ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
 
                    ДНIПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТI
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
                             РIШЕННЯ
 
     02.11.06р.
 
     Справа № 9/415-06
 
     За   позовом    Державного    підприємства    "Придніпровська
залізниця", м.Дніпропетровськ
 
     до Відкритого акціонерного  товариства  "Міттал  Стіл  Кривий
Ріг", м. Кривий Ріг
 
     Дніпропетровської області
 
     про стягнення 9170 грн. 16 коп.
 
     Суддя Подобед I.М.
 
     Представники:
 
     Від позивача - Стеценко О.Ю. -  юрисконсульт,  довіреність  №
120 від 01.01.06 р.
 
     Від відповідача - Несмашна Н.Ю. - юрисконсульт, довіреність №
19-147юр від 04.10.06 р.
 
     - Сасько Н.О. - нач.договірно-претензійного бюро, довіреність
№ 19-81юр
 
     від 10.02.06 р.
 
     СУТЬ СПОРУ:
 
     ДП "Придніпровська залізниця" звернулося у вересні 2006  року
із позовом до ВАТ  "Міттал  Стіл  Кривий  Ріг",  в  якому  просить
господарський суд стягнути з Відповідача на свою  користь  грошові
кошти у сумі 9170 грн. 16 коп.  плати  за  зберігання  вантажу  за
період з травня по червень 2006 року. Обгрунтовує  позовні  вимоги
порушенням Відповідачем умов договору про  організацію  перевезень
вантажів і проведення розрахунків за надані залізницею послуги  та
порушенням положень ст. 46 Статуту залізниць України  ( 457-98-п ) (457-98-п)
        
.
 
     Відповідач позов не визнає,  вважаючи  нарахування  збору  за
зберігання  вантажу  необгрунтованим.  Вказує,  що  підставою   не
приймання вагонів, які прибули з вибухонебезпечним вантажем,  було
неправильне оформлення перевізних документів, про що  Відповідачем
було  зазначено   у   відповідних   накопичувальних   картках   із
оформленням  актів  загальної  форми.  Також  вказує,  що  умовами
укладеного  із   Позивачем   договору   №ПР/МД-2/1-03/НЮ-778   від
29.01.03р. не передбачено сплату відповідачем збору за  зберігання
вантажу.
 
     В судовому  засіданні  12.10.06р.  оголошувалась  перерва  до
02.11.06р.
 
     В судовому засіданні 02.11.06р. за  згодою  сторін  оголошено
вступну та резолютивну частину судового  рішення,  згідно  ст.  85
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     Розглянувши  матеріали   справи   та   заслухавши   пояснення
представників  сторін,  дослідивши  надані  докази,  господарський
суд -
 
                            встановив:
 
     Між  Державним   підприємством   "Придніпровська   залізниця"
(далі -Позивач) та Відкритим акціонерним товариством "Криворізький
гірничо-металургійний комбінат  "Криворіжсталь",  правонаступником
якого з 12.01.06р. є Відкрите акціонерне товариство  "Міттал  Стіл
Кривий  Ріг"  (далі  -Відповідач),   був   укладений   договір   №
ПР/ДН-2-04-128/НЮ-899п/2366  від   30.04.04р.   "про   організацію
перевезень вантажів і проведення  розрахунків  за  перевезення  та
надані  залізницею  послуги"  із  додатковою  угодою  №   11   від
31.01.06р., предметом якого є надання Позивачем послуг, пов'язаних
з перевезенням вантажів, та проведення Відповідачем розрахунків за
ці послуги.
 
     У травні-червні 2006  року  на  адресу  Відповідача  надійшли
вагони з металевим брухтом, які він  своєчасно  на  свою  під'їзну
колію під  вивантаження  у  Позивача  не  прийняв,  у  зв'язку  із
відсутністю оформлених належним чином документів на вантаж, як от:
неправильно зазначеної ваги у документах, невірно  вказаного  коду
одержувача  вантажу,  невірно  вказаної  ваги  вагону  (тари),   є
виправлення    у    номерах    вагонів    у    посвідченнях    про
вибухонебезпечність вантажу, виправлень у вазі вантажу тощо.
 
     Після усуненню  Позивачем  неточностей,  спірні  вагони  були
прийняті Відповідачем до розвантаження.
 
     Внаслідок  очікуванні  внесення  виправлень  у  документи  на
вантаж вагони простоювали на коліях залізниці,  про  що  Позивачем
були складені акти загальної форми та нарахована  додаткова  плата
за зберігання вантажу: по акту № 118 від 19.04.06р. - 509,20 грн.,
по акту №124  від  25.04.06р.  -425,60  грн.,  по  акту  №126  від
27.04.06р. -1409,80 грн., по  акту  №130  від  03.05.06р.  -304,00
грн., по акту №139 від 06.05.06р. -570,00 грн., по акту  №142  від
09.05.06р. -182,40 грн., по акту №148 від 11.05.06р. -182,40 грн.,
по акту №152  від  13.05.06р.  -372,40  грн.,  по  акту  №156  від
21.05.06р. -509,20 грн., по  акту  №160  від  25.05.06р.  -2606,80
грн., по акту №161 від 28.05.06р.  -  342,00  грн.,  а  всього  на
загальну суму 9170,16 грн.
 
     Статтею   46   Статуту   залізниць    України    ( 457-98-п ) (457-98-п)
        
встановлено, що  одержувач  зобов'язаний  прийняти  і  вивезти  зі
станції вантаж, що надійшов на його адресу.  Терміни  вивезення  і
порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі,  що
прибули, зберігаються на станції безкоштовно  протягом  доби.  Цей
термін обчислюється  з  24-ої  години  дати  вивантаження  вантажу
(контейнера) засобами залізниці або з  24-ої  години  дати  подачі
вагонів  під  вивантаження  засобами  одержувача.  За   зберігання
вантажу на станції понад  зазначений  термін  справляється  плата,
встановлена тарифом.
 
     Частиною 2 ст.  47  Статуту  залізниць  України  ( 457-98-п ) (457-98-п)
        
встановлені підстави,  за  яких  одержувач  може  відмовитись  від
прийняття  вантажу,  а  саме:  одержувач  може   відмовитись   від
прийняття вантажу лише у разі, коли якість вантажу через  псування
або пошкодження  змінилася  настільки,  що  виключають  можливість
повного або часткового використання.
 
     Згідно з п. 8 Правил зберігання вантажів, збір за  зберігання
вантажів у вагонах у разі затримки  їх  з  вини  одержувача  після
закінчення терміну безоплатного зберігання  сплачується  незалежно
від місця затримки (на станції призначення та інші).
 
     У відповідності  до  п.2.3  Розділу  2  Збірника  тарифів  на
перевезення  вантажів  залізничним  транспортом  України  (Тарифне
керівництво № 1), збір за зберігання вантажів  у  вагонах,  що  не
були   подані   під   вивантаження   з   вини   вантажоодержувача,
справляється на загальних підставах.
 
     Проте  стаття  25  Статуту  залізниць  України   ( 457-98-п ) (457-98-п)
        
встановлює, що відправники і одержувачі вибухових, легкозаймистих,
радіоактивних, отруйних  та  інших  небезпечних  вантажів  повинні
виконати всі належні заходи,  що  гарантують  безпеку  перевезень,
мати засоби і мобільні підрозділи  для  ліквідації  аварій  та  їх
наслідків під час перевезення вантажів.
 
     У відповідності до гл. 3   96 Технічних умов завантаження  та
кріплення вантажів при пред'явленні металобрухту до перевезення до
кожної накладної у відповідності з вимогами ГОСТу 2787-75  повинно
бути прикладено посвідчення про  приведення  металобрухту  у  стан
безпечний  для   перевезення,   переробки,   переплавки   та   про
знешкодження металобрухту від вогневибухонебезпечних матеріалів.
 
     У відповідності до Правил оформлення  перевізних  документів,
графи залізничних накладних заповнювалися відправником вантажу  та
повинні були перевірятися станцією відправлення, тобто залізницею.
 
     Отже,  виконання   зазначених   вимог   повинен   забезпечити
вантажовідправник, а залізниця, приймаючи  небезпечний  вантаж  до
перевезення,  повинна   перевірити   наявність   та   правильність
заповнення зазначених документів.
 
     Відповідно до ст. 120 Статуту залізниць України  ( 457-98-п ) (457-98-п)
        
, за затримку вагонів і контейнерів через недодання  до  накладної
документів, необхідних для виконання митних, санітарних  та  інших
адміністративних  правил  або  неналежне   їх   оформлення,   саме
вантажовідправник вносить плату встановлену відповідно до ст.  119
цього  Статуту  ( 457-98-п ) (457-98-п)
          ,  і  несе  відповідальність   перед
залізницею за наслідки затримки вагонів і контейнерів.
 
     Відповідач, до усунення порушень у перевізних  документах  на
металобрухт, не міг прийняти його до  розвантаження,  оскільки  це
могло  б  завдати  шкоди  як   виробництву,   так   і   робітникам
Відповідача.
 
     Решта доводів Відповідача щодо того, що умовами укладеного із
Позивачем  договору  про   організацію   перевезень   вантажів   і
проведення розрахунків за надані залізницею послуги не передбачено
сплату  збору  за  зберігання  вантажу  відхиляється   судом,   як
недоречні.
 
     На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин,
суд вважає відсутньою вину Відповідача у затримці вагонів, а  тому
нарахування Позивачем збору у  сумі  9170,16  грн.  за  зберігання
вантажу є  необгрунтованим  і  у  позовних  вимогах  Позивача  про
примусове  стягнення  з  Відповідача  цих  грошових  коштів   слід
відмовити.
 
     Судові витрати у справі покладаються на Позивача, згідно  ст.
49 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     Керуючись ст. ст. 4, 32-33, 43-45, 49,  82-85  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд, -
 
                             ВИРIШИВ:
 
     В позові відмовити.
 
     Судові витрати у справі  покласти  на  Державне  підприємство
"Придніпровська залізниця".
 
     Рішення  суду  набирає   законної   сили   після   закінчення
десятиденного строку з дня його підписання і може  бути  оскаржене
протягом   цього   строку   до   Дніпропетровського   апеляційного
господарського суду.
 
 
 
     Суддя
 
 
 
     I.М. Подобед
 
 
 
     Рішення підписано- 08.12.06р.