ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТI
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" листопада 2006 р.
Справа № 15/280-06-7506А
16 год. 51 хв. м. Одеса
Господарський суд Одеської області у складі:
Судді Петрова В.С.
При секретарі Стойковій М.Д.
За участю представників:
від позивача - Авдеєнко В.I.;
від відповідача - Кузнєцов В.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом
Добровільного товариства рибалок-аматорів "Крижанівка" до
Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської
області про визнання протиправним та скасування податкового
повідомлення-рішення і рішення про розгляд скарги, -
ВСТАНОВИВ:
Добровільне товариство рибалок аматорів "Крижанівка"
звернулось до господарського суду Одеської області з позовною
заявою до Державної податкової інспекції у Комінтернівському
районі Одеської області про визнання протиправним та скасування
податкового повідомлення-рішення № 0004822500/0 від 08.06.2005 р.
та рішення № 3454/10/15-916/з від 08.07.2005 р. про розгляд
скарги, посилаючись на наступне.
ДПI у Комінтернівському районі Одеської області була
здійснена камеральна перевірка правильності обчислення і сплати
земельного податку, за результатами якої був складений акт від
08.06.2005 р. за № 740/15, на підставі якого відповідачем було
прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004822500/0 про
донарахування позивачу 24564,00 грн. земельного податку і штрафних
санкцій у розмірі 5% від суми донарахованого податкового
зобов'язання, що становить 1228,20 грн. за неправильне обчислення
земельного податку.
Не погодившись з доводами податкової інспекції 21.06.2005 р.
позивач звернувся з відповідною скаргою на ім'я начальника
інспекції. Рішенням від 08.07.2005 р. про розгляд скарги ДШ у
Комінтернівському районі податкове повідомлення-рішення залишено
без змін, а скаргу позивача -без задоволення.
Так, згідно акту камеральної перевірки, при перевірці
встановлено, що при обчисленні податку на землю позивач
застосовував ставку, визначену з розрахунку земель, зайнятих
підприємствами, що перебувають за межами населених пунктів. Проте,
на думку відповідача, необхідно застосовувати ставку, встановлену
розділом 3 частини 2 ст. 7 Закону України "Про плату за землю"
( 2535-12 ) (2535-12)
.
Позивач з такими твердженнями не згоден, виходячи з
наступного. Як вбачається з копії рішення сесії Крижанівської
сільської Ради за № 84-ХХП від 03.09.1997 р., а також Державного
акту на право постійного користування землею, земля виділена
позивачу для розташування причалу. У свою чергу причал складається
з куренів, що належать членам добровільного товариства.
Статтею 19 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
, залежно
від цільового призначення використання землі, землі підрозділені
на категорії. Земля виділена позивачу під будівництво причалу.
Відповідно до підпункту б пункту 1 ст. 19 Земельного кодексу
України ( 2768-14 ) (2768-14)
, ця земля може бути віднесена тільки до
категорії земель житлової і суспільної забудови. Поняття земель
житлової і суспільної забудови дане в ст. 38 Глави 6, Розділу 2
Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
. Так, зокрема, ст. 38
Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
визначено, що до земель
житлової і цивільної забудови відносяться земельні площі, що
перебувають у межах населених пунктів, які використаються для
розміщення житлової забудови, суспільних будов і споруджень, інших
об'єктів загального використання. Таким чином, саме Главою 6
Розділу 2 Земельного кодексу ( 2768-14 ) (2768-14)
встановлюється і
регламентується правове положення земель житлової і цивільної
забудови. Також в абзаці 5 ст. 7 Розділу 3 Закону України "Про
плату за землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
зазначені усі користувачі земель
житлової і цивільної забудови. Посилання відповідачів на те, що
позивач не є гаражним кооперативом і тому не може обкладатися
земельним митом як гаражні кооперативи, позивач вважає
безпідставними.
Статтею 2 Закону "Про кооперацію" ( 1087-15 ) (1087-15)
встановлено, що
кооператив -юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними
особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для
ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою
задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на
засідках самоврядування.
Аналогічне формулювання дане в ст. 3 Закону України "Про
об'єднання громадян" ( 2460-12 ) (2460-12)
громадською організацією є
об'єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних
соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних,
спортивних та інших спільних інтересів. У статті 1 Закону України
"Про об'єднання громадян" ( 2460-12 ) (2460-12)
також визначено, що
об'єднанням громадян є добровільне громадське формування, створене
на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами
своїх прав і свобод. Причому саме цією статтею Закону визначено,
що дія цього Закону не поширюється на релігійні, кооперативні
організації, об'єднання громадян, що мають основною метою
одержання прибутків. Зважаючи на те, що гаражні кооперативи не
мають мети одержання прибутку, у відповідності зі ст. 1 Закону
їхня діяльність також регламентується Законом "Про об'єднання
громадян" ( 2460-12 ) (2460-12)
.
Зважаючи на те, що, як по об'єкту користування, так і
правовому статусу користувачів, вимоги підпункту 5 ст. 7 Розділу 3
Закону "Про плату за землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
поширюються і на позивача,
тому позивач вважає, що обчислення податку на землю повинне
проводитися саме згідно вищевказаного підпункту. Крім того, з
огляду на доводи податкової інспекції про те, що в законі відсутня
пряма вказівка на громадські організації, позивач вважає, що при
вирішенні даного питання, відповідач зобов'язаний був керуватися
п. 1 ст. 8 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, застосувавши аналогію закону.
Таким чином, позивач вважає, що податок на землю товариства
як громадської організації повинен обчислюватися винятково на
підставі розділу 3 частини 5 статті 7 Закону України "Про плату за
землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
, оскільки даним розділом встановлено, що
податок на земельну ділянку, яка зайнята житловим фондом,
кооперативними автостоянками для збереження особистих транспортних
засобів громадян, гаражно-будівельними, дачно-будівельними
кооперативами, індивідуальними гаражами і дачами громадян....
нараховується в розмірі трьох відсотків суми земельного податку,
обчисленого відповідно до частини першої й другої даної статті".
Тому з урахуванням викладеного, позивач вважає, що податок на
землю, нарахований позивачу за 2003, 2004, 2005 роки на підставі
п. 2 розділу 3 статті 7 Закону України "Про плату за землю"
( 2535-12 ) (2535-12)
підлягає перерахунку. За таких обставин позивач
просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.07.2006
р. відкрито провадження в адміністративній справі №
15/280-06-7506А та призначено попереднє засідання на 15.08.2006 р.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.08.2006
р. у справі № 15/280-06-7506А закінчено підготовче провадження та
справу призначено до судового розгляду.
Відповідач з позовними вимогами не згоден та вважає позовні
вимоги необгрунтованими, у зв'язку з чим просить суд у задоволенні
позовних вимог відмовити, про що зазначено письмових запереченнях
до адміністративного позову.
У зв'язку з набранням 01 вересня 2005 р. чинності Кодексом
адміністративного судочинства України, господарський суд Одеської
області зазначає, що згідно з п. 6 розділу VII Прикінцевих
положень Кодексу адміністративного судочинства України, до початку
діяльності окружного адміністративного суду адміністративні
справи, підвідомчі господарським судам відповідно до
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
1991
року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами
Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому
підсудність таких справ визначається Господарським процесуальним
кодексом України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі
письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський
суд встановив наступне.
08 червня 2005 р. заступником начальника відділу
оподаткування юридичних осіб ДПI у Комінтернівському районі
Одеської області Гергало I.В. здійснено камеральну перевірку
податкової декларації (розрахунку) по земельному податку
Добровільного товариства рибалок-аматорів "Крижанівка", поданої за
2003 рік, за 2004 рік та за 2005 рік, за результатами вказаної
перевірки складено акт № 740/15-014 від 08 червня 2005 р.
На підставі вказаного акту 08.06.2006 р. ДПI у
Комінтернівському районі Одеської області винесено податкове
повідомлення-рішення № 0004811500/0, а не № 0004822500/0, як
зазначено у позовній заяві. Так, вказаним податковим
повідомленням-рішенням позивачу визначено суму податкового
зобов'язання з земельного податку в сумі 25 792,20 грн., у т.ч .
за основним платежем -24 564,00 грн., штрафні санкції -1228,20
грн.
Позивачем зазначене податкове повідомлення-рішення №
0004811500/0 було оскаржено до ДПI у Комінтернівському районі
Одеської області. За результатами розгляду скарги ДПI у
Комінтернівському районі Одеської області прийнято рішення про
результати розгляду скарги від 08.07.2005 р. № 3454/10/15-9016/с,
яким податкове повідомлення-рішення № 0004811500/0 від 08.06.2005
р. залишено без змін, а скаргу позивача -без задоволення, також
рекомендовано позивачу звернутися до виконкому Крижанівської
сільської ради, так як на підставі ст. 12 п. 25 ч. 3 розділу 5
Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
сільські та
селищні ради можуть встановлювати пільги щодо плати за землю:
часткове звільнення на певний строк, зменшення суми земельного
податку лише за рахунок коштів, що зараховуються на спеціальні
бюджетні рахунки відповідних бюджетів.
Як вбачається з акту перевірки № 740/15-014 від 08 червня
2005 р., перевіркою встановлено, що позивач користується земельною
ділянкою на підставі державного акту на право постійного
користування за адресою : Одеська область, Комінтернівський район,
с. Крижанівка, Причал № 218. Відповідно до податкових розрахунків
земельного податку за 2003, 2004, 2005 роки підприємство
користується земельною ділянкою 2,54 га. Цільове призначення
земельної ділянки -розташування причалу човнів. Ставка земельного
податку застосовувалась позивачем як за межами населеного пункту
на підставі ст. 8 Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
,
згідно якої податок за земельні ділянки, надані для підприємств
промисловості, транспорту, зв'язку та іншого призначення, за
винятком земельних ділянок, зазначених у частині другій та третій
цієї статті і частині другій статті 6 цього Закону, справляється з
розрахунку 5 відсотків від грошової оцінки одиниці площі ріллі по
області.
Як вбачається з відповіді Комінтернівського районного відділу
земельних ресурсів від 22.11.2006 р. № 13-02-208 на запит суду,
земельна ділянка площею 2,54 га забудованих земель, що знаходиться
за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с.
Крижанівка, причал № 218, на якій розташовано Добровільне
товариство рибалок аматорів "Крижанівка", входить до категорії
земель житлової та громадської забудови інших закладів, установ,
організацій та знаходиться в постійному користуванні в межах
населеного пункту Крижанівської сільської ради Комінтернівського
району.
Отже, приймаючи до уваги вищевикладене, ставка податку на
землю в межах населеного пункту, зокрема, на земельну ділянку,
якою користується позивач, повинна застосовуватися згідно розділу
3 "Плата за землі населених пунктів" Закону України "Про плату за
землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
, тоді як позивачем невірно застосовувалась
ставка податку за землю згідно ст. 8 розділу IV "Плата за землі за
межами населених пунктів" вказаного Закону.
Що стосується ставок земельного податку відповідно ч. 5 ст. 7
розділу 3 Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
, на
необхідність застосування якої посилається позивач, то слід
зазначити наступне.
Застосування Добровільним товариством рибалок аматорів
"Крижанівка" частини 5 ст. 7 Закону України "Про плату за землю"
( 2535-12 ) (2535-12)
є також невірним у зв'язку з тим, що організація не є
"...кооперативною автостоянкою для зберігання особистих
транспортних засобів громадян, гаражно-будівельним,
дачно-будівельним кооперативом, індивідуальним гаражем і дачею
громадян...".
Відповідно до п. 2.1 статуту позивача основною метою
діяльності товариства є сприяння різнобічному розвитку людини,
формуванню потреби у фізичному і моральному розвитку людини,
формуванню потреби у фізичному і моральному удосконалюванні;
проведення аматорського лову риби в прибрежних районах Чорного
моря; організація відпочинку рибалок-аматорів і членів їх родин;
забезпечення протипожежного, екологічного, санітарного і
прикодонного режиму на причалі; проведення необхідних
берегоукріплювальних робіт на відповідній території причалу;
підтримка належного санітарного стану в районі куренів і місць
стоянки плавзасобів; товариство не є комерційною чи виробничою
структурою і не має своєю метою одержання прибутку.
У статуті відсутня жодна вказівка про зберігання особистих
транспортних засобів - кооперативна автостоянка,
гаражно-будівельний чи дачно-будівельний кооператив, індивідуальні
гаражі і дачі громадян.
Крім того, позивач не надав суду жодного доказу, що він є
кооперативною автостоянкою для зберігання особистих транспортних
засобів громадян, гаражно-будівельним, дачно-будівельним
кооперативом
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
кожна сторона повинна довести ті
обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім
випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу, що передбачає
підстави для звільнення від доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного
судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом
законності, відповідно до якого органи державної влади, органи
місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи
зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у
спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно
ч. 3 ст. 105 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
позивач має право вимагати
скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта
владних повноважень повністю чи окремих його положень.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
у справах щодо оскарження рішень,
дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні
суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах
повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами
України; з використанням повноваження з метою, з якою це
повноваження надано; обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх
обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з
дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи
несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням
необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для
прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких
спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у
процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного
строку.
З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку,
що відповідачем при прийнятті оскаржуваного податкового
повідомлення-рішення № 0004811500/0 від 08.06.2005 р. не допущено
порушення норм чинного законодавства, у зв'язку з чим вказане
повідомлення-рішення скасуванню не підлягає.
Оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд
Одеської області вважає, що позовні вимоги необгрунтовані, у
зв'язку з чим задоволенню не підлягають.
Керуючись п.6 Перехідних положень, ст. ст. 158-163 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову Добровільного товариства
рибалок-аматорів "Крижанівка" до Державної податкової інспекції у
Комінтернівському районі Одеської області про визнання
протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення і
рішення про розгляд скарги відмовити.
Постанову суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому
ст. 186 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
.
Повний текст постанови складено 29 грудня 2006 р.
Суддя Петров В.С.