язаний  виплатити  штраф  в
розмірі 5% в місяць (від не перерахованої суми).
 
     Як  зазначає  позивач  у  позовній  заяві,  свої  вимоги   за
договором Позивач виконав в повному обсязі, поставивши Відповідачу
товар на загальну суму 7  280,00  грн.,  що,  як  вказує  позивач,
підтверджується   накладною   НОМЕР_5.,   рахунком   НОМЕР_6.   та
довіреністю на отримання товару серії НОМЕР_7.
 
     У  зв'язку  з  неповною  оплатою  Відповідачем   поставленого
товару, Позивач звернувся  до  суду  з  позовом  про  стягнення  з
Відповідача суми боргу за неоплачений  товар  -2  280,00  грн.  та
штрафу, згідно п. 3.2 Договору, в сумі 3 192,00 грн., а всього:  5
472,00 грн.
 
     Представник  відповідача  проти  позовних   вимог   заперечив
повному обсязі, посилаючись на те, що  купівля-продаж  товару  між
сторонами  відбувалась  на  підставі  накладної  та  рахунку   без
вказівки на договір купівлі-продажу продажу НОМЕР_1.
 
     Повно та всебічно  з'ясувавши  обставини  справи,  дослідивши
докази, подані представниками сторін  в  судових  засіданнях,  суд
прийшов до висновку, що позовні вимоги є  недоведеними  позивачем,
необгрунтованими  поданими  суду  доказами  і  до  задоволення  не
підлягають з наступних підстав.
 
     Положенням   про   документальне   забезпечення   записів   у
бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів
N  88  ( z0168-95 ) (z0168-95)
          від  24.05.95р.  встановлено,   що   первинні
документи - це письмові свідоцтва, що  фіксують  та  підтверджують
господарські  операції.   Господарські   операції   -   це   факти
підприємницької та іншої діяльності, що впливають на  стан  майна,
капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Отже, накладна і є
тим самим первинним документом. Первинні документи для надання  їм
юридичної  сили  і  доказовості  повинні  мати  такі   обов'язкові
реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких  складений
документ,  назва  документа  (форми),  код  форми,  дата  і  місце
складання,  зміст  господарської  операції  та  її  вимірники   (у
натуральному і вартісному  виразі),  посади,  прізвища  і  підписи
осіб,  відповідальних  за  дозвіл  та   здійснення   господарської
операції і складання первинного документа. Залежно  від  характеру
операції до первинних документів можуть  бути  включені  додаткові
реквізити, зокрема підстава для здійснення операцій.
 
     Накладна  №  НОМЕР_4.,   на   яку   посилається   позивач   в
підтвердження виникнення зобов'язання між сторонами  за  Договором
продажу НОМЕР_1., містить усі обов'язкові реквізити, однак вона не
містить додаткового реквізиту,  а  саме  підстави  для  здійснення
такої операції, якою в даному  випадку,  з  огляду  на  твердження
позивача про характер операції, повинно було б бути  посилання  на
договір купівлі-продажу № НОМЕР_4.
 
     З матеріалів справи та представленої Позивачем  накладної  та
рахунку,  жодним  чином  не  вбачається,  що  такі  виставлені  на
виконання договору купівлі-продажу  №  НОМЕР_4.,  оскільки  у  них
відсутні посилання на даний договір.
 
     Отже, передача товару, яка зафіксована в накладній № НОМЕР_4.
не  може  розглядатись  як  виконання  зобов'язання  продавця   за
договором № НОМЕР_4. Цю дію (передачу) слід  розглядати  як  новий
правочин.
 
     Відповідно до ч.1 ст.  207  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
          правочин
вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо  його  зміст
зафіксований  в  одному  або   кількох   документах,   у   листах,
телеграмах, якими обмінялись сторони.
 
     Відповідно до ч. 2 ст.11 ЦК України  ( 435-15 ) (435-15)
        ,  правочин  є
підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків.
 
     Отже,  внаслідок  отримання  товару  згідно  з  накладною   №
НОМЕР_4, у відповідача виникло зобов'язання, зміст якого  зводився
до оплати вартості  товару  (нове,  самостійне  зобов'язання,  без
вказівки на термін його виконання).
 
     Згідно із ч. 2 ст. 530  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
        ,  якщо  строк
(термін)  виконання  боржником  обов'язку  не   встановлений   або
визначений  моментом  пред'явлення  вимоги,  кредитор  має   право
вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен  виконати
такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення  вимоги,
якщо обов'язок негайного виконання не  випливає  із  договору  або
актів цивільного законодавства.
 
     Відповідно до  ст.  612  ЦКУ  боржник  вважається  таким,  що
прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не
виконав його у строк, встановлений договором або законом.
 
     Оскільки від  позивача  не  надходило  вимоги  про  виконання
зобов'язання і строк його виконання не встановлено законом,  то  і
не відбулось прострочення боржника.
 
     Таким  чином,  позивачем  не  доведено,  що  поставка  товару
відбулась саме за договором про який іде мова у позовній заяві. За
час розгляду  справи  по  суті,  підстави  подання  даного  позову
позивачем не змінювались.
 
     З огляду на викладене, позивачу слід відмовити у стягненні  з
Відповідача боргу в сумі 5 472,00 грн.
 
     Стосовно  зустрічного   позову   Буського   міжгосподарського
комбікормового заводу,  смт.  Красне  Буського  району  Львівської
області до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1", м. Кривий
Ріг Дніпропетровської  області  про  визнання  недійсним  договору
купівлі-продажу № НОМЕР_4, то, у  зв'язку  з  поданою  заявою  про
відмову від зустрічного позову, суд приймає відмову  позивача  від
позову і припиняє провадження у справі.
 
     У зв'язку з відмовою позивачу (за первісним позовом) у позові
та відсутністю  неправильних  дій  сторони  відповідача,  за  яких
господарський суд має право покласти на нього  витрати  по  сплаті
державного мита незалежно від результатів  спору,  судові  витрати
залишаються за позивачем в повному обсязі.
 
     Щодо розподілу  судових  витрат  по  справі  за  зус  трічним
позовом, то держане мито залишається за позивачем  (за  зустрічним
позовом), оскільки ст. 8 Декрету Кабінету  Міністрів  України  від
21.01.1993 р. № 7-93 ( 7-93 ) (7-93)
         не передбачає повернення  державного
мита позивачу у випадку припинення провадження у справі за п.4 ст.
80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         -відмова позивача від позову.
 
     На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 207,  530,  612  ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
        , ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 82, 83, 84,  85,
115, 116 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд,-
 
                          В И Р I Ш И В:
 
     1. У задоволенні первісного позову відмовити.
 
     2. По зустрічному позову припинити провадження у справі.
 
     Суддя Деркач Ю.Б.